1. Закон Бойля-Маріотта (ізотермічний процес):
при Т= const, m=const.
2. Закон Гей-Люссака (ізобарний процес):
при P = const, m = const.
3. Закон Шарля (ізохорний процес):
при V = const, m = const.
4. Рівняння Менделєєва:-Клапейрона: 
де P – тиск газу; V – його об’єм, Т – абсолютна температура, m – маса газу, μ - молярна маса газу, ν – кількість речовини, 
- універсальна газова стала.
5. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів:
де n – концентрація молекул, m – маса однієї молекули, 
- середня квадратична швидкість теплового руху молекул, k – стала Больцмана, 
- середня кінетична енергія поступального руху однієї молекули.
6. Кількість теплоти при зміні температури на ΔТ речовини масою 
: 
де ср – питома теплоємність речовини за сталого тиску.
7. Питома теплоємність газу за сталого об’єму і сталого тиску відповідно дорівнюють: 
; 
де і – число степенів вільності. Для одноатомних молекул і = 3, двохатомних і = 5, для три- і більше атомних молекул і = 6.
8. Молярна теплоємність газу при сталому об’ємі і тиску відповідно дорівнюють: 
.
9. Зміна внутрішньої енергії газу при сталому об’ємі: 
U =cv ∙ m ∙ ∆T, або в диференціальній формі:
dU = cv ∙ m ∙ dT.
10. Перший закон термодинаміки для замкнутих систем:
де dU – зміна внутрішньої енергії системи;
dQ – кількість теплоти одержаної або відданої системою в процесі теплопередачі;
dA – робота виконана системою або над системою.
Елементарна робота газу при сталому тиску: 
11. Робота при ізобарному процесі:
12. Робота при ізотермічному процесі:
.
13. Зміна ентропії:
- при сталій температурі,
- при зміні температури тіла від Т 1 до Т 2,
де m – маса тіла;
с – питома теплоємність речовини,
Т – абсолютна температура термодинамічної системи.
14. Дихальний коефіцієнт (ДК):
ДК = Vco2 /Vo2,
де Vco2 - об’єм виділеного з організму в процесі дихання со2;
Vo2 - об’єм спожитого за той же час кисню.
15. Коефіцієнт поверхневого натягу:
де 
– коефіцієнт поверхневого натягу, Fn – сила поверхневого натягу, що діє на контур довжиною l, Wn – поверхнева енергія рідини з вільною поверхнею площею S.
16. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу:
а) методом підняття рідини в капілярі: 
де 
– густина рідини, h – висота її підняття, r – радіус капіляра g – прискорення вільного падіння;
б) методом відриву кільця: 
де F – сила, що діє на кільце в момент його відриву, Q – сила тяжіння, d – усереднений діаметр кільця.
17. Додатковий тиск Лапласа:
де r1 i r2 – радіуси кривизни поверхонь бульбашки, яка переміщується з рідиною по циліндричній трубці.
Для випадку r1 = r2 
.
18. Закон Ньютона для в’язкості:
де Fтр –сила внутрішнього тертя між шарами рідини; S – площа дотику шарів рідини, 
= grad 
– градієнт швидкості шарів рідини, η – коефіцієнт внутрішнього тертя (в’язкості).
19. Сила внутрішнього тертя, що діє з боку рідини на рухому кульку радіусом r (сила Стокса):
.
20. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса:
де r – радіус кульки, ρк – її густина, ρр – густина рідини, – швидкість руху кульки в рідині, g - прискорення вільного падіння.
Електростатика
1. Сила взаємодії двох точкових зарядів (закон Кулона):
де q1 і q2 – величини точкових зарядів, r – відстань між ними, 
– відносна діелектрична проникність середовища, 
– електрична стала.
2. Напруженість електричного поля 
.
3. Напруженість поля точкового заряду або зарядженої кулі з радіусом R при r 
R:
,
де r – відстань від точкового заряду або центру зарядженої кулі.
4. Дипольний момент: 
,
де q – величина точкового заряду, l – плече диполя.
5. Напруженість поля диполя:
,
де r – відстань від диполя, 
– кут між 
і прямою, проведеною через від’ємний заряд диполя і вибрану точку поля.
6. Згідно принципу суперпозиції полів напруженість сумарного електричного поля, створеного п зарядженими тілами:
де 
- напруженість поля окремого (і -го) точкового заряду.
7. Потенціал електричного поля: 
,
де А – робота сил поля по перенесенню позитивного пробного заряду q з даної точки поля в нескінченість.
8. Потенціал поля точкового заряду або зарядженої кулі з радіусом R при r R:
.
9. Потенціал поля диполя: 
10. Різниця потенціалів між двома рівновіддаленими точками поля диполя:
,
де β – кут між напрямами від диполя до розглядуваних точок поля.
11. Зв’язок між напруженістю електричного поля і градієнтом потенціалу: 
12. Для випадку однорідного поля (Е = const): 
де d – відстань між двома точками поля вздовж силової лінії.
13. Зв’язок між роботою поля і зміною кінетичної енергії тіла із зарядом q і масою m:
