Фізична культура, як складова формування здорового способу

Ми всі чудово знаємо, що в наш час помітно зростає актуальність проблеми фізичного розвитку молодого покоління української нації. Саме тому особливої популярності набуває активне залучення молодого покоління до такого загальновідомого та ефективного засобу збереження і вдосконалення фізичного здоров’я, як здоровий спосіб життя.

За даними МОЗ, кількість випускників шкіл, які є практично здоровими становить лише від 5 до 15%. Понад 50% школярів мають – незадовільну фізичну підготовку, майже 60% – низький рівень фізичного розвитку. При цьому, здоров’я школярів має стійку тенденцію до погіршення. Тому закономірно, що відхилення у стані здоров’я мають майже 90% студентів, близько 70% дорослого населення мають низький та нижчий, ніж середній, рівні фізичної підготовки.

Слід зазначити, що проблему формування ЗСЖ без засобів фізичного виховання не розглядає жоден автор. Відзначається, що постійне тренування функцій за допомогою фізичних вправ дозволяє нарощувати резервні можливості організму і створює умови для зміцнення фізичного здоров'я. Навпаки, гіподинамія і гіпокінезія викликають зниження цих резервів. Так, і у наших дослідженнях,що були проведені серед школярів було виявлено, що показник кількості занять фізичними вправами на тиждень достовірно впливає на стабільність працездатності впродовж навчального дня та частоту захворюваності, І це природно, адже в основі корисного ефекту фізичних вправ лежать викликані заняттями зміни в структурі, обміні речовин і механізмах керування діяльністю організму: при заняттях фізичними вправами поліпшуються функціональні можливості всіх систем організму – серцево-судинної, дихальної, кровоносної, а також покращується діяльність цих систем, завдяки чому збільшуються резервні можливості організму. Формування людини на всіх етапах її еволюційного розвитку відбувалось в нерозривному зв’язку з активною м’язовою діяльністю. Організм людини розвивається в постійному русі в нерозривному зв’язку з природою. Тому порушення цього зв’язку часто призводить до негативних наслідків в здоров’ї людини. У формуванні ЗСЖ молодої людини фізичне виховання має займати провідну роль.

Але як правило зміст занять з фізичної культури в навчальних закладах не сприяє формуванню цінностей ЗСЖ. Часто не дотримується диференціація навчання, ігнорується стан здоров’я учнів, не враховується стать, їх індивідуальні й вікові особливості. До найвагоміших чинників, що стримують розвиток фізкультурного руху молоді в країні відносять:

· слабку матеріально-технічну базу;

· низьку ефективність її використання;

· слабку підготовку фізкультурних кадрів;

· нестачу науково-методичного забезпечення.

Найвагомішими чинниками ризику для здоров’я молоді є такі:

· надмірна вага (питома вага чинника – 4%);

· наявність хронічних захворювань (10%);

· знижена фізична активність (24%);

· психологічний дискомфорт (22%);

· тютюнопаління (20%);

· вживання алкогольних напоїв (14%);

· вживання наркотиків (5%) [1].

Таким чином, недостатня фізична активність є провідним чинником ризику для здоров’я молоді.

У найбільш загальному змісті, під руховою активністю розуміється регламентоване за інтенсивністю фізичне навантаження, що повністю задовольняє потребу в русі, відповідає функціональним можливостям організму, сприяє зміцненню здоров’я та гармонійному розвитку особистості. Аналіз наукової літератури за проблемою дозволяє стверджувати, що рухова активність, як провідна складова частина ЗСЖ, сприяє удосконалюванню багатьох важливих функцій організму людини. Нині доведено, що дворазові на тиждень заняття з фізичної культури у навчальних закладах є недостатніми, і належну фізичну підготовку мають лише ті учні, що додатково систематично займаються двічі-тричі на тиждень в спортивних секціях.

Фізичне виховання у сучасних умовах має відповідати загальній ситуації і набуває нового змісту – вноситься завдання формування внутрішньої мотивації людини до самовдосконалення, до всебічного та гармонійного розвитку. Зокрема, в навчальному закладі на кожному занятті з фізичної культури учителем має виділятися час на теоретичну підготовку - слід надавати інформацію про взаємозв’язок спортивних занять з цінностями ЗСЖ. Для їх кращого засвоєння слід ставити завдання розробляти власні плани збереження і зміцнення особистого здоров’я; аналізували життя відомих особистостей, знайомих і друзів щодо їхнього способу життя. Це надає можливість учням конкретизувати теоретичні знання про цінності ЗСЖ і сприяє розвитку мотивації до його самостійного ведення.

Найціннішими для здоров’я вважаються заняття фізичними вправами з обтяженнями, спортивні ігри та змагання. Вони сприяють розвитку основних фізичних якостей і постави; формуванню вміння і навичок проводити самостійні оздоровчі заняття; виховують морально-вольові якості; розвивають самостійність та ініціативність; сприяють організації здорового і змістовного дозвілля; стимулюють до оздоровчих занять; пропагують ЗСЖ і його цінності.

Оптимально побудований руховий режим є найефективнішим засобом запобігання захворюванням і передчасному старінню, він позитивно впливає на центральну нервову систему, підвищує працездатність рухових нервових центрів, покращує показники умовно-рефлекторної діяльності, ліквідує порушення координації рухів. Сприятливі зміни відбуваються і в суб’єктивному стані людини, в неї поліпшуються самопочуття, сон, настрій, зменшується відчуття втоми, яке з’являється, як правило, у другій половині дня.

Проведений нами аналіз можна узагальнити у таких висновках:

У формуванні ЗСЖ молоді провідну роль мають відігравати заняття фізичною культурою і спортом, оскільки рухова активність забезпечує удосконалювання та тренування багатьох важливих функцій організму людини. Проте, нині процес формування в молоді ЗСЖ здебільшого не поєднано з практичними заняттями фізичними вправами і стримується багатьма чинниками. Робота з формування ЗСЖ має складатися із двох взаємопов’язаних складових:

1) прийняття молоддю цінностей здорового способу життя (пропагувальна складова);

2) здобуття молоддю знань, умінь і навичок, необхідних для самостійного виконання його вимог (змістовно-інформаційна та практична складові).

Найбільш цінними для здоров’я є заняття фізичними вправами з обтяженнями, спортивні ігри та змагання. Важливим при вихованні у молоді цінностей ЗСЖ є проведення самостійних оздоровчих

занять.

Висновки. Робота з формування ЗСЖ в молоді конче потребує узгоджених дій на всіх ланках державного управління, залучення всіх державних закладів та громадських організацій, робота яких пов’язана із молоддю (середніх навчальних закладів всіх типів, ВНЗ, медичних установ, міністерств, держадміністрацій тощо). Тобто, створення цілісної державної системи, спрямованої на вирішення вказаного завдання.