Конкретизуємо класифікацію витрат за основними ознаками
Лекции.Орг

Поиск:


Конкретизуємо класифікацію витрат за основними ознаками




За місцем виникненнявитрати на виробництво групуються за вироб­ництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів вироб­ництво поділяється на основне та допоміжне (підсобне).

До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть без­посередню участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва; виконання робіт по ремонту основних засо­бів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устат­кування, різними видами енергії, тарою, транспортними та іншими по­слугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи.

Усі витрати на виробництво входять до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одноелементні складаються з одного елементу, комплексиі — з кількох економічних елементів.

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Під економічними елементами витрат слід розуміти сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами (це групування дає змогу відповісти на питання, що витрачено на даний об’єкт)

Статті калькуляції "показують", як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції — одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші — за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути у кількох статтях калькуляції.

За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямі — це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці тощо), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.

Непрямі витрати — витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.

До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробним кількох видів продукції (загальновиробничі), що входять до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утво рюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат вони поді ляються на змінні та постійні.

До змінних належать витрати, абсолютна величина яких зрості із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Змінні витрати включають витрати на сировину та матеріали, купі вельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим виробництвом продукції(виконанням робіт, наданням послуг), з відрахуваннями на coціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, довгострокові та одноразові.

Поточні — це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Довгострокові витрати — це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців із моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюють­ся один раз (із періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на за­безпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні та непродуктивні.

Продуктивні - витрати, передбачені технологією та організацією виробництва.

Непродуктивні — необов'язкові витрати, що виникають у результа­ті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

За визначенням відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію — це витрати, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зар­плата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією вироб­ництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівар­тість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду — це витрати, що не входять до виробничої собівар­тості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійсне­ні. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.

Витрати на підприємстві формуються залежно від видів його діяль­ності .

Під звичайною діяльністю мають на увазі будь-яку діяльність, передбачається підприєм- ством, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності.

До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності, не відбуваються часто або регулярно та не передбачаються суб'єктом підприємництва. Це — стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо.





Дата добавления: 2016-07-29; просмотров: 214 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.