На проект доктора філософських наук С. О. Черепанової

“Родове самопізнання: День Повноліття в Україні - статус державного?”

Сьогодні надзвичайно актуалізується усвідомлення того, що потрібно не лише реформувати систему освіти, а й виробити нову стратегію, сформувати новий тип практичного світогляду, які б визначили вектор освітніх змін в українському соціумі.

У світлі останніх політичних подій в Україні, за умов економічної та духовної кризи, небезпеки втрати державності, проблема збереження національної ідентичності є, як ніколи, актуальною. Історія свідчить, що саме завдяки міцній родині наш народ у складні історичні часи зумів зберегти свою національну свідомість і генетичну пам’ять. Ось чому сучасна освіта України повинна бути зорієнтована на національне виховання, сприяти утвердженню цінностей сім’ї, родинних традицій.

До цього спонукає авторський родознавчий проект С.О.Черепанової, наукове обґрунтування гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти, її пріоритетної цілі – становлення особистості як “суб’єкта культури”, праксеологічної значущості “родового самопізнання” для самоорганізації такої особистості.

Методи (системний, історичний, біографічний, бесіда-інтерв’ю, аналіз), філософська рефлексія над буттям роду, допомагають студентам дослідити генеалогію, духовне життя власних родин, простежити свої корені принаймні до сьомого коліна (за українською традицією). Трапляються дослідження, які містять дані до десятого, дванадцятого, шістнадцятого коліна.

Ідея родознавства апробована автором з 1992 року – до тепер у вищій школі різних рівнів акредитації. Узагальнення авторського досвіду містить окреме навчальне видання (Черепанова С.О. Філософія родознавства: навч. посіб.; [передмова – проф. В.Г.Скотний]. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2008. – 460 с.).

У сенсі практики національного виховання привертають особливу увагу опубліковані фрагменти родинних літописів студентів, котрі опановують різні професії – військова журналістика, медичної сестри, економічна (Черепанова С.О. Родовід – духовний діалог поколінь: методичні рекомендації для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Каменяр, 1998. – 150 с.).

Ідея родознавства знайшла прихильників у Криму, де відповідні дослідження впроваджено від 1998 року. Ці ідеї у Севастопольському національному технічному університеті поширює доцент Т.В.Смірнова, через студентський науковий гурток “Родовід”.

10-тиліттю таких досліджень присвячено спільне видання, де публікувалися студенти Дрогобицького державного педагогічного університету та Севастопольського національного технічного університету (Діалог культур: Україна в звичаях і традиціях: Родознавство: наук.-метод. зб.; [автор наук. проекту С.О.Черепанова. Передмова – проф. В.Г.Скотний]. – Дрогобич: Коло, 2003. – Вип.1. – 192 с.).

15-тиліття творчої співпраці з родознавства відзначено у Севастопольському національному технічному університеті на науковій конференції 19 – 22 вересня 2013 року.

До проекту залучаються студенти Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка. З нагоди 135-ої річниці Коледжу відбулися Родознавчі читання (2005), які засвідчили глибоку зацікавленість учасників проблемою збереження та передавання в поколіннях сімейних звичаїв, традицій, цінностей.

Ідею родознавства, її адаптацію до системи національного виховання в Україні активно підтримала тогочасний директор Педагогічного коледжу ЛНУ імені Івана Франка кандидат психологічних наук, доцент Дана Бородій.

20 років родознавчих досліджень відзначено Читаннями у Педагогічному коледжі ЛНУ імені Івана Франка 16 березня 2012 року.

Учасники родознавчих досліджень і Читань одностайно підтримують ідею С.О.Черепанової щодо запровадження в Україні Дня Повноліття як традиції державного, суспільного, родинного значення.

Та це не повинно стати лише черговим святом у календарі. Йдеться про взаємну відповідальність Української держави – громадянського суспільства – родини – повнолітньої молодої людини, котра усвідомлює свої права і обов’язки, прагне берегти й примножувати духовні скарби свого роду і народу.

На нашу думку, саме така сучасна форма соціалізації поколінь може стати тією національною ідеєю, яка об’єднає українське суспільство у прагненні збереження історичної пам’яті й поглиблення міжкультурної комунікації.

5 грудня 2013 р.

Кандидат психологічних наук,

доцент кафедри психології Львівського

національного університету імені Івана Франка Д.І. Бородій

Викладач української мови

Педагогічного коледжу Львівського

національного університету імені Івана Франка О.О. Цигилик

РЕЦЕНЗІЯ