Практичнее заняття 2 години. 2 страница

Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським. На Русі склався переказ про братів-ковалів, які перемогли в битві жахливого дракона. Вони запрягли чудовисько у величезний плуг і проорали ним борозну «змійових валів» — оборонних споруд навколо Києва (довжина їх в Україні — понад 2 000 км, датуються І тисячоліттям до н. е. — І тисячоліттям н. е.). У Х столітті майстерність київських ковалів і ливарників отримала визнання далеко за межами Русі. Персидський географ за сторіччя до Нестора писав: «Там виготовляють дуже цінні клинки і мечі, які можна зігнути навпіл, і вони знов розправляються самі».

Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості склалися оповіді про кожум'яка — людей умілих, сильних і відважних. Усього ж дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих спеціальностей.

 

Тема 2. Витоки української культури.

1. Мета заняття: ця тема - одна з головних в курсі, атому її вивченню необхідно приділити особливу увагу. Дуже важливим є засвоєння основних понять і термінів, які ввели дослідники української культури протягом історії розвитку науки, розібратися в різних ідеях і поглядах на культуру та світ, виявити причини винекнення нових ідей.

План заняття (розрахунок навчального часу)

п\п	Навчальні питання	Розрахунок часу, хв.
	Вступ	5 хв.
	Загальна характеристика первісної епохи та її періодизація	20 хв.
	Расова диференціація людини, її основні ознаки	20 хв.
	Виникнення мовних сімей, причини їх формування й еволюція	10 хв.
	Характеристика первісних форм релігійних вірувань, їх специфіка та особливості	10 хв.
	Первісне мистецтво	10 хв.
	Висновок	5 хв.
Разом:	80 хв.

3. Організаційно-методичні вказівки

Ø Розгорнута евристична бесіда дає можливість свідомого оволодіння знаннями, розвиває уміння вести полеміку, аргументовано і доказово виступати перед аудіторією, систематизувати накопичені раніше знання.

Ø Схема 2.1.1., Таблиця 2.1.2. Карта України.

Ø Наочні посібники і технічні засоби навчання:

підручники, конспекти курсантів, дошка в аудиторії.

Вступна частина: 5 хв.

Формування мети та завдань заняття, наголошення плану його проведення, рішення організаційних питань семінарського заняття тощо.

Основна частина: 70 хв.

Перевірка самостійного відпрацювання курсантами та слухачами завдань. Наданих для самостійного опрацювання.

Розглядання учбових питань семінарського заняття, шляхом виділення з кожного питання окремих, найбільш важливих моментів.

Пропонується підготувати за вказівкою викладача реферати з проблем:

Культура первісного суспільства.

Расові теорії.

Основні мовні родини.

Роль музики в первісному суспільстві.

Список основної та додаткової навчально-методичної літератури:

• Греченко В.А. Історія світової та української культури. – К., 2008.
• Дещинський Л.Є. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2007.
• Шейко В.М. Історія культури. – К., 2004.
• Шейко В.М. Історія української культури. – К., 2006.
• Юрій М.Ф. Історія світової і вітчизняної культури. – К., 2007.

 

4. Зміст навчальних питань.

1 учбове питання (20 хв.): Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що первісна епоха властива всім без винятку формам людської спільноти. Звичайно, кожній з них притаманний свій історичний шлях розвитку, однак доцільно виходити з того, що первісна історія суспільства, його культура мають узагальнювальний характер. Поєднуючи воєдино все первісне суспільство, культура виступає як загальнолюдський здобуток, а вся людська спільність — як носій цієї культури.

2 учбове питання (20 хв.): У другому питанні необхідно звернути увагу на те, що вдосконалення знарядь праці, поліпшення забезпечення людей різними, насамперед м'ясними продуктами, автоматично спричинили зменшення дичини поблизу осель. Люди пізнього палеоліту поступово розселялися по північній Європі та Азії, що сприяло їх расовій диференціації. Основні особливості расових поділів людства з'явилися вже в епоху пізнього палеоліту. Вони більш-менш збігалися з межами материків. Європеоїдна раса сформувалася переважно в Європі, монголоїдна — в Азії, представники негроїдної раси населяли Африку й Австралію. Виняток становили суміжні зони. Так, у Середземномор'ї були представники негроїдної та європеоїдної рас. Кавказ, Середня Азія заселялися представниками європеоїдної раси, а у Південній та Південно-Східній Азії — змішаними негроїдами з монголоїдами та європеоїдами. Деякі вчені-антропологи вводять в цю основну класифікацію ще й австралоїдну расу. Вважається, що в утворенні морфологічних відмінностей між трьома великими расами людства основна роль належала двом факторам: пристосуванню до середовища й ізоляції на материках внаслідок різких природних меж між ними.

3 учбове питання (10 хв.): під час розгляду третього питаннянеобхідно звернути увагу на те, що у становленні людини, розвитку культури значна роль належить мисленню та мові. Доцільне виготовлення та використання найпростіших знарядь праці ознаменувало початок формування відповідних уявлень, що передавалися від людини до людини через певні звукові сигнали. Як зазначає Д. Ліндсей, злам на шляху формування людини відбувся тоді, коли координація дії рук і мозку при виготовленні й використанні знарядь праці сягала певного рівня, а саме коли внаслідок такої координації виникла рудиментарна мова. За таких обставин міг бути зауважений причинно-наслідковий зв'язок, і наші предки почали розрізняти минуле, майбутнє і теперішнє. Отже, свідомому контакту людини з довкіллям сприяла, насамперед, трудова діяльність.

4 учбове питання (10 хв.): під час розгляду питаннянеобхідно звернути увагу на те, що складову частину історії первісного суспільства, його культури становить релігія. Проблема її походження хвилює всіх великих дослідників, погляди яких з часом оформилися у діаметрально протилежні концепції — від твердження про вродженість релігійних ідей та богословського витлумачення релігії як одкровення Бога людині до обґрунтування так званого безрелігійного періоду в історії людства. Втім останню тезу здебільшого вважають пропагандистським винаходом, що мав обслуговувати процес подолання релігії.

5 учбове питання (10 хв.): під час розгляду питаннянеобхідно звернути увагу на те, що важливою проблемою культури первісного суспільства є питання про виникнення мистецтва, його основних течій, видів, жанрів, а також місця та ролі в процесі пізнання та перетворення людиною природи, зміцнення зв'язків у колективі, сім'ї. Слід зазначити, що загальновизнаного пояснення названих проблем немає, хоча на підставі значного обсягу матеріалу вважається, що творцем найдавніших витворів мистецтва був Homo sapiens пізнього палеоліту. Поширеними є теорії, які зводять мистецтво до побічних результатів релігійної практики, "художнього інстинкту, стосунків статевих партнерів, потреби у розвагах. Має прихильників думка, що мистецтво генетично пов'язане з трудовою діяльністю людини. Воно відображало колективний досвід общини, сприяло його емоційному закріпленню, вдосконаленню і переданні наступним поколінням.

Висновок (5 хв.): підводяться підсумки роботи над питаннями, оголошуються результати виступів курсантів і слухачів.

ТЕМА 3. Культура Київської Русі.

1. Мета заняття: дати знання курсантам про розвиток культури за часів Київської Русі. У процесі творення української державності постійно відчувається недостатня наукова забезпеченість культурологічних рішень, ця тема надає спеціальні знання, які дадуть можливість осмислення історії української культури. Курсанти і слухачі мають оволодіти знаннями з історії культури Київської Русі.

План заняття (розрахунок навчального часу)

п\п	Навчальні питання	Розрахунок часу, хв.
	Вступ	5 хв.
	Вплив християнства на культуру Київської Русі.	30 хв.
	Культура Галицько-Волинського князівства.	40 хв.
	Висновок	5 хв.
Разом:	80 хв.

3. Організаційно-методичні вказівки

Ø Розгорнута інформаційна лекція дає можливість свідомого оволодіння знаннями, розвиває уміння вести полеміку, аргументовано і доказово виступати перед аудіторією, систематизувати накопичені раніше знання.

Ø Схема 3.1.1., Таблиця 3.1.2. Карта України. Портрети українських філософів та політичних діячів.

Ø Список основної та додаткової навчально-методичної літератури:

Ø Греченко В.А. Історія світової та української культури. – К., 2008.

Ø Дещинський Л.Є. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2007.

Ø Шейко В.М. Історія культури. – К., 2004.

Ø Шейко В.М. Історія української культури. – К., 2006.

Ø Юрій М.Ф. Історія світової і вітчизняної культури. – К., 2007.

Вступна частина:

Формулювання мети та завдань лекції, оголошення плану заняття, рішення організаційних питань, надання переліку літератури.

Змістовна частина:

· визначення значення політичних знань в історії людства;

· визначення взаємозв’язку з іншими дисциплінами та темами (між предметний зв'язок);

· надання переодізації історії політичної думки;

· постановка та висвітлення актуальних проблемних питань.

Заключна частина:

· формуються висновки з розглянутої теми;

· визначаються завдання для самостійної роботи, даються методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання питань теми.

Опрацьовуючи питання з даної теми слід пам’ятати, що культура Київської Русі народилася й розвивалася в гущі загальнолюдських знань щодо форм і функцій культури і влади, інших явищ і цінностей.

Перші писані пам’ятки наших вітчизняних пращурів, що дійшли до сучасних поколінь українського народу, припадають на Х – ХІ ст. На рубежі ХІІ – ХІІІ ст. естафету національного державотворення прийняла Галицько-Волинська земля, але в середині ХІV ст., не витримавши ударів зовнішніх ворогів, вона перетворилася на поневолену провінцію.

Методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять.

1. Вивчити матеріал теми згідно рекомендованої літератури та конспекту.

2. Самостійно опрацювати контрольні запитання згідно рекомендованої літератури.

3. Самостійно опрацювати питання номер три.

4. При необхідності доповнити конспект лекцій навчальним матеріалом згідно контрольних запитань.

5. Підготуватись до семінарського заняття.

Питання для самостійної роботи.

1. Причини створення держави Київська Русь.

2. Причини та наслідки прийняття християнства для культури Русі.

3. «Ізборник Святослава» - найдавніша пам’ятка писемності Київської Русі.

4. «Повість временних літ» - найдавніший історичний твір Київської Русі.

5. «Слово о полку Ігоровім» - поема єдності руської землі.

Контрольні запитання:

1. Назвіть головні центри Давньоруської культури.

2. Назвіть джерела Давньоруської культури.

3. Що спільне культури давніх греків та східних слов’ян.

4. Що відмінне у культурі давніх греків та східних слов’ян.

5. Чому князь Володимир зупинив свій вибір саме на православному християнстві.

6. Що ви знаєте про стан писемності та освіти Київської Русі.

7. Який документ став основою правової культури Давньоруської держави.

8. Назвіть пам’ятки стародавньої архітектури, що збереглися на території нашої держави.

9. Які пам’ятки давньоруської архітектури були зруйновані. Ким і коли?

10. Назвіть періоди розвитку архітектури Київської Русі.

Заключне слово викладача

Під час заключного слова викладач підводить підсумки заняття і звертає увагу курсантів на наступне:

- чи досягнута мета заняття;

- на загальний рівень підготовки курсантів до заняття;

- обґрунтовує та оцінює відповіді курсантів;

- визначає курсантів, які продемонстрували добрі та відмінні знання;

- дає рекомендації тим курсантам, які показали низький рівень підготовки до заняття;

- звертає увагу на культуру мови, вміння самостійно робити висновки та логічно мислити, обґрунтовувати ті чи інші положення;

робить методичні вказівки щодо самостійної роботи під час підготовки до наступних занять.

4. Зміст навчальних питань

В с т у п. Актуальність теми лекції. Актуальність теми лекції полягає в тому, що розуміння та знання передумов, витоків створення та становлення культури Київської Русі, дає можливість в цілому зрозуміти самобутній оригінальний характер української культури. Знання національної культури минулих століть є цікавими і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живе на перехресті шляхів у центрі Європи і впливає на політичні події на всьому континенті.

1 учбове питання. Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені, церковний візантійський календар, культ «чудотворних» ікон, культ святих. Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань стародавніх слов'ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом. У процесі поширення та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з «поганством» християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороше дійство тощо.

Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною, мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії.

Коли християнство стало державною релігією Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією християнства та його світоглядом. Першим кроком на шляху створення давньоруської літератури було перенесення з Візантії та Болгарії культової літератури.

2 учбове питання. Закономірним політичним і культурним спадкоємцем Київської держави, послабленої і спустошеної внаслідок золотоординської навали, стала Галицько-волинська Русь, що утворилася в результаті об'єднання Галичини та Волині у 1199 р. князем Романом. Найбільшої могутності вона досягла у 30 - 60-ті рр. XIII ст. за часів правління князя Данила Галицького (1201—1264 рр.), який у 1254 р. дістав від римського папи титул короля. Вигідне географічне становище давало можливість Галицько-Волинській Русі встановити тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, зокрема Німеччиною та Італією.

Завдяки об'єднанню етнічноспільних українських земель у нове державне утворення саме тут створились сприятливі умови для становлення й подальшого розвою національної культури. Важливими осередками духовної культури Галицько-Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Володимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеччини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а також до гирла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму. Міста Галицько-Волинської Русі стали значними центрами літописання та книгописання. Найвизначнішою пам'яткою літератури даного періоду є Галицько-Волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року. Літопис складався при дворі Данила Галицького, а згодом його племінника Володимира Васильковича. Одним із авторів першої частини літопису вважають княжого печатника Кирила. У канцелярії князя Данила працювали писарі, що вели дипломатичне листування, готували тексти грамот, стиль яких у наступні часи закріпився у Великому князівстві Литовському. Грамоти князя Юрія II, боярина-правителя Дмитра Детька, львівського воєводи Якші Блотишевського написані виразним письмом, їх текст складений за всіма середньовічними правилами, що регламентували написання документів. До пам'яток писемності Галицько-волинської Русі XII—XIV ст. належать Христинопільський апостол, Бучацьке, Галицьке, Холмське Євангелія, переписані ченцем Васильком при дворі Лева Даниловича.

 

ТЕМА 3. Культура Київської Русі.

Семінарське заняття 2 аудиторні години.

1. Мета заняття: дати знання курсантам про розвиток культури за часів Київської Русі. У процесі творення української державності постійно відчувається недостатня наукова забезпеченість культурологічних рішень, ця тема надає спеціальні знання, які дадуть можливість осмислення історії української культури. Курсанти і слухачі мають оволодіти знаннями з історії культури Київської Русі.

 

План заняття (розрахунок навчального часу)

п\п	Навчальні питання	Розрахунок часу, хв.
	Вступ	5 хв.
	Прийняття християнства.	10 хв.
	Писемність і літературна традиція.	20 хв.
	Освіта та наукові знання.	20 хв.
	Мистецтво Київської Русі.	20 хв.
	Висновок	5 хв.
Разом:	80 хв.

3. Організаційно-методичні вказівки

Ø Розгорнута евристична бесіда дає можливість свідомого оволодіння знаннями, розвиває уміння вести полеміку, аргументовано і доказово виступати перед аудіторією, систематизувати накопичені раніше знання.

Ø Схема 3.1.1., Таблиця 3.1.2. Карта України. Портрети українських філософів та політичних діячів.

Ø Список основної та додаткової навчально-методичної літератури:

1. Боровський Я.С. Світогляд давніх киян. – К., 1991.
2. Велесова книга. // Дніпро. – 1990. - № 4.
3. Повість времяних літ. Переклад В.Яременка. – К., 1990.
4. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.
5. Греченко В.А. Історія світової та української культури. – К., 2008.
6. Дещинський Л.Є. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2007.
7. Шейко В.М. Історія культури. – К., 2004.
8. Шейко В.М. Історія української культури. – К., 2006.
9. Юрій М.Ф. Історія світової і вітчизняної культури. – К., 2007.

Вступна частина: 5 хв.

Формування мети та завдань заняття, наголошення плану його проведення, рішення організаційних питань семінарського заняття тощо.

Основна частина: 70 хв.

Перевірка самостійного відпрацювання курсантами та слухачами завдань. Наданих для самостійного опрацювання.

Розглядання учбових питань семінарського заняття, шляхом виділення з кожного питання окремих, найбільш важливих моментів.

Підготувати за вказівкою викладача реферати з тем:

1. Культ природи в культурі східних слов’ян.

2. Особливості архітектури Київської Русі.

3. Звичаї українського народу.

4. Зміст навчальних питань

1 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що у Х столітті християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958 році. Але вирішальним для процесу християнізації нашої країни було введення цієї релігії як державної в 988—990 рр.

Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави. Язичницькі боги на чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність покарання. Для цього на Старокиївській горі було створено пантеон, де, судячи з мініатюр Радзивілівського літопису, боги мали дійсно урочистий і грізний вигляд. Більш того, за переказами, Володимир відродив забутий і, очевидно, не вельми популярний звичай людських жертвоприношень, щоб надати новому культу трагічно пишного характеру: «І приносив їм жертви, називаючи їх богами, — говориться в „Повісті временних літ“, — і поганилася кров'ю земля Руська і горб той». Те ж саме робилося й у Новгороді. Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком. У Візантії — на відміну від західноєвропейських країн — церква та її служителі були підвладні імператору і всіляко сприяли зміцненню центральної влади. Певну роль відіграло і те, що дозволялося богослужіння національними, зрозумілими народу мовами.

2 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IX століття. У «Житії» слов'янського просвітника Кирила зберігся переказ, що він бачив у 860 в кримському Херсонесі (Корсуні) книги, написані «руськими письменами». Ці ж «руські письмена» згадують й арабські письменники Х століття. В історичних джерелах зустрічається також повідомлення про те, що руська писемність, нарівні з староєврейською, розповсюджувалася в Хазарії. Важливим свідченням того, що писемність була відома в Київській Русі ще до хрещення, стала знайдена в 1949 р. в одному зі смоленських курганів глиняна посудина середини Х ст. з давньоруським написом «гороухща» (гірчиця).

3 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із зміцненням держави, впровадженням християнства. Під час князювання Володимира Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті. Набір в школи, як свідчить літопис, здійснювався примусово, оскільки справа була нова, незнана і добровольців було мало. А держава гостро потребувала грамотних адміністраторів, дипломатів, здатних підтримувати зв'язки з Візантією та іншими країнами. Князь Ярослав Володимирович, вважаючи освіченість важливою умовою успішної діяльності на будь-якому терені, вводить обов'язкове навчання для молоді з князівських і боярських родів. Нові школи відкривалися у Києві, Новгороді, Володимирі-Волинському та інших містах.

4 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва.

ТЕМА 3. Культура Київської Русі.

Практичне заняття 2 години.

1. Мета заняття: дати знання курсантам про розвиток культури за часів Київської Русі. У процесі творення української державності постійно відчувається недостатня наукова забезпеченість культурологічних рішень, ця тема надає спеціальні знання, які дадуть можливість осмислення історії української культури. Курсанти і слухачі мають оволодіти знаннями з історії культури Київської Русі.

План заняття (розрахунок навчального часу)

п\п	Навчальні питання	Розрахунок часу, хв.
	Вступ	5 хв.
	Чернігівські християнські храми часів Київської Русі.	20 хв.
	«Святе озеро» - культурно-природний феномен.	25 хв.
	«Антонієві печери» - унікальна споруда Східної Європи.	25 хв.
	Висновок	5 хв.
Разом:	80 хв.

3. Організаційно-методичні вказівки

Ø Розгорнута евристична бесіда разом із екскурсією дають можливість свідомого оволодіння знаннями, розвиває уміння вести полеміку, аргументовано і доказово виступати перед аудіторією, систематизувати накопичені раніше знання.

Ø Схема 3.1.1., Таблиця 3.1.2. Карта України. Портрети українських філософів та політичних діячів.

Ø Список основної та додаткової навчально-методичної літератури:

Боровський Я.С. Світогляд давніх киян. – К., 1991.

Велесова книга. // Дніпро. – 1990. - № 4.

Повість времяних літ. Переклад В.Яременка. – К., 1990.

Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. – К., 1992.

Греченко В.А. Історія світової та української культури. – К., 2008.

Дещинський Л.Є. Історія української та зарубіжної культури. – К., 2007.

Шейко В.М. Історія культури. – К., 2004.

Шейко В.М. Історія української культури. – К., 2006.

Юрій М.Ф. Історія світової і вітчизняної культури. – К., 2007.

Вступна частина: 5 хв.

Формування мети та завдань заняття, наголошення плану його проведення, рішення організаційних питань семінарського заняття тощо.

Основна частина: 70 хв.

Перевірка самостійного відпрацювання курсантами та слухачами завдань. Наданих для самостійного опрацювання. Розглядання учбових питань практичного заняття, шляхом виділення з кожного питання окремих, найбільш важливих моментів та обговорення побаченого під час навчальної екскурсії.

4. Зміст навчальних питань

1 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що чернігівські християнські храми часів Київської Русі є одними із старіших, що збереглися на території Східної Європи.

2 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що «Святе озеро» під Черніговом є символом як поганської так і християнської віри.

3 учбове питання. Під час підготовки даного питання слід звернути увагу на те, що «Антонієві печери» є найбільшою культовою християнською підземною спорудою України.

Питання для самостійного опрацювання.

Проблеми та перспективи розвитку культури в Київській Русі.

Порівняйте культурну діяльність руських князів.

Які проблеми культури Київської Русі досліджує сучасна історія української культури? Чому історія української культури особливу увагу приділяє питанню прийняття християнства на Русі?

Порівняйте культурний вплив на Русі Візантії і Скандинавії.

Роль Галицько-Волинського князівства у збереженні культури Київської Русі.

Ознайомтесь із текстом „Повість временних літ», дайте їй культурологічну оцінку з погляду сьогодення.

Прочитайте поему „Слово о полку Ігоровім” і вичленіть сформульовані в ній проблеми.

Роль держави Київська Русь у формуванні культури Україні.