Словник психологічних термінів. Феномен зсуву ризику— рішення, прийняті групою, є більш ризико­вані, ніж індивідуальні рішення

 

Феномен зсуву ризику — рішення, прийняті групою, є більш ризико­вані, ніж індивідуальні рішення.

Феномен Рингельмана — коефіцієнт корисної дії кожного члена групи залежить від розміру групи і знижується у разі зростання її розміру.

Феномен соціальних лінощів — люди докладають менше зусиль у то­му випадку, коли об'єднують свої зусилля заради спільної мети, ніж у випадку індивідуальної відповідальності.

Феномен соціальної інгібіції — погіршення виконання простих або добре знайомих завдань у присутності інших.

Феномен соціальної фасилітації — спонукання людини краще вико­нувати прості або добре знайомі завдання у присутності інших.

Фі-феномен — феноменальний, існуючий лише у сприйманні рух.

Флегматик (від гр. phlegma — слиз) — тип темпераменту, який харак­теризується силою, врівноваженістю та інертністю.

Фонематичний слух — здатність аналізувати та синтезувати звуки мовлення.

Формальна група (офіційна) — група, яку створили на підставі нака­зу, розпорядження, юридичного акту.

Формальне спілкування — спілкування, зумовлене соціальним ста­тусом партнерів і регламентовано за змістом і формою.

Фрустрація (від лат. frustratio — марне сподівання, невдача, обман) — психічний стан зростаючого незадоволення, що виникає в конфліктних ситуаціях, які перешкоджають досягненню мети чи задоволенню потреб і бажань, загрожують людині або її пре­стижу, людській гідності.

Фундаментальна помилка атрибуції — схильність недооцінювати си­туаційні і переоцінювати особистісні впливи на поведінку інших людей.

Фундаментальні емоції — складні емоції: інтерес, радість, здивуван­ня, гнів, відраза, презирство, страх, сором, сум, провина.

Функціонально-рольове спілкування — спілкування між людьми, які виконують різні соціальні ролі і яких поєднують взаємні обов'язки.

X

Характер (від гр. charassein — різьбити, мітити) — сукупність стійких індивідуально-типологічних особливостей особистості, в яких

виражається типове ставлення до навколишнього світу і до се­бе у типових ситуаціях.

Харизматичний лідер (від гр. harisma — божествений дар, благо­дать) — лідер, якому його прихильники приписують надзви­чайні якості і очікують виконання великої місії.

Хибні судження — судження, які неадекватно відображають зв'язки і відношення, що існують в об'єктивній дійсності.

Холерик (від гр. chole — жовта жовч) — тип темпераменту, який характеризується силою, неврівноваженістю, рухливісю.

Холофраза — одне слово позначає цілу ситуацію; характерне для дітей віком від 1 року 3 місяців до 1 року 5 місяців.

Хотіння — цілеспрямоване прагнення діяти, долаючи зовнішні та внутрішні перешкоди.

Художні здібності — різновид мистецьких здібностей, які виявляють­ся у здібності до малювання та живопису.

Художній тип сприймання — тип сприймання, для якого характерне домінування першої сигнальної системи — образів.

Художня уява — вид уяви, в якій переважають ті чи інші чуттєві обра­зи: зорові, слухові тощо.

Ц

Церебротонік (від лат. cerebrum — мозок) — тип темпераменту, для якого характерна підвищена швидкість реакцій, замкнутість, некомунікабельність, емоційна загальмованість.

Циклотимік — тип темпераменту, для якого характерна комуніка­бельність, відкритість, реалістичний погляд на світ, різка зміна настрою.

Цілісний характер — характер, у якому домінує одна чи декілька не-суперечливих рис.

Цілісність сприймання — особливість сприймання, яка полягає у то­му, що у наших сприйманнях цілісна структура образу домінує над окремими елементами цієї структури.

Ціннісні орієнтації — вибіркова, відносно стійка система спрямова­ності інтересів і потреб особистості, напрямлена на певний аспект соціальних цінностей.