Засоби маніпулювання громадською думкою

Формування громадської думки здійснюється стихійно і свідомо. Еволюція і розвиток громадської думки починається з встановлення сімейного вогнища, освіти клану і племені.

Якщо раніше до утворення цих спілок діями людини керував виключно егоїзм, то з цього часу починається вперше регуляція дій людини з точки зору інтересів союзу. Керівництвом такого регулювання скрізь і всюди є так зване громадську думку, визначає добро і зло з точки зору інтересів суспільства, а не з точки зору одних особистих прагнень.

Пізніше був створений апарат суду, але суд не усунув сили і значення громадської думки, що грає величезну роль як у примітивних суспільствах, так і в розвинених соціальних організаціях. При цьому громадська думка є більш тонким інструментом в оцінці людської діяльності, моральних вчинків, помислів і моральних почуттів людини, які не можуть бути оцінені судом взагалі. Громадська думка виносить свою абсолютно певну оцінку моральному поведінці.

З громадською думкою зв'язуються і такі суспільні явища, як популярність, популярність, що є для багатьох збудників до дій, що мають суспільний характер і громадський інтерес.

До причин або рушійним силам громадської думки слід віднести масові потреби, інтереси і ціннісні орієнтації людей. [8]

З процесом становлення громадської думки пов'язані економічні, духовні та соціальні потреби. Потреби людей не тільки впливають на динаміку громадської думки, але виступають як її головного чинника, так як містять в собі відчувають людьми глибокі спонукання до досягнення певних умов життя і розвитку. Прагнення до задоволення потреб і виражається через оцінювання, умонастрої, судження.

У результаті складається громадська думка, в якому відбивається зміст і характер тієї потреби, яка викликала його до життя. Свідомий масові потреби людей виступають причиною зародження та формування громадської думки в силу того, що виступають у якості мотивів різних суспільно-психологічних процесів внутрішньо властивих самій природі цієї думки.

Виникаючи на основі потреб і зберігаючи з ними тісний зв'язок, інтереси виражають специфічне ставлення людей до тих об'єктів дійсності, які становлять для них велику значимість і емоційну привабливість. У порівнянні з потребами вони виступають більш сильним спонукальним мотивом для виникнення громадської думки. Ті події та явища дійсності, які викликають до себе інтерес не тільки окремих людей, а й породжують масовий інтерес, стають центром суспільної уваги, оцінок та емоцій.

Крім потреб та інтересів на зміст і спрямованість громадської думки великий вплив мають ціннісні орієнтації. Ціннісні орієнтації являють собою з'єднання розумового і чуттєвого ставлення до предмета громадської думки. Формування громадської думки йде на двох рівнях: емоційному і раціональному. Найбільш дієвим і стійким є ту думку, яку захоплює як сферу почуттів людей, так і сферу розуму. У ньому можуть бути виражені не тільки ненависть чи надія, а й раціонально обгрунтована позиція його суб'єкта.

Таким чином, громадська думка як публічно виражене і поширене думка є виразником спільних інтересів людей. Його формування відбувається в процесі боротьби протилежних думок, оскільки не буває повного збігу інтересів людей, їх бажань та устремлінь.

Громадська думка схильна маніпулюванню в силу того, що складається не тільки свідомо, але і підсвідомо, включаючи і свій зміст як судження здорового глузду, і забобони, міфи. Для нього можуть бути характерні емоційна напруженість, психічна нестійкість. Маніпулювання руйнує основи, на яких тримається громадську думку: певну систему цінностей, установки, стереотипи. Сьогодні засоби масової інформації об'єднують людей навколо себе і творять їх свідомість за своєю подобою. Думка сформоване подібним чином, виступає не думкою більшості, а думкою якоїсь нової маси. З настанням масового суспільства телебачення і преса стають основним засобом формування громадської думки, яке створюється, або змінюється на догоду соціального замовника. При цьому глядач не може ні заперечити, ні дізнатися, як багато людей поділяють його думку.

Громадська думка виявляється у дії свідомих і несвідомих (ірраціональних) чинників. Несвідома складова громадської думки включає в себе: прояви інтуїції, інстинктів, неусвідомлених вольових імпульсів, міфів, традицій, стереотипів, символів і т.д. Тому великий вплив на його формування надають різні феномени масової психології, в першу чергу різного роду чутки. Чутки відносяться до числа найбільш впливових і активно циркулюють явищ духовного життя людей і залишаються об'єктивно неминучим атрибутом міжособистісної комунікації. Слух - інформативне повідомлення, основу якого складають правдиві чи неправдиві відомості про реальні або вигаданих фактах, подіях, явищах дійсності. Процесу формування громадської думки під впливом чуток притаманні суперечливість і стихійність. Він протікає досить швидко, і що склалося громадську думку існує відносно недовго. Громадська думка під впливом чуток може приймати форму не стільки звичайного оціночного судження, скільки прямого жорсткої вимоги. Громадська думка розрізняється залежно від того, під впливом якого типу чуток воно сформувалося. Так, громадська думка, що сформувалося під впливом стихійних чуток, виникає спонтанно при активізації таких факторів, як жалість, ненависть і т.д. Подібне громадську думку швидкоплинно і суперечливо.

Громадська думка, що сформувалося під впливом застережливого слуху, спрямоване на застереження людей про небажаний явище чи подію. На відміну від думки, що виник під впливом провокаційного слуху, в ньому практично відсутній агресивність.

Думка, що склалося під впливом правдоподібного слуху, містить деякі елементи достовірних фактів, щоправда, разом з домислами і припущеннями.

Виділяють «чутки-бажання», «чутки-лякало», агресивні чутки. Думка, що сформувалося під впливом «чуток-бажань», зміцнює в людях надію на що-небудь або посилює розчарування. Думка, що сформувалося під впливом «чуток-лякав», є формою масового порушення, супроводжуване діяльністю людей щодо позбавлення від можливої ​​небезпеки. Найбільш негативним за своїми наслідками є думка, що склалася під впливом агресивного слуху, так як характер функціонування цієї думки визначається ненавистю, підозрілістю, ворожістю.

Особливе місце в процесі формування громадської думки посідає віра. Пізнання душевних основ несвідомого відкриває можливості для впливу на зміст громадської думки, його спрямованість, тенденції зміни. [8]

Становлення громадської думки є процес дуже складний. Він визначається не тільки впливом рушійних сил діяльності людей, таких, як потреби, інтереси, цінності, установки, стереотипи. На утримання та інтенсивність формування громадської думки впливають усі масовидність духовно-психологічні освіти, які існують у суспільстві. Крім того, на формування та динаміку розвитку громадської думки впливають економічні політичні, правові, моральні та інші умови.

Висновки

Зрілість та дієвість громадської думки багато в чому залежить від політичної культури громадян, від уміння орієнтуватися в політичних подіях. Але певна некомпетентність громадської думки не повинна бути причиною її ігнорування. Навпаки, держава повинна докласти максимально зусиль для формування компетентної громадської думки щодо ключових суспільних проблем.

Виконати це завдання можна шляхом реалізації цілеспрямованих інформаційних дій, сукупність яких являю собою державну інформативну політику.

Політика цілеспрямованого впливу на формування громадської думки передбачає знання реального стану настрої населення. Звісно, з одного боку, інформаційно-психологічних вплив усіма можливими каналами, а з другого - ретельне вивчення громадської думки. На сучасному етапі важливо вивчати та враховувати психологічних стан і політичні настрої громадян. Дослідження громадської думки дають можливість врахувати не лише очевидні, але й приховані психологічні тенденції політичних процесів, а відповідно до цього й обирати заходи, адекватні ситуації. Як влучно висловився з цього приводу І. Панарін: «Пізнати стан та динаміку громадської думки – означає виконати основну вимогу, необхідну для правильного ухвалення політичного рішення».

Підсумуючи, зазначимо, що:

· По-перше, громадська думка як об’єкт інформаційної політики потребує систематичних наукових досліджень:

· По-друге, необхідними умовами формування компетентної громадської думки є спочатку створення в населення відповідної потреби, а потім відбір і поширення якісної і правдивої інформації, проведення цілеспрямованих інформаційних кампаній.