Батальйон у морському десанті

191. Під час висадки морського десанту батальйон може діяти в передовому загоні або у складі головних сил десанту. Під час наступу вздовж морського узбережжя він може діяти самостійно як морський десант.

Батальйону, який діє в морському десанті, для висадки призначається пункт висадки шириною до 2 км.

192. Командир батальйону, одержавши завдання на дії в, морському десанті, з'ясовує завдання морського десанту і свого батальйону, а також порядок забезпечення висадки; оцінює характер протидесантної оборони противника і місцевість у районі пункту висадки та майбутніх дій батальйону, систему його загороджень у воді і на березі; уточнює місце; порядок посадки (вантаження) батальйону, способи ведення бою за пункт висадки та черговість висадки; вивчає умови під час переходу морем і в пункті висадки.

Під час організації висадки морського десанту крім звичайних питань командир батальйону (роти) визначає завдання підрозділам щодо знищення противника в пункті висадки і в указаному районі на березі, розподіл штатних підрозділів і засобів посилення по десантне транспортних засобах та черговість їхньої посадки (вантаження) та висадки (вивантаження).

193. Під час постановки завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:

р о т а м — засоби посилення, завдання щодо знищення противника в пункті висадки та під час подальших дій, місця висадки, десантно-транспортні засоби для переходу морем, черговість посадки (вантаження) та висадки (вивантаження);

п і д р о з д і л а м а р т и л е р і ї т а і н ш и м в о г н е в и м з а с о б а м — завдання щодо підтримки бою на березі, місця на десантно-транспортних засобах, черговість посадки (вантаження) і висадки (вивантаження);

з е н і т н о м у п і д р о з д і л у — завдання щодо прикриття батальйону від ударів повітряного противника під час переходу морем та після висадки, місця на десантно-транспортних засобах і черговість посадки (вантаження) та висадки (вивантаження).

Під час організації взаємодії командир батальйону додатково узгоджує дії підрозділів щодо захоплення пункту висадки, під час висадки та подолання протидесантних загороджень, а також дії підрозділів з вогнем корабельної артилерії, ударами авіації та діями повітряного десанту, якщо він застосовується.

У підрозділах створюються збільшені запаси матеріальних засобів. Медичний пункт батальйону може посилюватися медичним персоналом та засобами медичної допомоги.

Перед посадкою (вантаженням) підрозділи батальйону розташовуються в районі очікування і завершують підготовку до десантування.

194. Для посадки (вантаження) батальйону на десантно-транспортні засоби призначається пункт посадки (вантаження).

Висування до пункту посадки (вантаження) здійснюється в колонах підрозділів з урахуванням черговості підходу десантних кораблів за сигналами командирів.

Вантаження озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів на корабель здійснюється з урахуванням забезпечення найшвидшого їх вивантаження та ведення бою на березі. Послідовність вантаження озброєння та техніки повинна бути зворотньою порядку їх вивантаження.

Посадка особового складу здійснюється після вантаження озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів.

З моменту одержання наказу на посадку підрозділів на десантно-транспортні засоби і до закінчення висадки командир батальйону переходить у підпорядкування командира загону кораблів, на яких батальйон здійснює перехід морем.

195. Під час дій батальйону в передовому загоні командир батальйону з підходом десантно-транспортних засобів до пункту висадки уточнює підрозділам місця і порядок висадки та завдання на березі, а також завдання вогневим засобам на подавлення протидесантної оборони. Підрозділи десанту приготовляються до висадки, озброєння і техніка звільняються від кріплень, приводяться в готовність вогневі засоби десанту, які залучаються до подавлення оборони противника.

Плаваючі танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери) можуть сходити на воду до підходу десантних кораблів до пункту висадки і прямувати до берега своїм ходом. У цьому випадку за ними до пункту висадки підходять десантні кораблі з підрозділами, які висаджуються безпосередньо на берег.

Якщо десантні кораблі не можуть підійти до берега впритул, підрозділи при глибині води не більше 1 м висаджуються у воду, при цьому неплаваюча техніка вивантажується в місцях, де глибина і грунт дна дозволяють їй рухатися до берега своїм ходом.

Від батальйону може виділятися десантно-штурмова група у складі до посиленої роти. Десантно-штурмова група, використовуючи удари авіації та вогонь корабельної артилерії, висаджується на берег, атакує противника в пункті висадки і оволодіває рубежем, який забезпечує висадку, розгортання і атаку підрозділів батальйону. Підрозділи батальйону під прикриттям ударів авіації, вогню корабельної артилерії та своїх засобів, а також дій десантно-штурмової групи прямують до берега на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), швидкохідних десантно-висадочних засобах, висаджуються на берег, з ходу розгортаються у бойовий порядок, переходять в атаку, знищують противника і захоплюють пункт висадки на глибину, яка забезпечує висадку головних сил десанту. Надалі батальйон у взаємодії з підрозділами першого ешелону десанту розширює захоплену ділянку і продовжує виконувати завдання на березі.

196. Батальйон, який діє у складі головних сил десанту, висаджується на берег після захоплення пункту висадки передовим загоном. Під час висадки з транспортів з підходом їх до берега, як правило, робиться перевантаження підрозділів на висадочні засоби.

Підрозділи батальйону, який входить в перший ешелон десанту, після висадки, не скупчуючись в прибережній смузі, з ходу розгортаються в бойовий порядок і, використовуючи успіх передового загону, розвивають наступ у глибину.

Підрозділи, які наступають в напрямку району дій повітряного десанту, стрімко виходять на з'єднання з ним і продовжують виконувати бойове завдання спільно.

8. Наступ у місті (населеному пункті)

197. Батальйон (рота), який діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу знищує противника, який обороняється на підступах до нього, вривається в місто (населений пункт) і безупинно розвиває наступ у глибину. В тому випадку, коли місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, підготовляється його штурм.

Умови, за яких ведеться наступ в місті (населеному пункті), характеризуються обмеженістю зон обзору та обстрілу, складністю маневру й управління підрозділами. Наступ складається з окремих місцевих боїв і відзначається особливою завзятістю та несподіваністю.

У місті (населеному пункті) батальйон, як правило, наступає по одній-двох магістральних вулицях з прилеглими кварталами на фронті до 1000 м. Рота наступає по одній вулиці або всередині кварталу.

Найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту або одного, а іноді двох-трьох кварталів, подальшим завданням — оволодіння важливими об'єктами (кварталами) в глибині оборони противника.

Найближчим завданням роти є оволодіння будинком (частиною великого будинку або декількома невеликими будинками) в опорному пункті противника.

198. Командир батальйону заздалегідь по великомасштабній карті (плану, фотознімках) вивчає місто (населений пункт), особливості оборони противника в ньому й організовує розвідку.

Під час організації наступу командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає найбільш важливі райони, об'єкти (будинки), якими потрібно оволодіти в першу чергу, кількість і склад штурмових груп, способи вогневого ураження противника з урахуванням особливостей побудови будинків, споруджень та інших об'єктів.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) узгоджує: порядок виходу підрозділів до об'єкта, який атакують; дії підрозділів під час атаки (штурму) будинку та під час бою всередині нього; порядок взаємодії з сусідами та заходи щодо перешкодження підходу резервів противника і проведення ним контратак; забезпечення флангів рот (штурмових груп), боротьба з диверсійно-розвідувальними групами противника в тилу підрозділів; способи розпізнавання своїх військ, сигнали для позначення свого розташування всередині атакованого об'єкта (будинку) та інші питання.

199. Під час підходу військ до міста (населеного пункту) артилерія подавляє та знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до нього і на його околицях. З виходом підрозділів до околиці міста (населеного пункту) артилерія переносить вогонь по будинках та інших спорудженнях у глибині опорних пунктів та перешкоджає підхід резервів противника до об'єктів, які атакують.

Батальйон (рота), використовуючи проміжки і слабо зайняті ділянки в обороні противника, а також результати вогневого ураження, з ходу вривається в місто (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послідовно оволодіває будинками і кварталами (важливими об'єктами).

Танки і вогнеметники, як правило, діють у бойових порядках механізованих підрозділів або за ними і своїм вогнем знищують противника в першу чергу в підвалах, нижніх поверхах будинків та інших укриттях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками стрибками від укриття до укриття, вогнем гармат і кулеметів знищують противника, який перешкоджає просуванню танків та своїх підрозділів.

Зенітні, а також інші засоби, які виділені для боротьби з повітряним противником, розташовуються на майданах, у скверах та інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.

Для прикриття флангів і відбиття контратак противника, а також для блокування окремих укріплених будинків командир батальйону (роти) може виділити частину підрозділів, а головними силами продовжувати розвивати наступ.

200. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.

Для захоплення великих споруджень або важливих об'єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони та штурмові групи.

У штурмовий загін виділяється до механізованого батальйону. В ньому створюються штурмові групи в складі до механізованої роти кожна (в окремих випадках у складі взводу), а також виділяється резерв.

У склад штурмового загону (груп) включаються танки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети, а також підрозділи інженерних військ і військ РХБ захисту.

Штурмовий загін (групи) забезпечується підривними зарядами, аерозольними (димовими), запалювальними та сигнальними засобами, пристроями для штурму будинків та подолання перешкод.

Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруджень (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню та можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію.

201. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об'єктів оборони із залученням усіх сил і засобів. Початий штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повного оволодіння містом (населеним пунктом).

Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення як можна ближче до об'єкта атаки і в установлений час переходить в атаку. Придані гармати і танки, а також вогнемети знищують противника в будинках, які атакують, та сусідніх будинках, а механізовані підрозділи, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучення, під'їзди, виступи будинків, висуваються до об'єкта і в установлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс вриваються в будинок. Атака проводиться стрімко із застосуванням ручних гранат по вогневих точках, живій силі і через вікна всередину будинків.

Увірвавшись в будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз'єднати сили противника та позбавити можливості його підрозділи спілкуватися між собою і допомагати один одному. Діючи сміливо та відважно, штурмові групи швидко захоплюють сходові клітки, площадки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії та танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз'єднані сутички на поверхах.

Підрозділи інженерних військ, які входять у склад штурмового загону (групи), пророблюють проходи в стінах та міжповерхових перекриттях, а при необхідності розміновують захоплені будинки.

Артилерійські підрозділи в цей час знищують противника в сусідніх будинках і перешкоджають підхід його резервів.

Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки та квартали і виконує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі спорудження блокуються та підриваються разом з гарнізонами, що їх обороняють. Захоплені важливі будинки та перехрестя вулиць закріплюються. Виходи із підземних комунікацій охороняються або руйнуються.

Командир батальйону (роти) управляє боєм, знаходячись у безпосередній близькості від підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об'єкт).

202. Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розташовуються, як правило, поза містом (населеним пунктом) або на його околиці. У місто (населений пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також батальйонний медичний пункт. Пункти технічного спостереження розгортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку поранених створюються групи санітарів-носіїв.

Наступ у горах

203. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг та трудність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і потайних підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів та снігових лавин, трудність проведення інженерних робіт та використання мінних тралів; тривалість застою отруйних речовин в ущелинах та глибоких долинах; екрануюча дія гір на роботу радіо та радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки. Під час пересування машин в горах підвищується витрата пального, а на великих висотах знижується потужність двигунів.

204. Наступ у горах ведеться, як правило, по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках з широким застосуванням обхідних загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для потайного виходу йому у фланг і в тил. Захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.

Механізований батальйон (рота) повинен уміло використовувати особливості гірської місцевості і бути готовим до самостійних дій у відриві від головних сил бригади, полку (батальйону). Обхід і охоплення противника у поєднанні з наступом з фронту є найбільш ефективними діями батальйону (роти) в горах.

З метою захоплення важливих об'єктів у глибині оборони противника батальйон, а іноді і рота можуть призначатися в обхідний загін.

Для дій у високогірних районах підрозділи забезпечуються гірським спорядженням.

205. Під час організації наступу в горах командир батальйону (роти) додатково вивчає систему вогню противника на всіх ярусах, намічає можливі місця його засад, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і механізованих підрозділів та здійснення ними обходів і охоплень.

У рішенні командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів; завдання підрозділів, які здійснюють обхід (охоплення), порядок їхньої взаємодії з підрозділами, які наступають з фронту, або з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засад противника, орієнтування, витримування напрямку і позначення положення підрозділів, які наступають; заходи щодо захисту від обвалів, лавин, селів; порядок забезпечення підрозділів необхідним гірським спорядженням.

206. У ході вогневої підготовки та вогневої підтримки атаки противник подавляється та знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах, які прилягають до доріг та напрямків наступу підрозділів, на перевалах і командних висотах. Гаубична артилерія та міномети використовуються, як правило, для ураження противника на зворотних схилах висот. Основним засобом ураження противника на нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, бойових машин піхоти і протитанкових засобів, на другому ярусі — вогонь артилерії та мінометів, на наступних ярусах — удари авіації та вогонь гаубичної артилерії.

Під час наступу по вузьких гірських долинах та ущелинах (каньйонах) бойовий порядок батальйону (роти) будується більш глибоким. Передбачається завчасне розгортання частини артилерії в готовності до відкриття вогню до втягування в ущелину першого ешелону батальйону.

207. Механізовані підрозділи на важкодоступних ділянках атакують противника, як правило, в пішому порядку. При цьому механізована рота може посилюватися протитанковим, гранатометним та зенітним підрозділами.

Танки на важкодоступній місцевості наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними по доступних напрямках. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню підрозділів, що атакують. Особовий склад механізованих підрозділів, використовуючи вогонь танків та артилерії, долає перешкоди і разом з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подальше просування танків.

Зенітний підрозділ прикриває підрозділи, що атакують, діє з урахуванням рельєфу місцевості і напрямків, з яких можливі удари повітряного противника, особливо з малих висот.

208. У ході наступу в горах командир батальйону (роти) особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Розвідка ведеться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних постів та спостерігачів. Забезпечення відкритих флангів батальйону (роти) досягається побудовою бойового порядку рот (взводів) уступом, посиленням спостереження і веденням розвідки на напрямках можливого потайного підходу противника, а також постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) в сторони флангів або на загрозливий напрямок.

209. Під час наступу по вузькій гірській долині батальйон у першу чергу оволодіває прилеглими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгодження дій підрозділів, які наступають одночасно по долині та хребту.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходам атакуючих підрозділів до висоти переносить вогонь по вогневих засобах на верхніх ярусах, особливо по фланкуючих. Якщо висоту можна обійти, то частина сил батальйону (роти) атакує з фронту, а обхідні підрозділи — з флангу і тилу. Висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів також атакуються по можливості одночасно з різних напрямків.

У ході наступу, особливо під час виходу в долини та на гірські плато, підрозділи повинні бути в постійній готовності до відбиття контратак противника.

210. Гірським перевалом або ущелиною батальйон (рота), який наступає з фронту, оволодіває самостійно або у взаємодії з обхідним загоном та тактичним повітряним десантом.

Оволодіння перевалом або ущелиною починається, як правило, із захоплення прилеглих до нього висот та знищення противника на схилах, які обернені до перевалу або ущелини. Батальйон (рота) після оволодіння прилеглими висотами частиною сил із захопленого рубежу сковує противника, який безпосередньо обороняє перевал або ущелину, а головними силами атакою у фланг і в тил знищує його й оволодіває перевалом (висотою) або ущелиною.

Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) рухаються по доступній місцевості, знищуючи вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню батальйону (роти) та підрозділів, які обходять противника з флангів.

Залежно від обстановки механізовані підрозділи можуть наступати в пішому порядку і без вогневого зв'язку з танками і бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами). Танки в цьому випадку під охороною механізованих підрозділів, які діють десантом на них або в пішому порядку, а бойові машини піхоти (бронетранспортери) з частиною особового складу своїх підрозділів переміщуються в передбойовому порядку по доступних напрямках (дорогах). З виходом на доступну місцевість вони швидко розгортаються і підтримують наступ механізованих підрозділів.

Після оволодіння перевалом або ущелиною батальйон (рота) діє залежно від поставленого завдання. Рішенням командира батальйону (роти) або старшого командира організовується охорона та оборона підходів до перевалу, важливих ділянок доріг, мостів, тунелів та виходів із ущелини.

211. Каньйони, які пересікають напрямок наступу, долаються, як правило, з ходу по захоплених переходах. Якщо перехід захопити не вдалося, то механізовані підрозділи, використовуючи не зайняті противником ділянки, долають каньйон, виходять у фланг або в тил противнику, який обороняє перехід, і при підтримці вогню танків та артилерії раптовою атакою оволодівають ним. Коли обійти противника, який обороняє перехід, неможливо, батальйон (рота) оволодіває ним атакою з фронту. У цьому випадку каньйон долають в першу чергу механізовані підрозділи під прикриттям вогню артилерії та танків. Танки та артилерія долають каньйон слідом за механізованими підрозділами по переходу, що є, або по обладнаному переходу.

212. Гірські ріки форсуються в ході наступу, як правило, вбрід, а там, де можливо, обладнуються десантні, поромні та мостові переправи. На переправах посилюються комендантська, рятівна та евакуаційна служби, а також виставляються річкові застави. Межі бродів позначаються добре видними позначками. Дно ріки розчищається від великих валунів. Для переправи особового складу закріплюються канати.

213. Механізований батальйон (рота), призначений в обхідний загін, посилюється підрозділами артилерії (мінометів), протитанковим, гранатометним, інженерно-саперним та іншими підрозділами, а також забезпечується підвищеним запасом ракет, боєприпасів, гірським спорядженням, підтримується вогнем артилерії та ударами бойових вертольотів.

Обхідний загін, використовуючи потайні підступи та проміжки в бойових порядках противника, сміливо проникає в глибину його оборони, оволодіває прилеглими до перевалу (проходу) висотами, а потім самостійно або у взаємодії з батальйоном, який наступає з фронту (тактичним повітряним десантом), атакує противника у фланг та в тил і оволодіває перевалом (проходом).

214. Другий ешелон переміщується розосереджено на напрямку зосередження основних зусиль ближче до підрозділів першого ешелону.

Командно-спостережний пункт батальйону (роти), а також підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.

 

Наступ у лісі

215. На дії підрозділів у лісі впливають: закрита місцевість з наявністю великих заболочених ділянок; обмежена кількість доріг, доступних для руху підрозділів; можливість тривалого застою отруйних речовин, виникнення лісових пожеж та інші умови. Все це утруднює маневр, особливо техніки, обмежує застосування танків та бойових машин піхоти, управління підрозділами та підтримання взаємодії, ускладнює орієнтування, спостереження та коректування вогню.

Ліс дозволяє противнику широко застосовувати під час оборони різноманітні загородження, зруйнування та використовувати пожежі. У той же час ліс сприяє потайному підходу та розгортанню військ для наступу.

216. Наступ у лісі ведеться по напрямках, переважно вздовж доріг та просік, у поєднанні з обходами і охопленнями. Механізовані підрозділи наступають звичайно в першому ешелоні, як правило, в пішому порядку. Танкова рота і мінометна (артилерійська) батарея, як правило, повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи — і по відділеннях придаються механізованим ротам (взводам) першого ешелону, які наступають на напрямку зосередження основних зусиль.

217. Під час організації наступу у лісі командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: азимут напрямку наступу для підрозділів першого ешелону та інші заходи щодо орієнтування та взаємного пізнавання військ; порядок подолання лісових завалів і важкопрохідних ділянок місцевості, порядок гасіння осередків пожеж або напрямок їхнього обходу; порядок знищення противника, який веде вогонь з дерев і який залишився в тилу підрозділів, що наступають. Бойові завдання підрозділам він ставить, як правило, по карті.

Організовуючи взаємодію, командир батальйону (роти) особливо детально узгоджує дії підрозділів, які наступають з фронту, щодо захоплення перехресть доріг, просік, міжозерних дефіле та інших важливих об'єктів з діями обхідних загонів.

218. Наступ на противника, передній край оборони якого проходить по узліссю, починається атакою і захопленням виступів лісу. Після оволодіння виступами лісу батальйон (рота) рішучою атакою у фланг і в тил противнику знищує його в опорних пунктах на узліссі, потім стрімко проникає в ліс і розвиває наступ по доступних напрямках, забезпечуючи свої фланги та тил.

У глибині лісу батальйон (рота) атакує противника на більш вузькому фронті і з близьких відстаней, обходячи великі поляни та вирубки. Для обходу й атаки у фланг і в тил опорних пунктів противника, які прикривають дороги, просіки, поляни та міжозерні дефіле, командир батальйону (роти) виділяє необхідні сили і засоби.

Танки діють, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за ними. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому вказує їм цілі, знищує протитанкові засоби противника і спільно з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подолання лісових завалів та інших загороджень. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню атакуючих підрозділів. Автомобілі механізованих підрозділів прямують за другим ешелоном батальйону, знаходячись, як правило, в батальйонній колоні.

Забезпечення відкритих флангів досягається висиланням на них підрозділів від батальйону (роти) для ведення розвідки, посиленням спостереження за загрозливими напрямками, побудовою бойового порядку уступом, а також прочісуванням лісу в місцях можливих засад противника.

Для знищення противника, який веде вогонь з дерев, командир роти, як правило, призначає снайперів, автоматників та кулеметників.

Перед виходом з лісу командир батальйону повинен заздалегідь організувати розвідку противника і місцевості, яка пролягає попереду, а також передбачити перебудову бойового порядку, щоб уникнути втрат від раптового вогню противника.

Другий ешелон до введення в бій просувається, як правило, в передбойовому порядку ближче до першого ешелону, ніж у звичайних умовах.

Підрозділи технічного забезпечення та тилу батальйону наближаються, як правило, до бойових порядків рот і розташовуються поблизу доріг та просік.

Наступ зимою

219. На дії підрозділів зимою впливають: обмежена кількість доріг; трудність виконання завдань щодо інженерного обладнання місцевості; складність орієнтування та маскування; глибоке снігове покриття, низька температура та підвищена стійкість отруйних речовин; складні метеорологічні умови, іоносферні та геомагнітні збурення (бурі).

220. Батальйон (рота) може наступати у складі бригади, полку (батальйону) або самостійно по окремих напрямках. Для захоплення в тилу противника вузлів доріг, мостів та інших важливих об'єктів, знищення засобів ядерного та хімічного нападу, пунктів управління, порушення роботи тилу, а також для сприяння підрозділам, які наступають з фронту, батальйон (рота) може бути призначеним в обхідний загін.

Під час наступу підрозділів механізованого батальйону на важкопрохідній місцевості вздовж доріг або по окремих напрямках мінометна (артилерійська) батарея повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи — і по відділеннях можуть придаватися ротам (взводам), які діють на найбільш важливих напрямках.

Танковому батальйону (роті) під час дій на важко-прохідній місцевості, як правило, придаються механізовані та інженерно-саперні підрозділи.

221. Під час організації наступу командир батальйону (роти) крім звичайних питань визначає: наявність відкритих флангів та незайнятих проміжків в обороні противника, місця можливих засад; напрямки, вигідні для дій танкових і механізованих підрозділів, азимут напрямку наступу і порядок подолання важкопрохідних ділянок; кількість пунктів обігріву та інші заходи щодо запобігання переохолодження та обмороження особового складу; порядок підготовки озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту для застосування в умовах низьких температур, а також фарбування озброєння і техніки під фон місцевості та забезпечення підрозділів маскувальними костюмами.

Командир батальйону (роти) під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вживає заходів щодо завчасної підготовки вихідного району (вихідних позицій), приділяючи особливу увагу влаштуванню окопів із снігу та сховищ для обігріву особового складу.

Під час наступу у бездоріжжя вживаються заходи щодо підвищення прохідності машин, завчасного створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, пального та продовольства, а також передбачається прийом матеріальних засобів з вертольотів та літаків.

222. Наступ ведеться вздовж доріг, рік та по інших доступних напрямках; між батальйонами і ротами можуть бути значні проміжки. Це потребує організації розвідки на флангах і постійної безпосередньої охорони підрозділів.

При глибокому сніговому покритті та в інших складних умовах атака механізованих підрозділів, як правило, здійснюється в пішому порядку. При цьому танки наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) в цьому випадку діють за танками і вогнем своєї зброї знищують противника, який перешкоджає просуванню своїх підрозділів і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах.

Спішені механізовані підрозділи при глибокому сніговому покритті наступають на лижах. Спішування особового складу і постановка на лижі проводиться, як правило, на більшому, ніж у звичайних умовах, віддаленні від противника. Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту або льодовому простору.

Батальйон (рота), який діє в обхідному загоні, використовуючи проміжки та відкриті фланги в бойових порядках противника, потай проникає в глибину оборони, раптовими вогневими ударами й атакою знищує противника, захоплює вказані об'єкти (рубежі) або атакою з тилу сприяє підрозділам, які наступають з фронту.