Присвоєння кадастрового номера

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу її існування. Поняття кадастрового номеру земельної ділянки було введено до земельного законодавства у 2009 році. Наразі порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам регулюється ЗК України, Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року №749, а з 1 січня 2013-го буде визначатись Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором при державній реєстрації. Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок у складі державного реєстру земель включає Поземельну книгу, яка містить відомості про земельну ділянку та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Зазначення кадастрового номеру земельної ділянки є обов’язковим при укладенні цивільно-правових договорів та визнається їх істотною умовою, тобто умовою, за відсутності якої договір буде вважатися неукладеним. Так, відповідно до ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються у письмовій формі, нотаріально посвідчуються та серед інших умов повинні містити кадастровий номер земельної ділянки. У ст. 120 вказаного Кодексу передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. Згідно зі ст. 133 ЗК України земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом.

Для того, щоб присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, потрібно внести відомості про неї до автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК). Для цього її власнику необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, для проведення робіт з формування обмінного файлу (перелік таких організацій розміщується на інформаційному стенді відділу). Обмінний файл формується на підставі технічної документації з землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки.

Після проведення топографо-геодезичних робіт землевпорядна організація передає до відділу Держкомзему заяву власника земельної ділянки про присвоєння кадастрового номера. До заяви додаються технічна документація із землеустрою та в електронному вигляді обмінний файл і квитанція про оплату послуг за внесення даних до АС ДЗК.

Після перевірки обмінного файлу спеціалістами відділу Держкомзему визначається кадастровий номер земельної ділянки, який проставляється на титульному аркуші документації з землеустрою. Надалі усі дані передаються до регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на перевірку, яка вносить до бази даних Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку, у тому числі й дані про її власника. Кадастровий номер у цьому випадку вважається присвоєним (зразок довідки про присвоєння кадастрового номеру подаємо у додатку Н).

2.7.3 Створення електронного варіанту технічної документації (XML – файл)

XML файл (обмінний файл) – електронний файл, який служить для внесення змін про земельні ділянки (їх власників) до баз даних управлінь земельних ресурсів та центрів державного земельного кадастру. Цей файл містить в собі дані про координати меж земельної ділянки, її площу, угіддя, підставу набуття цієї ділянки та дані про власника (користувача) землі.

Документи необхідні для формування XML (обмінного) файлу:

Копія державного акта на землю або договору оренди землі;
Копія документа згідно якого виникло право власності (користування) землею (договір купівлі-продажу, дарування, міни, рішення сільської ради тощо);
Копії паспортних даних та ідентифікаційного коду (фізичні особи);
Копії свідоцтва про реєстрацію, статуту;
Копії свідоцтва про сплату податків, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Частина ХМL-документа складається з елементів, які мають атрибути та значення. Елемент зазвичай починається та закінчується відповідним тегом. Початковий та кінцевий теги мають однакове ім'я, але відрізняються за правилом написання - в останньому додається коса лінія. Важливо, щоб теги не перекривалися, були один в одному. Тобто, відкриваючи теги, потрібно у протилежній послідовності їх закривати. Щодо структури ХМL-файла як обмінного файла, що містить відомості про земельні ділянки, то він складається з двох частин - службової та інформаційної.