Поняття, що характеризують специфіку страхових інтересів

1. Страхова відповідальність (страхове покриття) -зобов'язання страховика сплатити страхове відшкодування або страхову суму в разі настання обумовлених наслідків страхового випадку.

2. Страховий договір - письмова угода між страхувальником і страховиком, яка передбачає зобов'язання страховика в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхувальнику або іншій особі, на користь якої укладена угода страхування, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначені строки.

3. Страховий захист - сукупність специфічних економічних інтересів, пов'язаних з подоланням або відшкодуванням втрат від страхових ризиків.

4. Страховий інтерес - матеріальна зацікавленість у страхуванні об’єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендар, перевізник.

5. Страховий інтерес - міра матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи у страхуванні.

5. Страховий об'єкт - життя, здоров'я, працездатність громадян, майно, матеріальні цінності, майнові інтереси громадян та юридичних осіб.

6. Страховий поліс (страховий сертифікат, страхове свідоцтво) - документ, що засвідчує факт укладання угоди страхування і містить в собі всі умови страхування.

7. Страховий портфель - сукупність страхових внесків, прийнятих страховою компанією від страхувальників, яка характеризує загальний обсяг її діяльності. Він може також розраховуватися за кількістю укладених договорів страхування або за розмірами загальної страхової суми.

8. Страхова сума - сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування.

9. Страхова сума - межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому).

10. Страхова сума - грошова сума, на яку застраховані об'єкти страхування.

11. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

12. Термін страхування - період дії договору страхування коливається від декількох днів до значної кількості років, або можливий необмежений термін, доки одна із сторін правовідносин не відмовиться від подальшого їх продовження.

13. Страховик – юридична особа, яку створено згідно з чинним законодавством, яка одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

14. Страхування – система економічних відносин, які виникають між двома сторонами - страховиком і страхувальником – щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків.

15. Застрахований - фізична особа, на користь якої укладений договір страхування в особистому страхуванні.

16. Принцип суброгації - означає право стра­ховика на регресні вимоги, які страхувальник може мати до третіх сторін, котрі повністю або частково відповідають за збитки, претензії за якими були оплачені страховиком.

17. Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка мас ознаки ймовірності та випадковості настання.

18. Страхове поле -відношення фактично застрахованих об'єктів - до їх можливої кількості тобто страхового портфеля до страхового поля у відсотках.

19. Страхова реклама - коротка інформація, де в яскравій, виразній та дохідливій формі розкриваються основні умови діючих видів страхування.

20. Страхова організація -установа, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе (за певну плату) зобов'язання відшкодувати страхувальнику (чи особі, зазначеній у договорі,) завданий страховим випадком збиток або здійснити виплати страхових сум.

21. Страхові бюро - об'єднання страховиків професійного спрямування, на які покладено функції координації зусиль компаній, які здійснюють відповідні види страхування.

22. Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) - об'єднання страховиків, створене з метою забезпечення платоспроможності страховиків, які отримали право здійснювати обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та здатності їх виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками.

23. Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, отримувачу страхової суми або іншим третім особам, які мають право на отримання страхової виплати за чинним законодавством, при настанні подій, що визначені умовами договору страхування.