Шліфуванням називається процес обробки поверхонь абразивним (шліфувальним) інструментом, найчастіше шліфувальними кругами, іноді брусками, шкурками, пастами. Абразивний інструмент складається із зерен абразивного (шліфувального матеріалу, зв'язаних між собою спеціальною зв'язкою.
Застосування шліфування для остаточної чистової обробки і є основним методом одержання високої точності і незначної шорсткості оброблюваних поверхонь. Воно дає змогу досягти точності ІТ6 і навіть ІТ5, шорсткості Rz- 0,63...0,16. Шліфуванням можна обробляти як дуже м’які гак і тверді матеріали, у тому числі загартовані сталі і тверді сплави. Можна шліфувати поверхні різної форми: плоскі, циліндричні, конічні, фасонні. Відповідно до цього застосовують різні методи шліфування, найпоширенішими серед яких є кругле і плоске.
Схеми круглого і плоского шліфування. При круглому зовнішньому
шліфуванні методом поздовжньої подачі (рис. VI.58, а), як і при інших видах шліфування, головний рух із швидкістю Vкр здійснює шліфувальним круг. Заготовка обертається зі швидкістю V3 і здійснює поступальне переміщення Sпд уздовж осі (поздовжня подача). Поперечна подача SП на ГЛИБИНУну шліфування t здійснюється кругом у кінці поздовжнього ходу в напрямі, перпендикулярному до осі заготовки.
ІІри шліфуванні методом поперечної подачі (врізання) шліфувальний круг робить обертальний рух vкр і поперечне переміщення sп, а заготовка лише обертальний рух v3 Застосовують цей метод при шліфуванні циліндричних, конічних і фасонних поверхонь, ширина яких менша за ширину круга (рис. VI.58, б).
Схему зовнішнього без центрового шліфування з поздовжньою подачею показано на рис. VI.58, в. Заготовку 4, яка спирається на ніж (упор) 1, пропускають між двома встановленими на певній відстані один від одного шліфувальними кругами. Один з них - 2, який обертається з великою швидкістю vкр, називають шліфувальним. Другий круг З, що називається ведучим, обертається зі швидкістю vв, набагато меншою. Завдяки зрізу ножа заготовка притискається до ведучого круга і обертається зі швидкістю, близькою до його швидкості. Оскільки осі шліфувального і ведучого кругів розвернуті одна щодо одної на кут , на заготовку при шліфуванні діє поздовжня сила, яка здійснює поздовжню подачу sпд. Безцентрове шліфування можна здійснювати і методом врізання при поперечній подачі sП ведучого круга. Завдяки високій продуктивності без центрове шліфування широко застосовують у масовому і великосерійному виробництві.
На рис. VI.58, г показано схему внутрішнього шліфування. Робочим рухом є обертання шліфувального круга зі швидкістю vкр, який виконує також зворотно-поступальний рух зі швидкістю поздовжньої подачі vпд, а також періодично в кінці ходу - поперечну подачу sп на глибину різання t. Деталь обертається в напрямі, протилежному напряму обертання шліфувального круга, зі швидкістю s3.
Залежно від методу роботи розрізняють плоске шліфування периферією (рис. VI.58, д) або торцем круга (рис. VI.58, є). Закріплена на столі заготовка виконує зворотно-поступальний рух поздовжньої подачі sпд, шліфувальний круг, крім головного руху зі швидкістю vкр здійснює в кінці поздовжнього ходу поперечну подачу sп, а після шліфування всієї площі - вертикальне переміщення vВ на глибину різання t.