Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку

ТЕМА № 4 Ризик та ціна капіталу.

Лекція 1 Ціноутворення на фінансовому ринку.

Вид заняття - лекція

Цілі заняття:

Навчальна: Вивчити завдання і принципи ціноутворення.

Розвиваюча: дізнатися про види і функції цін.

Виховна: мати уяву про ціноутворення на різні фінансові інструменти.

 

Зміст заняття:

1. Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку;

2. Види і функції цін;

3. Характеристика ціноутворення на різні фінансові інструменти.

4. Методи ціноутворення (самостійна робота).

5. Специфіка ціноутворення на фінансовому ринку (самостійна робота).

 

 

Література

1.С.О. Маслова., О.А. Опалов Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ – 2000”, 2002. - 304с.

2. В.М. Шелудько Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К.: Знаня – Прес, 2002. – 535с.

 

Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку.

Ціна - це грошовий вираз вартості того чи іншого товару.

Завдання ціноутворення на фінансовому ринку є:

1. Відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;

2. Реалізація конкретних цілей ціноутворення;

3. Врахування різноманітних факторів.

До основних принципів ціноутворення відносять такі:

· Науковий підхід;

· Цільове спрямування;

· Можливість зіставлення цін за різні періоди;

· Врахування рівня цін на аналогічні фінансові інструменти;

· Відображення реального рівня витрат на фінансові операції.

У формування цін на фінансовому ринку беруть участь усі його учасники: емітенти й інвестори, посередники і спеціалісти. Система формування цих цін базується на таких основних принципах:

v Цільове спрямування залежне від цінової політики і цінової стратегії;

v Науковість, тобто обґрунтованість цілей ціноутворення, видів цін і окремих елементів ціни;

v Вигідність, тобто відображення в ціні доцільності емісії цінних паперів або операцій із ними;

v Реальність або достовірність, тобто втілення в ціни паперів фактичних витрат на емісію;

v Можливість зіставлення, тобто можливість порівняння цін різних категорій цінних паперів;

v Поєднання стратегії і тактики ціноутворення;

v Спадна корисність (тобто чим більше цінних паперів на ринку, тим меншу цінність має кожна додаткова одиниця);

v Відмінності в потребах інвесторів. Ступінь потреби інвестора в придбанні цінних паперів допомагає визначити, яку суму він готовий сплатити за них;

v Різниця в доходах інвесторів. Доходи інвесторів або їх платоспроможність впливають на попит. При збільшенні доходів попит зростає і, відповідно, при зниженні доходів – зменшується.

Принципи ціноутворення реалізуються залежно від стратегії ціноутворення. Стратегії ціноутворення розрізняють залежно від обраної мети:

Ø Швидке отримання прибутку від продажу;

Ø Завоювання частини ринку;

Ø Встановлення високої початкової ціни (стратегія “зняття вершків”)

Ø Встановлення низької початкової ціни;

Ø Проникнення на ринок;

Ø Встановлення ціни на основі калькуляції витрат;

Ø Персональні взаємовідносини з клієнтом;

Ø Антивитратний підхід;

Ø Встановлення ціни на рівні ринкової;

На формування цін на фінансовому ринку впливають внутрішні та зовнішні фактори, які мають об’єктивний і суб’єктивний характер. Під впливом різнопланових факторів ціни на один і той же цінний папір можуть суттєво коливатися. В цілому на формування рівня цін на фінансові інструменти впливають: галузева належність емітента та територіальні умови його розміщення, ступінь технічної озброєності виробництва емітента, якість цінних паперів, специфіка окремих регіонів, інвестиційні характеристики цінних паперів та управлінські можливості емітентів, заходи державного регулювання цін, врахування взаємозамінності, врахування цін на аналогічні цінні папери та послуги на зовнішньому ринку, особливості системи формування цін на папери різних емітентів, конкуренція, монополізм, ступінь розвитку ринкових відносин, співвідношення між попитом і пропозицією, рівень податків.

На практиці в процесі формування цін одночасно враховуються велика кількість ринкових факторів, які об’єднанні в три групи: попит, витрати і конкуренція (факторний аналіз).

Загальний рівень цін на цінні папери залежить від співвідношення попиту і пропозиції. До факторів попиту відносять: обсяг потенційних інвестицій, смаки та звички інвесторів, їхні доходи, наявність аналогічних цінних паперів на ринку і ціна на них, вартість інших фінансових інструментів.

На ціни на фінансовому рику впливає конкуренція, оскільки державний бюджет, кредитний ринок і ринок цінних паперів не лише доповнюють один одного, а й конкурують між собою. Наприклад, збільшення бюджетних ресурсів, підвищення податків безумовно приведе до скорочення вільних грошових ресурсів і, відповідно до звуження ринків банківського кредиту і цінних паперів. До факторів конкуренції відносять: кількість і різноманітність емітентів, наявність аналогічних цінних паперів, рівень цін конкурентів.

Факторами витрат є емісійні, маркетингові та інші витрати, що пов’язані з випуском і обігом цінних паперів.

Таким чином, на ціноутворення на фінансовому ринку впливають як традиційні фактори (попит, пропозиція, конкуренція), так і специфічні (тип, вид, різновид цінного папера, термін обігу, інвестиційні властивості, рейтинг та ділова репутація емітента, його галузева належність, територіальне місцезнаходження, інвестиційний клімат).

 

Види і функції цін.

На фінансовому ринку застосовується багато видів цін на фінансові інструменти. Ціни класифікуються за такими ознаками:

¨ Вид фінансового інструмента; Тип емітента; Сегмент ринку;

¨ Вид операцій на ринку;

¨ Місце і час ціноутворення;

На ринку розрізняють таки види ціни:

I. Номінальна – зазначена на бланку цінного папера. Визначається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів. Певною мірою це умовна величина, оскільки навіть на первинному ринку цінні папери можуть продаватися не за номінальною вартістю. Номінал інформує про те, яка частина вартості статутного капіталу припадала на одну акцію в момент формування акціонерного товариства.

II. Емісійна – ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщені (може не збігатися з номінальної ціною);

III. Облікова – за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент;

IV. Балансова – визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утвореного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій;

V. Курсова (ринкова) – відображає співвідношення попиту і пропозиції;

VI. Біржова – визначається на біржі в процесі торгів;

VII. Дисконтована, або поточна – визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування;

Ціна як інструмент ринку виконує низку функцій:

§ Облікова – в процесі ціноутворення на ринку фіксується певна вартість фінансового інструмента;

§ Контрольна – за допомогою встановлення різних цін здійснюється контроль за рухом вартості різних видів інструментів;

§ Збалансування попиту і пропозиції – при підвищеному попиті та скороченні пропозиції окремих видів фінансових інструментів ціни на них зростають; відповідно, при зменшенні попиту і зростанні пропозиції ціни падають;

§ Перерозподільча – в результаті відхилення ціни від вартості новостворена вартість перерозподіляється між галузями економіки і регіонами, нагромадженням і споживанням;

§ Управління – ціна в умовах ринку визначає, в якій кількості і яких інвестиційних властивостей випускатимуться цінні папери, як буде здійснюватися їх випуск, з якими витратами і з яким прибутком, хто і які цінні папери купуватиме залежно від рівня доходів і бюджету споживання.