Розділ 2. Експериментальне дослідження формування національної свідомості підлітків

Опис методики і процедура дослідження.

Завдання?

1) Методика «Типовий українець». Дозволяє виявити оціночно-ціннісну складову національної ідентичності. Підліткам пропонувалось протягом 15 хвилин написати 20 якостей, які, на їхню думку, притаманні типовому українцю. При обробці даних враховувались позитивні якості. Якщо учень назвав 14-20 таких якостей, його результат оцінювався 2 балами, якщо 7-13 якостей – 1 балом, якщо 0-6 якостей – 0 балів.

2) Опитувальник, мета якого полягала в дослідженні вираженості всіх трьох компонентів національної ідентичності (див. Додаток Б).

Для оцінки вираженості когнітивної складової розглядались питання 2,3,11,12,13,14,15,16. Другий блок питань анкети (4,5,6,7,8) допомагає з’ясувати рівень вираженості афективної складової національної ідентичності. Питання 9 та 10 анкети дозволяли оцінити вираженість конативної складової.

3) Опитувальник для оцінки вираженості конативної складової національної ідентичності містив 10 запитань (див. Додаток А).

Виконавши завдання всіх методик, студент міг отримати від 0 до 18 балів за кожний з трьох компонентів національної ідентичності. Максимальна загальна кількість балів становила 54, мінімальна – 0. В результаті респондентів можна розподілити за 3 рівнями сформованості національної ідентичності: низький рівень – від 0 до 1 балів; середній рівень – від 19 до 36 балів; високий рівень – від 37 до 54 балів.

Рівень сформованості національної ідентичності студента вважався високим, якщо:

– відзначався високий рівень самоідентифікації, усвідомлення своєї приналежності українській нації, студент правильно виділяв підстави національної ідентичності, знав характерні риси представників своєї нації, знав історію своєї нації, іі традиції, культуру, національна приналежність для нього була актуальною;

– студент позитивно оцінював свою приналежність українській нації, відчував почуття національної гордості та самоповаги, сповідував національні цінності, позитивно ставився до інших етнічних груп;

– студент демонструє свою приналежність національній спільноті, спілкується українською мовою, використовує національні мотиви в одязі, включений в національну культуру, в суспільне життя, його повсякденна життєдіяльність будується у відповідності з системою цінностей національної культури.

Середньому рівню сформованості національної ідентичності відповідають такі якості:

– у студента наявна самоідентифікація, він усвідомлює себе представником української нації, він виділяє підстави національної ідентичності, але кількість їх обмежена, національна приналежність для нього не завжди актуальна, має обмежені знання історії, культури, традицій української нації;

– студент, в цілому позитивно ставиться до свого членства в національній групі, проте рівень національної гордості та гідності, які проявляє індивід у відношенні до національної спільноти, не високий, він не завжди солідарний зі своєю нацією, до інших етнічних груп, в цілому, ставиться позитивно.

– студент демонструє свою приналежність національній спільноті лише в певних ситуаціях, не завжди в спілкуванні використовує українську мову та будує повсякденну життєдіяльність у відповідності з системою цінностей національної культури лише в окремих випадках.

Низький рівень характеризують такі ознаки:

– студент не досить чітко ідентифікує себе як представника української нації, національна ідентичність для нього не значима і не актуальна, він виділяє недостатню кількість підстав національної ідентичності, набори ознак, за якими студент ідентифікує себе з національною спільнотою відзначаються скудністю, нечіткістю, малою кількістю, у студента дуже обмежені знання національної історії, культури, традицій;

– студент байдужий до свого членства в національній спільноті або ставиться до нього негативно;

– студент демонстративно не спілкується українською мовою, не проявляє цікавості до соціального життя національної спільноти, не демонструє своєї приналежності до національної групи.