Позика з фіксованими виплатами розміром Р надається на і років. Погашення позики здійснюється щорічно, почина­ючи з першого року, протягом t років у фіксованому розмірі Р*

Купонна облігація має термін погашення (t), номіналь­ну вартість (F), яка вказується на самій облігації і виплачується наприкінці терміну погашення облігації, та t купонів вартістю P* кожний, які дають право власнику облігації отримувати щорічно виплати в розмірі P*.

Лінія ринкової доходності цінних паперів — рівняння, за яким доходність цінного паперу визначається безризиковою ставкою доходності, сподіваною доходністю ринкового портфеля, ризиком ринкового портфеля та величиною коваріації між доходністю цінного паперу та доходністю портфеля.

Людські ресурси — потенціал фізичної та розу­мової енергії людей, яка використовується у процесі виробництва благ. Цей потенціал умовно поділяють на дві частини: здатність брати учать у виробництві благ; здатність переймати на себе ризик організації виробництва благ з метою одержання прибутку — підприємництво.

Математичне сподівання — середньозважене за імовірностями випадкової величини.

Макроекономіка — розділ економіки, який вивчає економічні явища, що відібражають функціонування економіки як єдиного цілого, зокрема такі, як національний доход, інфляція, безробіття та економічне зростання.

Мікроекономіка вивчає прийняття рішень та поведінку окремих еко­номічних одиниць і структур, таких як домашні господарства, фірми, рин­ки окремих благ тощо.

Модель — уявний або реальний об'єкт, який у процесі свого вивчення замінює об'єкт-оригінал.

Модель споживача — споживач прагне до найпривабливішого набору благ серед усіх можливих.

Монополістична конкуренція — вид конкуренції у галузі без бар'єрів для входу, в якій багато продавців продають диференційований товар.

Монополія — структура ринку, за якої на ньому діє лише один продавець та багато покупців, входу на ринок перешкоджають ви­сокі бар'єри.

Надлишок виробника — інтегральна різниця між ринковою ціною блага та мінімальними цінами, за якими виробник зго­ден продати кожну додаткову одиницю виробленого блага.

Надлишок споживача — інтегральна різниця між максимальними цінами, які споживач згоден заплатити за кожну додат­кову одиницю придбаного блага та ринковою його ціною.

Невизначеність — неоднозначність умов та параметрів у разі прийняття рішень.

Негативні зовнішні ефекти (негативні ефекти "третіх осіб") — ситуація, коли частину витрат виробник пере­кладає на плечі "третіх осіб", зменшуючи свої власні. Це призводить до надвиробництва та надспоживання такого роду благ, оскільки крива про­позиції зміщується вниз (праворуч).

Нейтральність до ризику — риса особи, що приймає рішення, якій байдуже — отримувати гарантовано сподіваний виграш чи брати участь у лотереї (ризикованій операції).

Непопулярні заходи — заходи економічної стабілізації, що мають стра­тегічний позитивний ефект, проте не позбавлені тактичних негативних наслідків.

Непряма корисність — товар, послуга безпосередньо не впливають на добробут людини, але використовуються для виготовлення товарів, які мають пряму корисність.

Несхильність до ризику — риса особи, що приймає рішення, для якої привабливіше гарантовано отримувати сподіваний ви­граш, ніж брати участь у лотереї (ризикованій операції).

Нормальні блага (товари) — блага (товари), спожи­вання яких зростає за збільшення доходу споживача. Більшість товарів належить до категорії "нормальних". Але однозначного поділу не існує. Один і той самий товар для різних споживачів може бути або не бути нормальним товаром.

Об'єднання ризику — об'єднання активів осіб для вкладення у різні напрямки інвестицій.

Об'єкт ризику — система чи процес, на які впливає невизначеність.

Обмеженість — ситуація, за якої людські бажання сяга­ють поза можливості задоволення наявними ресурсами. Проблема обме­женості постає перед усіма: особами, фірмами, державними установами.

Олігополія — це структура ринку, при якій невелика гру­па фірм-виробників (продавців) виробляє значну частку обсягу пропозиції на ринку.

Організована стихія — спосіб координації, за якого індивіди прийма­ють та реалізують рішення, використовуючи інформацію та стимули свого безпосереднього оточення.

Ординальна корисність — порядкова вимірність ко­рисності.

Пастка соціалізму — тактична привабливість зрівняльного принци­пу винагороди та його стратегічна згубність.

Поверхні байдужості — множини благ, еквіва­лентних з точки зору певного споживача.

Повністю взаємозамінні блага — взаємозамінні блага, які споживач згоден замінювати одне одним завжди у сталій про­порції.

Повністю взаємодоповнюючі (або комплементарні) блага — взаємодоповнюючі блага, які завжди споживаються разом у строго визначених пропорціях.

Позика з фіксованими виплатами розміром Р надається на і років. Погашення позики здійснюється щорічно, почина­ючи з першого року, протягом t років у фіксованому розмірі Р*.

Позитивні зовнішні ефекти — отримання до­даткових вигод від блага особами, що не оплачують його. Наявність пози­тивних ефектів призводить до недооцінки корисності блага, тобто не всі вигоди від нього знаходять відображення в ціні, а отже, і не всі вигоди враховуються під час формування попиту споживача. В результаті крива попиту зміщуватиметься вниз (ліворуч), а обсяг рівноваги відповідатиме "недоспоживанню" і "недовиробництву" блага.

Попит:

індивідуальний попит на благо — обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансо­вого становища, придбати на ринку за кожною конкретною ціною;

ринковий попит на благо складається із суми інди­відуальних попитів.

Послуги — різноманітні види діяльності, які задовольня­ють потреби людини.

Прибуток — різниця між доходом та економічними сукуп­ними витратами, або Прибуток=R-TC.

Прибуток страхової компанії — сподівана різниця між страховими внесками та винагородами.

Приватні блага мають властивості винятковості та суперництва. Властивість винятковості полягає в тому, що продавець вирішує, кому він пропонуватиме благо, а кому ні. Властивість суперниц­тва — в тому, що використання блага однією особою обмежує або виклю­чає його використання іншими особами.

Принцип порівняльної ефективності — координація діяльності згідно з критерієм мінімуму альтернативної вартості.

Природні ресурси — все, що може бути викорис­тане у процесі виробництва без попередньої обробки, у натуральному стані.

Програмне рішення — вибір обсягу виробництва фірмою незалежно від зміни параметрів.

Пропозиція:

пропозиція блага фірмою — обсяг блага, який окрема | фірма може та хоче запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

ринкова пропозиція блага — сума обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

Проста лотерея — ризикована операція з двома наслідками з відомими імовірностями.

Проста позика надається у розмірі Р за умови повернення через і років у розмірі Р(1+і)^t, тобто збільшеному на величину так званих процентних платежів, нарахованих у розмірі i % щорічно на суму, що перебуває у розпорядженні позичальника.

Потокова процентна ставка — процентна ставка, розрахована для купонних облігацій за формулою i=P*:C, де C — ціна облігації, P* — купонові виплати.

Процентна ставка, розрахована на термін погашення — процентна ставка, що зрівноважує нинішню вартість (PV) усіх майбутніх платежів від боргового інструменту та його ціну на даний момент.

Пряма корисність — ступінь задоволення споживача від безпосеред­нього споживання блага.

Рівень доходності — відношення одержаного при­бутку до величини витрат.

Рівновага — стан системи, який не може бути поруше­ний без зовнішніх впливів.

Рівновага (оптимум) за Нешем — принцип взає­модії індивідів, коли кожен розглядає дії інших як незмінні, намагаючись максимізувати свою функцію корисності.

Рівновага економіки чистого обміну — стан економіки чистого об­міну, за якого балансується пропозиція та попит кожного блага.

Рівновага конкурентного ринку — стан конкурентного ринку, за якого в учасників ринку відсутні мотиви до змін.

Рівновага попиту та пропозиції — стан ринку, за якого обсяг попиту збігається з обсягом пропозиції.

Рівновага працездатного індивіда — стан індивіда, за якого у нього відсутні стимули до зміни трудової активності.

Рівновага споживача — стан споживача, за якого у нього відсутні мотиви його порушувати.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку — рівність середніх су­купних, граничних витрат та ціни.

Рівняння рівноваги конкурентного ринку у довгостроковому періоді — рівність середніх сукупних довгострокових, граничних довгострокових витрат та ціни.

Рівняння рівноваги фірми — досконалого конкурента — рівність граничних витрат та ціни.

Рівняння рівноваги працездатного індивіда — рівність заробітної плати граничній нормі заміни трудової активності доходом, або MRS_L,I=w.

Ризик — особливість процесу прийняття рішення за умов не­визначеності.

Ризик соціальної напруги — напруга серед певних прошарків насе­лення як наслідок непопулярних стратегічних заходів.

Розширена бюджетна лінія — бюджетна лінія у просторі "благо — всі інші блага".

Середні фіксовані витрати — фіксовані витрати, що в середньому припадають на одиницю випуску, або AFC=FC/Q.

Середні витрати — витрати, що припадають в серед­ньому на одиницю продукції.

Середні змінні витрати — змінні витра­ти, що припадають є середньому над одиницю випуску, або AVC=VC/Q.

Середні сукупні витрати — сукупні витра­ти, що припадають у середньому на одиницю випуску, АТС=ТС/Q.

Середній виграш лотереї — сподіваний (математичне сподівання) ви­граш в лотереї.

Сподівана гранична корисність — споді­вання (математичне) приросту корисності.

Споживач — особа (фізична чи юридична), що споживає блага.

Споживчий надлишок — сукупний виграш спо­живачів, які схильні купувати продукцію за ціну, вищу від ринкової.

Суб'єктивна імовірність — ступінь впевне­ності особи в тому, що подія відбудеться.

Сукупні витрати — сума витрат на всі види ресурсів, залучених до виробництва даного виду продукції. Залежать від обсягу випуску і для короткострокового періоду поділяються на змінні та фіксо­вані витрати.

Сукупні зовнішні витрати — витра­ти на виробництво певного блага, які перекладаються на третіх осіб і не відшкодовуються виробником.

Сукупні індивідуальні витрати — витрати на виробництво блага, які відшкодовуються виробником (без врахування зовнішніх витрат).

Сукупні суспільні витрати — сума витрат на виробництво блага та витрат, пов'язаних із зовнішніми ефектами, що вини­кають при цьому (сума сукупних індивідуальних та зовнішніх витрат).

Суспільна корисність — сукупна ко­рисність, отримувана як безпосередніми споживачами блага, так і третіми особами за рахунок зовнішніх ефектів. Вона складається із суми індиві­дуальної та зовнішньої корисності.

Ставлення до ризику — нейтральність, схильність або несхильність до ризику.

Статистичний ансамбль — повторюваність подій.

Страхові фонди — різноманітні фонди, які створюються для пом'як­шення ризиків.

Страхова винагорода — відшкодування клієнтові страхової компанії збитків, пов'язаних із страховим випадком.

Страховий внесок — плата за страхування страховій компаній з боку її клієнта.

Схильність до ризику — риса особи, що приймає рішення, для якої привабливіше брати участь у лотереї (ризикованій опе­рації), ніж гарантовано отримувати сподіваний виграш.

Сукупні витрати — загальні витрати виробництва.

Ступінь адаптивності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого приймається залежно від зміни ситуації, адаптивно.

Ступінь програмності фірми — частка виробничої потужності, яку фірма може використовувати для виробництва, рішення про обсяг якого приймається програмно.

Теорія сподіваної корисності — теорія, згідно з якою корисність ризикованої операції збігається зі сподіванням корис­ності її наслідків.

Товари — матеріальні об'єкти, які задовольняють потреби лю­дини і можуть бути предметом купівлі-продажу.

Тотожність Слуцького — тотожність, що зображає зміну споживання у вигляді суми ефектів заміщення та доходу.

Умови збитковості фірми за досконалої конкуренції — ціна менша від середніх сукупних витрат.

Умови прибутковості фірми за досконалої конкуренції — ціна пере­вищує середні сукупні витрати.

Уподобання — система цінностей людини щодо благ, інших людей, оточення.

Фактори виробництва — див. "Виробничі ресурси".

Фіаско ринку — ситуація, за якої ринкова рівновага не є ефективною з точки зору суспільства.

Фіксовані витрати — витрати, що у короткостро­ковому періоді не залежать від обсягу виробництва.

Функції Торнквіста — математична формалізація кривих Енгеля для благ першої, другої необхідності та предметів розкоші.

Функція корисності — функція, що залежить від обсягів споживання благ. Чим привабливіший набір споживчих благ, тим більшого значення набирає функція.

Функція корисності, що робить сумірними доход та ступінь тяж­костіпраці — функція, визначена за величиною доходу та витрат праці. Значення функції тим більше, чим привабливішою є сполучення "трудо­ва активність — доход".

Функція попиту — залежність обсягу продажу певного блага від його ціни.

Функція пропозиції — залежність обсягу пропо­зиції певного блага від його ціни.

Цінність неподільного блага — величина, що по­казує, наскільки більше подільних благ у грошовому виразі індивід пови­нен споживати, аби компенсувати відсутність неподільного блага.

Ціни рівноваги економіки чистого обміну — ціни, за яких спожи­вачі пропонують для обміну кожного блага не менше, ніж бажають при­дбати.

Ціни загальної рівноваги — ціни, за яких балансується система індивідуальних ринків.