Заповнення трудових книжок

НАВЧАЛЬНИЙ ЕЛЕМЕНТ: трудова книжка, особова справа

 

СТРУКТУРА УРОКУ

1. Організаційний момент

Перевірка присутності та готовності учнів до уроку

1. Актуалізація опорних знань

1. Договір, особливості укладання, дії
2. Трудові договори
3. Трудовий контракт
4. Підстави для зміни й розірвання контракту
5. Особові картки
6. Характеристика
7. Автобіографія

1. Вивчення нового матеріалу

ПЛАН ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Трудові книжки

1.1 Загальні вказівки до заповнення трудових книжок

1.2 Заповнення трудових книжок

1.3 Внесення відомостей про працівника

1.4 Внесення відомомстей про роботу

1.5 Унесення відомостей про нагородження й заохочення

1.6 Внесення відомостей у разі звільнення

1. Особова справа
2. Заповнення особового листка з обліку кадрів

Трудові книжки

Загальні вказівки до заповнення трудових книжок

Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі – підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, котрі є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, на сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

На осіб, що працюють за трудовим договором у підприємців, котрі не мають прав юридичної особи, а також в окремих громадян з їх обслуговування (як хатні робітники, оглядальники, водії, охоронці й т. ін.), трудові книжки не ведуться. Їхня робота підтверджується довідкою організації, з участю якої було укладено трудовий договір між особою й наймачем, а також довідкою про сплату внесків у фонд державного соціального страхування.

На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем їхньої основної роботи.

Трудові книжки раніше встановленого зразка обмінові не підлягають.

Улаштовуючись на роботу, особа зобов’язана подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Особи, які вперше стають до роботи й не мають трудової книжки, повинні пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку. Військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до чинного законодавства України (далі Збройні Сили України та інші війська), а також військовослужбовці, звільнені зі Збройних Сил колишнього Союзу РСР і Збройних Сил держав, що входять до СНД, пред’являють військовий квиток. Звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин зобов’язані пред’явити довідку про звільнення.

Заповнення трудових книжок

Трудові книжки та вкладки до них заповняють у відповідних розділах українською й російською мовами.

Якщо особа розпочинає свій трудовий шлях і ще не має трудової книжки, то власник або вповноважений ним орган має оформити (виписати) її не пізніше, ніж у тижневий термін від дня прийняття працівника на роботу.

В трудову книжку вносять такі відомості (дод.1):

· про працівника – його прізвище, ім’я й по – батькові, дата народження;

· про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

· про нагородження державними нагородами й відзнаками України, про заохочення за успіхи в роботі та інші відповідно до чинного законодавства України;

· про відкриття, на які видано дипломи, використані винаходи й раціоналізаторські пропозиції та грошові винагороди у зв’язку з цим.

Стягнення в трудовій книжці не зазначають.

Записи в разі звільнення працівника або переведення його на іншу роботу мають точно відповідати формулюванням чинного законодавства й містити посилання на відповідну статтю та пункт закону.

Всі записи про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди й заохочення вносяться власником або вповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше, ніж у тижневий термін (у разі звільнення – в день звільнення), й мають точно відповідати текстові наказу (розпорядження).

Дати пишуть арабськими цифрами (число й місяць – двозначними, а рік – чотиризначними), наприклад: 05.01.1999.

Записи виконують акуратно, кульковою ручкою або чорнилом чорного, синього чи фіолетового кольорів і завіряють печаткою.

За кожним записом, котрий уноситься в трудову книжку (вкладку) на підставі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, власник або вповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці (типова відомча форма № П–2), в якій має бути такий самий запис, що й у трудовій книжці (вкладці).

У разі потреби власник або вповноважений ним орган може видати працівникові на його прохання завірений витяг із трудової книжки.

Якщо підприємство, на якому зроблено неправильний або неточний запис, ліквідовано, то виправлення вноситься його правонаступником і засвідчується печаткою; якщо правонаступника немає – то вищою організацією, котрій підпорядковувалося ліквідоване підприємство, а в разі її відсутності – облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя та держархівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, переведення на іншу роботу, нагородження, заохочення та інші мають точно відповідати оригіналові наказу (розпорядження).

У разі втрати наказу (розпорядження) або невідповідності його фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на підставі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Свідчення осіб не можуть бути підставою для виправлення зроблених раніше записів.

У розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладки) закреслювати раніше внесені неточні або неправильні записи забороняється.

Якщо, наприклад, треба змінити запис відомостей про роботу, то після зазначення відповідного порядкового номера запису й дати його внесення в графі 3 пишуть: «Запис за номером… недійсний. Прийнято на посаду…» й у графі 4 повторюють дату й номер наказу (розпорядження) власника або вповноваженого ним органу, запис якого неправильно внесено в трудову книжку.

Так само виправляють недійсні записи про звільнення й переведення на іншу постійну роботу в разі їхньої незаконності, встановленої органом із питань розгляду трудових суперечок, і поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишуть: «Запис за номером… недійсний: поновлений на попередній роботі». В разі зміни формулювання причин звільнення пишуть: «Запис за номером… недійсний: звільнений…» (наводять правильне формулювання.

У графі 4 в такому разі роблять посилання на наказ про поновлення на роботі або про зміну формулювання причини звільнення.

Якщо в трудовій книжці є запис про звільнення або переведення на іншу роботу, визнаний недійсним, то на прохання працівника видається дублікат трудової книжки, в який не вносять цей запис.