Основні цілі і завдання дизайну

Реферат

на тему: «Дизайн. Види дизайну»

Виконала:

учениця 10 класу

Оноківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Граб Яна

Предмет: трудове навчання

Перевірив:

30 листопада 2011р.

Зміст.

Вступ ………………………………………………………………………..2

1 Основні цілі і завдання дизайну ………………………………………..3

2 Об’єкти і види дизайну. Метод та сучасні принципи. …………………8

3 Основні етапи дизайнерського проектування ………………………..13

4 Основні вимоги дизайну до предметного

поновлення середовища. ……………………………………………..……17

5 10 дизайнерських порад про те, як зробити квартиру затишною,

стильною і функціональною? ………………………………………….…19

Список використаних джерел

 

 

Вступ

Провідна роль дизайну в розвитку постіндустріального суспільства визначається всіма розвиненими державами світу, зокрема, підкреслюється рішеннями Європейського Економічного Співтовариства. Ще у березні 1994 року ЄЕС призвало європейські країни до активної підтримки дизайну у всіх сферах промислового виробництва, економіки, культури, освіти.

Сучасний стан розвитку економіки України вимагає пріоритетного вирішення проблем, пов'язаних з якістю діяльності та середовищем життєдіяльності людини, асортиментом та конкурентоспроможністю промислової продукції.

 

 

Основні цілі і завдання дизайну

Дизайн - це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення найбільш повної відповідності створюваних об'єктів і середовища в цілому можливостям і потребі людини, як утилітарним, так і эстетическим.

Дизайн (англ.desіgn) - задум, намір, план, мета, намір, творчий задум, проект. креслення, розрахунок, конструкція; ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, твір мистецтва.

Дизайн - специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднав художньо-предметну творчість і науково обґрунтовану інженерну практику в сфері індустріального виробництва.

Як засвідчує світовий досвід, дизайн це потужне джерело забезпечення якості товарів та послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, всього середовища життєдіяльності. Його застосування, при відносно незначних фінансових вкладеннях, здатне спричинити вагомий позитивний ефект на економіку держави, на розвиток матеріальної культури суспільства.

Система дизайну та ергономіки, що існувала в Україні до незалежності, була невід'ємною складовою дизайн-ергономічного забезпечення потреб промисловості та соціально-культурної сфери колишнього СРСР. На початку 90-х років вона припинила своє існування, обсяги дизайнерських та ергономічних розробок у зв'язку зі спадом виробництва різко скоротилися.

Проблема ефективного використання дизайну та ергономіки почала вирішуватись в Україні лише в останні роки. Про це свідчить ряд постанов Кабінету Міністрів України з цього питання та розроблений на їх виконання Національним НДІ дизайну спільно зі Спілкою дизайнерів України, Всеукраїнською ергономічною асоціацією комплекс заходів з розвитку національного дизайну на період 1996-2002 рр

ДИЗАЙН у моді, про нього написано багато і напишуть ще більше. Цілком зрозуміло, на очах одного покоління виникла і затвердилася нова професійна діяльність, яку потрібно якось осмислити. Спочатку писали про терміни, про те, що англійське "desіgn" - похідне від італійського "dіsegno", а означає не тільки креслення або малюнок, але і складні речі - навряд чи не всю область роботи художника, за винятком станкового мистецтва. Потім писали про предмети, зроблених за участю ДИЗАЙНЕРОВ, про те, які це красиві і зручні речі. Потім об самих ДИЗАЙНЕРАХ - що вони роблять, як виходить ДИЗАЙНЕРСКОЕ рішення і чим воно відрізняється від звичайного інженерного. Писали вже багато про що, але по окремості - виявилося, що всі ці окремі фрагменти знань зовсім не просто з'єднати в єдине ціле, для цього потрібні особливі засоби.

ДИЗАЙН - явище імпортне, тому природним є переконання, що вуж про західний Дизайн відомо всі, і потрібно тільки добре довідатися, що про нього написано. Але це виявилося набагато складніше, ніж припускали автори перших статей про західний Дизайн. Хоча західна література по Дизайні нараховує більш півстоліття розвитку, про єдину точку зору в ній не може бути і мови. Справа в тім, що досить часто "ДИЗАЙН" означає власне діяльність художників у промисловості, значно частіше - продукт цієї діяльності (річ або система речей), а іноді - область організації діяльності, узяту як ціле. У деяких випадках "ДИЗАЙН" трактується гранично розширено і далеко виходить за рамки позначення діяльності художника за рішенням задач промислового виробництва.

При безлічі окремих ухвал Дизайну, вироблених у західній літературі, найбільшою чіткістю відрізняється визначення, прийняте в 1964 році міжнародним семінаром по ДИЗАЙНЕРСКОМУ утворенню в Брюгге:

"ДИЗАЙН "- це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду виготовлювача"

Цим визначенням затверджується наявність особливої творчої діяльності, що відрізняється від традиційних і більш-менш вивчених: мистецтва, інженерії, науки. Питання про меті діяльності позбавлений змісту. Мети, причому різні, можуть ставити люди, що здійснюють цю діяльність, тому у формулюванні семінару зазначений фактично продукт Дизайну - формальні якості промислових виробів у досить розширювальному трактуванні "формального". Описувану в такий спосіб (це зовсім не виходить, що опис вірний) діяльність здійснює ДИЗАЙНЕР або художник-конструктор. Цікаво, що це визначення прийняте не просто Дизайнерами-практиками, а методистами, педагогами, що повинні знати про Дизайн більше інших, але зіставити це визначення з дійсною практикою Дизайну не так-те просто. Нескладно переконатися, що вважати продуктом Дизайну тільки речі, промислові вироби немає достатніх основ. Розмаїтість продуктів, приписуваних Дизайнові, коливається в залежності від конкретного джерела інформації. Більшість ДИЗАЙНЕРОВ відносять до Дизайну не тільки промислові і суспільні інтер'єри (які ніяк не віднесеш до промислових виробів), але і виставочну експозицію, промислову графіку і навіть нові системи організації виробництва, обслуговування, реклами. Більш того, цілий ряд ДИЗАЙНЕРОВ і ДИЗАЙНЕРСКИХ організацій узагалі не виконує проектів промислових виробів, але це не може бути прийняте як підстава відмовити їм у праві представляти в системі поділу праці нову професію.

Спроба виділити якийсь сумарний продукт Дизайну наштовхується на значних труднощів.

Спеціальні національні і міжнародні виставки Дизайну - це уже відібрані згідно не завжди ясно вираженій установці різні речі.

Ще більший добір випереджає публікацію зразків Дизайну спеціальними журналами. Досить зіставити журнали "Іndustrіal Desіgn", "Domus", "Ulm", щоб переконатися в тім, що три основних джерела поточної інформації про діяльності конструкторів показують три "Дизайни". Кожний з них конструює свій "ДИЗАЙН" з безлічі продуктів роботи художника в області промислового виробництва і послуг відповідно до програмної установки. "Ulm" і "Domus" Принаймні свою принципову установку на "Дизайни" формулюють явно і відкрито; всі інші журнали або її не мають, або не вважають потрібним повідомляти.

На підставі друкованих публікацій і виставочної експозиції ми не маємо можливості побачити дійсне значення Дизайну в економічному житті сучасного Заходу. Спеціальні журнали, природно, цю роль перебільшують, а експонати виставок істотно перевершують по технічним і естетичним якостях середній рівень промислової продукції.

Відповідно до принципів історизму, для того щоб зрозуміти якесь явище в сьогоденні, необхідно простежити його історію. Це так, але справа в тім, що часом історія пишеться й у залежності від того, як розуміється явище в сьогоденні. Але все-таки спокуса настільки велика, що історію звичайно пишуть раніш, ніж знаходять для неї логічні підстави, при цьому історичне дослідження будується на негласному допущенні, що зв'язок між фактами встановлюється як би сама, природним шляхом. Ця доля не минала і західного Дизайну. У нашу задачу не входить історичний опис становлення Дизайну і його відносини до "історій Дизайну", що вже були написані. ДИЗАЙН багато в чому залишається явищем легендарним, і легенди представляють для нас істотний інтерес. Усяка спроба визначити час виникнення Дизайну є схованим визначенням. Уже саме твердження, що ДИЗАЙН починається з робіт Морриса, або з діяльності німецького Веркбунда, або з роботи американських художників у період великої кризи 1929 року, має на увазі зовсім визначене представлення про тім специфічний "Дизайні", історія якого будується на "фактичному матеріалі". Хоча приватних історій-визначень Дизайну можна зіставити не менше десятка, ми зупинимося лише на трьох найбільш популярних описах народження Дизайну, тим більше, що інші є проміжними стосовно цим основного.

У першому випадку (при розширювальному трактуванні Дизайну) затверджується, що ДИЗАЙН - явище, що має тривалу історію, вимірювану тисячоріччями, а "сучасний ДИЗАЙН" - це не більш ніж кількісний стрибок. Він виражається в різкому збільшенні кількості речей, у створенні яких бере участь художник, і відповідно в самовизначенні Дизайну як самостійної діяльності за рахунок його виділення з мистецтва й інженерії. Сутність діяльності ДИЗАЙНЕРА при цьому істотно не міняється.

За останні два десятиліття практика Дизайну надзвичайно ускладнилася, і провести границю між ДИЗАЙНОМ і іншими областями професійної діяльності художника поза мистецтвом у його станковому варіанті стає усе складніше. Проектування принципове нових промислових виробів; косметичні зміни в зовнішньому вигляді промислової продукції без серйозної зміни її технічних характеристик; створення фірмового стилю, що охоплює всі сфери діяльності сучасної корпорації; рішення експозицій - усе це сьогодні називається ДИЗАЙНОМ і виконується професійними ДИЗАЙНЕРАМИ. Проект організації навчання по телебаченню, проект комплексного процесу переробки м'ясних продуктів, програма урбанізації для країн, що розвиваються, Африки, нарешті, художня обробка кандидатів на виборах - усе це в наші дні на Заході називається ДИЗАЙНОМ або нон-дизайном і виконується професійними ДИЗАЙНЕРАМИ. Фактично, зараз неможливо знайти область соціальної практики розвитих капіталістичних країн, у якій не приймали б досить діяльна участь професійні художники-проектувальники, ДИЗАЙНЕРИ.