Дослідження та оцінка метеорологічних умов на робочих місцях. Лабораторна робота №1

Основи охорони праці

 

 

Рекомендовано Вченою радою Вінницького національного технічного університету як лабораторний практикум для студентів електротехнічних спеціальностей. Протокол № 5 від 28 грудня 2006 р.

 

 

Вінниця ВНТУ 2007

УДК 658.382.3

К 55

 

Р е ц е н з е н т и:

В. Р. Сердюк, доктор технічних наук, професор

В. М. Кутін, доктор технічних наук, професор

М.І. Довбиш, начальник інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області

 

 

Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

 

 

Бондаренко Є.А., Дрончак В.А., Дупляк Р.Я.,

Кобилянський О.В., Терещенко О.П.

К55 Основи охорони праці:Лабораторний практикум. – Вінниця: ВНТУ, 2007. – 68 с.

У лабораторному практикуму розглядаються питання з дисципліни «Основи охорони праці». Розглянуто чотири лабораторних роботи з курсу за розділами «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії» і «Основи техніки безпеки».

Для кожної роботи наводяться необхідні теоретичні відомості, опис приладів та обладнання, які використовуються при дослідженні, задачі досліджень, а також методика проведення робіт. В додатках наведені нормативні вимоги для дослідження.

 

УДК 658.382.3

 

© Є.А.Бондаренко, В.А.Дрончак, Р.Я.Дупляк,

О.В.Кобилянський, О.П.Терещенко, 2007

Зміст

Вступ............................................................................................................
Основні вимоги до виконання лабораторних робіт................................
1 Дослідження та оцінка метеорологічних умов на робочих місцях. Лабораторна робота №1…………………………………………………
2 Дослідження ефективності освітлення у виробничих приміщеннях. Лабораторна робота №2……………………….......................................
3 Дослідження виробничого шуму. Лабораторна робота №5……………
4 Дослідження напруги дотику та кроку. Лабораторна робота №7 …

 

Вступ

 

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

 

Практично безпечних та зовсім нешкідливих умов праці на виробництві не існує і тому головною метою охорони праці є зведення до мінімуму імовірності травматизму та захворювань з одночасним забезпеченням потрібних (нормативних) умов праці.

 

Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і технічних засобів, яка запобігає або зменшує дію на працюючих шкідливих виробничих факторів. Виробнича санітарія є інженерною наукою, яка розробляє заходи захисту робітників від дії шкідливих виробничих факторів.

 

Виконавши лабораторну роботу, студент повинен вміти порівняти експериментальні заміри параметрів умов праці з нормативними і зробити висновок про можливість або неможливість праці в таких умовах, а також намітити заходи та засоби щодо доведення їх до нормативних параметрів.

 

В лабораторному практикумі розглянуті лабораторні роботи, які виконуються більшістю студентів ВНТУ в окремому приміщенні.

 

 

Основні вимоги до виконання лабораторних робіт

 

Звіт до кожної лабораторної роботи може бути оформлений окремо на стандартних аркушах формату А4, де перша сторінка повинна бути титульною і мати такий вигляд:

На наступному аркуші вказується мета роботи і наводяться необхідні теоретичні відомості, формули і таблиці.

Звіти до лабораторних робіт можуть бути оформлені в одному зошиті, де перша сторінка повинна бути титульною, на якій пишуть:

 

Звіт до кожної лабораторної роботи починається з нового аркуша, де вказується номер роботи, її назва, мета роботи, необхідні теоретичні відомості, формули і таблиці. В кінці ставиться дата виконання лабораторної роботи.

Після захисту студентом лабораторної роботи викладач повинен її підписати.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

 

Мета роботи: Засвоєння методики дослідження параметрів мікроклімату, надбання навиків праці з приладами, вивчення основних принципів нормування метеоумов та оцінка мікроклімату на робочих місцях.

Для виконання вказаної мети студенту при підготовці до лабораторної роботи потрібно:

1. Вивчити теоретичні відомості за допомогою методичних вказівок та спеціальної літератури наведеної на сторінці 16.

2. Вивчити та набути навиків застосування та безпечної експлуатації приладів і пристроїв.

3. Вивчити порядок проведення експерименту.

4. Дати відповіді на всі контрольні запитання.

5. Провести необхідні експерименти. При проведенні лабораторних експериментів потрібно виконувати ті варіанти вимірювань параметрів мікроклімату, які запропоновані викладачем.

6. Оформити звіт, зробивши висновки про відповідність або невідпо­відність виміряних параметрів мікроклімату нормативним.

 

ПІДГОТОВКА ЗВІТУ

 

Звіт повинен бути зроблений в зошиті або на аркушах А4 та вміщувати:

1. Назву лабораторної роботи.

2. Мету роботи.

3. Короткі теоретичні відомості 1...1,5 стор.

4. Протокол експериментів дод.1, табл.1 та 2 з результатами дослід­жень.

5. Висновки з кожного виміру про стан мікроклімату.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття

 

Метеорологічні умови (мікроклімат) виробничих приміщень [3;5] можна оцінювати за сукупністю таких факторів, як температура (t, °С), відносна вологість (, %), швидкість руху повітря (V, м/с) та величина інтенсивності теплового опромінення (Е, Вт/м²).

Крім цих параметрів іноді виникає потреба враховувати атмосферний тиск (роботи під водою тощо), який впливає на парціальний тиск основних компонентів повітря [1,2].

Мікроклімат на підприємствах вимірюють у виробничих приміщеннях, де знаходяться працівники, на постійних і непостійних робочих місцях.

Постійне робоче місце те, де працівник знаходиться більш 50% робочого часу або більше 2 годин безперервно.

Непостійне робоче місце те, де працівник знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2 годин безперервно.

Робоча зона - це простір, обмежений за висотою 2 м над рівнем підлоги або площадки (на висоті), на яких знаходяться місця постійного або непостійного перебування людей.

Параметри мікроклімату змінюються в певних межах і залежать від теплофізичних особливостей технологічного процесу, клімату, пори року, умов опалення та вентиляції. У виробничих цехах: механічних, інструментальних, деревообробних, складання радіодеталей, електротехнічних, електричних розподільних підстанціях; величиною теплового опромінення працюючих можна знехтувати. В ливарних, термічних, ковальських цехах, дільницях паяння радіоелементів, пропарювання форм із залізобетонними конструкціями та ін. потрібно проводити вимірювання теплового опромінення, яке отримують робітники.

Організм людини – це система, що саморегулюється, фізіологічний механізм якої з метою підтримання постійної температури тіла направлений на забезпечення відповідної кількості утворюваного тепла (теплопродукція) та кількості тепла, відданого в зовнішнє середовище (тепловіддача). Якщо в будь-який період ці процеси розбалансовані, то в організмі людини відбувається накопичення (перегрів організму) або зменшення (переохолодження організму) тепла.

Здатність організму людини регулювати теплообмін з навколишнім середовищем та зберігати температуру тіла на постійному рівні (36,5 0,5°С) незалежно від зовнішніх умов та важкості виконуваної роботи називається терморегуляцією.

Для нормального протікання фізіологічних процесів в організмі людини навколишнє середовище повинно мати здатність поглинати тепло, яке виробляє організм Q_л та тепло, яке надійшло в організм від зовнішніх джерел Q_зд, в основному за рахунок інфрачервоного випромінювання [1;2].

Тепло із організму людини може відводитись в навколишнє середовище за рахунок:

- конвекції повітря навколо відкритих частин тіла Q_к;

- теплопровідності крізь одяг Q_т;

- випромінювання (в основному інфрачервоне) Q_в;

- випаровування поту Q_п;

- видихання повітря Q_вп.

Не спостерігається перенапруга систем терморегуляції, якщо підтримується баланс тепла, що надійшло ззовні та вироблене в організмі (Q_зд+Q_л) з теплом, яке відводиться в навколишнє середовище (Q_від=Q_к+Q_т+Q_в+Q_п+Q_вп).

 

Q_зд+Q_л=Q_к+Q_т+Q_в+Q_п+Q_вп (1.1)

 

Основний фактор, який сприяє терморегуляції, є здатність організму збільшувати або зменшувати приплив крові до периферійних кровоносних судин. Перегрів організму змушує судини розширюватися і тоді тепло відводиться більш інтенсивно. Охолодження організму - судини звужуються, що призводить до зменшення притоку крові. Збільшення теплоутворювання може здійснюватись за рахунок підвищення м'язового тонусу та тремтіння.

У випадку, коли навколишнє середовище повністю сприймає тепло, яке виробляє організм людини, забезпечує добре самопочуття працюючого та оптимальні мікрокліматичні умови для найбільш високої продуктивності праці, то такі метеорологічні умови у виробничому приміщенні будуть комфортними.

Зміна параметрів мікроклімату породжує зміни в співвідношенні (1.1) між його величинами. Так, коли нормальні умови в легкій категорії фізичної праці доля Q_к+Q_т 30%; Q_в 45%; Q_п 20%; Q_вп 5%; від Q_л (Q_зд=0). Випромінювання тепла з людини Q_в великою мірою залежить від температури навколишнього обладнання. Якщо температура поверхні обладнання перевищує 32...34⁰С (середня температура поверхні тіла людини), то випромінювання йде не з людини, а на неї від обладнання. Коли в приміщенні температура повітря досягає t =32...34⁰ С, то Q_від 0.

При підвищенні температури повітря в приміщенні до 34...36⁰С тепловіддача буде проходити в основному тільки за рахунок потовипаровування Q_п.

Збільшення швидкості руху повітря навколо тіла людини призводить до збільшення Q_к та Q_п. Організм людини починає відчувати повітряні потоки, коли V ³0,15 м/с. При цьому, якщо потоки мають температуру до 36⁰С, то організм людини відчуває освіжаючу дію, а коли температура більше 40°С - вони діють гнітюче. При мінусових температурах і великій швидкості руху повітря може бути обмороження людей.