(для студентів заняття № 11)
1. Працівник Соколов був звільнений з роботи за прогул без поважної причини. Соколов оскаржив це звільнення, і у своїй заяві, поданій до суду, зазначив, що він дійсно був відсутній на роботі сім днів у зв’язку з тяжкою хворобою батька. У судовому засіданні було встановлено, що батько Соколова після тяжкої хвороби помер.
Чи є звільнення Соколова законним? Яке рішення винесе суд?
2. Громадянка Меланчук звернулася до суду з позовом до вищого навчального закладу Державної прикордонної служби про поновлення на роботі на посаді викладача кафедри та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивачка зазначила, що вона була призначена на посаду викладача кафедри на час перебування викладача Іванченко у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, але потім сама перебувала у такій відпустці. Іванченко вийшла на роботу, коли дитині виповнилося два роки. Оскільки при її звільненні було порушено трудове законодавство, вона була звільнена за п. 2 ст. 36 КЗпП. Меланчук просила поновити її на раніше займаній посаді та стягнути заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з розрахунку ставки викладача – 2000 грн. на місяць. Справа розглядалася судами понад рік. Які обставини щодо звільнення вчительки необхідно з’ясувати для вирішення трудового спору? Як вирішити справу?
3. Громадянин Славов подав позов до Одеського прикордонного загону про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що він працював у відповідача електромонтером, йому було присвоєно п’ятий кваліфікаційний розряд, а через один рік його звільнили за п. 2 ст. 40 КЗпП на підставі невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Посилаючись на те, що справжня причина його звільнення – упереджене ставлення до нього, позивач просив суд задовольнити його позов.
Відмовляючи у позові, суд вважав доведеним, що позивач внаслідок недостатньої кваліфікації не відповідає займаній посаді. На підтвердження цього суд послався на висновок атестаційної комісії, а також зазначив, що твердження позивача про упереджене ставлення до нього адміністрації не доведено.
Як видно з матеріалів справи, свідки показували, що позивач 29 років працював на цій посаді й належним чином виконував свої обов’язки, давав правильні відповіді на запитання членів атестаційної комісії. Однак усупереч вимогам ст. 62 ЦПК України суд не дав оцінки їх показанням. Достатньо повно не перевірені судом і докази позивача про те, що відповідач звільнив його через упереджене ставлення. При спростуванні цих пояснень суд не навів доказів.
Чи були допущені порушення трудового законодавства при звільненні працівника?
4. Визначити, у яких із вказаних випадків трудовий договір може бути розірваний за п. 1 ст. 40 КЗпП, якщо: а) працівник не бажає укласти договір про матеріальну відповідальність із поважних причин; б) на посаді працює працівник із неповним робочим днем або неповним робочим тижнем, а за умовами роботи необхідно працювати повний робочий час, а працівник, що займає цю посаду, не згоден працювати за такими умовами праці; в) працівник обіймає посаду, яка не передбачена штатним розкладом; г) особа приймалася для заміщення відсутнього працівника, за яким зберігалася робота, на невизначений строк (або тимчасово), але пропрацювала більше чотирьох місяців, при поверненні цього працівника на роботу, якщо немає можливості переведення на іншу роботу за її згоди.
Додаткові ситуаційні завдання (для самостійної роботи):
1. Скласти наступні накази: про зміну істотних умов праці, про звільнення працівника за власним бажанням, за прогул, за скороченням штату, за систематичне невиконання своїх обов’язків
