Концепція особистості Мерліна розкривається через його підхід до розуміння людини як інтегральної індивідуальності, тобто взаємозв'язкам ряду властивостей, що відносяться до кількох ієрархічних рівнів, підпорядкованих різним закономірностям. Наприклад, інтегральним є вивчення зв'язку властивостей нервової системи і властивостей темпераменту чи зв'язку властивостей особистості і взаємовідносин в соціальній групі. Властивості кожного ієрархічного рівня є його зразками, відображають своєрідність зв'язку між рівнями і утворюють закономірну систему. Так, для нейродинамічного рівня такими зразками є показники сили і динамічності нервових процесів; для психодинамічного - екстраверсія і емоційність; для соціально-психологічного - ціннісні орієнтації і міжособистісні стосунки. У всякій характеристиці будь-якого ієрархічного рівня (біохімічного, фізіологічного, психологічного) є щось типове, загальне для певної групи людей, і щось індивідуально-своєрідне, неповторне, властиве тільки одній людині. Основна проблема полягає в тому, щоб визначити співвідношення соціально-типових і індивідуально-своєрідних рис. Соціально-типове - узагальнене ставлення до певних сторін дійсності (до людей, колективу, праці, до самого себе, культури та ін), що відображає спрямованість особистості. В індивідуальне включені дві групи психічних особливостей. Перша група -- властивості індивідуума (властивості темпераменту і індивід. якісні особливості психічних процесів). Властивості темпераменту - це психічні властивості, обумовлені загальним типом нервової системи і визначають динаміку психічної діяльності при самому різному її змісті. Індивідуальна в кожній властивості темпераменту лише кількісна його сторона - ступінь вираженості, що визначається відповідними поведінковими кількісними показниками. Якісна ж сторона кожної властивості темпераменту характерна для певного його типу. Індивідуальні якісні особливості психічних процесів визначають продуктивність психічної діяльності (наприклад, гострота і точність сприйняття). До другої групи індивідуальних особливостей відносяться, по-перше, стійкі і постійні мотиви дій у певних ситуаціяхПо-друге, індивід, риси характеру: Ініціативність або пасивність, товариськість або замкнутість у встановленні соціальних контактів. Індивід, своєрідність рис характеру виражається в особливих якостях дій та вчинків в певних типових ситуаціях. Риси характеру виявляються в динамічних особливостях мотивів і відносин (наприклад, в стійкості соціальних зв'язків або їх короткочасності і нестійкості). П о-третє, це - такі властивості сприйняття, пам'яті, мислення і т. п., від яких залежить продуктивність діяльності. Вони визначаються якісними особливостями психічних процесів.
Всі індивідуальне в особистості, виникаючи на грунті психічних властивостей індивідуума, формується в залежності від її певних соціально-типових відносин. Індивідуальне і соціально-типове - це не різні групи властивостей особистості, а різні сторони одних і тих самих властивостей. Нерозкладним компонентом особистості є властивості, кожна з яких є вираження і здібності, і характеру, і спрямованості. Таким чином, структура особистості уявляється як взаємний зв'язок і організація властивостей особистості.
Рівні у структурі індивідуальності | Властивості, що належать до кожного рівня | Системо-твірні властивості |
В. Мерлін (1986) | ||
1. Властивості організму | 1. Біохімічні властивості. 2. Загальносоматичні властивості | Індивідуальний стиль діяльності |
2. Психічні властивості | 1. Темперамент. 2. Властивості особистості | |
3. Соціально-психологічні властивості | 1. Соціальні ролі в соціальній групі. 2. Соціальні ролі в історичних спільнотах |