Через рух - до здоров'я нації

Фізичний розвиток

ЧЕРЕЗРУХ- ДОЗДОРОВ'Я

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ

ПОСІБНИК

ЧЕРЕЗ РУХ - ДО ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ

Увесь цивілізований світ все більше схиляється до тієї думки, що най­більшою цінністю для самої людини та суспільства, в якому вона живе, є її життя та здоров'я.

Люди продовжують своє життя в дітях, онуках, в їхній добрій пам'яті.

Внаслідок соціально-демократичних передумов, економічних і мате­ріальних обмежень, екологічної кризи більшість сімей України має дітей, життя яких обтяжене хворобами або несприятливими соціально-побутови­ми і психологічними умовами.

Важливими причинами відхилень у здоров'ї дітей вважають несприят­ливі соціально-матеріальні, побутові умови, відсутність належних умов для ігор, занять, різних видів праці в родині, наявність у більшості дітей різних вікових груп гіподинамії (режиму малої рухомості), недостатньо збалансо­ване харчування; формалізм під час загартовування дітей, безвідповідальне ставлення з боку педагогів до регулювання динаміки фізичної, психічної та емоційної працездатності вихованців; порушення режиму організації життя дітей, санітарно-гігієнічного, повітряного, світлового оточення.

Однак однією з головних причин дитячих хвороб є відсутність оздоровлювальної спрямованості навчально-виховного процесу взагалі та з фі­зичного виховання, зокрема. В більшості дошкільних навчальних закладів певні форми роботи з фізичного виховання дітей не спрямовані на формуван­ня їхньої фізичної досконалості (міцного здоров'я, гармонійного фізичного розвитку, рухової підготовленості, розвитку фізичних якостей), а спрямовані на формування в них стереотипної кількості рухів. При цьому рухові вміння та навички дітей формуються не в режимі фізкультурної рухової активності, дозованих оптимальних навантажень, а в пасивному відтворенні певних рухів у загальних рисах. Таким чином, подібний підхід не сприяє вклю­ченню, мобілізації всіх систем організму індивідуума в процес активного морфолого-фізіологічного розвитку, коли під впливом фізичних наванта­жень і динамічної рухової активності удосконалюються індивідуально і особливі функції, створюючи засади фізичного здоров'я особистості. Слаб­кий фізичний розвиток, недостатній рівень фізичної підготовленості певної частини дітей свідчать про те, що якість фізичного виховання дошкільнят не відповідає завданням формування, збереження, зміцнення здоров'я, ви­явлення та використання їхніх резервних можливостей.

Отже, фізкультурні заняття, ранкова гігієнічна гімнастика, ігри рухливо­го та спортивного характеру, фізкультурні хвилинки та інші форми роботи з фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі ще не у всіх ДНЗ стали заходами оздоровлення дітей і збереження їхнього здоров'я. Тому найактуальнішою проблемою таких навчальних закладів в Україні є фор-

мування, збереження, зміцнення, відновлення здоров'я дітей, коли засоби фізичного виховання стають пріоритетними щодо розробки та використання здоров'яформуючих і здоров'язбережувальних технологій.

Аналіз праць багатьох учених (О. Аксьонової, Є. Аркіна, Е. Вільч-ковського, Л. Гримака, Н. Денисенко, Ю. Змановського. П. Лесгафта та ін­ших) і практичної діяльності інструкторів фізичної культури дошкільних навчальних закладів свідчить про те, що проблема оздоровлення дітей та формування їхнього здоров'я недостатньо досліджена як в науці, так і в практиці.

Така ситуація призводить до того, що у дошкільних навчальних закладах України у фізичному вихованні підростаючого покоління можуть бути такі недоліки:

· здоров'язбережувальне середовище не завжди адекватне вимогам Ба­зового компонента дошкільної освіти (фізичне "Я"), Національній доктрині розвитку освіти в Україні (розділ VI "Освіта і фізичне виховання - основа для забезпечення здоров'я громадян");

· формування здоров'я дітей у процесі організаціїрізних форм фізичного виховання не базується на теоретико-методичних засадах сучасних оздоров-лювальних технологій;

· у процесі формування рухів у дітей відбуваються не системні, а ло­кальні зміни в стані їхнього здоров'я, що не дає бажаного ефекту зниження рівня захворюваності.

Трапляється, що молоді спеціалісти не володіють сучасними інновацій­ними технологіями щодо формування фізичної культури дітей дошкільного віку. У їхній роботі переважає певний стереотип мислення та поглядів на роль фізичної культури: дітей необхідно навчати рухів, формувати рухові вміння, навички, розвивати фізичні якості.

Як навчити дітей пов'язувати рухи з усвідомленням їхнього значення, самостійно вдосконалювати своє тіло й розум, що створює засади здоров'я фізичного та психічного, - з цим фахівці обізнані не достатньо.

Отже, виникають суперечності між:

· потребою родини та держави в формуванні здорового підростаючого покоління і результатами роботи навчальних закладів у системі безперервної освіти "ВНЗ - школа" з цієї проблеми;

· необхідністю участі інструктора фізичної культури, педагогів у фор­муванні здоров'я дітей та відсутністю в них теоретичних і методичних знань, а також досвіду використання ефективних, оздоровлювальних технологій.

Занепокоєння таким станом здоров'я дітей спрямовує діяльність фахів­ців освітньої галузі до пошуку ефективних технологій, які б дозволили активізувати педагогів творити як особисте здоров'я, так і здоров'я дітей.

Щодо виховання здорових дітей на засадах формування в них умінь і нави­чок здорового способу життя спираємось на концепції М. Амосова, В. Базарного, О. Дубогай, І. Муравова та багатьох інших спеціалістів. Привабливість ідей цих вчених полягає в тому, що в основу виховної системи покладений усвідомлений рух в ім'я творення здоров'я. Відпрацювання таких підходів, практичне ви­користання нових психолого-педагогічних і медичних досліджень надасть можливість в умовах навчального закладу систематично задовольняти потребу в русі не лише дітям, а й педагогам. Актуальність формування здоров'я дітей в умовах навчального закладу і зниження їхньої захворюваності сприяє глибоко­му вивченню оздоровлювальних систем студентами вищих педагогічних на­вчальних закладів (особливо - факультетів фізичного виховання), педагогами та вихователями закладів освіти. Це дасть можливість систематизувати та розро­бляти здоров'яформуючі і здоров'язбережувальні педагогічні технології, ефек­тивно формувати, зберігати, зміцнювати, відновлювати здоров'я дошкільників.