Система зв'язків між суб'єктами зовнішньоекономічних відносин заснована на безготівковій формі розрахунків. На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд факторів: -вид товарів, що є об'єктом зовнішньо торг. операції; -наявність кредитної угоди; -платоспроможність і репутація контрагентів по зовнішньоекономічних угодах; - рівень попиту та пропозиції на даний товар на світ.ринках.
Основними формами безготівкових розрахунків вітч. підп.-в з фірмами і організаціями західних країн є акредитив, інкасо, банківський переказ, розрахунки чеками.
Розрахунки чеками — це розрахунки з використанням письмових безумовних розпоряджень чекодавця платнику (банку) здійснити платіж зазначеної суми чекоутримувачу готівкою чи шляхом перерахування на його рахунок в банку.
Документ, що виписується чекодавцем, повинен мати покриття. Чеки, що виписуються клієнтом банку, видаються в межах суми, що мається на його потоковому й інших рахунках, включаючи суми, що надійшли на ці рахунки в результаті надання банками кредиту. Таким чином, власник має право виписувати чек, що підлягає обов'язковому погашенню, лише за умови наявності в нього спец. банківського рахунку - депозиту.
Як засіб платежу в міжнародному обороті чек використовується в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар та зроблені послуги, при погашенні боргу, а також у розрахунках по неторгових операціях.
Відповідно до Женевської конвенції термін представлення чека до оплати в країні його видачі дорівнює 8 днів, у платіжному обороті між країнами - 20 дням, у міжконтинентальному платіжному обороті - 70 дням. Ці терміни обчислюються з дня, зазначеного в чеку, як дата виставляння чека.
Для розрахунків з іноземними кредиторами використовуються комерційні чеки.
Комерційний чек відрізняється від інших видів тим, що його приймають тільки на інкасо від бенефіціара і він не підлягає передачі. Комерційні чеки мають обмежений строк дії. Якщо на чеку не визначено строк, він зазвичай діє не більше, ніж 6 місяців. Часто зустрічаються чеки зі строком дії до 90 днів, 45 днів, рідше - 1 рік.
Уразі прийняття чека на інкасо від клієнта з нього береться застава.
Первинними документами при прийнятті комерційного чека є заява від клієнта.
У міжнародній торгівлі сплата боргів за допомогою чека може бути недостатньо привабливою з таких причин:
- експортер повинен звернутися у свій банк з розпорядженням про інкасування платежів, за що буде справлятися певна плата;
- чек може суперечити внутрішньому валютному законодавству і положенням про валютне регулювання у країні покупця, тому розрахунки можуть бути затримані до одержання необхідного дозволу влади на здійснення платежу;
- чек може бути загублено під час пересилання поштою;
- чек може виявитися "непокритим", тому не буде оплачений після пред'явлення.
18. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки векселями + См. Вопр.17 (перших 2абз.)
Вексель —це цінний папір, оформлений у строгій відповідності з вимогами закону й утримуючий абстрактне грошове зобов'язання.
При розрахунках застосовується простий і перекладний вексель (тратта). Частіше зустрічається перекладний вексель, що являє собою безумовну пропозицію трасанту (кредитору), адресоване трасатові (боржнику), сплатити третій особі (ремітентові) у встановлений строк зазначену у векселі суму.
Простий вексель виставл боржником, що іменується векселедавцем, який бере зобов'язання сплатити кредитору визначену грош суму в обумовл. місці у визнач строк.
Резидент має право виписувати на користь нерезидента за імпортною операцією простий вексель. Поставка товарів може проводитись після виставлення резидентом векселя. Вексель може бути виписаний на користь постачальника-нерезидента і після поставки товарів. При здійсненні вексельної форми розрахунків за експортними операціями строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунок резидента-експортера в уповноваженому банку не повинен перевищувати законодавче встановлений, тобто 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції
19. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки банківськими переказами+ См. Вопр.17 (перших 2абз.)
Банківський переказ - це доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей за розпорядженням і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Розрахунки шляхом банківських переказів у міжнародній торгівлі відбуваються за допомогою платіжних доручень.
Платіжними дорученнями розраховуються із постачальниками й підрядчиками у випадку передоплати ними за узгодженням з різними кредиторами. Платіжні доручення приймаються банками тільки при наявності грошей на рахунках платників. При розрахунках дорученнями скорочується час, документообіг операції та порівняно невисокий розмір оплати послуг банку.
Українські підприємства, що розплачуються з іноземними контрагентами за куплені товари шляхом банківського переказу, складають заяву на переклад, у якій містяться інструкції для банку щодо умов виплати грошей переказоотримувачу. У цьому документі переказодавач указує: -Повне найменування платника.-Найменування банку платника.-Номер банківського рахунку, що дебетується.-Код валюти й суму платежу.-Повне найменування бенефіціара, його адресу.-Найменування банку бенефіціара й номер його рахунку.-Найменування, номер і дату документа.-Особу, яка несе витрати за здійснення переводу (банківська комісія і поштові чи телеграфні витрати).-Мету і призначення перекладу.
Заява на переказ скріплюється підписами й печаткою підприємства-перевододателя. Найчастіше розрахунок переказом використовується при сплаті боргів по позиках та кредитах, наданні авансів, поверненні зайво отриманих сум й інших операцій.
Система розрахунків шляхом переказу не дає гарантій продавцям у тому, що покупці оплатять надані товари. Тому звичайно продавці вимагають надання фінансових гарантій платежів. Такими гарантіями можуть бути гарантії банків.
З метою забезпечення надійності надходження товарів від іноземного постачальника в разі здійснення авансових платежів покупець може виплачувати цю суму лише після отримання так званої гарантії авансу, що передбачає повернення авансу у випадку невиконання продавцем договірних зобов'язань щодо поставки. Сума гарантії автоматично знижується пропорційно до суми часткових поставок. В гарантії авансу повинно передбачатись її погашення із закінченням поставок за договором. Гарантія авансу, як правило, виставляється перед отриманням авансу, але вступає в силу лише після його надходження. Відповідне застереження необхідно включати в текст гарантії.
20. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки акредитивами. Види акредитивів. + См. Вопр.17 (перших 2абз.)
Акредитив — це зобов'язання банку перевести на рахунок продавця гроші при наданні погодженого з покупцем комплекту документів, що підтверджує постачання товару на умовах контракту. Акредитив найповніше забезпечує своєчасне отримання експортної виручки, що макс. відповідає інтересам експортера. Існує кілька видів акредитивів:
1. За ступенем забезпечення:
- відзивний акредитив може бути в будь-який момент анульований чи змінений за вказівкою імпортера чи самостійно банком імпортера.
- безвідзивний акредитив протягом установленого терміну не може бути відкликаний чи змінений без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий;
- підтверджений акредитив означає, що уповноважений чи будь-який третій банк на прохання банку, що відкрив акредитив поряд з останнім бере на себе відповідальність за платіж з акредитива при виконанні експортером усіх необхідних умов;
- непідтверджений акредитив таких гарантій не дає, але банк повинен ретельно перевірити за зовнішніми ознаками дійсність акредитиву.
2. За методом виконання:
— трансферабельний (переказний) акредитив дозволяє експортеру переуступати свої права за акредитивою третьої особи;
— револьверний акредитив автоматично відновлюється на колишніх умовах після використання первісної суми й одержання виконуючим банком відшкодування. - непокритий акредитив, який банк відкриває, але не переказує валюту і дає тільки зобов'язання про сплату тратти;
— покритий акредитив, за яким банк-емітент відкриває і одночасно переказує валюту;
звичайний акредитив відкривається на конкретну особу.
21. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у бухгалтерському обліку: розрахунки документарним акредитивом. + См. Вопр.17 (перших 2абз.)
Документарний акредитив - це угода, в силу якої банк, що діє на прохання та на підставі інструкції свого клієнта або від свого імені, повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або оплатити тратти (перекладний вексель) проти передбачених документів, якщо дотримані всі умови акредитиву.
У міжнародній торгівлі документарні акредитиви виконують подвійну функцію: методу платежу та методу фінансування (комерційний кредит).
Порядок реалізації акредитива з експорту:
1. Український експортер й іноземний покупець укладають зовнішньоекономічний договір (контракт), що передбачає платіж за допомогою документарного акредитиву.
2. Іноземний покупець звертається з заявою в банк-емітент із проханням виставити акредитив на користь продавця (експортера).
3. Іноземний покупець забезпечує підтвердження акредитиву іншим банком-кореспондентом уповноваженого банку, якщо акредитив відкритий банком-емітентом, що не є кореспондентом уповноваженого банку.
4. Емітент-банк-емітент запитує уповноважений банк авізувати акредитив.
5.Авізуючий банк сповіщає українського експортера про те, що йому відкритий акредитив.
6. Український експортер відвантажує на адресу іноземного покупця товари.
7. Український експортер надає в уповноважений банк документи, що свідчать про відвантаження товару.
8. Уповноважений банк перевіряє документи й здійснює платіж за акредитивом.
9. Уповноважений банк направляє документи в банк-емітент.
10.Банк-емітент перевіряє документи й надає відшкодування уповноваженому банку.
У контракті повинні бути чітко визначені всі умови майбутнього акредитиву:
1. Коли експортер повинен дати своєму банку інструкції про відкриття акредитива (звичайно 15-45 днів до початку відвантаження товару; або через кілька днів з дати підписання контракту).
2. Коли експортер повинен повідомити імпортера про готовність товару до відвантаження.
3. Коли банки будуть виступати в ролі емітента.
4.Які документи, що свідчать про здійснення відвантаження, повинен надати експортер у свій банк, щоб одержати гроші за товар.
5. Який строк дії акредитиву, тобто протягом якого часу експортер може одержати гроші проти наданих документів (звичайно від 30 до 150 днів, але не більш одного року).
6. Вид акредитиву.
7. Спосіб виконання акредитиву (шляхом негайного платежу по пред'явленні документів, платежу з розстрочкою в обумовлений термін і т.п.).
8. Інші умови в залежності від виду акредитива.
Акредитивна форма розрахунків може здійснюватися як за товари (послуги), що експортуються з України, так і за товари (послуги), що імпортуються в Україну.
Облік розрахунків акредитивами ведеться на рахунках 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» - у разі відкриття покритого акредитиву, на рахунках 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті» та 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» - у разі відкриття непокритого акредитиву.
