II. Внутрішня форма джерела права

ПИСЬМОВА РОБОТА

з курсу «Історія держави і права України»

на тему: «Конституція УРСР 1929 р.»

Вступ

Значний період історії нашої держави припадає на часи радянської влади і входження території нашої держави до Союзу РСР. Виходячи з досліджень сучасних правознавців-конституціоналістів, зокрема посилаючись на роботи М.П.Орзіха, корені сучасного конституційного процесу в України сягають далекого історичного минулого. В радянський період в Українській РСР було прийнято чотири конституції (1919, 1929, 1937, 1978 роки). Предметом даного дослідження явилася друга в хронологічному порядку Конституція. Безумовно, Основний закон це важливий державний акт, який мав значний вплив в історії нашої держави і конституційному процесі зокрема. Актуальність даної тем зумовлена підвищеним інтересом до конституціоналізму і його генезису в сучасному науковому середовищі.

I. Зовнішня форма джерела права

1.1. Назва джерела. Датування. Конституція (основний закон) Української соціялістичної радянської республіки. Час прийняття (15 травня 1929 р.) XІ Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів вважається офіційною датою створення Конституції Української РСР.

1.2. Передумови появи джерела. Створення СРСР викликало необхідність відповідних змін до Конституції УРСР 1919 р. Прийняття нової конституція проходило в два етапи – внесення змін до старої конституції і прийняття тексту нової. Утворення нової держави, значні зміни в системі органів союзних республік не могли бути і далі врегульованими старою конституцією, що не відповідала вимогам часу.

1.3. Проблема авторства. Розробка конституції була покладена на народний комісаріат юстиції УРСР, проект нової конституції було створено на початку 1929 р. Наявність макету для наслідування (Конституція СРСР), наказний характер конституційного процесу зумовили основний зміст і сутність норм. Важливу роль при розробці тексту нової конституції зіграв М.Скрипник, прихильник політики українізації.

1.4. Легітимізацію цього нормативно-правового акту забезпечило обговорення на з’їзді і затвердження Постановою XІ Всеукраїнського з'їзду рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів від 15 травня 1929 р. Документ підписаний головою XІ з'їзду рад Г.Петровським, секретарем М.Василенко. Про створення оголошено в "Вістях ВУЦВК" 23 червня 1929 р., N 143.

1.5. Ступінь збереженості. Письмова форма закріплення, державна реєстрація документу, наявність оригінальних друкованих примірників, збережених за всіма правилами не залишає сумнівів в автентичності та повній достовірності передрукованого тексту конституції. Слід зауважити дещо осучаснений змінений вигляд документу в структурі хрестоматій (можливо для простішого і доступнішого сприйняття документу).

II. Внутрішня форма джерела права

2.1. Структура документу. Конституція УРСР 1929 року була складена з 82 статей в межах п'яти розділів (в документі названі «поділи»): 1) (загальні) Положення; 2) Організація Радянської влади; 3) Про виборчі права; 4) Про бюджет Української СРР; 5) Про герб, прапор і столицю Української СРР. Розділи про виборчі права і про бюджет були введені в Конституцію вперше. Новою була і стаття про столицю Української СРР.

2.2. Стилістика джерела. Текстологічна характеристика. Зважаючи на заангажований склад комісії, незначну підготовку фахівців, що причетні до створення цього акту, обставини, що диктували необхідність прийняття конституційного акту, можна зауважити дещо декларативний довільний спосіб викладення (наприклад, «та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади»). Джерелу не вистачає в якомусь сенсі формальності й сухості офіційного документу такого рівня. Великий акцент зроблений на побудування комунізму і знищення капіталістичних пережитків минулого, що ідеологічно підкріплювало все державне будівництво і соціальні зміни.

2.3. Протограф. Генетичні зв’язки джерела права. Протографом є Конституція РСФРР 1925 р. Порівняльний аналіз текстів обох конституцій дає змогу говорити про використання за основу саме цього акту. «Постановлением Всероссийского Съезда Советов от 18 мая 1929 года «Об изменении и дополнении ст.ст. 1, 4, 12, 13, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 25, 27, 29, 32, 35, 36, 38, 43, 44, 45, 49, 50, 51, 52, 54, 57, 58, 59, 61, 62, 64, 65, 66, 67, 69, 84 и 89 Конституции (Основного закона) РСФСР»(мовою оригіналу) було приведено текст конституції РСФРР в ідентичність до досліджуваної Конституції. Для прикладу порівняння двох норм цих конституцій: «…ця Конституція визначає основні завдання та форми організації диктатури пролетаріяту, що ставить перед собою за мету остаточно подолати буржуазію, знищити експлоатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади» і «…Конституция…имеет своей задачей гарантировать диктатуру пролетариата в целях подавления буржуазии, уничтожения эксплоатации человека человеком и осуществления коммунизма, при котором не будет ни деления на классы, ни государственной власти». Висновок зробити дуже просто – Конституція УРСР ідентична з Конституцією РСФРР.

Документ, що досліджується було складено і прийнято у розвиток положень Декларації та Договору про створення СРСР, а також у розвиток проголошеної конституції СРСР 1924 р.. Зв’язки відслідковуються при проведенні порівняльного аналізу текстів і врахуванні історії створення обох документів. Але конституція не дублювала загальносоюзну Конституцію, не повторювала її. Між Основним Законом Союзу й конституціями республік існував своєрідний "поділ праці": перший був присвячений в основному проблемі організації союзної держави і його співвідношенню з членами Союзу, другі стосувалися всіх інших конституційних питань – суспільного ладу, форми державної єдності, державного механізму кожної республіки, виборчого права, правового статусу громадян.

Джерелом нової конституції слід також вважати ряд конституційних актів 1924-1929 р.(зміна і деталізація правового статусу наркоматів, місцевих органів влади, зміни в адміністративно-територіальному поділі), Конституція 1919 р. зі змінами до неї. Ряд положень залишилися незмінними з попередньої Конституції 1919 р.. Конституція Української РСР 1929 р. залишила в силі всі ті гарантії свободи трудящих, які були встановлені Конституцією УРСР 1919 р.

2.4. Лінгвістичний аналіз та мовна характеристика. Мова нормативно-правового акту відповідає тогочасним тенденціям документалістики, правилам ділової мови. Документ написаний українською мовою. Ряд слів вжито в тогочасному їх вигляді – соціалістичний, кляси, експлоатація, залюднюють тощо. Особливим фактором можна виділити проведену в 20-30ті роки політику українізації, що, безперечно, залишило свій вплив і на цьому нормативно-правовому акті.

2.5. Особливості юридичної техніки. Слід відмітити нехтування авторами загальними засадами юридичної техніки. Свою думку я можу підтвердити наявністю речень на зразок: «Округові виконавчі комітети, або їхні президії можуть лише у виїмкових випадках припиняти переведення в життя розпоряджень окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, відповідних їм центральних установ Української соціялістичної радянської республіки і уповноважених народніх комісаріятів Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Української соціялістичної радянської республіки, коли припинювані розпорядження явно не відповідають чинному законові або постановам й розпорядженням центральних органів і установ Союзу радянських соціялістичних республік та Української соціялістичної радянської республіки, негайно подаючи про це до відома відповідного народнього комісаріяту, центральної установи або управління уповноваженого наркомату Союзу радянських соціялістичних республік при Уряді Української соціялістичної радянської республіки і Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.». Речення з такою конструкцією досить складні для сприйняття, а з огляду на повальну неграмотність тогочасного люду такі громіздкі речення стають неможливими для усвідомлення. Також не досить зрозумілий принцип поділу на статті. Певні статті містять лише одну норму, виражену декількома слова, інші ж вміщують речення на зразок наведеного вище, що містять ряд заплутаних між собою правових норм. Можна зробити висновок, що нехтування правилами юридичної техніки призвело до складності сприйняття та наявності дефектів нормативного акту.