Порядок розв’язування завдання № 2

 

1. Проставити на карті № 2 (додаток В1) біля відповідних точок 1-15 рівні радіації згідно варіанта з таблиці (додаток В3).

2. Розбити територію підприємства на 3 або 4 ділянки так, щоб рівні радіації в точках ділянки відрізнялися одна від одної не більше ніж на 20-30 Р/год. Поділення території підприємства на ділянки є в тому, що той чи інший об’єкт (цех, сховище та ін.) повинен бути віднесений до відповідної ділянки. Це необхідно для того, щоб при вводі формувань рятувальної служби на територію підприємства для рятування працівників, люди не отримали дозу радіації більш встановлених допустимих значень. Тому введення формувань буде проводиться в чітко встановлений час відповідно графіку вводу формувань на територію підприємства.

 

3. Розрахувати середній рівень радіації на ділянці:

, (2.1)

 

де Р_оі – рівень радіації у відповідній точці і ділянки (додаток В3);

n – кількість точок на ділянці;

k – номер ділянки.

 

При оцінці впливу радіоактивного зараження на проведення рятувальних робіт необхідно спочатку виходити з інтересів виконуваного завдання і одночасно вживати усіх необхідних заходів по забезпеченню безпеки особового складу формувань. До таких заходів слід віднести позмінну організацію робіт, суворий контроль за отриманими дозами опромінення, використання засобів індивідуального захисту та захисних властивостей будинків, споруд, транспортних засобів, які уціліли, своєчасне проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки.

Час введення формувань на об’єкти для проведення рятувальних робіт залежить не тільки від рівнів та встановленої дози опромінення, але й від тривалості роботи зміни.

 

4. Розробити графік вводу та позмінної роботи формувань на кожну ділянку території підприємства по табл. 9 з врахуванням . Цей графік буде мати вигляд наступної таблиці.

 

Ділянка		Зміни
					…
Час вводу за астрономічним часом
І							…	…
ІІ		1 доба 17.12	1 доба 19.12	1 доба 21.54	2 доба 1.29	2 доба 6.23	…	…
ІІІ							…	…

 

Вибір Р_0сер в табл. 9 проводити у бік збільшення, тобто якщо розрахункове значення Р_0сер = 93 Р/год., то обираємо строку з найближчим більшим значенням Р_0сер = 100 Р/год.

Графік розраховують шляхом додавання до часу вибуху Т проміжків часу наданих в долях години в табл. 9, враховуючи, що 0,1 години = 6 хв. (приклад: 7,7 години = 7 годин 42 хвилини).

 

	Час вводу відповідної зміни формувань на відповідну ділянку території підприємства Наприклад: 1 доба 17 год. 12 хв.

Час, через який можливо введення відповідної зміни формувань на відповідну ділянку території підприємства після вибуху табл. 9. Наприклад: 7,7 год. = 7 год. 42 хв.

Час вибуху-Т Наприклад: 1 доба 9 год. 30хв.

+

 

 

Результати занести у відповідну чарунку таблиці, враховуючи номер ділянки та номер зміни формування.

Такий розрахунок провести для кожної зміни наведеної в табл. 9 по кожній ділянці підприємства.

 

5. Визначити кількість працівників, які знаходяться на ділянці окремо у підвалах або ПРС (протирадіаційних сховищах). Якщо при поділенні території підприємства на ділянки на якісь з них знаходяться декілька підвалів або ПРС, визначається сума людей в усіх підвалах або ПРС. Кількість людей в кожному підвалі або ПРС вказана відповідно варіанту (додаток В3).

 

Ділянка	Вид сховища	Кількість людей
І	ПРС
Підвал
ІІ	ПРС
Підвал
ІІІ	ПРС
Підвал

 

6. Визначити дозу радіації Д₁, яку отримують працівники підприємства під час знаходження у сховищах окремо для людей які знаходяться у підвалах та ПРС, з врахуванням К_посл по кожній ділянці, за формулою:

 

, (2.2)

 

де k - номер ділянки;

- рівень радіації на поверхні (на території підприємства), який діє на працівників під час їх знаходження у сховищах. Враховує нелінійний характер зниження рівня радіації на поверхні.

t^k - час знаходження людей в сховищах (проміжок часу від моменту аварії Т до моменту виходу людей зі сховища та посадки у транспортний засіб). Визначається для відповідної ділянки підприємства, як час виходу першої рятувальної зміни з усіма людьми, що одночасно є часом входу другої зміни для проведення інших робіт (табл. 9).

К_посл - коефіцієнт послаблення радіаційного випромінювання:

- К_посл = 1000для ПРС;

- К_посл = 50 для підвалів, обладнаних під сховище.

i - індекс, який означає де знаходились працівники в ПРС i = 1000 або підвалах i = 50.

Наприклад для ділянки II: , .

 

7. У ряді випадків при вирішенні подібного роду завдань необхідно розраховувати дози опромінювання, які отримають люди при пересуванні із сховищ до транспортних засобів. Це слід зробити тоді, коли транспортні засоби не можуть підійти безпосередньо до сховищ і пересування на відкритій місцевості займає декілька хвилин і більше.

Визначити дозу радіації Д₂, яку отримують працівники під час посадки у транспортний засіб, по кожній ділянці одночасно для усіх працівників, які знаходяться у підвалах та ПРС на ділянці (під час виходу зі сховища в момент знаходження на відкритій місцевості – К_посл = 1).

 

, (2.3)

де – рівень радіації на місцевості на момент виходу працівників з ПРС та підвалів.

У наслідок розпаду радіоактивних речовин з часом відбувається зменшення рівнів радіації. Рівні радіації, які були виміряні в різні проміжки часу після ядерного вибуху, перешкоджають вирішенню завдань по оцінці радіаційного стану. Тому у багатьох випадках виникає необхідність перерахування значень рівнів радіації з одного часу на інший.

– коефіцієнт перерахування (табл.8), який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за проміжок часу t^k, який минув після аварії (час t^k було визначено в п.6 для кожної ділянки підприємства).

t₂ – 1\12 год – час посадки людей у транспортний засіб.

Наприклад для ділянки II:

 

8. Проставити на карті № 3 (додаток В2) біля відповідних точок А-0 та населених пунктах рівні радіації згідно варіанта (додаток В3).

 

На карті № 3 визначити (S) шлях руху транспортних засобів за містом по вибраній наймеш зараженій ділянці місцевості (відповідно наведеним рівням радіації в точках А-0 та населених пунктах):

 

S = n₃ ·10км + 80км, (2.4)

де n₃ – кількість відрізків довжиною 1 поділка, відкладених по карті від м. Дністровськ до краю карти №3 по вибраному найменш зараженому шляху пересування транспортної колони.

 

Визначити час проїзду транспортних засобів по зараженій місцевості:

 

t₃ = S/v, (2.5)

 

де v = 40км/год. – середня швидкість руху транспортної колони з працівниками.

Визначити середній рівень радіації на вибраному шляху пересування транспортної колони:

, (2.6)

 

де - рівні радіації (додаток В3) у точках А-0 та населених пунктах на вибраному шляху пересування транспортної колони;

n₂ - кількість точок та населених пунктів на шляху перевезення.

 

Визначити час проїзду середини шляху для кожної транспортної колони окремо:

, (2.7)

 

де t^k - час виїзду колони з території підприємства м. Дністровськ з відповідної ділянки згідно з графіком вводу формувань (цей час було визначено в п.6 для кожної ділянки підприємства).

Визначити () середній рівень радіації на місцевості на момент проїзду транспортною колоною середини шляху:

 

, (2.8)

 

де – коефіцієнт перерахування радіації (табл. 8), який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за час, який минув з моменту аварії Т до моменту проїзду колоною середини шляху

Визначити дозу радіації, яку отримують працівники під час переміщення в транспортних засобах по зараженій місцевості Д₃ за формулою:

 

, (2.9)

де К_посл - коефіцієнт послаблення радіації транспортними засобами, які використовуються для евакуації працівників.

Для автомобілів та автобусів К_посл = 2.

 

9. Усі розрахункові дози Д_1-k, Д_2-k та Д_3-k навести у заключній таблиці та розрахувати сумарну дозу ∑Д_k. Порівнюючи дози між собою, зробити висновки про порядок евакуації людей з ПРС та підвалів з кожної ділянки підприємства, а також про наслідки дії на їх здоров’я доз радіації (див. таблицю додатку В4).

 

 

№ ділянки	Д1-k	Д2-k	Д3-k	∑ Дk
ПРС	підв	ПРС	підв
І
ІІ
ІІІ

 

Таблиця 8

Коефіцієнти перерахування рівнів радіації на будь-який заданий час

 

Час, що минув після вибуху, год t	Коефіцієнт перерахування К	Час, що минув після вибуху, год t	Коефіцієнт перерахування К
0.5	0.43		29.95
0.75	0.71		32.08
	1.00		34.24
1.25	1.31		36.41
1.5	1.63		38.61
1.75	1.96		40.83
	2.30		43.06
2.25	2.65		45.31
2.5	3.00	Друга доба (25)	47.58
2.75	3.37		49.89
	3.74		52.19
3.25	4.11		54.53
3.5	4.50		56.87
3.75	4.88		59.23
	5.28		61.60
4.5	6.08		64.00
	6.90		66.40
5.5	7.73		68.84
	8.59		71.27
6.5	9.45		73.72
	10.33		76.17
7.5	11.22		78.65
	12.13		81.16
8.5	13.04		83.66
	13.96		86.16
9.5	14.90		88.69
	15.85		91.24
	17.77		93.78
	19.72		96.34
	21.71		98.93
	23.73		101.50
	25.73		104.10
	27.86

 

Таблиця 9

Час введення і тривалість роботи змін в осередку ядерного ураження

(при тривалості роботи першої зміни 2 години)

 

Р0	Зміни
	1.9/2	3.9/5.3	9.2/8
	3.9/2	5.9/3.3	9.2/5.9	15.1/8
	6.2/2	8.2/2.8	11/4	15/6	21/8
	7.7/2	9.7/2.7	12.4/3.5	15.9/4.9	20.8/6.8	27.6/8
	10.5/2	12.5/2.5	15.0/3.1	18.1/3.9	22/4.9	26.9/6.3	33.2/8
	13.2/2	15.2/2.4	17.6/2.8	20.4/3.4	23.8/4.1	27.9/4.8	31.9/6.1	38/8
	17/2	19/2.3	21.3/2.6	23.9/3	26.9/3.5	30.4/4.1	34.5/4.7	39.2/5.5
Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 2.2 доби
	20.6/2	22.6/2.2	24.8/2.5	27.3/2.8	30.1/3.2	33.3/3.6
На одну добу роботи потрібно 8 змін. Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 2.7 доби
	26.5/2	28.5/2.2	30.7/2.4	33.1/2.6	35.7/2.9	38.6/3.1
На одну добу роботи потрібно 9 змін. Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 3.5 доби
	32.1/2	34.1/2.1	36.2/2.3	38.5/2.5	41/2.7	43.7/2.9
На одну добу роботи потрібно 9 змін. Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 4.3 доби
	45.4/2	47.4/2.1	49.5/2.2	51.7/2.3	54/2.5	56.5/2.6
На одну добу роботи потрібно 9 змін. Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 6 доби
	58/2	60/2.1	62.1/2.2	64.3/2.3	66.6/2.4	69/2.5
На одну добу роботи потрібно 10 змін. Робота по 8 годин можлива з моменту вибуху через 8 доби

 

 

Практичне завдання №3

 

Тема: «Прогнозування та оцінка пожежної обстановки»

 

Мета завдання: спрогнозувати пожежну обстановку на об’єкті за допомогою

аналітичного методу оцінки вогнища ураження при вибухах

паливно-повітряних і газоповітряних середовищ

Завдання

На складі ПММ вибухнув резервуар з бензином масою М (т).

Визначити характер руйнування об’єкту, пожежну обстановку на об’єкті і втрати людей.

Об’єкт знаходиться на відстані L (м) від резервуару.

Густота населення в районі аварії N (чол./км²).

Питома теплота згорання бензину Q₀ = 280 кДж/м².

Початкові відомості згідно варіанту дивись додаток Г.