Економічна сутність і механізм фінансової санації підприємства

Потреба в захисті підприємства від криз історично привела до виробки вченими два підходи до усвідомлення банкрутства і типових сценарії до виходу з нього (таблиця 1.5).

Важливе місце має також аналіз чинників, які передують фінансовій кризі виробництва та запобіжних засобів на майбутнє.

Вивчення системи економічних відносин суб’єктів господарювання, чинників виробництва, які викликають кризовий стан, джерел та інтересів суб’єктів відносин дозволяє перейти до розробки сценарію виходу з кризинеплатоспроможності і на його основі - запропонувати комплекс заходів щодо оздоровлення і активізації господарської діяльності.

В цьому зв’язку предметом курсу слід вважати вивчення економічних відносин (фінансових, кредитних, заставних), що виникають у зв’язку з процедурою банкрутства, їх розвитку, властивістю управління, прогнозування її характеристик у майбутньому. Об’єкт дослідження в данному випадку розглядається у двох аспектах:

- як самостійна, досить відокремлена соціально-економічна виробнича система в системі регіонального господарського комплексу (виробниче підприємство, фінансова установа);

- в сукупності з іншими суб’єктами відносин, які повязані з цією системою економічними зв’язками з приводу банкрутства.

 

 

Таблиця1.5. Характеристика підходів до усвідомлення банкрутства і типових сценаріїв виходу з нього

Підхід	Погляд на виробничу систему виробництва	Пропозиція щодо	Сценарій виходу з банкрутства в сучасних ринкових системах
кредитора	боржника	сутність (націленість)	негативні аспекти	позитивні аспекти
англійський (європейський)	сукупність активів	повна підтримка вимог кредиторів	розділити суб’єкт банкрутства в грошовому обчисленні або просто розпродати	націлений на ліквідацію або повну реорганізацію виробничої системи	імовірність повного знищення банкрота як суб’єкта носподарської діяльності і структурного елементу господарського комплексу: скорочення робочих місць, зниження податкових надходжень, відрахувань до соціальних фондів тощо. Негативний аспект посилюється, коли йдеться про витіснення або знищення конкурента на ринку товарів і послуг

Продовження таблиці 1.5

амери­канський	припускає дбайливе поводження з ви­робничою системою	застосування делікатних засобів фі­нансової са­нації, навіть, якщо це ви­магає знач­них резервів часу або ко­штів	націлений на збереження налагодженої структури гос­подарського комплексу (ра­йону, міста, області) та економічних зв’язків за ра­хунок деяких витрат на фі­нансове оздо­ровлення окремого її елементу	недосконалість ри­нкових вимог не до­зволяє одночасно враховувати інте­реси усіх суб’єктів виробничої сис­теми. Окремі еле­менти виявляються забутими або поз­бавленими мати ра­цію щодо впливу на сценарій банкрутс­тва (більшість пра­цівників підприємс­тва,особи, які від­повідають за показ­ники функціону­вання території – санітарно-гігієнічні, екологічні, соціа­льно-економічні.	Доповнення характе­ристик виробничої системи комплексів соціально-економіч­них вимог дозволяє забезпечити збіль­шення кількості та якісного складу­суб’єктів відносин банкрутства та повно оціними місце і роль виробничої системи в господарському ком­плексі регіону, а роз­робка сценарію -здій­снити заходи фінан­сового оздоровлення м’якше і ефективніше.

 

Під відносинами санації і бакрутва ми будемо розуміти будь-які відносини, що існують між суб’єктами відносин регіонального господарського комплексу навколо виробничої системи, що опинилася у стадії банкрутства або фінансової санації.

Термін "санація" походить від латинського "sanare", що означає оздоровлення, видужання. У сучасній літературі існують різні трактування даного поняття.

Санація – це оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційних та соціальних заходів для попередження його банкрутства чи підвищення конкурентоспроможності (Фінансовий словник) [].

Санація – це система заходів, які здійснюються підчас провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації (Закон України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом») [18, с. 87; 21].

Власне тлумачення поняття «санація» має і Національний банк України. Згідно з версією НБУ режим фінансової санації — це система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення протягом визначеного періоду обсягів капіталу до необхідного рівня з метою відновлення ліквідності, платоспроможності та усунення порушень, які спричинили збиткову діяльність комерційного банку, призвели до скрутного фінансового становища, а також для ліквідації інших наслідків цих порушень[14].

У Законі України «Про страхування» є ще одне, досить оригінальне трактування терміна «санація». Згідно з ним, примусова санація страхової компанії передбачає:

— проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяль­ності страховика, у тому числі обов’язкової аудиторської перевірки;

— установлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов’язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;

— установлення обов’язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками;

— прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.

Відповідно до Закону «Про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника». затв. Постановою ВВР № 2344-ХІІ від 14.05.92. зі змінами і доповн., в ред. на 1.01.11 р. термін "санація" розглядається в контексті запобігання або провадження справи в судах про банкрутство, тобто Закон санацію тісно пов’язує з банкрутством та його загрозою.

В науковій літературі термін "фінансова санація" розглядається як економічне поняття: фінансова санація - це система фінансово-економічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді, тобто це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення [18, 92; 37, с. 15].

Відповідно до статті 1 Закону «Про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника». Затв. Постановою ВВР № 2344-ХІІ від 14.05.92. зі змінами і доповн., в ред. на 1.01.11 р. термін "санація" Санація – система заходів, спрямованих під час провадження у справі про банкротство на відновлення платоспроможності боржника з метою запобігання визнання його банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарське становище боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника (ст. 1 Закону «Про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника». Затв. Постановою ВВР № 2344-ХІІ від 14.05.92. зі змінами і доповн., в ред. на 1.01.11 р.

Мета фінансової санації – покриття та усунення причин виникнення поточних збитків, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємства, ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів.

За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію.

Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб).

Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.

За формами організаційно-правового характеру санація підрозділяється на [18, 92]:

- форми направлені на реорганізацію боргу;

- форми направлені на реорганізацію підприємства.

Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.

Санаційні заходи умовно поділяються за типами [37, с.16]

- фінансово-економічного характеру. Вони віддзеркалюють фінансові відносини, що виникають в процесі мобілізації і використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел одоровлення підприємства. Методи фінансової санації повинні бути направлені на покриття поточних збитків усунення причин їх виникнення;

- соціальні санаційні заходи. Представлені заходами, які забезпечують соціальний захист працівників підприємства-боржника. При звільненні працівника для нтого повинно бути передбачено пошук і створення робочих місць, курси перекваліфікації, соціальна допомога по безробіттю, виплати по заробітній платі;

- виробничо-технічні санаційні заходи - це витрати на модернізацію, оновлення виробничих фондів зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості; скорочення технологічного часу;

- організаційно-правового характеру – спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства. звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. У цьому контексті розрізняють два види санації:

а) санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника (направлено на санацію боргу);

б) санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу підприємства-боржника (реорганізація).

 

 

 

 

 

Рис. 1.9. Класифікація санації за джерелами мобілізації фінансових ресурсів (складено авторами за 37, с. 15,17,18)