Важливе значення для виявлення і відвернення нещасних випадків мають своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що відбувся в процесі виконання ним трудових обов'язків, у результаті яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
До професійного захворювання належить захворювання, що виникло в результаті професійної діяльності застрахованого працівника й зумовлене винятково або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт і інших факторів, пов'язаних із роботою (ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності»).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» і ст. 171 КЗпП роботодавець повинен проводити розслідування й вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
25 серпня 2004 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Він визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що трапилися на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, виду економічної діяльності або у філіях, представництвах і інших відокремлених підрозділах або у фізичних осіб – підприємців, а також що трапилися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно (за умови сплати ними страхових внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання).
Його дія поширюється на власників підприємств, або уповноважені ними органи; осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, що уклали трудові договори або допущених до роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, що забезпечують себе роботою самостійно.
У документі визначено, що розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування в складі керівника (фахівця) служби охорони праці підприємства (голови комісії), керівника структурного підрозділу або головного фахівця. У комісію також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадку гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також фахівець санітарно-епідеміологічної служби й відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, інші особи. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці. За результатами розслідування комісія складає акт про нещасний випадок (за встановленою формою), один екземпляр якого він зобов'язаний видати потерпілій або зацікавленій особі. Екземпляр акта форми Н-1 разом з іншими документами й матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років. Цей же строк установлений і для зберігання екземпляра, переданого робочому органу виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві. У випадку відмови власника скласти акт про нещасний випадок або незгоди потерпілого (або іншої зацікавленої особи) зі змістом акта питання вирішується посадовою особою органу Державного нагляду за охороною праці, рішення якого обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи цього органу може бути оскаржене в судовому порядку.
Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком нещасних випадків, здійсненням заходів із усунення причин, що викликали ці випадки, провадиться органами державного управління і нагляду за охороною праці відповідно до їх компетенції.
Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці й профспілки в особі своїх органів, що обираються, і представників. Ці органи мають право вимагати від власника підприємства складання акта за формою Н-1 або його перегляду, якщо встановлено, що допущено порушення вимог нормативних актів з охорони праці.
Державна інспекція праці.
Державну інспекцію України з питань праці (Держпраці України) –є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра соціальної політики України (Міністр). Указ Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці.
Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі – загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці України у своїй діяльності керується КУ та ЗУ, актами ПУ і КМУ, наказами Міністерства соціальної політики України (далі – Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Основними завданнями Держпраці України є:
– реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю і про зайнятість населення
– реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
– розроблення та внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, а також законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі – роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства;
2) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (щодо застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, галузевих переліків важких робіт, робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, зайнятість на яких дає право на підвищену оплату праці, а також надання працівникам підприємств пільг і компенсацій за роботу із шкідливими умовами праці; проведення атестації робочих місць за умовами праці);
3) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
4) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині:
реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів;
подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів;
виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;
5) здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
6) взаємодіє в межах своїх повноважень з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці;
7) проводить роз’яснювальну роботу з питань недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
8) взаємодіє з іншими органами влади, об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців, іншими громадськими організаціями з питань запобігання використанню праці дітей;
9) забезпечує інформування населення щодо додержання законодавства про працю, зайнятість населення, а також законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
10) здійснює роз’яснювальну та консультаційну роботу з роботодавцями з питань, що належать до компетенції Держпраці України;
11) разом з представниками інших органів виконавчої влади бере участь у комісіях із розслідування нещасних випадків на виробництві;
12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держпраці України Президентом України.
Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці України;
2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики – статистичні дані;
3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
4) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;
5) здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість;
6) здійснювати безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів;
7) видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
8) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;
9) вносити роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, передавати матеріали про порушення до правоохоронних органів;
10) на створення роботодавцями, у тому числі фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, належних умов для проведення перевірок посадовими особами Держпраці України.
Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
