Оформлення списку використаних джерел. Проректор з навчальної

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної

та методичної роботи

_____________ Касьяненко М.М.

„___” ___________ 2011 р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

з навчальних дисциплін „ЦИВІЛЬНе право”,

„НОТАРІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС”

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр, магістр

галузь знань 0304 „Право”

напрям підготовки: 6.030401 „Право”

6.030402 „Правознавство” (ФПМ)

спеціальність 8.03040101 “Право”

магістерська програма “Нотаріальна діяльність”

 

ІРПІНЬ–2011

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт складені на основі робочої навчальної програми навчальної дисципліни «Цивільне право», затвердженої у 20__ році.

 

Автори Г.Г. Забарний, кандидат юридичних наук, доцент

Р.Б. Шишка, доктор юридичних наук, професор

В.Ф. Усенко, кандидат юридичних наук, професор

Н.В. Лаговська, старший викладач кафедри

Рецензент Л.П. Самофалов, кандидат юридичних наук, доцент

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол №__ від „__” __________ 20__ р.

Завідуючий кафедрою Г.Г. Забарний

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради юридичного факультету, протокол №__ від “__” _________ 20__ р.

 

Голова вченої ради

факультету Г.М. Самілик, к.ю.н, доцент

 

Завідувач навчально-

методичного відділу О.О. Бойко

Реєстраційний № ___

ЗМІСТ

1. Загальні положення …………………………………………………………..4

2. Порядок виконання курсової роботи………………………………………...5

2.1. Вибір та затвердження теми курсової роботи, складання та погодження плану ……………………………………………………………………………..5

2.2. Написання тексту курсової роботи ………………………………………..5

3. Вимоги до оформлення курсової роботи ………………..…………………. 8

3.1. Загальні вимоги ……………………………………………………………..8

3.2. Оформлення тексту використаних джерел ……………………………….10

3.3. Оформлення додатків …………………………………………………....…10

4. Підготовка та захист курсової роботи ………….……….………………......11

5. Додатки …….………………………………………………………………….13

6. Тематика курсових робіт ………………………………...…………………..26

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Складовим елементом навчального процесу при вивченні певних дисциплін є виконання курсової роботи.

Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами (курсантами) під час навчання.

У процесі виконання курсової роботи студент (курсант) повинен показати знання теоретичних основ з відповідної дисципліни, самостійно проаналізувати основні нормативні та літературні джерела і на цій основі обґрунтувати свої висновки і пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства та шляхів вирішення основних проблем, що стосуються теми дослідження, проаналізувати та узагальнити судову практику, практику роботи органів державної податкової служби та інших органів і організацій, якщо це необхідно для висвітлення і більш повного розкриття теми роботи.

Мета методичних рекомендацій – дати загальну схему і структуру курсової роботи, надати методичну допомогу студентам (курсантам) щодо раціональної та ефективної організації її написання і захисту.

Тематика курсових робіт затверджується відповідною кафедрою до початку семестру і повинна відповідати завданням навчальної дисципліни. Кількість тем курсових робіт з дисципліни повинна бути як мінімум вдвічі більшою від середньої кількості студентів (курсантів) у групі (взводі) на відповідному курсі.

 

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Вибір та затвердження теми курсової роботи, складання та погодження плану

Теми курсової роботи пропонуються студентам (курсантам) на початку вивчення курсу. Студенти (курсанти) обирають теми курсової роботи самостійно відповідно до тематики курсових робіт та погоджують її з науковим керівником протягом 10 днів з моменту ознайомлення з тематикою робіт. За пропозицією студента (курсанта) тема курсової роботи може бути уточнена науковим керівником з урахуванням тематики попередніх та подальших досліджень студента (курсанта), його досвіду чи специфіки місця роботи. Підтвердженням обрання студентом (курсантом) конкретної теми курсової роботи є належним чином заповнене та підписане завдання на курсову роботу. Подальша зміна теми курсової роботи можлива лише як виняток за обґрунтованою письмовою заявою студента (курсанта) з дозволу наукового керівника та за погодженням із завідувачем кафедри.

Написання курсової роботи на одну і ту ж тему двома студентами (курсантами) в одній академічній групі (взводі) заборонено.

Студент (курсант) разом з науковим керівником у визначені графіком терміни, розробляє план курсової роботи, узгоджує строки її виконання та подання на перевірку.

 

2.2. Написання тексту курсової роботи

Загальні рекомендації до змісту та структури курсової роботи.

Під час опрацювання (читання) відібраних літературних джерел студентам (курсантам) не варто покладатися виключно на свою пам’ять, рекомендується робити на окремих аркушах паперу анотації (короткий зміст опрацьованого матеріалу). Це дасть змогу пізніше компонувати матеріал відповідно до питань курсової роботи. Рекомендується особливу увагу звернути на ідеї та пропозиції авторів щодо вирішення тих чи інших проблем, які входять у предмет дослідження курсової роботи. Розглядаючи окреме питання не варто обмежуватись точкою зору лише одного автора, нехай навіть і дуже авторитетного, а необхідно ознайомитись із декількома найбільш поширеними позиціями щодо даної проблеми, вивчити чинне законодавство, що регулює це питання, ознайомитись із практичними сторонами проблеми, статистичними матеріалами, судовою практикою тощо. Також, вивчаючи літературу не потрібно намагатись лише запозичити матеріал, а необхідно осмислити отриману інформацію, зробити її критичний аналіз, власні висновки. Важливим при опрацюванні літературних джерел є знання та навички роботи з каталогами бібліотек, персональним комп’ютером, мережею Інтернет, комп’ютерними правовими системами (ЛІГА: Закон та ін.).

По мірі опрацювання літературних джерел студентом (курсантом) проводиться відбір, осмислення, критичний аналіз необхідних матеріалів, та включення їх до тексту певних структурних елементів курсової роботи. До тексту курсової роботи включаються лише старанно підібрані матеріали, які безпосередньо стосуються предмету дослідження і містять достовірні дані та наукові факти. Про достовірність інформації свідчить не тільки характер джерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність до тієї чи іншої наукової школи. За достовірність та об’єктивність усіх даних курсової роботи відповідає студент (курсант) – автор роботи.

Зміст курсової роботи повинен відображати послідовність та результати дослідження. Усі складові елементи роботи повинні бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблювати одна одну.

Текст курсової роботи викладається літературною мовою без перенасичення спеціальною термінологією, викладається від третьої особи, без вживання займенників „я”, „ми”. За необхідністю можна вживати вирази: „автор вважає”, „на наш погляд” тощо (приклади найбільш поширених мовних конструкцій, які використовуються у наукових працях для виконання функції засобів зв’язку між реченнями наведено у додатку Ж). Не допускається скорочення слів і назв.

Подані у курсовій роботі матеріали розміщуються у такому порядку який відповідає внутрішньому логічному зв’язку етапів дослідження. Рекомендується наступна традиційна структура основних елементів курсової роботи: зміст; вступ; розділи основної частини; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, вказуються бази досліджень (літературні джерела) та інші матеріали, за якими виконується курсова робота, ступінь вивчення обраної проблеми в юридичній літературі. Також потрібно чітко вказувати мету, предмет, об’єкт та завдання, які будуть вирішені при написанні курсової роботи, і власні думки по відношенню до обраної проблеми. Обсяг вступу – 3–5 сторінок (3 – друкованого тексту, 5 – рукописного).

Актуальність теми курсової роботи – це сутність проблемної ситуації, яка потребує вирішення. Визначається кількома реченнями.

Ступінь вивчення проблеми – це стан розробки обраної теми. Необхідно навести короткий огляд основної літератури (назвати вчених, які безпосередньо займались дослідженням зазначеної проблеми), з якого видно, що дана тема ще не розкрита, або недостатньо розкрита, а тому потребує подальшого дослідження.

Формування мети дослідження та завдань курсової роботи, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети здійснюється шляхом вживання дієслів (вивчити..., дослідити..., описати..., встанови..., виявити... тощо). Метою курсової роботи є те, заради чого проводиться дослідження, тобто, вирішення проблеми у цілому, а завданнями – шлях досягнення поставленої мети. Завдання мають бути чіткими, оскільки описання їхнього вирішення становитиме зміст розділів основної частини курсової роботи, а також визначатиме їх заголовки.

Об’єктом дослідження є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і співвідноситься з ним як часткове і загальне. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи, тому саме на нього спрямована основна увага дослідника. В юридичній науці, найчастіше, об’єкт дослідження розглядається як правові відносини, що існують у певній сфері суспільного життя, а предметом дослідження – правові норми, що регулюють суспільні відносини, або ж проблеми правового регулювання.

У вступі курсової роботи також згадується про фактичний матеріал на основі якого виконана робота, характеризуються основні джерела отриманої інформації (офіційні, наукові, літературні тощо).

Основна частина

В основній частині курсової роботи розкривається її зміст, тобто описується саме дослідження та узагальнюються його результати.

Зміст розділів основної частини повинен чітко відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати. Матеріал, має викладатися стисло, логічно і аргументовано.

Основна частина може складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів обсягом. При цьому, слова „висновки до розділу” окремо не зазначаються.

Між двома суміжними розділами (підрозділами) повинен бути взаємозв’язок.

Незалежно від кількості розділів, як правило, основна частина курсової роботи умовно поділяється на три складові.

У першій висвітлюються загальні теоретичні питання (суть і зміст юридичних понять, класифікація явищ, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою, що досліджується тощо).

У другій, як правило, обґрунтовується напрям дослідження, наводяться методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розкривається загальна методика проведення дослідження. Досить часто у цій частині проводиться аналіз правозастосовчої практики, діяльності державних органів.

У третій складовій вичерпно повно викладаються результати власних досліджень автора, його пропозиції. У цій частині дається оцінка повноти поставлених завдань, достовірності одержаних результатів, проводиться їх порівняння з дослідженнями інших авторів, інших країн, обґрунтовується доцільність додаткових досліджень чи навпаки, безперспективність подальших.

Кожна курсова робота буде мати свою структуру основної частини, оскільки остання обумовлюється тематикою дослідження, баченням автором глибини проблеми та шляхів її вивчення, а також різницею у характері і значенні її окремих складових частин для досягнення поставленої у роботі мети дослідження. Конкретна структура основної частини формується у процесі написання курсової роботи, зокрема із урахуванням рекомендацій наукового керівника.

Висновки

Висновки є результатом виконаної студентом (курсантом) дослідної роботи, в них узагальнюються наведені в основній частині теоретичні і практичні матеріали, даються авторські рекомендації та переваги, пов’язані з їх реалізацією. Висновки мають бути чіткими, виразними, співвідноситись із загальною метою і конкретними завдання сформульованими у вступі. Висновки викладаються у тезисному порядку.

Висновки до курсової роботи це не просто об’єднання висновків зроблених у кінці кожного розділу, це має бути остаточний синтез отриманих результатів, тобто чогось нового, запропонованого автором для вивчення та вирішення досліджуваної проблеми.

Обсяг висновків – 3 сторінки друкованого або 5 сторінок рукописного тексту.

 

3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

Текст курсової роботи має бути виконаний чітким почерком пастою (чорнилом) чорного (синього) кольору, без скорочень та виправлень, або надрукований за допомогою принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Тіmes New Romаn розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Таблиці, формули та рисунки допускається виконувати тільки чорною пастою (чорнилом) або друкованим способом.

Обсяг курсової роботи складає 40–50 сторінок рукописного тексту або 35–40 сторінок друкованого. Вона може складатися з 3–5 розділів.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках (починаючи з другої сторінки вступу) номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Завдання, список використаних джерел не нумерують і до загальної нумерації сторінок не включають.

Текст повинен мати поля з чотирьох боків аркуша таких розмірів:

ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє, нижнє – 20 мм.

Заголовки структурних елементів курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами і розташовують посередині сторінки. Після слова „РОЗДІЛ” ставлять його номер без крапки, а з нового рядка через два інтервали теж по центру друкують великими літерами заголовок (назву) розділу. Через два інтервали друкують заголовок підрозділу маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка (розділу чи підрозділу) не ставлять, але якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в підбір до тексту, а в кінці такого заголовка ставиться крапка.

Не можна вміщувати заголовок у кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Новий підрозділ допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься не менше трьох рядків тексту. Приклад виконання заголовків наведено у додатку Г.

Текст курсової роботи повинен поділятися на абзаци, кожен з яких містить самостійну думку. Абзац починається з нового рядка з великої літери на відстані 1,5 см від полів.

Необхідно дотримуватись єдиних умовних позначень і скорочень слів, які відповідали б загальноприйнятим нормам. Якщо речення починається з цифри, її потрібно писати словами, приблизні цифри теж пишуться словами (наприклад: близько ста днів тощо). Граничні величини позначаються таким чином: від 20 до 50, або 20–50, або 20...30. Римські цифри вживаються на позначення століть, кварталів, року, місяців, томів, частин, з’їздів чи конференцій. Відмінкове закінчення ставиться після останньої цифри: 5, 7, 15–го числа. Не ставиться відмінкове закінчення в номерах додатків, розділів, таблиць, малюнків тощо, а також якщо цифри стоять після іменників, до яких відносяться (наприклад: на мал. 3). Знак № не ставиться у порядковій нумерації розділів, сторінок, додатків, таблиць, а також при скороченнях. У тексті потрібно дотримуватись загально прийнятих скорочень слів: табл., стор., мал., тощо. Не дозволяється використання довільних складноскорочень: ВРУ, КМУ, ДПАУ тощо.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Матеріали курсової роботи скріплюються (підшиваються) у наступній послідовності:

· титульна сторінка

· сторінка реєстрації

· завдання на курсову роботу

· календарний план

· зміст

· вступ

· розділи основної частини

· висновки

· список використаних джерел

· додатки (за необхідності).

· рецензія на курсову роботу

Після закінчення списку використаних джерел, відступивши 2 інтервали, праворуч, студент (курсант) вказує дату написання курсової роботи і ставить свій підпис.

Курсова робота повинна бути виконана згідно з методичними рекомендаціями, інакше вона буде недопущена до захисту, незалежно від її змісту.

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел є необхідним елементом курсової роботи і відображає ступінь ознайомлення студента (курсанта) з наявною літературою з теми курсової роботи.

До списку включаються лише ті джерела, які дійсно використовувалися студентом (курсантом) при написанні курсової роботи.

Використані джерела вказуються у списку в такому порядку. Спочатку перераховуються правові акти за їх юридичною силою (наприклад: починаючи з Конституції України та закінчуючи локальними правовими актами), потім зазначаються інші джерела (підручники, монографії, наукові статті тощо) в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів або заголовків джерел. Джерела нумерують в порядку зростання єдиним списком. Назви джерел подаються на мові оригіналу.

Список використаних джерел обов’язково повинен містити прізвище та ініціали автора, повну назва джерела (при необхідності - номер тому та номер зібрання творів), місто видавництва, видавництво та рік видання, кількість сторінок чи посилання на сторінки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 20 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел зображено у додатку Д.

3.3. Оформлення додатків

Додатки оформляються після списку використаних джерел як продовження курсової роботи на наступних її сторінках у порядку появи у роботі посилань на них.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Якщо у якості додатків використовуються юридичні документи (рішення суду, протокол тощо) замість підпису вказуються прізвище посадової особи. Додатки, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом аркушів курсової роботи.

4. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Належним чином оформлена та підшита курсова робота подається на кафедру для отримання рецензії наукового керівника не пізніше дати, визначеної відповідним графіком.

У рецензії науковий керівник вказує про дотримання студентом (курсантом) вимог щодо оформлення курсової роботи, визначає позитивні сторони та допущені студентом (курсантом) недоліки, оцінює масштабність опрацьованої інформації, ступінь самостійності формування та обґрунтованості основних положень і висновків, а також робить висновок про допуск роботи до захисту з попередньою оцінкою.

У разі отримання студентом (курсантом) висновку про не допуск курсової роботи до захисту, вона у встановлені строки має буди доопрацьована та перероблена із урахуванням зауважень наукового керівника. Вдруге робота подається для рецензування з попередньою рецензією.

З результатами рецензування студенти (курсанти) ознайомлюються до дня захисту курсових робіт, а ті, хто, отримали негативні рецензії – негайно після рецензування.

Захист курсових робіт проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи.

Під час захисту студент (курсант) повинен стисло викласти основні положення роботи, відповісти на запитання членів комісії, що приймають захист курсової роботи. Також студенти (курсанти) мають право давати пояснення щодо виявлених науковим керівником під час рецензування недоліків.

У процесі захисту комісією оцінюється глибина знань студента (курсанта) (як із загально правових питань так і проблем, що досліджувались в курсовій роботі), його науковий рівень, вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати свою позицію, чітко відповідати на поставлені комісією питання. Рішення про оцінку приймається комісією шляхом таємного голосування та доводиться до відома студента (курсанта).

Результати захисту курсової роботи оцінюються за стобальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5 – бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку.

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за розширеною шкалою	Еквівалент оцінки за п’ятибальною шкалою
A	90-100	відмінно
B	80-89	дуже добре	4,5
C	70-79	добре
D	60-69	задовільно	3,5
E	50-59	достатньо
FX	35-49	незадовільно
F	0-34	неприйнятно

 

У разі отримання незадовільної оцінки за курсову роботу вона захищається повторно у встановленому порядку.

Студент (курсант) допускається до здачі іспиту чи заліку з навчальної дисципліни лише після захисту курсової роботи та одержання відповідно позитивної оцінки за неї.

Додаток А

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет_________________________

Кафедра__________________________

КУРСОВА РОБОТА

на тему___________________________

_______________________________________________

 

Робота виконана студентом (кою)

групи ________________________

_____________________________

Прізвище, ім ‘я, по батькові

Науковий керівник_____________

_____________________________

(науковий ступінь, посада)

________________________________________

Прізвище, ім.’я, по батькові

 

 

ІРПІНЬ – 2011

Реєстраційний №________ __________ _______________

(дата) (П.І.Б.)

Результати перевірки______________ ________ _______________

(до захисту, (дата) (П.І.Б.)

На доопрацювання)

Результати захисту__________________________________________

(оцінка) (підпис) (П.І.П.)

 

 

Додаток Б

Національний університет державної податкової служби України

Кафедра_________________________________________________

Дисципліна_______________________________________________

Галузь знань _________________________________________________

Курс____________ Група_______________ Семестр_____________

ЗАВДАННЯ

На курсову роботу

студенту ________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема курсової роботи ____________________________________________

_________________________________________________________________

__________________________________________________________________

2. Строк здачі студентом закінченої роботи______________________________

3. Вихідні дані по роботі_____________ _____________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

____________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним значенням обов’язкових креслень)_______

___________________________________________________________________

___________________________________________________________________

6. Дата видачі завдання_______________________________________________

Продовження додатку Б

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ п/п	Назва етапів курсової роботи	Строк виконання етапів (роботи)	Примітки
1.	Вибір теми, вивчення літературних джерел та складання плану роботи
2.	Підготовка 30 % курсової роботи та подання її керівнику
3.	Підготовка 70 % курсової роботи та подання керівнику
4.	Підготовка 100 % курсової роботи та подання керівнику
5.	Доопрацювання роботи з урахуванням зауважень керівника
6.	Отримання відгуку керівника роботи
7.	Захист курсової роботи

 

 

Студент ___________________

(підпис)

Керівник___________________ __________________________

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

„______” _______________ _____ р.

 

Додаток В

Приклад

змісту курсової роботи за темою „Правові основи здійснення фінансового контролю”

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП ……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

1.1. Поняття контролю у державі……………………………………………8

1.2. Фінансовий контроль як категорія фінансового права………………12

РОЗДІЛ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

2.1. Форми фінансового контролю………………………………………….18

2.2. Методи фінансового контролю……………………...…………………24

2.3. Види фінансового контролю…………………………...………………30

РОЗДІЛ 3 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

3.1. Парламентський фінансовий контроль………………………...……...34

3.2. Контроль органів державної виконавчої влади у сфері
фінансів…………………………………………………………………..38

ВИСНОВКИ …………………………………………………………..……………43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………48

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………58

 

 

Додаток Г

РОЗДІЛ 1

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

1.1. Поняття контролю у державі

Дослідженню контролю у його різних аспектах присвячена різноманітна наукова література. Науковці по-різному підходять до проблеми контролю. Деякі автори розглядають контроль як функцію фінансів, інші приділяють більше уваги фінансовому контролю як різновиду державного контролю, говорячи про нього як про функцію управління, треті досліджують його як інститут фінансового права.

Важливою теоретичною базою, початковою методологічною позицією. для з’ясування сутності фінансового контролю є фінанси. Вивчення праць таких вчених, як О.М. Александров [4–6], Д.А. Аллахвердян [11;12], М.Б. Богачевський [35], Е.О. Вознесенський [6;43;44], В.П. Дьяченко [61;62; 177;363], І.Д. Злобін [66], І.М. Кулішер [84-86], О.П. Погребинський [122;123], Б.М. Сабанті [131], О.П. Чернявський [204] та інші, що розглядали фінанси як економічну категорію, дало змогу охарактеризувати фінансовий контроль як функцію фінансів.

 

 

 

 

Додаток Д

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У РОБОТІ (у роботі список формується без таблиці читай стор. 11)

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії, підручники (один, два або три автори)	Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). – К.: Глобус, 1998.–330с.
	Костырко Л.А., Пащенко Т. В. Рынок финансовых услуг: Учебное пособие./ / Восточноукраинский гос. ун-т. — Луганск, Изд-во ВУГУ, 1999.–178с. Фокин А.В., Фокин А.А. Международный финансовый рынок в Internet. –К.: ЧП "Компания "Актуальна освіта", 2000. – 82с.
	Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навчальний посібник / Під ред. проф. В.М.Федосова.– К.: Либідь, 1993. – С. 71–93.
Чотири автори	Переводной и простой вексель: практика применения: [Справ. изд.] / Ю.М. Лысенков, А.И. Рымарук, В.П. Ляшко, С.Ю. Фомичева. / Под. ред. Ю.М.Лысенкова. – К.: Логос, 1998. – 355 с.
П’ять та більше авторів	Методологічні засади комплексного розвитку продуктивних сил регіонів / Данилишин Б.М., Фащевський М.І., Чернюк Л.Г., Антоньєва Л.С., Горська О.В., Горський А.М.– К.: РВПС України НАН України, 1998.–161с.
Колективний автор	Вступ до банківської справи: Навч. посібник / Колектив авт.: Савлук М.І., Мороз А.М., Коряк А.М. / Під ред. Савлука М.І. – К.: Вид-во "Лібра", 1998. – 342с. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець; Київ. нац. екон. ун-т, Укр. фін.-банків. шк., Центр навчання страхової справи. – К.: КНЕУ, 1998. – С. 518.
Перекладні видання	Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: Підручник / Пер. з англ. [С. Панчишина та ін.]; Наук. редакція пер. С. Панчишина. – К.: Основи, 1998. – 963 с.
Багатотомні видання	Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1. – К.: Ника-Центр, 1999.– С. 185–259.
Стандарти	ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ 01.01.86. – М.: Изд-во стандартов, 1984. – 78с.
Словники	Библиотечное дело: Терминол. Словарь / Сост. И.М. Суслова, Л.Н. Уланова. – 2-е изд. – М.: Книга, 1986.–224с.
Складові частини книги, збірників наукових праць	Сорос Джордж. Алхимия финансов // Рынок: как читать его мысли: пер. с англ. / Пол Тюдор (второй) Джоунс (Вступ. слово). – М.: Инфра-М, 1996. – 416с.
Публікації у журналі	Науменкова С. Ринок фінансових послуг: основні тенденції розвитку // Вісник НБУ. – 2000.– №1.– С. 36–43. Олейник А. Домашние хозяйства в переходной экономике: типы и особенности поведения на рынке // Вопросы экономики. –1998. –№12. – С. 56–67. Кульчицька Р.Б., Щибиволок З.І. Еволюція ощадної справи в радянський період // Фінанси України.– 1998.– №1.– С. 99–107.
Енциклопедії	Прохоров А.М. Финансы // Советский энциклопедический словарь.– 3-е изд – М.: Советская энциклопедия, 1988. – С. 72.
Дисертації	Галенко Т.В. Финансовые посредники на инвестиционном рынке. Политэкономический анализ: Дис... канд. экон. наук: 08.01.01. / Киевский гос. торгово- экономический ун-т. – К., 1995. – 208с.
Автореферати дисертацій	Волинський О.Т. Організація територіальної системи податкового регулювання розвитку підприємств в регіоні: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01; 08.10.02 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. – Львів, 1997. –15с.
Препринти	Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели и алгоритмы сбора и обработки информации: Преп./АН Украины. Ин-т кібернетики;76-76. – К.: 1976. – 37 с.
Закони, листи, укази, положення	Митний кодекс України від 11.07.2002р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 38. – Ст. 288.   Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7.12.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - № 1-2. – Ст. 1.   Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993. р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 17. – ст. 184.   Про Основні напрями інвестиційної політики на 1999 – 2001 роки: Указ Президента від 18.08.99., № 1004/99 // Урядовий кур’єр.–08.09.99.– N 167.   Про оподаткування операцій з цінними паперами: Лист Державної податкової адміністрації від 2000.01.26, № 385/6/15-1116 // Комп`ютерно-правова система ”Ліга Закон”.7: www.liga.kiev.ua.
Статистичні видання	Статистичний щорічник України за 1998 рік / Державний комітет статистики України: Під ред. О.Г. Осауленка. –К.: Українська енциклопедія, 1999.– 624с.
Електронний ресурс	Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси науці, культурі та освіті: (Підсумки 10-ї міжнар. Конф. „Крим – 2003”)[Електронний ресурс] / Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов, А.Г. Бровкін, І.А. Павлуша // Бібл.Вісн. – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuy.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm

Додаток Ж

Мовні конструкції, які використовуються у наукових працях для виконання функції засобів зв’язку між реченнями

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мовна функція	Лексичні засоби
Причина та її наслідок, умова та наслідок	(і) тому, тому, що
оскільки
3 ЧОГО ВИХОДИТЬ звідки
внаслідок
у результаті
на основі вищезазначеного, на підставі вказаного вище
у зв’язку з цим
залежно від
згідно з цим
у цьому випадку
за таких умов
у такому випадку
(а) якщо (ж)..., то...
свідчить
вказує
говорить
відповідає
ЩО дає можливість
дозволяє
сприяє
має значення і т.п.
Часове співвідношення та порядок викладення	спочатку, насамперед, у першу чергу
першим наступним, кроком попереднім
одночасно, у той же час,
поруч з цим, поряд з таким
попередньо, вище, раніше
ще раз, знову
потім, нижче, після цього
згодом, далі, пізніше
по-перше, по-друге і т.п.
зараз, нині, у цей (на цей) час, до цього часу
у минулі роки, останнім часом, останнього часу
на закінчення, зрештою, нарешті

 

Продовження додатку Ж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мовна функція	Лексичні засоби
Зіставлення та	але, втім, а проте, та, однак, зрештою
протиставлення	як..., так і...; так само, як і...
		не тільки, але і (й)
порівняно з; якщо..., то...
	на відміну, навпаки, на противагу
аналогічно, таким чином, також
з одного боку, з іншого боку
у той час, як; разом з тим
Доповнення або уточнення	також і, до того ж, при цьому, разом з тим
		окрім більше того
понад
особливо, а надто
Посилання на попередній або наступний вислів	тим більше, що
у тому разі, у випадку, тобто, а саме (
сказано
показано
доведено
як було відзначено
отримано
знайдено
встановлено
згадано
		виходячи з міркувань
як підкреслювалось, вказувалось вище
згідно з цим
відповідно до цього
відповідним чином
у зв’язку з цим, відповідно до цього
у зв’язку з вищевикладеним
цей, що розглядається, вищевказаний і т.п.
такий, подібний, аналогічний, відповідний, такого типу, такого виду, схожий на...
багато з них, один з них, деякі з них ‘
наступний, деякий, надалі, подальший, дальший, другий
більшість, більша частина
керуючись положенням

 

Продовження додатку Ж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мовна функція	Лексичні засоби
Узагальнення, висновок	дослідженням встановлено
як наслідок
таким чином, отже
у результаті, у кінцевому підсумку
звідси, 3 ЦЬОГО	витікає
виходить
стає зрозумілим
очевидно
це	дозволяє зробити висновок
дозволяє дійти висновку
зводиться до такого
свідчить
		переконує
на закінчення, і нарешті
Ілюстрація	наприклад; так, як приклад; для прикладу
прикладом може слугувати (бути)
такий же (наприклад)
у випадку, для випадку
про те може свідчити; що очевидно
Введення нової інформації	розглянемо такі випадки...
зупинимось детально на...
основні переваги цього методу полягають у...
деякі додаткові зауваження...
декілька слів щодо перспектив дослідження...
наведемо декілька прикладів

 

 

Додаток Ж