Індекс рентабельності інвестицій (PI) – відносна величина, яка характеризує дохідність інвестицій

Іноземний інвестиційний кредит – економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу фінансування інвестиційної діяльності на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою відсотка.

Капітальне будівництво – багатогалузева народногосподарська система матеріального виробництва, в якій інвестиції перетворюються у фізичний капітал у формі будівель, споруд, комунікацій та їх комплексів.

Капітальні вкладення – це витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переустаткування основних фондів виробничого і невиробничого призначення.

Коефіцієнт капіталізації – показник, що характеризує відшкодування інвестованого капіталу, яке можливе або шляхом перепродажу об’єкта нерухомості, або шляхом одержання доходу, величина якого забезпечує одержання не тільки відсоткового доходу на капітал, а й поступове його відшкодування за певний період часу.

Компаундування – це операція визначення величини остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів.

Кошторис об’єкта – це вартість даного об’єкта в грошовому вираженні.

Кошторисна норма – сукупність ресурсів (трудозатрат, часу роботи будівельних машин та механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій) на одиницю виміру будівельно-монтажних робіт у фізичних або відносних вимірах.

Кошторисні нормативи – це узгоджена назва комплексу кошторисних норм, об’єднаних в окремі збірники, що містять необхідні вимоги і служать для визначення будівництва.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, – невпевненість кредитора в спроможності боржника в процесі інвестиційного кредитування виконати свої зобов’язання за умовами кредитної угоди.

Кредитний скоринг – бальна система оцінки кредитних заявок, яка застосовується під час видачі споживчих інвестиційних кредитів.

Кредитування «з повним регресом» -покладає всю відповідальність за реалізацію інвестиційного проекту на позичальника.

Кредитування без регресу на позичальника – форма кредиту, яка зумовлює покладення всієї відповідальності за реалізацію проекту на фінансово-кредитну організацію, яка бере на себе всі інвестиційні ризики та відмовляється від будь-яких зворотних вимог (регресу) з приводу розподілу відповідальності.

Кредитування з частковим регресом на позичальника – форма кредиту, яка зумовлює паритетний розподіл ризиків між учасниками проекту. Всі учасники беруть на себе відповідальності за ризики, які виникають у результаті їх діяльності.

Кредитування на консорційних засадах – схема кредитування, яка припускає згоду між учасниками проекту щодо утворення (будівництва) підприємства, його акціонування або корпоратизації та експлуатації власником на пайових умовах.

Локальні кошториси – первинні кошторисні документи, які складають на окремі види робіт та витрат по будівлях і спорудах або по загально майданчикових роботах на підставі обсягів, визначених під час розроблення робочої документації (робочих креслень).

Майбутня вартість – це сума інвестованих у даний час коштів, на яку вони мають перетворитися через відповідний проміжок часу з урахуванням певної ставки відсотка.

Механізм інвестиційного кредитування – сукупність прийомів як конкретних дій з організації кредитного процесу та його регулювання відповідно до принципів банківського інвестиційного кредитування.

Моніторинг інвестиційних проектів – це система постійного спостереження за створенням інвестиційного проекту.

Нарощена сума – це сума всіх елементів потоку платежів з нарахованими на них процентами на кінець терміну (на дату останньої виплати).

Негативний «геп» – ситуація, коли пасиви зі змінною ставкою перевищують активи зі змінною ставкою.

Непряме втручання – створення відповідного інвестиційного, правового, освітнього, макроекономічного поля (клімату), формування відповідної ідеології.

Неявні вигоди (затрати) – це такі, які не підлягають кількісному і якісному визначенню, проте обов’язково враховуються в економічній оцінці проекту з позиції оцінки суспільства.

Нове будівництво – будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій та окремих виробництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі, яке здійснюється на нових майданчиках з метою створення нової виробничої потужності.

Об’єкт будівництва – кожна відокремлена будівля або споруда з усіма улаштуваннями, устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї.

Об’єкти державного регулювання економіки - це галузі, регіони, а також ситуації, явища та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати відповідні проблеми, що не вирішуються, і зняття їх необхідне для нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності.

Обґрунтована ринкова вартість – ціна, за якою власність може переходити з рук продавця, який бажає її продати, до рук покупця, який бажає її купити, тобто це стартова початкова ціна на ринку.

Паралельний кредит – різновид консорціумного кредиту, в якому беруть участь два або більше банків, що самостійно ведуть переговори з позичальником. Банки-кредитори узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитний договір із загальними для всіх учасників умовами. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту, дотримуючись загальних, узгоджених з іншими банками-кредиторами умов кредитування.

Передінвестиційна фаза – це стадія визначення інвестиційних можливостей; отримання в максимально короткий термін і без значних витрат інформації про потенційних інвесторів, на різних рівнях.

Період використання інвестиційного кредиту – строк будівництва або реконструкції об’єкта кредитування.

Період окупності – це період часу, протягом якого недисконтовані прогнозовані надходження грошових коштів перевищать недисконтовану суму інвестицій.

Період погашення інвестиційного кредиту – період часу, протягом якого, починаючи з дня введення об’єкта будівництва в дію, позичальник повністю розраховується з банком за кредит за рахунок усіх джерел сплачення.

Пільговий період інвестиційного кредиту – строк освоєння виробничих потужностей, тобто період часу з моменту введення підприємства (об’єкта) в експлуатацію до дня досягнення проектних техніко-економічних показників.

План фінансування проекту – це кошторис проекту в розрізі основних джерел фінансування робіт щодо реалізації проекту на інвестиційній фазі.

Податковий інвестиційний кредит – відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб’єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інвестиційних (інноваційних) програм з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий згідно з чинним законодавством внаслідок реалізації інвестиційних програм.

Позитивний «геп» – ситуація, коли активи зі змінною ставкою перевищують пасиви зі змінною ставкою.

Попереднє обґрунтування доцільності проекту – це проміжна стадія між вивченням проектних можливостей і докладним техніко-економічним обґрунтуванням.

Попередній бізнес-план – це документ, у якому обґрунтовується концепція запланованого до реалізації реального інвестиційного проекту й наводяться основні його характеристики.

Проектне фінансування -цеформа реалізації фінансово-кредитних відносин учасників з приводу організації та здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості виступають генеровані проектом грошові потоки, а забезпеченням боргу виступають активи учасників фінансування.

Проектний ризик – сукупність ризиків, які передбачають загрозу економічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі факторів на потоки грошових коштів.

Проектувальник - юридична особа, яка забезпечує виконання за контрактом проектно-кошторисних і науково-дослідних робіт у розрізі ідеї проекту.

Промислово-фінансова група – велике угруповання підприємств, банків, торговельних домів, юридичних осіб, яке створюється на міжгалузевих засадах.

Пряме втручання – адміністративно-правове регулювання; індикативне та пряме планування; страхування ризиків; надання державних гарантій; субсидування, інвестування і кредитування виробництв, визнаних за особливо важливі, і державні запозичення, і т. п.

Пусковий комплекс – сукупність об’єктів основного виробничого, допоміжного та обслуговувального призначення, енергетичного, транспортного та складського господарств, зв’язку, інженерних комунікацій, очисних споруд, благоустрою, охорони довкілля від забруднення та інших об’єктів, що є частиною будови або її черги, введення яких в експлуатацію забезпечує: випуск продукції або надання послуг в обсязі, передбаченому проектною документацією для даного пускового комплексу; умови праці, що відповідають чинним нормам.

Реальна сума грошей – це оцінка даних коштів (сум) з урахуванням змін їх купівельної спроможності під впливом інфляції.

Регрес – право кредитора пред’являти фінансові вимоги до позичальника.

Реконструкція діючих підприємств – переобладнання діючих цехів та об’єктів основного, підсобного призначення, як правило, без роз­ширення існуючих будівель і споруд основного призначення, пов’язане з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економіч­ного рівня на основі досягнень НТП та здійснюване в цілому з метою збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та для зміни номенклатури продукції, головним чином без збільшення чисельності працівників при одночасному поліпшенні умов їх праці та охорони навколишнього середовища.

Реплікація – це повторне виконання дослідження.

Ризик – відхилення сподіваних результатів від середньої або сподіваної величини.

Розширення діючих підприємств – будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових та розширення існуючих окремих цехів і об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей, які після введення в експлуатацію не перебуватимуть на окремому балансі.

Середньозважена вартість капіталу (WACC) – рівень дохідності, який повинен приносити інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити одержання всіма інвесторами доходу, аналогічного тому, який їм забезпечували б інші об’єкти інвестування з подібним ступенем ризику.

Системні позики – це позики, що йдуть на фінансування зміни умов та правил діяльності певних секторів державного управління або галузей економіки, умови яких регламентуються здійсненням певного переліку політичних заходів.

Ставка капіталізації на власний капітал – відношення щорічних грошових надходжень (до виплати податків) до суми вкладених власних коштів інвестора.

Строк окупності інвестицій – тривалість часу, протягом якого недисконтовані (дисконтовані) прогнозні надходження грошових коштів перевищують недисконтовану (дисконтовану) суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій.

Суб’єкти державного регулювання економіки – соціальні групи, наймані працівники, власники підприємств, фермери та землевласники, підприємці, акціонери, інвестори та інші.

Тендер – це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції (оферти) за критеріями, що встановлюються замовником.

Техніко-економічне обгрунтування – розробляється для об’єктів виробничого призначення, які вимагають детального обґрунтування та визначення варіантів доцільності їх створення.

Технічне переозброєння діючих підприємств – комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого й фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також щодо удосконалення загальнозаводського господарства та допоміжних служб.

Точка беззбитковості – показник у фізичних одиницях виробленої продукції, або рівень використання виробничої потужності, за якого надходження від продажів та витрати виробництва рівні.

Управління проектом – це процес керівництва та координації людськими, матеріальними та фінансовими ресурсами протягом усього його життєвого циклу шляхом застосування сучасних методів та техніки управління для досягнення визначених у проекті результатів за складом та обсягом робіт, вартістю, часом, якістю та задоволення інтересів учасників проекту.

Факторний аналіз — вплив фінансового ризику, який виникає під впливом ряду факторів, на рентабельність інвестиційного проекту.

Форма забезпечення повернення банківської інвестиційної позички – конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання та організація контролю банку за достатністю даного джерела.

Хеджування – сукупність заходів зі страхування ризиків, зміни ціни товару, що реалізується, курсів валют та відсотків.

Ціна інвестиційного кредиту – відсоткова ставка, яка передбачається у кредитному договорі з урахуванням: строку користування позичкою; заходу, що кредитується; забезпечення своєчасності розрахунків позичальника за раніше одержаними позичками та ступеня ризику.

Цінність проекту – це різниця між його вигодами та затратами.

Черги будівництва – частини будови, визначені проектом (робочим проектом), що забезпечують випуск продукції або надають послуги, можуть складатися з одного або декількох пускових комплексів.

Чиста приведена вартість – це сума потокових ефектів або перевищення доходів над затратами за весь період існування проекту.

Чистий приведений дохід (NPV) – величина, одержана шляхом дисконтування різниці між усіма річними відпливами та припливами реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту.

Чисті інвестиції – це різниця між валовими інвестиціями та амортизацією.

Явні вигоди (затрати) – такі матеріальні вигоди (затрати), які зумовлені збільшенням (зменшенням) затрат або отриманням додаткових доходів (витрат), величина яких піддається кількісному і якісному визначенню, і використовуються для підрахунків під час здійснення фінансового аналізу інвестиційного проекту.

.