Вимоги до рівня сформованості знань, умінь та навичок

 

Базова вища освіта фахівця передбачає сформованість ряду компетенцій соціального педагога освітньо-кваліфікаційного рівня баклавр. Цикл професійно-орієнтованої підготовки повинен забезпечити формування знань щодо особливостей соціально-педагогічної роботи з усіма віковими категоріями та верствами населення; сутності психолого-педагогічних теорій виховання й освіти певних вікових категорій; головних законів, закономірностей, методик, технологій загального розвитку, освіти, становлення людини як особи культурної, цивілізованої, вільної, духовної, моральної, освіченої; нормативно-правового забезпечення вирішення соціальних проблем девіантної поведінки підлітків і молоді; впливу соціальних, мікросоціальних, психологічних, медико-біологічних факторів на формування девіацій та видів соціальних проблем, спричинених різними видами девіантної поведінки; шляхів розв’язання та попередження виникнення конфліктів та стресових станів у процесі спілкування; індивідуальних особливостей людей з обмеженими можливостями та закономірності вирішення питань працевлаштування, організації побуту клієнтів соціальних служб; характеру взаємодії людини і природи, явищ і подій суспільного життя.

Вивчення вказаного циклу дисциплін передбачає формування умінь використовувати різні стратегії і соціальні технології у розв’язанні проблем девіацій, доцільно підбирати форми і види роботи з групами девіантної поведінки; керувати конфліктом і стресовими афектами; здійснювати різні види консультування і корекції міжособових відносин, сприяти соціальній адаптації особистості, надавати допомогу в соціальній реабілітації різним категоріям населення, виробляти спільно з клієнтом стратегію і шляхи подолання його проблем, аналізувати запити і проблеми клієнтів з метою встановлення пріоритетів роботи; використовувати краєзнавчі об’єкти як джерела знань.

Цикл професійно-орієнтованої підготовки майбутніх соціальних педагогів націлений на формування національної свідомості, духовного збагачення особистості, збереження і відродження історії, культури, природи України, а також передбачає обов’язкове володіння високою культурою професійних дій, ґрунтовними теоретико-практичними знаннями, творчим педагогічним мисленням.

Вступник повинен знати:

– типологію, основні джерела виникнення та розвитку масових соціаль­них рухів, форми соціальних взаємодій, чинники соціального розвитку, типи та структури соціальних організацій, вміти їх аналізувати;

– структуру, механізми, принципи діяльності системи соціальних служб;

– основні етапи становлення та розвитку соціально-педагогічної науки та практики в Україні й за рубежем;

– сутність та соціальне значення своєї майбутньої професії;

– цілісний соціально-виховний процес і його закономірності;

– цілі, принципи соціально-педагогічного процесу, їх реалізацію в народній і науковій педагогіці;

– основні принципи соціальної педагогіки;

– специфіку соціально-педагогічної взаємодії, об'єкт і суб'єкт соціально-виховного процесу;

– особливості процесів профілактики та реабілітації у соціально-педагогічній діяльності;

– різні форми соціально-педагогічного, соціально-психологічного, корекційного впливу на особистість і організовувати його з різними категоріями дітей, молоді, людей похилого віку;

– моделі соціальної допомоги в кожному конкретному випадку;

– заходи по створенню умов для плідного проведення творчої роботи учнів та молоді на уроці, у групах подовженого дня, в позакласній та шкільній діяльності, в організації вільного часу, науково-технічній та художній творчості, заняттях спортом і суспільній діяльності;

– різноманітні технології, методики техніки соціально-педагогічного впливу на дітей та молодь, які перебувають у кризовому стані та у конфліктних ситуаціях.

Вступник повинен уміти:

– використовувати й укладати нормативні і правові документи стосовно майбутньої діяльності, вживати необхідних заходів до відновлення порушених прав;

– оцінювати досягнення культури на підставі знання історичного контексту їх створення, бути здатним до діалогу як способу ставлення до культури і суспільства, здобувати досвід опанування культурою;

– дати соціально-педагогічну характеристику особі, інтерпретацію особистого стану, володіти прийомами психодіагностики в соціальній роботі;

– збирати, аналізувати, систематизувати інформацію про соціальні проблеми дітей, молоді, людей похилого віку, виявляти уміння,прогнозувати напрямки їх продуктивної діяльності, організації дозвілля, виявляти шляхи подолання міжособистісних конфліктів;

– надавати допомогу сім'ї у розвитку інтелектуальних та морально-естетичних якостей дітей різного віку, здійснювати соціально-педагогічне керівництво та консультування процесом виховання дітей у сім'ї, у роботі за місцем проживання;

– здійснювати психо-корекційний вплив на дітей та молодь, яка перебу­ває у кризовому стані та у конфліктних ситуаціях;

– аналізувати концепції соціалізації особистості;

– -продуктивно спілкуватися з колегами і дітьми;

– організовувати соціально-педагогічну діяльність як вид соціального проектування;

– використовувати творчі методи роботи з дітьми, що потребують соціально-педагогічної допомоги;

– підвищувати свою кваліфікацію і професіоналізм, удосконалюватися у соціально-педагогічній діяльності.

Критерії оцінювання

 

Загальна оцінка відповіді на вступному випрбуванні кожного студента є комплексною, яка враховує всі сторони його виступу: теоретичні знання, уміння застосовувати їх у розкритті соціально-педагогічних технологій та реалізовувати у практичних завданнях згідно навчального плану спеціальності “Соціальна педагогіка.

При оцінюванні відповіді враховується також творчість і якість у виконанні третього й четвертого питання екзаменаційного білету.

Оцінка “відмінно” ставиться, коли:

· студент впевнено відповідає на теоретичне питання білету;

· демонструє глибокі, міцні, системні знання у розкритті соціально-педагогічних технологій;

· студент уміє застосувати набуті знання при виконанні творчих завдань, вміє виявляти та відстоювати особисту позицію;

· на високому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі соціального педагога.

Оцінка “добре” ставиться за таких умов, коли:

· студент при відповіді на питання виявляє знання істотних ознак понять, соціально-педагогічних явищ та зв’язків між ними, вміє пояснити основні закономірності явища;

· на достатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі соціального педагога.

Оцінка “задовільно” ставиться, коли:

· студент не впевнено відповідає на теоретичне питання білету;

· відтворює основні навчально-методичні знання, проте володіє лише елементарними вміннями;

· відчуває помітні труднощі при виконанні творчих соціально-педагогічних завдань, втрачає розуміння сутності соціально-педагогічного явища при зміні деяких складових.

Оцінка “ незадовільно” ставиться, коли:

· студент демонструє уривчастість або відсутність знань, плутається у поняттях прояв знань відбувається лише за допомогою викладача;

· практичне завдання виконується фрагментарно, характеризується лише початковими уявленнями про предмет дослідження;

· на недостатньому рівні демонструє аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні, комунікативні вміння та навички, які є необхідними у науковій та практичній роботі соціального педагога.

Програма вступного екзамену укладена на основі таких документів:

 

1. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: ІЗМН, 1998.

2. Соціальна педагогіка: Кваліфікаційна характеристика, навчальний план та програми вищих учбових закладів для спеціальності 7.01.01.06 / За заг. ред. І.М. Мельникової. – К.: Час молоді, 1999.

3. Соціальна педагогіка: Навчально-методичний комплекс / За заг. ред. А.Й. Капської. – К.: ДЦССМ, 2003.

4. Соціальна педагогіка: збірник програм для підготовки бакалаврів. – Т.1. – Чернівці, 2009. – 344 с.

5. Навчальні програми курсів, питання з яких винесені на державний екзамен:

· Соціальна педагогіка;

· Технології соціально-педагогічної роботи;

· Технології соціально-педагогічної роботи в зарубіжних країнах.

· Технології роботи соціального гувернера.

· Технології соціально-психологічної реабілітації.

· Основи соціально-правового захисту особистості.

· Соціально-педагогічна робота в закладах освіти.

· Педагогіка сімейного виховання.

· Соціально-педагогічна робота у сфері дозвілля.

· Соціально-педагогічна профілактика правопорушень.

· Теорія та методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями.

6. Законодавчі документи з організації соціально-педагогічної роботи в Україні.

· Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21 червня 2001 р.

· Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993р.

· Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх» від 24 січня 1995р.

· Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 1 грудня 1998р.

· Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005р.

· Закон України №Про попередження насильства в сім’ї» від 15 листопада 2001р.

· Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.

· Декларация о правах инвалидов. Провозглашена резолюцией 3447 (ХХX) Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1975 года // Права інвалідів в Україні. – К.: Сфера, 1998. – С. 16-18.

· Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16 липня 2000р..

· Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 6 жовтня 2005р.

· Конвенція про права дитини (Збірник документів). – К.: Столиця, 1998.

 

Список рекомендованої літератури

Та інтернет-ресурсів

 

Соціальна педагогіка

1. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 1998. – С. 8–25.

2. Василькова Ю. В. Социальная педагогика: курс лекций: учеб. пособ. [для студ. пед. вузов и колледжей] / Ю. В. Василькова, Т. А. Василькова. – М.: Издательский центр “Академия”, 1999. – 440 с.

3. История социальной педагогики: Становление и развитие зарубежной социальной педагогики: учеб. / под ред. В. И. Беляева. – М.: Гардарики, 2003. – 255 с.

4. История социальной педагогики: хрестоматия: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. заведений] / под ред. М. А. Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 544 с.

5. Капська А. Й. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / А. Й. Капська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

6. Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: навч. посіб. / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік.. – К.: ІЗМН, 1997. – С. 244–272.

7. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка: навч. посіб. / Л. І. Міщик. – К.: ІЗМН, 1997. – 140 с.

8. Мудрик А. В. Социальная педагогика: учеб. [для студ. пед. вузов] / А. В. Мудрик; под ред. В. А. Сластенина. – М.: Издательский центр “Академия”, 2000. – С. 91–98.

9. Основы социальной работы: учеб. / отв. ред. П. Д. Павленок. – М.: ИНФРА-М, 1998. – С. 3–15.

10. Социальная педагогика: курс лекций / под общ. ред. М. А. Галагузовой. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 416 с.

11. Соціальна педагогіка: навч. посіб./ за ред. А. Й. Капської. – К., 2000. – С. 181–205.

12. Соціальна педагогіка: теорія і технології: підруч. / за ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.

13. Соціальна робота в Україні: навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.

14. Теорія і методи соціальної роботи: підруч. / Т. В. Семигіна, І. І. Мигович, І. М. Грига. – К.: Академвидав, 2005. – 327 с.

15. Технологія роботи з різними категоріями центрів соціальних служб для молоді: метод. посіб. / С. В. Толстоухова, О. О. Яременко, О. В. Вакуленко. – К.: ДЦССМ, 2003. – 88 с.