З’ясуйте у чому суть психологічного знання про працю в творах Ломоносова, Радищева, Герцина, Чернишевського

Ломоносов: Він приймає до уваги і внутрішню - психологічну - сторону праці, і зовнішні засоби, інструменти виробничого середовища. Широкое понимание Ломоносовым труда вообще как созидательной деятельности в любой области науки и практики. Уважительное отношение к человеку как субъекту труда, доверие к его инициативе и интеллекту. Уважительное отношение ко всякому труду. Ломоносов: Построение эмоционально насыщенных образов-целей (и, следовательно, "смыслов") труда и вопросы его стимулирования. Вопросы волевой саморегуляции труда. Вопросы проектирования средств и условий труда с учетом психологических особенностей людей. Вопросы проектирования больших систем с учетом психологических особенностей труда. Вопросы оптимизации межлюдских отношений в труде. А. Н. Радищев отмечает необходимость в физическом развитии и поддерживании тела в крепком, здоровом состоянии, ибо укрепляя тело, одновременно укрепляем и дух. Деятельная позиция в жизни рекомендуется им как средство преодоления недуга, болезни. Потрібно «трудитися тілом» і тим самим управляти переживаннями, пристрастями; «Трудитися серцем», вправляючись у милосерді (щоб пристрасті мали добре, моральне начало); необхідно «трудитися розумом», вправляючись ­ у знаходженні істини, тим самим «розум управляти буде вашою волею і пристрастями».У творчості А. І. Герцена, на думку Б. М. Теплова, центральне психологічне поняття - «дія», бо тільки в діяльності сенс людського життя. Герцен пише: «Досконала відсутність всякої певної діяльності нестерпна для людини. Тварина вважає, що всі її справи - жити, а людина життя приймає тільки за можливість що-небудь робити. Визнаючи активність особистості як важливу підставу діяльнісної позиції людини-творця, а не споглядача, А. И. Герцен показує залежність внутрішнього світу особистості від зовнішніх обставин її життя. В деятельности человека формируются его отношения к действительности, окружающим, к себе и своему месту в мире, формируется личность, главный стержень которой Герцен ви­дит в отношении человека к жизни. Но человек, по Герцену - не пассивный продукт действия среды. Он может ей подчиниться и стать ее полным выразите­лем, но может осознать действительность и противостоять вли­яниям среды. Способности и одаренность человека, по Герцену, - про­дукт активной деятельной работы по развитию у себя природ­ных задатков. Чем сильнее у человека потребность в их раз­витии, чем более сознательно он работает над собой, тем вы­ше результаты.Считал, что от обстоятельств жизни зависят и умствен­ные и нравственные качества людей. Чернишевський- професійно важливі якості формуються в процесі виконання трудової діяльності. Внутрішнім двигуном діяльності людини є потреби. В якості присутньої людині потреби виступає потреба до діяльності. Тільки в діяльності виникає «феномен приємності або задоволення».Трудовая деятельность в отличие от других видов жизнедеятельности имеет, по Чернышевскому, признак серьезности, общественной ценности, трудности. Принципы организации работ, подбора работниц, взаимо­отношений управляющего и работниц, принципы оплаты труда, организация режима труда и отдыха, преодоление монотонности в труде, формирование чувства коллективизма, нравственное совершенствование работниц, ак­тивное участие работающих в управлении, преодоление отчуж­дения труда, характерного для капиталистического производ­ства - вот вопросы, которые обсуждаются Чернышевским.

23. Концепція людських відносин (Хоторнські експерменти)

Е. Мейо ввів в теорію управління таке важливе поняття, як «людські стосунки». Концепція людських відносин Е. Мейо стала багато в чому наслідком тих серйозних досліджень, проведених вченим, які відомі під назвою Хоторнский експеримент. Их задачей было выявление зависимости между физическими условиями работы и производительностью труда .Хоторнский эксперимент длился с 1927 по 1936 г. У 1927 році Е. Мейо отримав запрошення від компанії «Вестерн Електрик» налагодити трудову і виробничу дисципліну на підприємстві. Так почався знаменитий Хоторнский експеримент. Хоторнскі експерименти Е. Мейо включали в себе 4 основних етапи: 1) експеримент з виявлення впливу освітлення на ефективність трудової діяльності. У ході досліджень працівниці були розбиті на дві групи: в одній поступово посилювали освітленість робочого місця, а в іншій все залишали, як було. Спочатку діяв «принцип Тейлора»: поліпшення умов праці вело до збільшення продуктивності. Проте з часом і в другій групі почалися поліпшення, крім того, і після повернення освітленості до первинних характеристикам продуктивність продовжувала збільшуватися. Е. Мейо зробив висновок, що в подібному позитивному результаті велику роль зіграв як ефект від участі робітниць в експерименті, так і те, що вони відчули увагу до себе з боку керівництва. 2) Е. Мейо перевірив вплив різних економічних і соціально-психологічних факторів у виробництві. Для цього він відібрав шість робітниць, ізолював їх від решти колективу, і через свого помічника, який став грати роль неформального лідера, провів ряд експериментів. На початку умови праці були різко поліпшені: підвищена заробітна плата, введені додаткові перерви, збільшилася кількість вихідних. Продуктивність праці після цього, природно, зросла. Але навіть після повернення до колишніх умов ефективність праці у вибраних робітниць виявлялася вище, ніж у інших. Висновок про те, що робочим важливо брати участь в тому чи іншому процесі з тими людьми, з якими комфортно. Таким чином, Хоторнский експеримент дав зрозуміти, що існуючі в колективі неформальні групи грають для робітників більш важливу роль, ніж формальні. Крім того, у будь-якої неформальної групи є лідер, через якого можна впливати на цей маленький колектив в цілому. 3) носив суто науково-теоретичний характер. Було проведено анкетування кількох тисяч робочих з приводу їхніх стосунків у малих групах. 4) Е. Мейо вирішив знову повернутися до експерименту і виділив спеціальну групу з 14 чоловіків-робітників, всередину якої був впроваджений його помічник-психолог. Головний висновок – будь-яка мала неформальна група з часом формує свою власну мораль. Ця мораль спрямована на недопущення конфліктів всередині групи внаслідок того, що кожному учаснику пропонується якась усереднена модель поведінки. Отже, адміністрація підприємства, яка має справу з великим колективом, повинна також прагнути до формування певної моралі на рівні всього заводу. Також виявл.Хот.ефект: Хо́торнский эффе́кт — это условия, в которых новизна, интерес к эксперименту или повышенное внимание к данному вопросу приводят к искажённому, зачастую слишком благоприятному результату. Участники эксперимента действуют иначе, более усердно, чем обычно, только благодаря осознанию того, что они причастны к эксперименту. Новий напрям теорії управління, започаткований Е. Мейо, полягав у наступному: чітко розроблені операції і добра заробітна плата не завжди призводять до підвищення продуктивності праці. Школа людських стосунків стала реалізацією нового прагнення менеджменту розглядати кожну організацію як певну соціальну систему.