Мал. 2. Вартісна структура продукту

 

Речовий зміст витрат виробництва на різних етапах розвитку економіки має різну суспільну форму.

Собівартість — це витрати виробництва в грошовій формі на одиницю продукції. Собівартість можна розглядати як сукупні витрати, поділені на кількість створеної продукції, тобто як середні витрати.

Вартість - категорія власне виробництва, її складовими є матеріальні витрати, необхідний і додатковий продукт.

Існує поняття "вмінені витрати", тобто приписуванні комусь, віднесені на чийсь рахунок.

Це дійсні витрати виробництва на даний товар, які дорівнюють найвищій корисності благ, які суспільство могло б отримати, якби по-іншому використовувались витрачені виробничі ресурси.

Вмінені витрати з позицій окремої фірми є:

а)Зовнішні (або явні) сировина, матеріали; вони дорівнюють ви­годі, яку можна отримати, якщо при тих же витратах використати альтернативний ресурс

б)Внутрішні (неявні) які пов’язані з використанням факторів виро­бництва, які знаходяться у влас­ності самої фірми (грошовий капітал, технічне та інше облад­нання, підприємницькі здібності, тощо).

 

Витрати є змінні та постійні.____________________________________ _____________________________________________________________

Загальні сукупні витрати обчислюються як витрати на виробництво одиниці продукції плюс додаткові витрати на виробництво другої, третьої, n-ї одиниці продукції.

Витрати постійні – витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: оплата зобов'язань за облігаційними позиками, рентні платежі, частина відрахувань на амортизацію обладнання і споруд,

 

страхові внески, зарплата вищого керівного персоналу і стипендія майбутнім спеціалістам.

Постійні витрати підлягають оплаті навіть в умовах простою фірми.

Витрати змінні - втрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва: на сировину, паливо, електроенергію, транспортні послуги, зарплату виробничого персоналу та ін.

Витрати граничні — додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї (додаткової) одиниці продукції. Обчислюються як сума витрат на її виробництво. Концепція граничних ("маргінальних") витрат поширена в західний економічній літературі і базується на теорії "граничної корисності" її застосування, дозволяє контролювати витрати підприємства при виробництві) скороченні останньої (додаткової) одиниці продукції. Величина граничних витрат знаходиться в обернено пропорційний залежності від граничної продуктивності праці: з ростом граничної продуктивності граничні витрати падають і навпаки. Граничні витрати визначаються ростом лише змінних витрат, у зв'язку з випуском додаткової одиниці продукції, тому що постійні витрати не змінюються із зміною обсягу випуску продукції.

Витрати середні загальні - сума постійних і змінних витрат в розрахунку на одиницю продукції. Отримують шляхом ділення суми загальних витрат на кількість виробленої продукції.

Витрати середні постійні - сума постійних витрат, поділена на кількість випущеної продукції. Середні постійні витрати знижуються із збільшенням обсягів виробництва, тому що постійні витрати є величиною сталою.

Витрати фактичні - грошовий вираз понесених фірмою витрат: зарплата робітників і службовців, витрати на сировину і матеріали, орендна плата та ін.

Зворотною стороною витрат виробництва є прибуток.

Він тим більший, чим менші витрати виробництва і навпаки.

Кількісно прибуток є різницею між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво.

За економічною природою прибуток є перетвореною формою чисто доходу.

Чистий доход - це виражена в грошовій формі вартість додаткового продукту, який являє собою основну складову доходу.

Джерело чистого доходу — додаткова і певною мірою необхідна праця.

Чистий доход - це категорія розподілу, тож його можна визначити як реалізований надлишок вартості товару понад виробничі витрати.

А. Сміт: Прибуток - це:

1) результат праці робітника, оскільки вартість, яку він додає до вартості матеріалів, розкладається на дві частини: оплату його праці та прибуток підприємця;

 

2) результат функціонування капіталу. Д. Рікардо вважав, що величина прибутку залежить від зарплати: прибуток вищий, якщо заробітна плата нижча. Одним з головних чинників підвищення прибутку є суспільна продуктивність праці, яка, зростаючи, веде до зниження вартості робочої сили.

За К. Марксом, прибуток - це перетворена форма додаткової вартості.

Додаткова вартість m - це функція змінного капіталу t(v), який авансується на робочу силу (тобто V): m=t(v)

Прибуток - це функція авансованого капіталу.

P=t(C+V)

С- капітал авансів на купівлю ЗВ.

Маса прибутку залежить від середньої суспільної норми прибутку.

M_p=p'K_a

де M_p - маса прибутку;

p' - норма прибутку;

K_a - авансований капітал.

де P — прибуток, тобто різниця між ціною і собівартістю;

K_a — авансований капітал.

У сучасних умовах прибуток і норма прибутку є головним орієнтиром і одночасно показником стану виробництва.

Саме прибуток виступає не тільки як надлишок над витратами, а й як приріст авансованої вартості, тобто відображає процес творення нової вартості.

У сучасних промислових корпораціях США норма прибутку (щорічна) 11-13%, в Західній Європі - 8-10%.

__________________________________________________________

Ефективність виробництва є співвідношенням результатів виробництва та витрат.

Найбільш узагальнюючим оціночним показником роботи підприємства є:

1. Прибуток - мета будь-якого підприємця, його забезпечують, зокрема:

- маркетинг

- менеджмент

- нові технології

2. Продуктивність праці - ефективність використання робочої сили

____________________________________________________

3. Фондовіддача - ефективність використання ЗВ, дорівнює величині випуску продукту на 1 грн. використання основних виробничих фондів.

4. Матеріаловіддача - це витрати предметів праці на 1 грн. продукту

Реальне співвідношення цих показників відображає можливі варіанти динаміки ефективності виробництва.

 

ПРАКТИКУМ 9

1. Поясніть, які об'єктивні причини зумовлюють формування витрат виробництва?

________________

2. Як формується собівартість і вартість продукту?

________________

3. Чому прибуток є основною характеристикою ефективної діяльності підприємства? Обґрунтуйте.

________________

4. На взуттєвій фабриці виготовляється шкіряне взуття, обсяг (річний) виробництва складає 24 тисячі пар. Чисельність працюючих 80 чол. Розрахуйте продуктивність праці робітників фабрики?

________________

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Валовий продукт і доход підприємства.

2. Рентабельність як економічна категорія.

3. Прибуток підприємства та шляхи його підвищення.