Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон — 20—25 км/г,автомобільних колон — 25—30 км/г

У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15—20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4—5 км/г, на лижах 5—7 км/г.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

265. Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25—50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і можуть бути 100—150м.

266. Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил бригади (полку), рота — в головну, бокову, тильну похідні застави або бути у складі колони батальйону.

267. Похідний порядок батальйону (роти), призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил і похідної охорони.

Колона головних сил батальйону (роти), залежно від умов обстановки, може мати різну побудову. Танковий підрозділ, приданий механізованому батальйону (роті), прямує, як правило, в голові колони, а механізований підрозділ, приданий танковому батальйону (роті), як правило, розподіляється між танковими ротами (взводами) і прямує в їхніх похідних порядках за танками або призначається в похідну охорону; мінометна (артилерійська) батарея прямує за бойовими підрозділами батальйону (роти). Гранатометний підрозділ прямує, як правило, за головною ротою головних сил батальйону. Протитанковий підрозділ батальйону прямує за головною похідною заставою або за головною ротою головних сил батальйону. Більша частина зенітних засобів зенітного підрозділу прямує ближче до голови колони головних сил, а частина з них — з головною похідною заставою.

У передбаченні вступу в бій від батальйону, який діє в передовому загоні, авангарді або в голові колони головних сил бригади (полку), висилається розвідувальний дозор. Якщо розвідувальний взвод у дозор не висилається, то він здійснює марш в голові колони головних сил батальйону, як правило, за командно-спостережним пунктом.

Останніми в колоні батальйону ідуть підрозділи технічного забезпечення і тилу. Медичний пункт батальйону прямує, як правило, в голові цих підрозділів, а в передбаченні вступу в бій — за підрозділами, призначеними для дій у першому ешелоні.

268. Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддаленні 5—10 км — головна похідна застава у складі посилених взводу або роти; на фланги і в тил при необхідності — дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3—5 км, головна похідна застава силою до взводу — дозорне відділення (танк) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

При загрозі нападу наземного противника залежно від характеру місцевості від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку), як безпосередня охорона висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону — і тильний дозор або дозорні відділення (танки) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного противника на колону, яку охороняють.

269. Похідний порядок батальйону (роти) будується: в передбаченні вступу в бій — виходячи із задуму майбутнього бою та умов обстановки; поза загрозою зіткнення з противником — з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

270. Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, указуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил полку, крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3—4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок — у кінці кожного добового переходу.

271. Одержавши завдання на марш, командир батальйону (роти) під час з'ясування завдання та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті маршрут руху, його протяжність та прохідність, умови здійснення маршу, рубежі і час можливої зустрічі з противником або до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправленим техніки, харчування особового складу та поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу; оцінює маршові можливості штатних та приданих підрозділів; визначає допустимі швидкості руху та розмір дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту та розраховує час руху по кожному з них; оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження; визначає обсяг інженерного обладнання районів та робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження та підтримання зв'язку в ході маршу.

У задумі на марш командир батальйону (роти) визначає: побудову похідного порядку; склад, завдання та віддалення похідної охорони; швидкість руху по ділянках маршруту та дистанції між машинами; порядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головної похідної застави (головного дозору, дозорних відділень, танків) і головних сил, побудову бойового порядку та вид маневру.

У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті — відомості про противника.

У другому пункті—завдання сусідів.

У третьому пункті—завдання батальйону (роти), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) в призначений район або на вказаний рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункт регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, задум на марш.

У четвертому пункті — після слова «наказую»—завдання підрозділам:

головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) —склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;

механізованим і танковим ротам (взводам) —засоби посилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам — завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;

зенітному підрозділу — завдання щодо прикриття підрозділів під час руху, на привалах, в місцях відпочинку і в районі зосередження, місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби) та їх стартові (вогневі) позиції, час і ступені готовності;

іншим підрозділам батальйону і підрозділам посилення — місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими.

У п'ятому пункті — місця та порядок дозаправлення техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати боєприпасів та пального на виконання завдання.

У шостому пункті — час готовності до маршу.

У сьомому пункті — порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні та заступників.

У вказівках щодо всебічного забезпечення командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: порядок подолання загороджень, у тому числі встановлених дистанційним способом, та зруйнувань на маршруті; обсяг і порядок інженерного обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження); заходи щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї; порядок користування приладами нічного бачення (освітлювання) та маскування, а також заходи безпеки та підтримування дисципліни маршу.

Під час підготовки до маршу проводиться поповнення запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, здійснюється технічне обслуговування озброєння і техніки, евакуація поранених та хворих, а також надлишку майна та несправного озброєння і техніки, які не можуть бути відремонтовані до початку маршу.

Командир батальйону (роти) організовує підготовку підрозділів до маршу та здійснює контроль за виходом підрозділів розвідки і похідної охорони.

Шикування колони головних сил батальйону (роти) із засобами посилення проводиться в районі розташування.

272. Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу, в установлений час проходить вихідний пункт та рухається по маршруту батальйону з установленою командиром батальйону швидкістю. Командир роти (взводу) іде в голові колони та звіряє по карті маршрут руху.

Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить безупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в зруйнуваннях (завалах) потрібно часу менше ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту руху вихід із мінного поля головна похідна застава здійснює в колоні по проходу, проробленому в найкоротшому напрямку.

Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань та шляхи їхнього обходу, а також про зустріч з противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав.

Під час зупинки на привал головна похідна застава за командою командира, який вислав її, зупиняється на вигідному рубежі, організовує спостереження і знаходиться в постійній готовності до відбиття противника.

З виходом у район відпочинку головна похідна застава, зайнявши вигідний рубіж, виконує завдання сторожової охорони, знаходячись у постійній готовності до відбиття нападу противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та порядок дій при появі противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінюватися сторожовою охороною.

273. Головні сили батальйону (роти) проходять вихідний пункт головної колони в установлений час.

Підрозділи рухаються тільки по правій стороні дороги, додержуючись установленої швидкості руху, дистанції між машинами та заходів безпеки. Тіснини, тунелі і мости колона батальйону (роти) проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях та небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, які забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утворюються складками місцевості та місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин та зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч — з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).

Під час здійснення маршу в лісі та під час руху в місті віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організовується регулювання руху.

274. Відбиття ударів повітряного противника на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок вогнем зенітного підрозділу та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, приготовляються до відкриття вогню, люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків (крім люків, із яких буде вестись вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення «напоготові».

275. За сигналом оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження батальйон (рота) продовжує рух. У бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) і танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад під час прямування в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж та затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться; при неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту та систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.

Часткова спеціальна обробка проводиться після виходу із зон радіоактивного зараження, а при застосуванні противником отруйних речовин — негайно. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районі денного (нічного) відпочинку або після прибуття в призначений район.

При нанесенні противником ядерних та хімічних ударів по колоні командир батальйону (роти) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху.

У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також під час змушеного подолання району пожеж люки, бійниці, жалюзі танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) зачиняються. Командир батальйону (роти) швидко виводить колону із району пожеж вперед або в навітряну сторону, зупиняє її, організовує гасіння осередків вогню на озброєнні та техніці, рятування особового складу і надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а при неможливості їхнього обходу долаються по проходах, які пророблені інженерними підрозділами, групою розгородження батальйону, групами розмінування рот із використанням возимих комплектів розмінування.

276. На привалах шикування колони не порушується, машини зупиняються на правій обочині дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанції, яка встановлена командиром. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями та місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються тільки спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) та радіотелефоністи (радисти-заряджаючі) командирських машин.

Черговий зенітний підрозділ займає вказану командиром стартову (вогневу) позицію, а чергові стрільці-зенітники розташовуються поблизу своїх машин у готовності до знищення повітряних цілей противника. Інші зенітні засоби залишаються в колоні на своїх місцях у готовності до відкриття вогню.

Екіпажі машин (обслуга, водії) проводять контрольний огляд озброєння, техніки і разом з призначеним для допомоги їм особовим складом проводять технічне обслуговування.

277. Нерухома бокова застава у складі роти (взводу) призначається для прикриття колон підрозділів, які здійснюють марш, виходить на вказаний їй рубіж, повністю або частиною сил розгортається в бойовий порядок, організовує оборону і знаходиться на рубежі до вказаного часу, а потім діє відповідно до вказівок командира, який її вислав.

Тильна похідна застава іде слідом за колоною, яку охороняє, а бокова похідна застава — на рівні голови колони, яку охороняє. їхнє віддалення від колони, яка охороняється, може бути до 5 км.

Дрібні групи противника, які опинилися в тилу, тильна і бокова похідні застави знищують і потім продовжують виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил противника вони займають вигідний рубіж і не допускають удару по колоні, яку охороняють.

278. При зміні завдання і напрямку руху командир передового загону, авангарду (головної похідної застави) повинен негайно зупинити підрозділи, які виконують завдання щодо ведення розвідки й охорони, і вказати їм порядок подальших дій. Колона в попередньому похідному порядку або після необхідного перешикування по найкоротших шляхах виводиться на новий напрямок (маршрут) і виконує нове завдання.

279. Машини, які вийшли із ладу в ході маршу, зупиняються на правій обочині дороги або відводяться в сторону. Екіпажі (водії) машин визначають причини несправностей і вживають заходів щодо їх усунення. Після усунення несправностей машини продовжують рух, приєднуючись до похідної колони, місця в колонах своїх підрозділів вони займають на привалах. Обгін колон під час руху забороняється.

Замикання колони батальйону надає допомогу екіпажам (водіям) під час усунення несправностей, організовує передачу несправних (які не підлягають ремонту своїми силами) машин та машин, які застряли, евакуаційним і ремонтним підрозділам бригади (полку) і забезпечує прибуття машин батальйону, які відстали, в призначений район. Про машини, які відстали на шляху, заступник командира батальйону (роти) з озброєння (технічної частини, старший технік роти) та командири підрозділів особисто доповідають командиру батальйону (роти).

Поранені та хворі після надання їм медичної допомоги евакуюються в найближчі медичні пункти (заклади), а при неможливості евакуації ідуть слідом зі своїми підрозділами або з медичним пунктом батальйону.

280. Командир батальйону, як правило, пересувається в голові колони батальйону, командир роти — завжди в голові колони роти. Звіряючи по карті маршрут руху, командир батальйону (роти) управляє діями висланого розвідувального (бойового розвідувального) дозору, похідної охорони і суворо підтримує встановлений порядок маршу.

Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом. У ході маршу командир батальйону через комендантські пости та диспетчерські пункти повідомляє номер своєї колони, інформацію про стан пройденої ділянки дороги та обстановку на ній, а від старшого комендантського поста (чергового диспетчера) одержує накази і розпорядження, які надійшли для нього, інформацію про стан наступної ділянки руху та про об'їзди. Для управління військами можуть також використовуватися канали опорної мережі зв'язку Збройних Сил України та державної мережі зв'язку.

281. У горах особливу увагу приділяють перевірці справності ходової частини та механізмів управління машин, вивченню важкопрохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їхнього подолання та організації регулювання руху на цих ділянках. На всіх машинах повинні бути заздалегідь підготовленні спеціальні пристрої для запобігання скочування машин при зупинках на підйомах та спусках.

Похідна охорона висилається на менше, ніж у звичайних умовах, віддалення, для охорони колони батальйону з тилу, як правило, виділяється безпосередня охорона силою до взводу.

Під час руху по закритих ділянках маршруту, в місцях можливих обвалів, каменепадів та осипів, а також на ділянках, де можливе влаштування противником загороджень, як правило, висилається безпосередня охорона та виставляються спостерігачі, які після проходження колони батальйону (роти) продовжують рух позаду неї, а на черговому привалі приєднуються до своїх підрозділів.

Швидкість руху на підйомах, спусках та інших важкопрохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які забезпечують безпеку руху.

Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, безупинно в суворо встановленому порядку. Машини у випадку змушеної їх зупинки відводяться в місця, де вони не заважають руху колон.

Підчас подолання особливо небезпечних ділянок доріг, які повинні позначатися покажчиками, особовий склад механізованих підрозділів спішується.

Для охолодження двигунів машин командир батальйону за дозволом командира бригади (полку) може зупиняти колону батальйону. Зупинки треба робити на рівних ділянках доріг у місцях, безпечних від каменепадів та снігових лавин. У руслах рік, що висохли, на водостоках, крутих підйомах і спусках, у тунелях, а також над обривом або під ним зупинки колон забороняються.

Під час руху в пішому порядку скелясті ділянки, осипи та перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях, дотримуючись заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках та інших важкопрохідних ділянках маршруту при необхідності можуть робитися короткі зупинки тривалістю до 3 хвилин.

282. Зимою перед маршем командир батальйону (роти) організовує підготовку озброєння, техніки до роботи в умовах низьких температур та вживає заходів щодо запобігання обморожень особового складу та забезпечення машин пристроями для підвищення їх прохідності. Якщо марш здійснюється в умовах глибокого снігового покрову, в похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням.

При частих снігових зарядах або в сильну заметіль рух з дозволу командира бригади, полку (батальйону) може бути припинений. Командир батальйону (роти) в цих умовах повинен заборонити одиночне пересування людей і машин, організувати кругову охорону та вжити заходів щодо обігріву особового складу.

Перевезення підрозділів

283. Перевезення батальйону залізничним (морським, річковим) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом — декількома військовими командами.

Для скорочення часу на організацію перевезень командир батальону повинен постійно мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту.

Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів та забезпечення їхньої готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

Для вантаження (посадки) на платформи (у вагони), на судна, в літаки (вертольоти) та вивантаження (висадки) з них батальйону вказується станція, порт (пристань) або аеродром (площадка) вантаження (посадки) і вивантаження (висадки).

До вантаження (посадки) батальйон (рота) знаходиться в районі очікування, а після вивантаження (висадки) виходить у район збору. Час перебування в районі очікування використовується для підготовки до вантаження (посадки) та наступних дій.

284. Під час перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) разом з військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює: розрахунок на перевезення особового складу, озброєння і техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях); складає план вантаження військового ешелону; встановлює черговість вантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його, визначає порядок висування підрозділів до місць вантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) вантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.

285. З одержанням наказу на перевезення повітряним транспортом командир механізованого батальйону (роти) разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної (армійської) авіації або командиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комендантом аеропорту уточнює: порядок вантаження (посадки), місця стоянок та бортові номери літаків (вертольотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), план вантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення вантаження (посадки) та виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдання підрозділам.

286. У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

У першому пункті — відомості про противника.

У другому пункті — завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або площадки) вантаження (посадки), район очікування та маршрути виходу до них; час початку та закінчення вантаження.

У третьому пункті — задум на перевезення — розподіл підрозділів, особового складу, озброєння та техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях, літаках або вертольотах); черговість і порядок вантаження підрозділів; організацію протиповітряної оборони (чергові підрозділи, порядок чергування, спостереження, відкриття та ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду та вантажно-вивантажувальних команд.

У четвертому пункті — після слова «наказую» — завдання підрозділам— місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок вантаження (посад..и), місце в похідній колоні батальйону під час висування із району очікування до місць вантаження (посадки) та порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, крім того, завдання щодо прикриття під час вантаження, на шляху прямування і під час вивантаження, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-вивантажувальні команди та добовий наряд, — склад команд (наряду), їхні завдання і час готовності.

У п'ятому пункті — час готовності до висування з району очікування і до вантаження.

У шостому пункті — посадових осіб ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, сигнали оповіщення та управління.

Командир роти наказ на перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він, як правило, вказує: місця розміщення особового складу, озброєння та техніки взводів на рухомому составі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок їх вантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування із району очікування до місця вантаження та до району збору після вивантаження; склад вантажно-вивантажувальних команд, хто старший, їхні завдання, час і порядок виконання ними завдань; від кого і в якому складі призначити добовий наряд та порядок його підготовки; заходи безпеки під час вантаження (посадки), на шляху прямування та під час вивантаження (висадки). Крім того, в шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших вагонів та своє місце в поїзді (на судні) або номер літака (вертольота), в якому він прямує.

Після віддання наказу на перевезення командир батальйону (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки рухомого состава для вантаження ешелону, про способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому составі (судні), про організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов'язки чатових та порядок зв'язку з ними), про заходи безпеки під час вантаження (вивантаження) та вході перевезення, про порядок дій за сигналами оповіщення та управління, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень, організації бойового, технічного і тилового забезпечення, захисту від запалювальної зброї, протипожежного захисту (аварійно-рятівних робіт) та виховної роботи на період перевезення.

287. До початку висування на вантаження (посадку) командир батальйону (роти) перевіряє знання особовим складом заходів безпеки, правил вантаження (посадки), розміщення та кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, в літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил їхнього вивантаження та поведінки особового складу під час перевезень, готовність озброєння і техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів до вантаження, а також шикування колони батальйону відповідно до плану вантаження.

Перед вантаженням командир батальйону (начальник військового ешелону) з посадовими особами ешелону прибуває на станцію (в порт, на пристань, аеродром, площадку) вантаження (посадки), де перевіряє наявність рухомого состава, організовує прийом вагонів (судових приміщень), військового обладнання та підготовку рухомого состава до вантаження ешелону, вносить при необхідності зміни в план вантаження (посадки) і в розрахунок на перевезення та дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця вантаження (посадки).

288. Висування із району очікування здійснюється в порядку та в терміни, встановлені командиром бригади (полку).

Вантаження озброєння, техніки та посадка особового складу проводяться суворо в указаний час, потай, із додержанням заходів безпеки та запобігання поломок озброєння і техніки.

У першу чергу вантажаться: озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщуються з урахуванням черговості їх вивантаження, а зенітні засоби — з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Плаваюча техніка та зенітні засоби, які виділені для прикриття району вантаження, а також тягачі, призначені для забезпечення швидкого вантаження (вивантаження) гусеничної техніки, вантажаться на платформи (судна) в останню чергу.

Запаси ракет, боєприпасів та пального, як правило, вантажаться в різні вагони (на різні судна, в різні літаки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна), в літаки (вертольоти) проводиться після закінчення вантаження озброєння, техніки та майна, як правило, безпосередньо перед відправкою військового ешелону (команди) або виходу судна в море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправки. Вантаження озброєння, техніки, вантажів та посадка особового складу в літаки (вертольоти) починається за вказівкою командира авіаційної частини (підрозділу).

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, навантажені на рухомий состав (на судна, в літаки, вертольоти) надійно закріплюються, а машини, крім того, ставлять на гальма та найнижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Відповідальність за вантаження, розміщення та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладаєься на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом— на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні та інші вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху прямування, займають указані начальником військового ешелону місця на платформах у голові та хвості поїзда (на верхніх палубах суден). Для відбиття раптових нальотів повітряного противника призначаються чергові зенітні та інші вогневі засоби, які повинні знаходитися в постійній готовності до ведення вогню.

289. Батальйон, який перевозиться залізничним (морським, річковим) транспортом, забезпечується на весь шлях прямування, крім військових запасів, дорожнім та вивантажувальним запасами продовольства. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезень У військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених та хворих із військового ешелону (із судна) здійснюється в найближчі медичні заклади.

290. Для гасіння пожеж на шляху прямування призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежогасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським або річковим транспортом цей підрозділ призначається для посилення штатної судової аварійно-рятівної команди і діє за вказівкою капітана судна.

291. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням проводових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами.

Командир батальйону зі штабом (начальник військового ешелону) на шляху прямування розміщується під час перевезення залізничним транспортом, як правило, всередині ешелону, маючи проводовий зв'язок з начальником караулу, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час перевезення морським (річковим) транспортом — в одній із кают або в окремому судовому приміщенні. Під час перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) та штаб прямують у складі військових команд.

292. Для спостереження за повітряним противником та прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) та пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження. На шляху прямування дані повітряної, радіаційної, хімічної, біологічної обстановки начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) та аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються на транспорті.

За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) та люки вагонів (судових приміщень) зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «напоготові». Зенітні та інші вогневі засоби, які виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі —самостійно, відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад одягає протигази (респіратори), а при необхідності за наказом командира підрозділу й інші засоби індивідуального захисту.

293. Зони радіоактивного зараження місцевості та райони акваторії, які заражені радіоактивними речовинами, під час перевезення залізничним та морським (річковим) транспортом особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Під час проходження військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщуватися в машинах. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після вивантаження.

294. На шляху прямування залежно від обставин, що склалися, батальйон (рота) повинен бути завжди готовим до вивантаження (висадки) в непідготовленому місці, прямування маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зон зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень і до вступу в бій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення батальйон (рота) швидко вивантажується (висаджується) і, додержуючись заходів бойового забезпечення, виходить в район збору в готовності до виходу в район зосередження або до виконання бойового завдання.

Розділ восьмий

РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

Загальні положення

295. Батальйон (рота) на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку та інших районах. Район розташування призначається, як правило, на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосередження та потайне їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні. Потрібно уникати розташування підрозділів поблизу важливих об'єктів, населених пунктів, по яких противник може нанести масовані вогневі, ядерні та хімічні удари.

Розташування підрозділів у населених пунктах, як правило, здійснюється в умовах суворої зими або тривалої негоди, якщо немає часу на влаштування укрить поза населеними пунктами, або при наявності населених пунктів, звільнених від місцевих жителів.

Бригаді (полку) призначаються основний та запасний райони розташування.

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань. Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км.

Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100 — 150 м, а між взводами 300—400 м.

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний та п р о т и т а н к о в и й п і д розділи батальйону розташовуються, як правило,з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поблизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо- та нафтопроводів не допускається.

296. До виходу батальйону (роти) в призначений район організовується його рекогносцировка. У склад рекогносцировочної групи, яка висилається старшим командиром, включаються, як правило, один із офіцерів батальйону і по одному офіцеру (прапорщику) або сержанту від кожної роти. Вони уточнюють місця розташування рот, інших штатних і приданих підрозділів, командно-спостережних пунктів, стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу, місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу, розвідують та позначають під'їзні шляхи, зустрічають свої підрозділи та відводять у призначені місця.

Забороняється робити написи або виставляти покажчики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Під час розташування батальйону (роти) в районі, звільненому від противника, командир батальйону (роти) заздалегідь організовує ретельну розвідку й очищення району від дрібних груп противника та його розвідувально-сигналізаційних приладів, які залишилися. Виявлені мінні поля, заміновані об'єкти та заражені ділянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шляхах руху пророблюються проходи або позначаються об'їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунктів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

297. Під час постановки завдань на розташування командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

механізованим, танковим та іншим штатним і приданим підрозділам —основні та запасні райони (місця) розташування, порядок їхнього заняття та інженерного обладнання;

охороні — склад, позицію охорони (маршрут руху патрульних) та час її заняття (початок патрулювання), завдання, порядок відкриття та ведення вогню, підтримання зв'язку та доповіді про противника, порядок зміни, пропуск та відзив;

зенітному підрозділу — стартові (вогневі) позиції, завдання, час і ступені бойової готовності;

черговому підрозділу — склад, до яких дій бути готовим, район розташування та сигнали виклику.

298. Під час організації всебічного забезпечення командир передбачає заходи на випадок відбиття нападу наземного противника. З цією метою механізованим(танковим) та протитанковому підрозділам він указує рубежі розгортання та завдання; мінометній (артилерійській) батареї, гранатометному та приданому артилерійському підрозділам — вогневі позиції, а також визначає порядок підготовки рубежів розгортання (вогневих позицій) та виходу на них, можливий маневр вогнем та підрозділами. Для відбиття нападу повітряного противника командир батальйону (роти) визначає, які мати чергові засоби в підрозділах,, та вказує порядок ведення вогню.

Після постановки завдань та організації всебічного забезпечення командир батальйону (роти) здійснює контроль за інженерним обладнанням району розташування, технічним обслуговуванням озброєння, техніки, поповненням підрозділів ракетами, боєприпасами та іншими матеріальними засобами і підтриманням високої бойової готовності підрозділів.

299. Війська під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками (батальйонами) на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

У батальйоні (роті) організовуються охорона, проводовий зв'язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне, біологічне зараження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи щодо маскування.

300. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах —секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. Цін розташовується в указаному командиром батальйону місці і знаходиться в постійній готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та виконання інших раптово виникаючих бойових завдань, а також для гасіння пожеж у районі розташування та поблизу нього.

301. У роті організовується безпосередня охорона, яка здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

У районі розташування батальйону (роти) поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі та сховища. Для озброєння і техніки, зенітних та чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Як укриття використовуються під/ вальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні спорудження.

Радіо- і тепловипромінюючі об'єкти маскуються спеціальними покриттями (екранами), поблизу них обладнуються фальшиві об'єкти (теплові пастки). У районі розташування та на підступах до нього розгортаються і підготовляються шляхи для виходу підрозділів з нього та маневру під час відбиття нападу противника.

Підрозділи в районі розташування повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття нападу наземного та повітряного противника, знищення його повітряних десантів та диверсійно-розвідувальних груп.

Організовуючи боротьбу з повітряним десантом, командир батальйону (роти) повинен визначити місця, найбільш зручні для висадки десанту противника, встановити за ними постійне спостереження та підготувати маневр підрозділами.

302. Зміна району розташування батальйону (роти)проводиться за вказівкою старшого командира. У випадку раптового застосування противником зброї масового ураження, високоточної, запалювальної зброї або систем дистанційного мінування і при відсутності можливості своєчасно доповісти старшому командиру зміна району може проводитися за рішенням командира батальйону (роти).

Для виходу роти з району, який підлягав дистанційному мінуванню, групою розмінування за допомогою комплекту розмінування, шляхом розстрілювання мін та іншими способами пророблюється прохід. Бойові машини виходять до проходу самостійно, використовуючи свої комплекти розмінування, об'їжджаючи або розстрілюючи виявлені міни.

 

303. У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, снігові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння і техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

304. У лісі батальйон (рота) розташовується вздовждоріг та просік. У випадку виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасні райони. Рятувальні роботи та гасіння пожежі здійснюється черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

305. Зимою для розташування батальйону (роти) вибираються райони, які захищені від вітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню у проїжджому стані доріг для виходу підрозділів із району розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження та обмороження.