Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Емоційно-вольова сфера людини. їхньої послідовності, або погіршенням ставлення самої людини до завдання





 


їхньої послідовності, або погіршенням ставлення самої людини до завдання.

S Під час формування навички спостерігається різка зміна у набуванні вправності: навичка стає то кращою, то погіршується. Це — достатньо характерна ситуація для вироблення навички. Та­ка стрибкоподібність зумовлюється нерівномірним ускладненням завдань, погіршенням умов роботи, зміною прийомів виконання дій, зміною ставлення людини до завдання, втратою впевненості в успіху, настроєм, втомою тощо.

S У процесі формування навички спостерігається тривале за­тримання в її удосконаленні. Таке «плато» у формуванні навичок тісно пов'язане з прийомами виконання дії. Якщо вони недоско­налі, подальше зростання вправності припиняється. Причиною тривалого затримання може бути також зростання втоми людини, зниження інтересу до роботи, погіршення умов вправляння тощо.

Непродуктивними елементами діяльності є звичка непродук­тивна, негнучка або нерозумна діяльність, що не має свідомої мети. Звичка, так само, як і навичка, виконується механічно. На відміну від навички, звичка включає потребу виконати ту чи іншу дію, її можна частково контролювати. Звичка може бути корисною (наприклад, звичка привести в порядок робочий стіл перед початком роботи) та шкідливою (наприклад, звичка не класти речі на своє місце).

Провідні види діяльності

Діяльність людини є дуже різноманітною. Провідними видами діяльності, тобто такими, у яких формуються якісні новоутворен­ня особистості у конкретний період життя, є спілкування, гра, учіння і праця.

Спілкування — це взаємодія двох або більше людей, спрямова­на на обмін інформацією пізнавального чи афективно-оцінкового характеру. Це перший вид діяльності, який виникає у процесі індивідуального розвитку людини, і він має вирішальну роль у формуванні особистості людини1. Безпосереднє емоційне спілку­вання з дорослими є провідною діяльністю у немовлят, а встанов­лення інтимно-особистісних взаємин у ході спілкування — у підлітків.

1 Детальніше див. § 8.1. «Поняття про спілкування; його структура та функції».


Гра — це вид непродуктивної умовної діяльності, спрямований на відтворення та засвоєння суспільного досвіду. Мотив ігрової діяльності полягає не в її результаті, а у самому процесі. Особливе значення мають рольові ігри дітей. Під час таких ігор діти можуть уявляти себе ким (чим) завгодно і відповідно до того діяти; вико­нувати ті чи інші ролі, наслідуючи поведінку інших людей або розігруючи сцени, що відображають відносини між ними; бавити­ся за наперед визначеними правилами.

Гра виконує функції, суттєві для психічного розвитку дитини. Насамперед, гра розвиває її емоційну, вольову та пізнавальну сфе­ру. Хоча під час гри дитина діє в уявних умовах, її переживання, бажання, задуми є реальні. Дитина не уявляє свої переживання, а насправді їх відчуває. Гра дає змогу задовольнити допитливість дитини і поекспериментувати у безпечній ситуації. Через гру ди­тина проникає у приховані сфери життя дорослих, збагачуючи свій соціальний досвід; гра допомагає дитині «пропрацювати» ті аспекти дорослого життя, які неможливо прожити у реальному дитячому житті. Гра є провідним видом діяльності у ранньому ди­тинстві. Засвоєння ігрової діяльності допомагає дитині легше перейти до учіння як виду діяльності.

Учіння — це цілеспрямоване та активне засвоєння людиною знань, умінь, навичок та соціального досвіду з метою наступного використання їх у практичному житті. Насамперед, це є діяль­ністю того, хто засвоює нові знання: учня, студента, дорослої лю­дини. Процесом учіння керує викладач (вчитель). Учіння висту­пає у формі активних інтелектуальних та фізичних дій людини. Зокрема, в студентів це включає слухання лекцій, роботу на семінарсько-практичних заняттях, самостійну роботу над ма­теріалом, виробничу та навчальну практику тощо. Учіння може бути мимовільним, не спрямованим спеціальними зусиллями; і свідомим — спрямованим на визначену ціль. Учіння є провідним видом діяльності у пізньому дитинстві та підлітково-юнацькому віці.

На відміну від учіння, навчання це цілеспрямований вид діяльності, здійснюваний педагогом як організатором педагогічно­го процесу. Навчання передбачає взаємодію учня і педагога. Воно може бути організованим і неорганізованим. Учіння і навчання не-


Розділ V






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 395 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Надо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © Федор Достоевский
==> читать все изречения...

2412 - | 2081 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.