Захист від зброї масового ураження

333. Захист від зброї масового ураження організовується і здійснюється з метою максимального послаблення впливу ядерної, хімічної та біологічної зброї противника, а також результатів зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, збереження боєздатності підрозділів та забезпечення успішного виконання ними бойових завдань. Він організовується у повному обсязі під час ведення бою як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження і включає: розосередження підрозділів та періодичну зміну районів їхнього розташування; фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділі, з урахуванням захисних властивостей місцевості та підготовку шляхів маневру; попередження підрозділів про безпосередню небезпеку та початок застосування противником зброї масового ураження, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, а також оповіщення особового складу про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження; здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; виявлення та ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень.

334. Під час організації захисту від зброї масового ураження командир, як правило, вказує: порядок розосередження підрозділів та зміни районів розташування, а також порядок використання захисних властивостей місцевості та техніки; порядок попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, а також порядок та сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дій за ними; терміни проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; порядок ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень.

335. Розосередження підрозділів здійснюється з урахуванням завдань, які виконуються, захисних і маскуючих властивостей місцевості, техніки, фортифікаційного обладнання району (позицій) та інших умов обстановки. Воно повинно максимально зменшити втрати підрозділів, не утруднювати управління, взаємодію та успішне ведення бою.

Зміна районів (позицій) проводиться, як правило, за вказівкою або за дозволом старшого командира потай та в короткі терміни.

Для забезпечення зміни районів (позицій) підготовляються запасні райони (позиції) та маршрути руху до них.

336. Фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділи, та підготовка шляхів маневру здійснюється відповідно до вказівок командира батальйону (роти) з інженерного забезпечення. Залежно від завдання, яке виконується, захисних властивостей місцевості обладнуються відкриті та перекриті щілини, окопи, траншеї, ходи сполучення, бліндажі та сховища для особового складу, окопи та укриття для озброєння і техніки. Сховища зі спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них особового складу без засобів індивідуального захисту. Фортифікаційне обладнання повинно починатися негайно з прибуттям підрозділів у призначений район (на позицію). Використання захисних властивостей місцевості послаблює дію уражаючих факторів зброї масового ураження противника на особовий склад, озброєння, техніку та матеріальні засоби. Підрозділи в бою, на марші та під час розташування на місці повинні уміло використовувати лісові масиви, яри, лощини, балки, зворотні схили висот, підземні виробки, печери та інші природні укриття. Для маневру максимально використовуються наявні дороги, а при їх відсутності прокладаються колонні шляхи..

337. Попередження підрозділів про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості здійснюється командиром батальйону (роти) за вказівкою (сигналом) штабу бригади, полку (батальйону) або даними розвідки. З одержанням цього попередження підрозділи продовжують виконувати поставлені завдання та вживають заходів, які забезпечують їхній захист та перехід до дій в умовах застосування зброї масового ураження. Оповіщення підрозділів здійснюється негайно по всіх засобах зв'язку єдиними і постійно діючими сигналами: про радіоактивне зараження — «Радіаційна небезпека» про хімічне і біологічне зараження — «Хімічна тривога». Сигнали оповіщення передаються за вказівкою командира батальйону (роти), а при виявленні хімічного зараження сигнал оповіщення пости радіаційного, хімічного, біологічного спостереження (спостерігачі за радіаційною, хімічною, біологічною обстановкою) подають самостійно.

За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження особовий склад під час дійу пішому порядку або під час прямування на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту, під час знаходження у закритих бронетранспортерах — респіратори (протигази), під час знаходження в бойових машинах піхоти і танках зачиняє люки, двері, бійниці і включає систему захисту від зброї масового ураження. Особовий склад, який знаходиться у сховищах, включає систему колективного захисту.

338. Протиепідемічні заходи включають вивчення санітарно-епідемічного стану району дій (розташування) підрозділів, проведення запобіжних щеплень особовому складу, застосування засобів нагальної профілактики та проведення дезинфекційних заходів.

Санітарно-гігієнічні заходи полягають у суворому виконанні встановлених гігієнічних вимог під час розташування, харчування та водопостачання підрозділів, у дотриманні всіма військовослужбовцями правил особистої та громадської гігієни.

До спеціальних профілактичних медичних заходів відноситься застосування антидотів, антибіотиків, протирадіаційних та інших захисних препаратів, які здійснюються за вказівкою старшого командира, а в умовах безпосередньої небезпеки — самостійно.

339. Виявлення наслідків застосування противником зброї масового ураження включає визначення втрат особового складу, озброєння та техніки, морального стану військовослужбовців, а також масштабів і характеру зараження, зруйнувань, пожеж та затоплень. Воно здійснюється особистим спостереженням командира, за доповідями із підрозділів та за даними різних видів розвідки, радіаційного та хімічного контролю.

На основі одержаних даних приймається рішення на виведення підрозділів із небезпечного району, відновлення їхньої боєздатності, ліквідацію наслідків застосування противником зброї масового ураження і на подальше ведення бою.

Ліквідація наслідків застосування противником зброї масового ураження включає: розвідку осередку зараження, проведення рятівних робіт, надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх із зони ураження (зараження) й евакуацію на медичні пункти, проведення нагальної профілактики, радіаційного та хімічного контролю; спеціальну обробку підрозділів; санітарну обробку особового складу; розчищення завалів і гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.

Часткова спеціальна обробка підрозділів та часткова санітарна обробка особового складу проводяться особовим складом за наказом командира без припинення виконання бойового завдання. Повна спеціальна обробка проводиться за розпорядженням старшого командира. Повна санітарна обробка проводиться, як правило, в районах спеціальної обробки засобами тилу старшого командира.

При виявленні заражених комах, кліщів та інших переносників захворювань проводиться дезинсекція фортифікаційних споруджень, приміщень, білизни, обмундирування та спорядження.

 

340. Забезпечення безпеки та захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж та затоплень досягається: знанням командирами радіаційної, хімічної, біологічної обстановки в районі дій, змін на місцевості, які відбулися в результаті ядерних ударів, та ступеня опромінення особового складу; своєчасним та вмілим використанням засобів індивідуального та колективного захисту, фортифікаційних споруджень, захисних властивостей техніки та місцевості; вибором найбільш доцільних способів дій у зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень та їх подолання; суворим дотриманням правил поведінки особового складу на зараженій місцевості.

У зонах радіоактивного зараження особовий склад діє так само, як за сигналами оповіщення про радіоактивне зараження.

Засоби індивідуального захисту знімаються за наказом командира на основі показань приладів радіаційної та хімічної розвідки.

Зони з високим рівнем радіації, хімічного та біологічного зараження, райони зруйнувань, пожеж і затоплень, як правило, обходяться. При неможливості обходу зони з високими рівнями радіації долаються з максимальною швидкістю по напрямках, які забезпечують найменше ураження та зараження особового складу і техніки. Для визначення шляхів обходу і напрямків подолання зон з високим рівнем радіації можуть висилатися спеціально підготовлені дозорні відділення (танки). У батальйоні облік доз радіоактивного опромінення рот, окремих взводів, офіцерів та прапорщиків веде начальник штабу батальону, в роті облік доз радіоактивного опромінення сержантів та солдатів — командир роти. Донесення про опромінення особового складу подаються щодобово, а про застосування противником зброї масового ураження та про одноразове опромінення вище 100 рад (рентген) — негайно.

Радіоелектронна боротьба

341. Радіоелектронна боротьба в батальйоні організовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування його зброї, технічних засобів розвідки, а також для забезпечення сталої роботи засобів управління своїми підрозділами та зброєю. Вона здійснюється у тісному поєднанні з вогневим ураженням та знищенням основних засобів управління підрозділами та зброєю противника відповідно до рішення завдань розвідки та маскування і ведеться шляхом виконання окремих заходів щодо радіоелектронного подавлення, радіоелектронного захисту своїх засобів управління під розділами (зброєю) та протидії технічним засобам розвідки противника.

342. Під час організації радіоелектронної боротьби командир батальйону, як правило, вказує: які пункти управління та радіоелектронні об'єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню або захопленню (виведенню із ладу), сили і засоби, які для цього залучаються; порядок застосування радіоелектронного подавлення; завдання щодо радіоелектронного захисту та протидії технічним засобам розвідки противника; терміни готовності.

343. Радіоелектронне подавлення у батальйоні ведеться з метою порушення роботи інфрачервоних та лазерних засобів розвідки й управління зброєю противника шляхом застосування засобів активних та пасивних перешкод, які встановлені на машинах (об'єктах), що захищаються. Незадіяні в управлінні підрозділами радіостанції можуть використовуватися для передачі в радіомережах противника дезинформуючих команд, сигналів та створення радіоперешкод.

344. Радіоелектронний захист радіоелектронних засобів батальйону (роти) включає: захист від ураження самонавідними на випромінювання засобами ураження противника; захист від впливу іонізуючих та електромагнітних випромінювань ядерних вибухів; забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (РЕЗ).

Основні заходи захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) визначаються протягом проведення комплексу організаційних та технічних заходів під час роботи своїх радіоелектронних засобів, які визначені діючими інструкціями на радіоелектронні засоби, га вказівками вищих штабів.

Основними з них є: жорстка регламентація їх роботи (за частотами, за часом, місцем); використання переривчастих режимів випромінювання; зміна робочих частот; використання відволікаючих (імітуючих) джерел електромагнітних випромінювань; чітке виконання вимог інструкцій по використанню радіоелектронних засобів при загрозі використання ядерної зброї.

345. Протидія технічним засобам розвідки противника полягає в усуненні (ослабленні) демаскуючих ознак своїх підрозділів, об'єктів, озброєння та заходів, що проводяться, а також у спеціальному захисті технічних засобів обробки і передачі інформації.

Тактичне маскування

346. Тактичне маскування в батальйоні (роті) організовується і здійснюється з метою досягнення раптовості дій підрозділів та збереження їхньої боєздатності. Завданнями тактичного маскування під час підготовки та в ході бою є забезпечення потайності своїх підрозділів та введення противника в оману відносно складу, місце розташування батальйону (роти) та задуму бою.

Тактичне маскування повинно бути безперервним, переконливим, різноманітним та активним. Заходи щодо тактичного маскування виконуються підрозділами батальйону (роти), як правило, своїми силами і засобами.

347. Під час організації тактичного маскування командир батальйону (роти), як правило, вказує: основні заходи щодо тактичного маскування, обсяг, терміни та порядок їх виконання; сили і засоби, які виділяються для здійснення маскувальних заходів; порядок додержання підрозділами маскувальної дисципліни.

348. Потайність досягається проведенням комплексу заходів, які спрямовані на збереження у таємниці, запобігання та недопущення втрати інформації про підрозділи батальйону (роти), їх дії та заходи, які вони проводять, а також на усунення та послаблення демаскуючих ознак їхньої діяльності. Основним способом забезпечення потайності в батальйоні (роті) є маскування підрозділів та об'єктів, яке полягає в усуненні або послабленні демаскуючих ознак стану, місцерозташування та дій батальйону (роти). Вона досягається: використанням маскуючих якостей місцевості та умов обмеженої видимості; застосуванням табельних засобів маскування, місцевих матеріалів та аерозолів (димів); видозміною (деформуванням) озброєння і техніки; пофарбуванням озброєння і техніки під фон оточуючої місцевості; своєчасним оповіщенням військ про дії засобів розвідки противника; дотриманням правил скритого управління військами та раніше встановленого режиму діяльності в районі або на позиціях; відповідним розташуванням підрозділів батальйону (роти) з періодичною зміною районів (позицій); найсуворішим виконанням вимог маскувальної дисципліни.

 

З метою захисту від високоточної зброї противника використовуються яри, зворотні схили висот, поля радіолокаційної невидимості та інші маскувальні властивості місцевості. Захист бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків від керованих (коректованих) та самонавідних боєприпасів противника досягається шляхом радіолокаційної, теплової та оптичної контрастності бойових машин у відношенні до оточуючого фону місцевості, для чого застосовуються деформуюче пофарбування техніки, табельні маскувальні покриття, над тепловипромінюючими поверхнями машин установлюються теплорозсіюючі екрани (козирки). Крім того, можуть застосовуватися теплові імітатори (пастки), радіолокаційні та лазерні відбивачі.

349. Введення противника в оману в батальйоні (роті) здійснюється демонстративними діями (навмисний показ діяльності реальних підрозділів на фальшивих напрямках, у районах) та імітацією (створення фальшивих об'єктів і районів розташування підрозділів шляхом відтворення відповідних демаскуючих ознак їхньої наявності та функціонування). Ш способи маскування повинні здійснюватися відповідно до визначених у задумі бою заходів щодо обману противника. Вони, якправило, проводяться з дозволу командира бригади, полку (батальйону).

Інженерне забезпечення

350. Інженерне забезпечення організовується та здійснюється з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчасного та потайного їх висування, розгортання та маневру, підвищення захисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження, а також для того, щоб завдати противнику втрат та утруднити його дії.

Інженерне забезпечення в батальйоні (роті) включає: інженерну розвідку противника, місцевості та об'єктів; фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів; здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї; влаштування інженерних загороджень; пророблювання проходів у загородженнях, зруйнування та влаштування переходів через перешкоди; обладнання і утримування переправ; добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання.

351. Під час організації інженерного забезпечення командир батальйону (роти), як правило, вказує: характер, черговість та терміни фортифікаційного обладнання та маскування опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів; основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями, які об'єкти зруйнувати (підготувати до зруйнування), способи і час виконання цих завдань; кількість, місця, час і способи пророблювання проходів в загородженнях, порядок їх позначення, утримування та пропуску по них підрозділів; порядок подолання підрозділами важко прохідних ділянок місцевості; місця, види та час готовності переправ через водну перешкоду, сили і засоби, які залучаються для виконання завдань інженерного забезпечення, і порядок використання приданих підрозділів інженерних військ (інженерної техніки).

352. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, позицій та районів розташування підрозділів здійснюється з метою захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника. Воно ведеться силами самих підрозділів з максимальним використанням засобів механізації, застосуванням зарядів вибухових речовин, місцевих матеріалів, конструкцій та споруджень промислового виготовлення, а також з урахуванням захисних властивостей місцевості. Черговість та терміни фортифікаційного обладнання опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів визначаються з урахуванням забезпечення їхньої постійної готовності до ведення бою та нарощування захисту особового складу, озброєння та техніки від усіх засобів ураження.

353. Здійснення інженерних заходів щодо маскування та захисту від високоточної зброї противника полягає у своєчасному та вмілому застосуванні табельних маскувальних комплектів та покрить, маскувальному фарбуванні озброєння та техніки під фон навколишньої місцевості, влаштуванні приховуючих масок з місцевих матеріалів, макетів, фальшивих теплових цілей (пасток), фальшивих споруджень, опорних пунктів та інших об'єктів. Над тепловипромінюючими поверхнями броньованої техніки при необхідності додатково можуть установлюватися перекриття, теплорозсіюючі екрани та козирки. Всі заходи здійснюється у поєднанні з максимальним використанням маскуючих властивостей місцевості.

354. Інженерні загородження влаштовуються в усіх видах бою з метою завдати втрат противнику, затримати просування та сковування його маневру. Загородженнями прикриваються, як правило, опорні пункти, стики та проміжки між підрозділами та їхні відкриті фланги. Для цього встановлюються протитанкові та протипіхотні мінні поля, групи мін та окремі міни, підготовляються до зруйнування об'єкти, улаштовуються дротяні огорожі та сітки, рогатки та інші невибухові загородження.

Інженерні загородження влаштовуються підрозділами батальйону (роти) і приданими підрозділами інженерних військ.

355. Пророблювання проходів у загородженнях, зруйнуваннях та влаштування переходів через перешкоди здійснюються силами батальйону (роти), приданими підрозділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки, зарядів вибухових речовин та місцевих матеріалів.

Дистанційно встановлені мінні поля обходяться до розвіданих напрямках, а при неможливості долаються з використанням мінних тралів, по проходах, які пророблені групами розгородження (розмінування) батальйонів (рот).

Група розгородження в батальйоні створюється із приданих підрозділів інженерних військ і при необхідності посилюється загальновійськовим підрозділом.

Група розмінування в роті призначається із числа підготовлених для цього відділень (екіпажів). Вона забезпечується возимим комплектом розмінування і підривними зарядами.

356. Обладнання та утримування переправ на штатній плаваючій бойовій техніці, в брід і танків під водою включають: визначення та позначення напрямків (ділянок) переправ та напрямків (маршрутів) виходу до них, улаштування спусків у воду та виїздів із води; маскування та охорону переправ, комендантську службу на них; пророблювання проходів у загородженнях на берегах та у воді.

Під час дій у передовому загоні, авангарді або у напрямку головного удару бригади (полку) обладнання та утримання переправ батальйон, як правило, здійснює своїми силами та приданими підрозділами інженерних військ. Діючи у складі головних сил, підрозділи форсують водну перешкоду, як правило, на штатній плаваючій бойовій техніці і по переправах, обладнаних силами і засобами старшого командира.

357. Добування, очищення води та обладнання пункту водопостачання здійснюється, як правило, в батальйоні своїми силами з використанням табельних засобів польового водопостачання. При відсутності місцевих джерел води, а також на маловодній місцевості водопостачання організовується силами і засобами старшого командира.