Шляхи удосконалення обліку наявності та руху нематеріальних активів

Вдосконалення обліку нематеріальних активів здійснюється на нинішньому етапі розвитку продуктивних сил шляхом обов'язкового використання інформаційних технологій, в основі яких лежать системи автоматизованих робочих місць.

Шляхи удосконалення обліку субрахунку 125 „Авторські і суміжні з ними права”

По - перше, треба встановити ліцензійне програмне забеспечення.

По - друге, поставити його на облік.

Таблиця 10

Кореспонденція рахунків з обліку придбання програмного забеспечення

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Відображено витрати на придбання	154 „Придбання нематеріальних активів”	631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641 „Розрахунки за податками”	631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
	Відображено витрати на встановлення програми	154 „Придбання нематеріальних активів”	685„Розрахунки з іншими кридиторами”
	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ	641 „Розрахунки за податками”	685„Розрахунки з іншими кридиторами”
	Введено в експлуатацію придбаний об’єкт нематеріального активу	123 „ Права на знаки для товарів і послуг ”	311„Поточні рахунки в національній валюті”

 

По - третє, інвентарізація програмного забеспечення.(дод.А)

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність встановлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) права. При інвентаризації нематеріальних активів до інвентаризаційного опису вписуються такі дані: назва, дата придбання, первісна вартість, сума зносу, термін корисного використання, коротка характеристика. Результати інвентаризації нематеріальних активів заносять до інвентаризаційних описів інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів. Проведення інвентаризації нематеріальних активів.

Звичайно, інвентаризуючи такі нематеріальні активи як програмне забезпечення, треба перевірити і його робочий стан. Комісія визначає можливість одержання у майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів.

Якщо при інвентаризації комісія виявить нематеріальні активи, які більше не придатні до використання на підприємстві, то їх вносять до інвентаризаційного опису із зазначенням причин вибуття.

На сьогодні немає офіційно встановленого інвентаризаційного опису нематеріальних активів. Тому його можна складати у довільній формі. Проте у такому описі інвентаризаційна комісія обов'язково фіксує інвентарний номер об'єкта нематеріальних активів, назву об'єкта і його стислу характеристику, місце знаходження (експлуатації), тобто назву підрозділу підприємства, де використовується об'єкт, первинну вартість і суму нарахованого зносу, строк корисного використання об'єкта.

Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік.

По - четверте, нараховувати амортизацію за методом прискореного зменшення залишкової вартості.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизаційні відрахування проводяться щомісячно починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому актив став придатний до використання, і закінчуються з місяця, наступного за місяцем вибуття. Протягом терміну корисного використання об’єкту нематеріальних активів амортизація його не зупиняється, окрім випадків консервації підприємства. Нарахування амортизаційних відрахувань не залежить від фінансового результату діяльності підприємства.

Амортизація нараховується протягом терміну корисного використання нематеріального активу, але не більше 20 років, за методом, самостійно обраним підприємством, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Удосконалення амортизації на нашому підприємстві відбувається методом прискореного зменшення залишкової вартості.

При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введеним протягом року об’єктам та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.

 

АВ=(100)_* 2 (1.1)

n

де АВ – амортизована вартість об’єкта, грн.;

n – кількість років амортизації об’єкта;

2 – коефіцієнт прскорення.

Таблиця 11

Розрахунок амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості

	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	10 000	-	-	10 000
Кінець 1-го року	10 000	(40% х 10 000) = 4 000	4 000	6 000
Кінець 2-го року	10 000	(40% х 6 000) = 4 000	6 400	3 600
Кінець 3-го року	10 000	(40% х 3 600) = 4 000	7 840	2 160
Кінець 4-го року	10 000	(40% х 2 160) = 4 000	8 704	1 296
Кінець 5-го року	10 000		9 000	1 000

 

 

Методика переоцінки наступна:

Визначається індекс переоцінки (І_п) за формулою:

(2.2)

Переоцінена вартість і переоцінена сума зносу розраховуються наступним чином:

(3.3)

 

(4.4)

Порядок відображення переоцінки нематеріальних активів в обліку залежить від виду переоцінки (рис. 13).

Рисунок 13. Схема відображення переоцінки нематеріальних активів у обліку за П(С)БО 8 ьььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььььь т Якщо залишкова вартість нематеріального активу дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкту до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкту. И и Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. ььььььььььььььььььь И В процесі використання нематеріальних активів може відбутись зменшення їх корисності. Втрати від зменшення корисної вартості включаються до складу витрат звітного року із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів. ттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттттт т Удосконалення обліку товарного знаку.

Таблиця 12

Кореспонденція рахунків з обліку придбання торгової марки

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
Дебет	Кредит
	Здійснено оплату за торгову марку	37 „Розрахунки з різними дебіторами”	31 „Рахунки в банках”
	Включено суму ПДВ до податкового кредиту	641 „Розрахунки за податками”	644 „Податковий кредит”
	Оприбутковано право на торгову, марку	154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”	37 „Розрахунки з різними дебіторами”
123 „Права на знаки для товарів і послуг”	154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”
	Відображено податкові розрахунки з ПДВ	644 „Податковий кредит”	37 „Розрахунки з різними дебіторами”
	Отримано юридичні послуги з оформлення права на торгову марку, які збільшують балансову вартість нематеріального активу	154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”	631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
123 „Права на знаки для товарів і послуг”	154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”
	Включено суму ПДВ до податкового кредиту	641 „Розрахунки за податками”	631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
	Здійснено оплату за юридичні послуги	631 „Розрахунки з вітчизня - ним постачальниками”	311 „Поточні рахунки в національній валюті”

 

Метод амортизації – прямолінійний. ттттттттттттттттттттттттттттттттт Під час використання прямолінійного методу суму амортизації визначають діленням вартості, яка амортизується, на термін корисного використання об'єкта основних засобів.

А= АВ (4.4)

n

де A – річна сума амортизації;

n – кількість років амортизації об’єкта;

АВ – амортизована вартість об’єкта, грн.

Таблиця 13

Розрахунок амортизації прямолінійним методом.

	Первісна вартість	Річна сума амортизації	Накопичений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	10 000	-	-	10 000
Кінець 1-го року	10 000	1 800	1 800	8 200
Кінець 2-го року	10 000	1 800	3 600	6 400
Кінець 3-го року	10 000	1 800	5 400	4 600
Кінець 4-го року	10 000	1 800	7 200	2 800
Кінець 5-го року	10 000	1 800	9 000	1 000

Перевагами цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між звітними періодами. Прямолінійний метод є одним з найпоширеніших у практиці підприємств України.

 

 

 

Висновки

Головні висновки з даної роботи полягають у наступному:

1. Важливим є розуміння, що нематеріальні активи як економічна і облікова категорія характеризується такими основними взаємообумовленими і взаємопов’язаними компонентами, як:

– відсутність матеріально-речовинної (фізичної) структури;

– корисність в реалізації цілей по виробництву продукції (наданню послуг, виконанню робіт) і в управлінні самою фірмою (підприємством);

– перспективність отримання прибутку не тільки в даний момент часу, але і в майбутніх періодах господарської діяльності.

2. Виходячи з вищесказаного і спираючись на теоретичний аналіз можна істотно розширити склад активів, які включаються в баланс як нематеріальні, згідно з вимогами міжнародних стандартів. Крім того, нематеріальні активи як об’єкт обліку можна згрупувати, виходячи з таких ознак: за термінами корисного використання, за ступенем ідентифікації, за ступенем правової захищеності тощо.

3. Розходження в оцінці нематеріальних активів між П(С)БО і міжнародною практикою полягає щодо включення витрат на сплату процентів в первинну вартість нематеріальних активів. Зокрема, за міжнародною практикою бухгалтерського обліку в собівартість нематеріальних активів повинні включатися будь-які виграти на підготовку активу до використання за призначенням, які безпосередньо відносяться до нього. Серед вітчизняних науковців досі ведуться дискусії з приводу доцільності такого включення.

4. Порівняння методики відображення операцій з нематеріальними активами в Україні за новим Планом рахунків і країнах з розвиненою ринковою економікою засвідчує істотні відмінності національного рахівництва на рахунку 12 „Нематеріальні активи” і Міжнародних стандартів, які передбачають ведення обліку на рахунках нематеріальних активів за їх видами: „Промислова власність”, „Інтелектуальна власність”, „Права користування природними ресурсами” тощо.

5. Невизначеність отримання економічної вигоди за рахунок використання нематеріальних активів і особливість їх моральної амортизації диктує необхідність перегляду вітчизняної методології нарахування амортизації для забезпечення об’єктивності інформації бухгалтерського обліку та фінансової звітності і правильності прийняття рішень щодо використання нематеріальних активів. Напрямками такого перегляду можуть бути:

– розширення переліку методів амортизації, які можуть використовуватись підприємствами, зокрема шляхом включення у П(С)БО загальновживаних у світовій обліковій практиці методів;

– надання свободи підприємствам у визначенні термінів корисного використання нематеріальних активів.

та інші.

 

Список використаних джерел

1. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.93 № 3792-XII.

2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.

3. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18.02.99 № 2132-II.

4. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 № 3687-XII.

5. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 № 3689-XII.

6. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР.

7. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291.

8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 627 с.

9. Голов С. Учет нематериальных активов согласно МСБУ // Бухгалтерский учет и аудит. — 1999. — № 7–8. — С. 42–49.

10. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. — 3-тє видання, доповнене —

11. Грачева Р. Прочие необоротные активы: бухгалтерский учет // Специальное приложение к еженедельнику «Д-т К-т». — К.: Пресса Украины, 2001. — 114 с.

12. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. — 5-е издание, дополненное и переработанное. — К.: А.С.К., 2001. — 848 с.

13. Коломиец А. Что необходимо знать об интеллектуальной собственности // Все о бухгалтерском учете. — 2001. — № 64 (610). — С. 30–31.

14. Курсом реформ — учет 2000: учебно-практическое пособие. В 2 частях. Часть 1 // Баланс. Библиотека бухгалтера. — Днепропетровск: «Баланс-Клуб», 2000. — 336 с.

15. Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. — 5-те видання, доповнене. — Х.: Фактор, 1999. — 180 с.

16. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець. О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге видання, доповнене і перероблене — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 576 с.

17. Пантелійчук Л. Декілька слів про НМА та права інтелектуальної власності // Облік, податки, аудит в Україні. — 2002. — № 5 (29). — С. 25–27.

18. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. — Луганськ: „Промдрук” ДСД „Лугань”, 2000. — 336 с.

19. Петрова С. Бухгалтерський облік гудволу // Вісник НБУ. — 2001. — № 7 (65). — С. 52–53.

20. Посібник з переходу на нову систему бухгалтерського обліку: нове видання / USAID, IBTCI, ФПБАУ. — К.: „Преса України”, 2000 — 304 с.

21. Учет НМА в соответствии с П(С)БУ // Налоги и бухгалтерский учет: блиц-библиотека. — Х.: Фактор, 2000. — 64 с.

22. Фатеева Я. Анохина И. Товарные знаки и товарные марки: учет, передача прав на их использование // Все о бухгалтерском учете. — 2001. — № 116 (662). — С. 36–40.

23. Чалый И. А Палата лордов — против // Бухгалтер. — 2001. — № 21 (129). — С. 39–41.

Облік вибуття нематеріальних активів.