Орієнтовний вигляд таблиці

Дата	Подія
16 жовтня 1918 р.	Маніфест австрійського імператора про перебудову держа­ви на федеративних засадах, де «... кожне плем'я на облас­ті, яку воно заселяє, творить свій власний державний ор­ганізм»
18 жовтня 1918 р.	Утворення у Львові Української Національної Ради — по­літичного керівництва українського національно-визвольного руху
19 жовтня 1918 р.	Постанова Національної Ради про об'єднання українських земель Австро-Угорщини в єдину Українську державу
1 листопада 1918 р.	Захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д. Вітовським найважливіших об'єктів та урядових установ у Львові та інших містах Східної Галичини, поча­ток україно-польської війни
9 листопада 1918 р.	Утворення першого українського уряду — Державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким
13 листопада 1918 р.	Проголошення самостійної Західноукраїнської Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич

 

 

На основі тексту підручника складіть таблицю «По­глинання території ЗУНР різними країнами» та виконайте зав­дання.

Східна яГаличина	Північна Буковина	Закарпаття
Червень-липень 1919 р. — окупація цих земель Поль­щею. 25 червня 1919 р. — рішен­ня Паризької мирної кон­ференції про надання Поль­щі права володіння землями Східної Галичини на 10, а згодом на 25 років. 14 березня 1923 р. — рі­шення Ради Антанти про остаточне включення Схід­ної Галичини до складу Польщі	Листопад 1918 р. — оку­пація цих зе­мель Румунією. 10 вересня 1919 р. — пере­дача за Сен-Жерменським договором Пів­нічної Букови­ни до складу Румунії	Березень-квітень 1919 р. — землі Зака­рпаття — автономна одини­ця Угорської Радянської Республіки. Травень 1919 р. — окупа­ція цих земель військами Румунії та Чехо-Словаччини. 10 вересня 1919 р. — вклю­чення за Сен-Жерменським договором Закарпаття до складу Чехо-Словаччини на правах автономії

1. Які рішення щодо західноукраїнських земель були прийняті на Паризькій мирній конференції?

2. До складу яких держав увійшли західноукраїнські землі? Пока-яііть їх на карті.

3-тя група. На основі тексту підручника визначте:

1. Яку роль відіграв Є. Петрушевич у воєнно-політичних подіях пе­ріоду ЗУНР?

2. Ряд істориків стверджують, що об'єднанню УНР і ЗУНР пере­шкоджали ідеологічні та персональні чинники. С. Петлюра і весь провід УНР вважали Є. Петрушевича диктатором недемократич­ним і незаконним, а Є. Петрушевич і провід ЗУНР вважали пере­бування С. Петлюри на чолі армії шкідливим для справи. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.

Повідомлення учня

Один з учнів виступає з повідомленням про Є. Петрушевича.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти портрет X. Раковського.

 

 

Робота зі схемою

На основі тексту підручника складіть узагальнювальну схему «Політика "воєнного комунізму"».

 

 

2. Установити відповідність між документом та його положеннями.

1) І Уні­версал	А «Віднині Україна стає Українською Народною Респуб­лікою. Не відділяючись від Російської Республіки... ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими по­могти всій Росії...»
2) II Уні­версал	Б «Ми, Центральна Українська Рада, стоячи, як все, за тим, щоб не відривати України від Росії та щоб разом з усіма її народами змагати до піднесення й розвитку цілої Росії та до єдності її демократичних сил...»
3) III Уні­версал	В «Віднині Українська Народна Республіка стає само­стійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною Державою Українського Народу...»
4) IV Уні­версал	Г «Всі чутки та розмови про сепаратизм, про відокрем­лення України від Росії — це лише контрреволюційна пропаганда або просто несвідомість»
	Д «Хай*буде Україна вільною. Не одділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям»

 

 

5. Установіть відповідність між політичними силами і напрямками їх діяльності в аграрному питанні.

1) Центральна Рада	А Конфіскація поміщицьких, удільних, монастир­ських і церковних землеволодінь
2) Денікінська адміністрація	Б Вилучення землі у поміщиків та гарантування їм компенсаційних витрат
3) Гетьманат П. Скоропад­ського	В Збільшення кількості землевласників за рахунок наділення селян державними, удільними, а також викупленими у приватних власників землями
4) Директорія	Г Відновлення поміщицької власності на землю
5) Рада Народ­них Комісарів

 

Внутрішнє і міжнародне становище країни

Робота в групах над складанням таблиці

1-ша група. На основі тексту підручника визначте внутрішнє ста­новище України 1921-1922 рр.

2-га група. На основі тексту підручника визначте міжнародне становище України 1921-1922 рр.

Орієнтовний вигляд таблиці

Внутрішнє становище	Міжнародне становище
Починаючи з літа 1914р. на території України майже без­перервно відбувалися воєнні дії, які завдали величезних втрат економіці республіки. 3 ладу було виведено третину залізниць. У металургійній галузі пра­цювала лише одна невелика доменна піч у Єнакієвому. Наполовину скоротилася чи­сельність промислових робіт­ників	1920-1922рр. — контакти УСРР з інши­ми країнами відбувались під контролем Наркомату закордонних справ, щоб ней­тралізувати за кордоном місії емігрант­ського уряду УНР. Україна підписала низку міжнародних договорів. 14лютого 1921р. — представники УСРР Ю. Коцюбинський та Ф. Кон підписали перший мирний договір радянської України з Литвою. 18березня 1921р. — укладено Ризький мирний договір з Польщею
Внутрішню становище	Міжнародне становище
Хлібний пайок у містах був зменшений до 100 грамів, але навіть його видавали не що­дня. Проблеми з продоволь­ством призводили до страйків. На селі не вистачало найнеоб-хідніших знарядь праці, навіть цвяхів. Величезні площі землі залишалися необробленими. І без того невеликі врожаї ста­вали ще нижчими. Політика реквізицій хліба, яка давала результати під час грома­дянської війни, після припинен­ня бойових дій не спрацьовува­ла. Селяни почали виробляти лише необхідну для власних по­треб кількість продуктів і не ви­робляли надлишків, які б мала вилучати держава	Квітень 1921 р. — у Берліні укладено угоду між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та інтернова­ними громадянами. Грудень 1921 р. — у Відні підписано тим­часову угоду між урядами Росії та Украї­ни, з одного боку, та Австрії — з іншого. 2 січня 1922 р. — Україна підписала до­говір про дружбу і братерство з Туреч­чиною. Квітень 1922 р. — Раппальський договір між РСФСР і Німеччиною. Листопад 1922 р. — у Берліні було підпи­сано угоду про поширення дії російсько-німецького договору на Україну. УСРР уклала власні торговельні угоди з Ав­стрією, Німеччиною, Чехо-Словаччиною. Україна мала свої представництва в Авст­рії, Польщі, Туреччині, Німеччині. Представники УСРР були учасниками більш ніж 60 міжнародних договорів

 

Робота в парах над складанням таблиці 1-й учень визначає причини голоду. 2-й учень характеризує наслідки голоду.

Орієнтовний вигляд таблиці

Причиниголоду

Наслідки голоду

1. Політика «воєнного комунізму». Воєнно-комуністичні принципи господарювання призвели до економічного занепаду і кри­зи. Проведення економічної політики, яка повністю ігнорувала специфіку економіч­ного розвитку українського села, мало для України трагічні наслідки: скорочення по­сівних площ, руйнація сільськогосподарсь­кого виробництва, що й спричинило голод. 2. Посуха 1921 р. на півдні України. 3. Антиукраїнська політика центру. Дирек­тиви із центру глибоко суперечили націо­нальним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спусто­шені губернії (з Лівобережжя і Правобе­режжя, де урожай виявився непоганим), українські радянські власті відправляли їх за межі України: ^ 13,5 млн пудів українського зерна у 1922 р. було продано за кордон; ^ від серпня 1922 р. до січня 1923 р. з України у промислові центри Росії та інші республіки було вивезено 9 млн пудів зерна

Найбільше від голоду по­терпали райони сучасних Донецької, Дніпропетров­ської, Запорізької, Одесь­кої, Миколаївської облас­тей, а також півдня Харківської області. Дослідники називають різні цифри голодуючих в Україні — від 4 до 7 млн чоловік. Голод посилився епідемією холери, що взимку 1921-1922 рр.по­ширилася з Поволжя на Україну. За приблизними даними, від голоду помер­ло 1,5-2 млн чоловік. Смертність населення вна­слідок голоду супроводжу­валася випадками каніба­лізму. Загальні втрати від голоду удвічі перевищува­ли природний приріст населення України