Питання з трудового права для бакалаврського іспиту 2010/2011 н.р.
1. Конституція України як правова засада регулювання соціально-трудових відносин.
2. Поняття права на працю і його гарантії відповідно до Конституції України та законодавства про працю.
3. Трудове право як самостійна галузь права; його місце в системі права України.
4. Предмет трудового права.
5. Метод трудового права.
6. Єдність та диференціація правового регулювання трудових відносин.
7. Функції трудового права.
8. Система трудового права і система законодавства про працю.
9. Джерела трудового права.
10. Загальне та спеціальне законодавство про працю.
11. Співвідношення норм міжнародних актів про працю і трудового законодавства України.
12. Значення рішень Конституційного Суду України і постанов Пленуму Верховного Суду України для правового регулювання трудових відносин.
13. Оціночні поняття у законодавстві про працю.
14. Суб'єкти трудового права.
15. Фізичні особи як суб'єкти трудового права.
16. Правовий статус організацій роботодавців.
17. Трудовий колектив підприємства як суб'єкт трудового права.
18. Поняття і зміст трудових правовідносин.
19. Підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин.
20. Права профспілок у сфері соціально-трудових відносин.
21. Захисна функція профспілок і форми її реалізації.
22. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин.
23. Зміст колективного договору і порядок його укладення.
24. Поняття безробітного і його правовий статус.
25. Загальний порядок прийняття на роботу. Заборона необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
26. Поняття трудового договору і його відмінності від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних з працею.
27. Умови трудового договору (встановлені законодавством, угодою сторін).
+ 28. Місце роботи і робоче місце як умова трудового договору.
29. Форма і строк трудового договору.
30. Трудова функція (професія, спеціальність, посада, кваліфікація) як умова трудового договору.
31. Випробування при прийнятті на роботу.
32. Контракт як особлива форма трудового договору. Сфера його застосування.
33. Порядок укладення трудового договору між працівником і фізичною особою.
34. Істотні умови праці: їх поняття, порядок зміни і правові наслідки.
35. Переміщення і його відмінності від постійного та тимчасового переведення на іншу роботу.
36. Зміна істотних умов праці у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
37. Поняття сумісництва і його відмінності від суміщення професій і заміщення відсутнього працівника.
38. Особливості правового регулювання праці сезонних та тимчасових працівників.
39. Особливості правового регулювання праці жінок.
40. Особливості правового регулювання праці неповнолітніх.
41. Відсторонення працівника від роботи та його відмінності від розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
42. Підстави припинення трудового договору.
43. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника та його відмінності від припинення трудового договору за угодою сторін.
44. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.
45. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за систематичне невиконання працівником обов'язків.
46. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за прогул.
47. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
48. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за вчинення за місцем роботи розкрадання.
49. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності.
50. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника посаді або роботі.
51. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, за вчиненням працівником аморального проступку.
52. Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є стороною трудового договору.
53. Порядок оформлення звільнення та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
54. Вихідна допомога: випадки її виплати та розміри.
55. Трудова книжка працівника.
56. Поняття і види робочого часу.
57. Режим робочого часу.
58. Скорочений і неповний робочий день; порядок його встановлення.
59. Робота понад встановлену тривалість робочого часу (надурочні роботи, чергування).
60. Право працівника на відпочинок і гарантії його реалізації.
61. Поняття, види часу відпочинку та його регулювання у трудовому законодавстві.
62. Відпустки працівників і їх види.
63. Поняття заробітної плати і її відмінності від гарантійних та компенсаційних виплат.
64. Методи регулювання заробітної плати: державний та договірний.
65. Мінімальна заробітна плата. Індексація заробітної плати.
66. Системи оплати праці.
67. Тарифна система оплати праці.
68. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у разі винних дій працівника, що дають підстави для втрати довір'я до нього.
69. Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати.
70. Обмеження відрахувань із заробітної плати.
71. Правове регулювання службових відряджень.
72. Поняття трудової дисципліни і методи її забезпечення.
73. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
74. Заохочення за успіхи в роботі, їх види і порядок застосування.
75. Поняття та види дисциплінарної відповідальності у трудовому праві.
76. Стягнення за порушення трудової дисципліни і порядок їх застосування.
77. Поняття матеріальної відповідальності працівників і її відмінності від майнової цивільно-правової відповідальності.
78. Функції і види матеріальної відповідальності.
79. Підстави і умови матеріальної відповідальності працівників.
80. Випадки повної матеріальної відповідальності.
81. Визначення розміру і порядок покриття шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації.
82. Охорона праці як інститут трудового права.
83. Навчання з питань техніки безпеки. Види інструктажу.
84. Порядок розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях.
85. Державна інспекція праці.
86. Організація комісій по трудових спорах, її компетенція.
87. Порядок і строки розгляду трудових спорів в комісіях з трудових спорів.
88. Колективні трудові спори: предмет, сторони момент виникнення.
89. Порядок вирішення колективних трудових спорів.
90. Поняття страйку і порядок його проведення.
Питання з трудового права для бакалаврського іспиту 2010/2011 н.р.
Конституція України як правова засада регулювання соціально-трудових відносин.
Найвищу юридичну силу має Конституція України її норми є нормами прямої дії, всі інші закони й інші нормативно-правові акти не повинні суперечити Конституції.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Конституція вперше заборонила використання примусової праці. Згідно зі ст. 43 Конституції не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно зі ст. 44 Конституції ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті в страйку. Заборона страйку можлива тільки на підставі закону.
Конституція закріпила й інші права: на відпочинок, на соціальний захист, на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
