Контрольна робота
з навчальної дисципліни «Господарське право»
Варіант № 9
Завдання на контрольну роботу
з навчальної дисципліни «Господарське право»
Варіант № 9
1. Порядок здійснення державного нагляду (контролю).
2. Правовий статус суб’єктів господарювання, що здійснюють будівельну діяльність.
3. Розв’язати ситуаційне завдання.
Директор товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до державного реєстратора з вимогою про реєстрацію факту знаходження товариства у стадії ліквідації. Державний реєстратор відмовив у реєстрацій в зв’язку з тим, що товариство не погодило з органами державної реєстрації кандидатуру ліквідатора.
Дії державного реєстратора було оскаржено до суду.
1. Порядок здійснення державного нагляду (контролю).
Для розгляду даної звернемось до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» редакція від 17.08.2014) в його першій статті містяться основні терміни:
Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові
Заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій,
оглядів, обстежень та інших дій;
Прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і
політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично
допустимого рівня;
Ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність
виникнення негативних наслідків від здійснення господарської
діяльності та можливий розмір втрат від них;
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура
здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
В ст. 3 містить основні принципи державного нагляду (контролю):
- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини,
функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і
життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у
сфері господарської діяльності;
- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду
(контролю) відповідним органам державної влади;
- рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів
господарювання;
- гарантування прав суб'єкту господарювання;
- об'єктивності та неупередженості здійснення державного
нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб’єктів
господарювання за анонімними та іншими необґрунтованими заявами, а
також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності
підстав та в порядку, визначених законом;
- відкритості, прозорості, плановості й системності державного
нагляду (контролю);
- неприпустимості дублювання повноважень органів державного
нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів
державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду
(контролю) з одного й того самого питання;
- невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну
діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах
закону;
- відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його
посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання
внаслідок порушення вимог законодавства;
- дотримання умов міжнародних договорів України;
- незалежності органів державного нагляду (контролю) від
політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;
- наявності одного органу державного нагляду (контролю) у
складі центрального органу виконавчої влади.
В ст. 4 містяться Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) у якому зазначено що, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем
провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або
його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного
нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. У разі якщо суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма
органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб’єкта
господарювання.
Складання та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) затверджується для всіх органів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.
Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.
Здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду заборонено, якщо в цьому плановому періоді такий суб’єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю).
Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи
суб'єкта господарювання.
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності). Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської
діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю). Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання. Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана
посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час
здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися
виключно в порядку, встановленому законом.
Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний
режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною
таємницею, згідно з вимогами закону.
2.Правовий статус суб’єктів господарювання, що здійснюють будівельну діяльність
В процесі прийняття рішення про будівництво і фінансування здійснення і експлуатації побудованого об’єкту виникають різноманітні відносини якщо такі відносини регулюються нормами права, вони набувають статусу будівельних правовідносин. Зазначені правовідносини є комплексними, що зумовлене складністю будівництва. Комплексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають: відносини щодо прийняття інвестором рішення про інвестування у формі капітального будівництва, розробки, експертизи та затвердження інвестиційного проекту будівництва; підрядні відносини щодо здійснення вишукувальних і проектних робіт; відносини щодо будівельних підрядів; відносини щодо будівельних поставок; відносини щодо фінансування капітального будівництва; відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом;відносини щодо державного регулювання та контролю за будівництвом.
У науково-практичному коментарі Господарського кодексу Е.І. Харитонової, Е.О. Харитонова, В.М. Коссака і до (Х.: Одіссей. – 2007 – 752 с) будівельні відносини – це двосторонні і багатосторонні відносини, які виникають між суб’єктами будівельного права, між уповноваженою і зобов’язаною сторонами (с. 567).
Суб’єктами правовідносин у будівництві є, насамперед, суб’єкти господарювання, що здійснюють будівельну діяльність і можуть виконувати функції забудовника, замовника, підрядника інвестора і т. п.
