Технологія виконання витинанки

Звичайно для виготовлення витинанок використовують різний папір різної фактури. Це може бути папір на яєчній основі дерев’яній, крафт, компресний тощо.

 

Починають роботу з ескіза, в якому необхідно виразити те, що представляють побачити в кінці роботи. Підбір кольорової гамми за даним ескізом Визначають композиційний центр. Якщо композиція центральна, лист згинають по лінії симетрії для освіти надалі дзеркально-симетричного зображення. При необхідності намічають контури відповідно до ескіза, потім вирізують, дотримуючи межі вибраного контура. При цьому закриті ділянки визначають наперед, тобто як вони при вирізуванні віддаляються. Якщо їх потрібно зберегти, продумують елементи, які б їх сполучали.

Цікаві рішення одержують при одночасному використанні декількох шарів паперу різних кольорів. Для цього краю паперу скріпляють скріпками, шпильками, затисками для запобігання зрушенню листів.

Для посилення виразності малюнка використовують чергування крупних і дрібних деталей. Це створює контраст великого і малого.

По завершенню роботи акуратно розгортають шари паперу, уникаючи можливих розривів.

Для збереження легкості, легкості, ажурності роботу не приклеюють до поверхні, а лише притискують склом.Фоном для витинанки може бути кольоровий щільний папір або картон. Деякі майстри закріплюють витинанки за допомогою клею ПВА. Це роблять так: площину, на якій буде прикріплена витинанка, покривають клеєм ПВА в співвідношенні 1:10. Після того, як клей повністю висохне, витинанку накладають на підготовлену площину, зверху накривають тонкою бавовняною тканиною, потім гарячою праскою (потрібну температуру підбирають досвідченим шляхом) і приклеюють.

У витинанках можна використовувати аплікацію. Сюди-можна-вставити-абзац-про-аплікацію))

Під вирізане зображення підкладають кольоровий папір. Окремі деталі витинанки можуть бути виконані в різній колірній гаммі з наперед продуманою композицією.

Існує додатковий спосіб підготовки паперу для витинанки. Беруть тонкий лист паперу, зволожують його, потім наносять акварельними або аніліновими фарбами по вологому листу довільний малюнок або колірну розтяжку, перехід одного кольору в іншій (типу веселки). Цікавий колір одержують при використанні міцно завареного чаю, кави або розчину марганцівки. При цьому лист паперу (гладкий чи ж заздалегідь зім'ятий) занурюють у ванну з розчином. Якщо перед зануренням в розчин папір був зім'ятий, то вона забарвлюється нерівномірно (у вигинах темніше, ніж на решті поверхні), створюючи ефект пергаменту. Не чекаючи повного висихання, папір пропрасовують гарячою праскою, вирівнюючи її.

Симетричні витинанки у вигляді розеток. При вирізуванні симетричних витинанок беруть лист паперу, звичайно квадратної форми, складають удвічі по одній з діагоналей квадрата. Одержаний трикутник складають навпіл, новий трикутник — знову навпіл і так далі. Вирізують ножицями узор, одночасно прорізаючи всі шари. Вирізаний узор може бути з рослинним, тваринним орнаментом або геометричної форми.

При одноразовому складанні виходить фігура, що має одну площину симетрії. При двократному — витинанка матиме дві площини симетрії. При триразовому утворюються чотири площини симетрії. Із збільшенням числа складань листа паперу удвічі збільшується кількість існуючих симетричних зображень.

Щоб одержати витинанку тільки з однією віссю симетрії складають папір в декілька шарів, не перегинаючи її. Для цього з паперу вирізують круг, прорізають його по одному з радіусів, потім згортають з круга конус так, щоб обидва краї розрізу знаходилися точно один під іншим. Можна згортати конус два, три, чотири і більш шарів паперу.

Для того, щоб конус не розгортався, його сколюють шпилькою або склеюють декількома крапельками клею. Потім приступають до вирізування. Після закінчення розгортають конус і одержують витинанку.

Цікаві узори виходять при довільному складанні паперу.

Витинанки у вигляді орнаментальних смуг. Для вирізування симетричних витинанок беруть довгу смужку паперу, складають її гармошкою два, чотири, вісім і більше разів. На лініях вигину утворюються симетричні повторення зображень.

Окрім багатократних поперечних складань, можна зробити одне подовжнє. При цьому після вирізування утворюється симетричне зображення малюнка в подовжньому напрямі.

Витинанки у вигляді ажурних, сітчастих орнаментів. Їх вирізують з паперу, що має форму прямокутника, квадрата, правильного трикутника або шестикутника. Якщо узяти лист паперу прямокутної форми, багато разів скласти навпіл по лініях, паралельним сторонам прямокутника і потім вирізувати, то в результаті виходить витинанка.

Якщо лист має форму квадрата, його перегинають навпіл не тільки у напрямі сторін, але і по діагоналях.

З правильного трикутника або шестикутника, якщо перший складати по бісектрисах, а другий — по напрямах, паралельних сторонах вписаного трикутника, виходить узор витинанки з потрійними осями симетрії.

Якщо вирізування витинанок пов'язане з об'єднанням різних прийомів виконання узорів, то в цьому випадку доцільно вирізувати окремі елементи, а потім їх з'єднати в загальну композицію, керуючись законами симетрії.

Види витинанок:

За кольором їх можна поділити на:

· Однокольорові (Витинанки, які виконані в одному кольорі)

· Багатокольорові (При створенні яких використовують де кілька кольорів.)

· З підкладкою (Які розташовані на тлі іншого кольору.)

· За сюетом розподіляються на такі групи:

· дерево життя

· зображення тварин та птахів

· зображення сюжету із фігурками людей

· геометричний (((якщо-все-з-великої-букви-то-роби-вже-так-скрізь,або-ж-з-маленької)))і-вирівняй-стовбчик)))

За технікою виконання витинанки бувають:

· ажурні (Зображення міститься у прорізях)

·. силуетні (Зображення виступає силуетом)

· одинарні (Виготовленні з одного аркушу паперу)

· складні (Аплікаційні з кількох аркушів паперу, і тому завжди багатокольорові)

· аплікаційні поясни-і-тут-до-кінця-яка-це-витинанка))

· накладні

· складені

За сюжетом розподіляються на такі групи:

· дерево життя

· зображення тварин та птахів

· зображення сюжету із фігурками людей

· геометричний

· За технікою виконання витинанки бувають: це-мабуть-треба-виокремити!!

· ажурні

Майстри витинанок

Оксана Городинська - Майстер народної творчості, заслужений працівник культури Оксана Городинська розповідає, що це мистецтво прийшло в Україну зі сходу десь у ХІХ столітті. Доступність матеріалу і прагнення українського народу до краси та прикрашання свого житла, зробили його досить розповсюдженим, особливо на Поділлі та Подніпров’ї. Згодом паперове мистецтво так закріпилося у Могилів-Подільському, що місто стали називати столицею української витинанки. Коли витинанці стало тісно на столах та у шухлядах подільських майстрів, її урочисто перенесли у музей. А згодом туди потягнулися й майстри з інших регіонів України. Тож раз у три роки тут проводиться Всеукраїнський фестиваль витинанки.

Папір та манікюрні ножиці – ось і все, що потрібно для цього мистецтва. Щоправда, як розповіла пані Оксана, деякі майстри примудряються цілі картини вирізати… величезним кравецьким інструментом! Класична витинанка робиться з паперу, який згинається або вдвоє, або вчетверо. Тоді малюнок виходить симетричний на дві чи чотири сторони.

Дмитро Власійчук — професіонал високого рівня, працює у різних техніках. Це і різьба по дереву, флористика, аплікація соломкою, кольорова графіка, колаж, витинанка. Його виставки проходили у Києві, Каневі, Ямполі, Могилеві-Подільському, Львові, Вінниці. Роботи митця зберігаються у приватних колекціях Польщі, Румунії, Англії, США та Канаді, а також у Вінницькому обласному художньому музеї, Могилів-Подільському будинку народної творчості. На батьківщині майстра у селі Малятинці створена кімната-музей.

Незважаючи на багатогранний талант митця, улюбленим видом народної творчості, в якому він один з провідних майстрів України, є мистецтво витинанки. У творчому доробку Дмитра Івановича нині понад 2000 унікальних виробів. Проведено близько сотні його персональних виставок. Витинанки Дмитра Власійчука ілюструються у книгах, зокрема у кіноповісті Василя Остапова «Та понесу з України».

Дмитро Власійчук розповів, що займатись витинанками почав ще у вісімдесятих роках, причому зовсім несподівано для себе.

З того часу цей вид мистецтва заполонив мою душу, ставши невід'ємною частиною мого буття. У його солодкій неволі я перебуваю й досі. Мистецтво витинанки своїм корінням сягає у давнину. У сільських оселях дівчата вирізали з паперу різноманітні фігури: людей, тварин, квіти, сніжинки... Робили вони це на свята. Подільська витинанка має свою особливість, що полягає у домінуванні символу квітки. Пояснення просте: квітка символізує єдність людини і землі.

А-Пушкарьов???у-тебе-замало-текста-для-курсової!!!знайди-ще-матеріал-про-відомого-всім-Пушкарьова))і-по-тексті-потрібно-робити-посилання-наприклад-на-роботи-майстрів,а-також-на-свою-роботу(це-в-додатки))