Пожежа припиняється тоді, коли припиняється дія будь-якого компоненту, що приймає участь у процесі горіння.
Процес горіння можна припинити шляхом:
1. зниження кількості горючої речовини;
2. зменшення кількості окислювача;
3. збільшення процесу активації енергії в полум'ї.
До основних способів припинення процесу горіння можна віднести слідуючі методи:
4. припинення надходження окислювача (кисню) до осередку горіння;
5. розбавлення повітря негорючими, інертними газами;
6. зниження температури горючої речовини до рівня, нижчого за температуру спалахування;
7. ізоляції вогнища пожежі від доступу повітря;
8. зменшення концентрації горючих речовин шляхом розбавлення їх негорючими матеріалами;
9. інтенсивного гальмування швидкості хімічної реакції (інгібування);
10. механічного зриву полум'я сильним струменем води, порошку, газу.
На цих методах і способах базується припинення процесу горіння за допомогою вогнегасних речовин та технічних засобів пожежогасіння.
Добір тих чи інших способів і методів гасіння пожеж, а також добір вогнегасних речовин та їх носіїв визначають у кожному конкретному випадку залежно від масштабу загоряння, особливостей горючих речовин і матеріалів, а також стадії розвитку пожежі.
До засобів гасіння пожежі належать:
1. вода й водяна пара;
2. хімічна й повітряно-хімічна піна;
3. інертні і негорючі гази;
4. галоїдні вуглекислотні сполуки;
5. сухі порошки;
6. пісок, щільна тканина — повсть та азбест.
Процес горіння - це одночасне поєднання горючої речовини, окисника і джерела запалювання при умові безпосереднього надходження теплового потоку від осередку пожежі до горючої речовини. Горіння припиняється за умови припинення дії будь-якого з цих компонентів.,
Основними способами припинення процесу горіння є:
1. припинення доступу кисню в осередок горіння або розбавлення повітря негорючими газами;
2. зниження температури горючої речовини до рівня нижче за температуру спалахування;
3. зниження концентрації горючої речовини негорючими матеріалами та її надходження у зону горіння;
4. ізоляція вогнища від кисню повітря та інтенсивне гальмування швидкості протікання хімічних реакцій (інгібування);
5. механічне збивання полум’я потужним струменем води, порошку чи інертного газу.
Добір способів і засобів гасіння пожеж, а також вогнегасник речовин та їх носіїв визначається у кожному конкретному випадку залежно від стадії розвитку пожежі, масштабів загоряння, особливостей горючих речовин і матеріалів, економічної доцільності та технічної можливості.
Як добирають засоби пожежогасіння?
Для гасіння використовується вода й водяна пара, хімічна і повітряно-механічна піна, інертні і негорючі гази, азот і вуглекислота, галоген вуглеводневі сполуки, сухі порошки, пісок (земля), щільна тканина — повсть, азбест і ін.
Компактними струменями гасять пожежі, коли необхідно подати воду на велику відстань або надати їм значну ударну силу з великою дальністю польоту.
Тонкорозпиленими струменями ефективно гасять тверді горючі, волокнисті речовини, горючі і навіть легкозаймисті рідини. Тонкорозпилені струмені води неелектропровідні, а відтак ними можна гасити електроустановки, що горять під напругою зі значно меншими витратами води.
При подачі такими струменями води створюються найсприятливіші умови для її випаровування чим підсилюється ефект охолодження й розбавлення горючого середовища.
Гасити пожежі можна водяною парою, переважно твердих, рідких і газоподібних речовин, які перебувають у закритих приміщеннях. Таке гасіння ґрунтується на зниженні в осередку горіння процентного вмісту кисню. Якщо у повітрі за об’ємом буде водяна пара у кількості 30—35 % процес горіння припиняється. Такий спосіб гасіння використовується в умовах, де є джерело створення необхідної кількості водяної пари.
