Контрольна робота
З дисципліни: «Економічна історія»
На тему: «Аграрний переворот в Англії та його наслідки»
Виконала:
студентка
групи ЕП – 401
Штаєр С. М
Івано-Франківськ – 2012 р
ПЛАН
Вступ..............................................................................................................2
1. Причини економічного піднесення........................................................4
2. Зростання промисловості........................................................................5
3. Обезземлення селян. Аграрний переворот і його наслідки.................6
4. Висновок...................................................................................................7
5. Список використаної літератури............................................................9
Вступ
У XVI в. і в першій половині XVII ст. було створено сприятливі умови для швидкого економічного розвитку Англії. Рання скасування кріпосного права та під впливом розвитку товарно-грошових відносин, завершення заміни натуральної ренти грошової створювали умови для прискорення господарського розвитку країни.
У результаті Великих географічних відкриттів і переміщення світових торговельних шляхів на океани Англія опинилася на стику світової торгівлі. Зростання промисловості на континенті дав стимул збільшенню виробництва сировини (вовни) в Англії, де створювалися мануфактури новітнього типу. Їх розвитку сприяло і те, що до Англії переїхало багато фахівців з Нідерландів, Франції та Німеччини, які емігрували через репресії герцога Альби, революційних подій гугенотських війн, переслідувань лютеран.
В Англії відбулися зрушення у соціальній структурі - виникла промислова буржуазія, з класу феодалів виділилося так зване обуржуазне дворянство, що стало союзником капіталістів. Абсолютизм - захисник інтересів нового дворянства своєю політикою сприяв розвитку капіталістичних відносин, заохочував мануфактурне виробництво, торгівлю, судноплавство, діяльність торговельних компаній.
З середини XVI ст. Англія вступила в мануфактурний період капіталізму.Росли як централізовані, так і розсіяні або децентралізовані мануфактури в селах, так як тут не було сковує впливу цехів.
Швидкими темпами розвивалася суконне виробництво і замість вовни за кордон все у зростаючому розмірі вивозили вовняні тканини, що в 60-х роках XVI ст. та склало 4 / 5 експорту країни.
Успішно розвивалися металургія і металообробка. Недолік заліза покривався його завезенням зі Швеції.
На основі мануфактурного виробництва розвивалося суднобудування, а також рибальство. На початку XVII ст. виникла бавовняну виробництво, яке грунтувалося на сировину, привезеному зі Сходу. Розвивалося також виробництво скла, мила, що пороху. Гугеноти, переселенці з Франції, розвивали шовкове виробництво.
Розвиток суконних Фландрії мануфактур, а потім й Англії підсилило попит на вовну і підвищило її ціну. За XVI ст. ціна на вовну в Англії збільшилася майже в три рази. Разом з тим в результаті «революції цін" реальна заробітна плата знизилася, стало вигідним використання найманої праці в сільському господарстві. Все це призвело до того, що капіталістичний вівчарство забезпечувало отримання високих прибутків (доходу). Англійські феодали почали перетворювати свої ріллі у пасовища для овець. Таким чином в Англії відбувся аграрний переворот, конвенція ріллі.Лендлорди привласнювали общинні землі, луки і пасовища, зганяли селян з землі. Цей процес одержав назву обезземелення селян.Відібрані в селян землі огороджувалися частоколом, щоб селяни не мали до них доступу.
У звязку з Реформацією феодали захопили і церковні землі, що а селян - спадкових орендарів цих земель зігнали. Це була експропріація селян - «вівці зїдали людей». Було враховано і монастирське землеволодіння, які забрала у католицьких монастирів землі також стали доступні для розвитку капіталістичного вівчарства.
З середини XVI ст. обгородження земель відбувалося не тільки для пасовищ, а й для виробництва сільськогосподарських продуктів в цілому, на які у звязку з розвитком промисловості сильно зріс попит.
Політика англійського уряду щодо обгородження мінялася. З початку обгородження (кінець XV в.) Протягом 150 років під впливом селянських мас воно приймало закони, що забороняють обгородження і перетворення ріллі в пасовища. Однак ці закони залишалися на папері і феодали на них не звертали уваги.
У XVII ст. уряд Англії мовчазно визнавала обгородження, а після революції 1688 р. під впливом буржуазії і обуржуазнених поміщиків воно навіть заохочував його - акти про обгородження проходили через парламент. У XVIII ст. 75% земель були перетворені у пасовища.
Обгородження селянство не зустрічало покірно. В 1536 р. в Ланкаширі та Йоркширі сталися потужні повстання селян. У 1549 р. повсталі в Норфолку на чолі з Робертом Кетом вимагали обгородження припинення та заборони користування общинної землею великими землевласниками.
Безпосереднім результатом аграрного перевороту було прискорення розвитку капіталізму на селі, зростання продуктивних сил сільського господарства. Йшов процес переходу від трипільної системи землеробства на плодозмінну, на використання добрив і досконаліших сільськогосподарських машин, передових методів у тваринництві. У результаті підвищилася продуктивність сільськогосподарської праці і збільшилося виробництво продукції.
Виникло капіталістичне фермерство.Збагатитися, обуржуазилося дворянство, торговці ставали великими фермерами. Дрібні вільні землероби зникли. Були ліквідовані останні рештки общинної власності, створені необхідні резерви робочої сили для розвитку великої промисловості.
Аграрний переворот сформував внутрішній ринок для промислового капіталізму. Суконце виробництво в основному розвивалося в сільської місцевості, де сировина і робоча сила були дешевші і була відсутня цехова регламентація. Для англійської суконної промисловості характерною стала розсіяна мануфактура.Для остаточної вироблення сукна створювалися й великі централізовані мануфактури.
У кінці XVIII ст. в Англії революція покінчила з феодалізмом і встановився буржуазно-демократичний політичний устрій. Англія після перемоги на морях в XVI ст. Іспанії, в XVII ст. Нідерландів, XVIII ст. Франції перетворилася в світову супердержаву. Вона стала центром виникнення колоніальної імперії, куди входили майже вся Північна Америка, Індія та інші регіони. Це давало великий приток нових капіталів в англійську промисловість та забезпечило зростання попиту на англійські промислові товари (тканину, одяг, взуття). Ручна техніка не могла задовольняти великий попит, особливо на бавовняні тканини, що прискорило запровадження машинної технології.
Після механізації прядіння і ткацтва виникла потреба в запровадженні універсального двигуна. Була винайдена парова машина (Дж. Уатт, 1769). В 1785 р. було побудовано першу прядильну парову фабрику. Широкого розвитку також набула металургія. Тут почали застосовувати пудлінгову піч, яка забезпечувала плавку сталі, були також винайдені прокатні вальці, які давали можливість одержувати металеві вироби потрібної конфігурації.
Внаслідок цих нововведень продуктивність праці в металургії виросла в 15 разів. Прискорений розвиток та удосконалення техніки і технологій виробництва зумовили поштовх до розвитку добувної промисловості, особливо швидкими темпами зростає видобування кам'яного вугілля. Розвивається інтенсивне будівництво залізничних доріг. Перший паровоз був створений Дж. Стефенсоном в 1829 р., а в 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізнична колія. Ще раніше, у 1807 р., американець Р. Фултон винайшов перший в світі колісний пароплав.
З'явилась нова галузь - промислове машинобудування. Були створені основні типи металорізальних верстатів - токарного, стругального.
Створенням фабричного машинобудування (перша половина XIX ст.)завершився переворот в технологічній сфері економіки Англії. Якщо в 1800 р. в Англії працювало 320 парових машин, то через 25 років - вже 15 тисяч.
Переворот відбувався не тільки в технологічній сфері: в Англії утвердилася структура буржуазного індустріального суспільства.
Дешеві промислові товари зруйнували ремісниче виробництво. В середині XIX ст. майже половина населення Англії була зайнята в промисловості. Основним виробником став промисловий робітник, а місце купця на чолі буржуазного суспільство зайняв фабрикант.
# Промисловий переворот, як перехід від мануфактурної до машинної' (фабричної) стадії виробництва, став справжньою революцією, яка відбувалася в історії кожної країни тільки один раз.
В Англії існували такі типи селянських господарств: фригольдерські з правом землевласності; копігольдерські ("протягом усього життя") на основі землекористування з виплатою грошового фіксованого цензу; орендовані. Розпочалося формування верстви фермерів (йоменів) - вільних орендарів, які займалися вівчарством або були посередниками між власниками та утримувачами землі. Використання найманої праці стало звичним явищем. Проте англійські селяни не домоглися спадкових прав на землю, як у Франції.
Особливістю аграрного розвитку Англії було започаткування реформи землеустрою - ліквідації системи черезсмужжя та відкритих полів, об'єднання феодалами та заможними селянами земель в одну ділянку, її обгородження і вилучення з примусової сівозміни, обмеження прав селян щодо користування громадськими землями. Як наслідок, значна частина селянства зазнавала обезземелювання і ставала батраками (котерами).
ВИСНОВОК
Таким чином, період кінця XVIІІ — першої половини ХІХ ст. характеризувався кардинальними зрушеннями у розвитку економіки провідних країн Західної Європи та США. Ці зрушення привели до руйнування феодальних відносин на селі та розвитку капіталізму в сільському господарстві, зокрема фермерства. Переломним моментом для економіки стає промисловий переворот, якій створив умови для становлення індустріального суспільства, що базується на машинному виробництві. Створення великого машинного виробництва сприяло міжнародному поділу праці та розвитку світового ринку.
Особливістю розвитку сільського господарства Англії XVI ст. став початок аграрного перевороту — становлення ринкових відносин у сільському господарстві. Для розвитку вівчарства землевласники (лендлорди) почали перетворювати землі у своїх маєтках на пасовиська. Збільшуючи площі пасовиськ, вони зганяли селян із земель та обгороджували їх. Цей процес отримав назву обгороджування.
У результаті проведення обгороджувань в Англії з'явилися нові суспільні верстви — нові дворяни та сільські наймити. Нові дворяни отримували прибутки інакше — від вирощування овець і продажу вовни. Селяни, які залишилися без засобів до існування, були змушені шукати роботу в містах або працювати на нових дворян. Вони ставали наймитами і працювали на нових дворян за платню. Поява нових суспільних верств засвідчила формування в сільському господарстві Англії ринкових відносин. Гроші перетворювались у капітал, що його нові дворяни вкладали в розвиток свого господарства з метою отримання прибутку.
Зміни, які відбувались сільському господарстві Англії в XVI ст., стали передумовою поширення мануфактурного виробництва у промисловості країни.
«Криваве законодавство». Аграрний переворот і розвиток ринкових відносин у сільському господарстві зумовили значні зміни в англійському суспільстві. Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість знедолених селян. Міста заполонили жебраки, величезні маси людей шукали роботи і, не знаходячи її, крали або старцювали. На початку XVII ст. в Лондоні налічувалося 50 тис. жебраків. Король Генріх VIII почав видавати закони, спрямовані проти старцювання. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов'язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Кого затримували втретє — страчували як злочинця.
Король Едуард VI «покращив» ці закони. Той, хто не працював, віддавався в рабство тому, хто на нього доніс. Хазяїн мав право примушувати його до будь-якої роботи, продавати, дарувати тощо. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували як державного злочинця. Англійські хроніки пишуть, що за роки правління Генріха VIII було страчено 72 тис. волоцюг і жебраків.
В історію ці закони увійшли під назвою «кривавого законодавства».
Список використаної літератури
1. Ковальчук В.М., Лазарович М.В., Сарай М.І. Історія економіки та економічної думки: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 647 с.
2. Історія економічної думки: Навч. посібник / Р.Х. Васильєва, Л.П. Горкіна, Н.А. Петровська та ін. - К.: Либідь, 1993. - 272 с.
3. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. - К.: Основи, 2001. - 670 с.
4. Українська економічна думка: Навчальне видання. Хрестоматія. / Ред. Леонтович Н.І. - К.: Знання, 1998. - 448 с.
5. Додаткова література:
6. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка): Навч. посіб. - 3-тє вид., стереотип. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 488 с.
7. Лазарович М.В. Економічна історія: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 431 с.
8. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія: Курс лекцій. - 6-е вид., стер. - К.: Вікар, 2006. - 405 с.
9. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2004. - 499 с.
10. Ходзінський К.Г., Мазурок П.П. Економічна історія України та провідних країн світу: Навч. посібник. - 2-ге вид., виправл. - Львів: Магнолія Плюс, 2006. - 152 с.
11. Історія економічних вчень
12. Основна література:
13. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Історія економічних вчень (Сучасна економічна думка): Навч. посіб. - 3-тє вид., стереотип. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 488 с.
