Сюжетні та якісні задачі фізичного змісту

 

175. Мама принесла з ринку 10-літрове відро з полуницею. «Ура! – сказав Малюк, – в нас буде 10 літрів смачного полуничного варення!» Мама почала варити варення, а Малюк пішов гратися з друзями на вулицю. Повернувшись згодом, він побачив, що на столі стоїть
8 літрових банок з варенням. «Але чому тільки 8 літрів? Хто з’їв 2 літри варення? Невже це був Карлсон?» Хто з’їв 2 літри варення, якщо Карлсон в той день не прилітав?

176. Ріпку тримає у землі сила 1261 Н, дід тягне ріпку з силою 500 Н, бабка тягне з силою 400 Н, внучка тягне з силою 300 Н, жучка тягне з силою 40 Н, кішка тягне з силою 20 Н. Чи обійдуться вони без мишки, щоб витягнути ріпку?

177. «Течія була швидкою, тому жаба ніяк не могла наздогнати Дюймовочку». Поясніть невідповідність цього пояснення.

178. Після того, як звірі виміряли довжину Удава як найдовшого серед них, вони вирішили зважити Слоненя як найважчого. Терезів у них, як і лінійки, звісно, також не було. Хитромудрий Папуга винайшов спосіб зважування – звірі скористалися стовбуром дерева, під який вони підклали камінь. «Яка чудова гойдалка!» – зраділа Мавпочка. «І не тільки гойдалка, – мовив Папуга, – а ще й важіль, за допомогою якого ми визначимо скільки важить Слоненя у мавпах, папугах й удавах». Потім розумний Папуга звелів сісти Слоненяті на один кінець стовбура, а Мавпочка сіла на інший, але важіль не зрушив з місця. Тоді винахідливий Папуга звелів пересунути стовбур таким чином, що кінець, на якому сиділо Слоненя виявився значно коротшим, ніж інший. І тоді Мавпочка одна змогла зрушити Слоненя! Вони навіть змогли погойдатися! Подивись на малюнки і скажи: скільки важить Слоненя у мавпах; папугах; удавах?

 

 

 

Рис. 1.20

 

179. Старовинне правило говорить: «Людина проходить за годину стільки кілометрів, скільки кроків вона робить за 3 секунди». Користуючись цим правилом, знайди, скільки кілометрів ти пройдеш за 2 години.

180. Під час літніх канікул Тарас вирушив із батьками на море. Вони їхали на автобусі по трасі. Подорож була тривалою, і щоб якось розважити себе, хлопчик вирішив визначити середню швидкість руху автобуса, на якому він їхав. Тато порадив йому порахувати стовпчики із цифрами, які стояли вздовж шляху, а також скористатися годинником, щоб виміряти проміжок часу, протягом якого він буде рахувати стовпи. Як пояснив Тарасові тато, ці стовпчики встановлені через 1 км. На першому стовпчикові, з якого Тарас розпочав свій відлік був напис «341». Через 10 хвилин Тарас стомився і припинив рахувати стовпчики, при цьому на останньому порахованому стовпчику був напис «356». Чому дорівнює середня швидкість руху автобуса на цій ділянці шляху?

Рис. 1.21

 

181. Яблуко висить на гілці дерева (рис. 1.21) Які сили діють на нього? Зробить малюнок і зобразіть стрілками напрям дії цих сил.

182. Найповільнішою твариною вважають краба, поміченого вченими в Червоному морі. Йому потрібно було 29 років, щоб подолати відстань до Середземного моря через Суецький канал. При цьому він рухався із середньою швидкістю 5600 м на рік. Скільки кілометрів подолав краб?

183. Зобрази за допомогою стрілок сили, які діють на вантаж, який пересуває людина (рис. 1.22)

Рис. 1.22

 

184. Зобрази за допомогою стрілок сили, які діють на вантаж, підвішений на пружинах; на нитках (рис. 1.23)

 

Рис. 1.23

 

185. Великі краплини дощу падають з більшою швидкістю, ніж дрібні. Чому?

186. Чому машиністи уникають зупинок потягів на підйомах?

187. Використовуючи знання про будову речовини, поясніть, чому швидкість звуку в залізі (5850 м/с) більша за його швидкість у воді (1500 м/с) та у повітрі (344 м/с).

188. У 1782 році два французи, брати Монгольф’є, наповнили повітряну кулю гарячим повітрям. Куля піднялася на висоту
500 метрів. Брати повторили політ повітряної кулі, але цього разу прив'язали до неї корзину, до якої посадили барана, качку, півня, щоб дізнатися, чи зможуть вони дихати на великій висоті. Вітер поніс кулю далеко за місто. Коли куля опустилася, люди побачили, що тварини не загинули. Чому куля піднялася вгору? Що показав дослід з тваринами?

189. Мавпочка сидить на ліанах (рис. 1.24). Які сили діють на неї? Зобрази їх за допомогою стрілок на малюнку.

 

Рис. 1.24

 

190. На зиму в одній кімнаті поставили подвійні рами, а в іншій – одинарні. У кімнаті з одинарними рамами скло під час морозів покривалося товстим шаром інею, а у кімнаті з подвійними рамами скло залишалося прозорими. Чому?

191. У шини автомобілів і велосипедів накачують повітря. Поясніть, для чого це роблять. Чому шини не можна накачувати дуже сильно?

192. Проведіть удома дослід. Налийте у склянку і в тарілку однакову кількість води. Встановіть, де вода випарується швидше? Поясніть, чому.

 

Рис. 1.25

 

193. На автомобілях встановлюють різні шини залежно від пори року. Розглянь малюнок 1.25 і дай відповідь на питання: чим відрізняються зимові і літні шини? Чому?

194. Дихніть на люстерку, що відбулося? Чому люстерко затуманилося? Із чого утворився туман?

195. Якщо взимку внести до кімнати холодний предмет, то він покриється крапельками води. Звідки вони з'являються?

196. Налийте в стакан дуже холодної води. Що з'являється на його стінках? Поясните спостережувані явища.

197. Чайник по самі вінця наповнили водою і поставили на газ. Вода закипіла і полилася через край. Чому це відбулося? Чому кипіння води супроводжується шумом?

198. Проведіть вологою ганчіркою по дошці. Чому мокрий слід від ганчірки швидко зникає? У який стан переходить вода? Чому вона стає невидимою?

199. Поясніть, чому на зиму необхідно витягувати на берег човни і перевертати їх догори дном?

200. Проведіть дослід. Закрийте довгий кінець воронки пальцем й спробуйте занурити її у склянку із водою не нахиляючи. Чи легко це зробити? Відкрийте кінець воронки. Чому вона заповнюється водою? Поясніть спостережувані явища. Про яку властивість повітря ви дізналися із досліду? Як цю властивість повітря використовує людина?

201. Що тепліше: а) три сорочки чи сорочка потрійної товщини; б) хутряні чи шкіряні черевики; в) пальто чи шуба?

202. Маємо дві однакові відкриті колби. Одну з них винесли на мороз, а іншу залишили у теплій кімнаті. У якій із них повітря буде більше? Яка з них буде важчою?

203. Температура повітря над морем вдень 20^оС, а над сушею 25^оС. Як ви поясните таку відмінність?

204. Проведіть дослід. Встановіть на столі три свічки і запаліть їх. Першу накрийте склянкою, другу – літровою банкою, третю – залиште відкритою. Яка свічка згасне першою? Чому? Які гази входять до складу повітря? Який із них підтримує горіння?

205. Був спекотний, сонячний день. Коли група пасажирів піднялася на теплохід, термометр показував +32^оС. Через 10-12 хвилин після відплиття температура впала до +29^оС, а через 20 хвилин – до +27^оС. Із видаленням від берега температура зменшилася, хоча Сонце світило як і раніше яскраво. Яка причина зниження температури повітря?

206. Чому повітря, яке видихає людина, невидиме влітку і добре помітне у холодну пору року? Чим туман відрізняється від пари?

207. Як залежить нагрівання поверхні від кута падіння сонячних променів?

208. Влітку на листках рослин з’являються крапельки роси. Поясніть причини їх виникнення.

209. Пробірку із ґрунтом нагріли у полум’ї спиртівки. На стінках пробірки з’явилися крапельки води. Поясніть, чому це відбулося?

210. Проведіть дослід вдома. Налийте до тарілки та склянки однакову кількість води. З’ясуйте, із якої посудини вода випарується швидше? Поясніть, чому.

211. Чи може випаруватися уся вода із океанів і морів?

212. Як за допомогою досліду довести, що тверді тіла змінюють свій об’єм при зміні температури? Чи підкорюються цьому правилу гази і рідини?

213. У дідуся була коробка, до якої він складав різні предмети із чорних і кольорових металів. Тарасу потрібно було принести до школи предмети із чорних металів: заліза, чавуна, сталі, але за зовнішнім виглядом було важко відрізнити необхідні предмети від інших предметів у коробці із кольорових металів. Як би ви допомогли Тарасу вибрати предмети із заліза, чавуна і сталі?

214. Припустимо, що Сонце згасло. Скільки часу після того, як це трапилося, ми б іще бачили Сонце на небосхилі? Чому?