МАРКЕТИНГ
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни для контролю знань фахівців ОКР «бакалавр»
напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»
У вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
Міністерства агарної політики та продовольства України
1. Концепція маркетингу – це:
– система зв'язків виробника і споживача товару;
– наукова система надання послуг;
+ орієнтована на споживача інтегрована цільова філософія індивідуального економічного суб’єкта;
– одержання взаємної вигоди суб'єктів маркетингу та клієнтури.
2. Бюджет маркетингу передбачає розподіл коштів за:
+ складовими маркетингу, цільовими ринками та конкретними заходами;
– напрямами різних видів діяльності, цільовими сегментами, виконавцями;
– елементами діяльності відділу збуту та маркетингу;
– потребами стратегічних зон господарювання.
3 У процесі розробки бізнес-плану на підприємстві виникла дискусія щодо місця складових частин у його структурі. Правильною, на думку маркетолога, є відповідь:
+ базовим для бізнес-плану є план маркетингу;
– план виробництва є основною складовою бізнес-плану;
– найважливішою складовою бізнес-плану є фінансовий план;
– базовим для бізнес-плану є організаційний план.
4. Запропоновані Майком Портером базові конкурентні стратегії – це:
+ концентрації, диференціації, лідерства за рахунок зменшення витрат;
– доповнення товару новими характеристиками, оновлення асортименту, поліпшення якості;
– інтенсивне зростання, інтеграції, розвитку ринку.
– усі відповіді правильні.
5. Фірма вирішила розробити бюджет маркетингу. Маркетолог запевняє керівництво фірми, що це:
+ сума коштів на маркетинг з розподілом за видами робіт;
– загальна сума коштів на маркетинг;
– розрахунок коштів на проведення рекламної кампанії;
– сума коштів на просування товарів.
6. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку узгодженості таких факторів:
+ задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збереження добробуту суспільства;
– задоволення потреб держави та споживачів, отримання прибутку;
– комерційних зусиль, заходів стимулювання та задоволення потреб споживачів;
– задоволення потреб соціуму та дотримання етичних норм.
7. Місткість ринку будь-якого товару може вимірюватися:
+ як у грошових, так і у натуральних одиницях;
– у грошових одиницях;
– у натуральних одиницях;
– інший вимір.
8. Маркетинг слід розглядати як:
+ інструмент підвищення ефективності та результативності системи будь-якої сфери, пов'язаної з обслуговуванням людини, клієнта;
– засіб забезпечення ефективності торгівлі;
– комплекс результативних дій підприємства на ринку;
– знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.
9. Макромаркетинг – це:
+ заходи маркетингу в національному масштабі, спрямовані на поліпшення якості життя людини та суспільства;
– засіб більш раціонального використання ресурсів країни;
– інструмент задоволення потреб людини на коротко- і довгострокову перспективу;
– спосіб поліпшення якості товарів та послуг національних виробників.
10. Маркетингова концепція ґрунтується на таких засадах:
+ спостереження за поведінкою споживачів;
– виготовленню товарів передують дослідження ринку, а покупці можуть бути згруповані в окремі сегменти;
– виготовлення товарів здійснюється в обсягах, менших від сукупного попиту на ці товари;
– у рамках сегментів покупці надають перевагу тим фірмам, які пропонують кращі товари.
11. Перевагами маркетингової концепції є:
+ вивчення запитів ринку, а потім виготовлення товару;
– задоволення запитів покупців;
– намагання максимально задовольнити сьогоденні потреби споживачів;
– гарантія прибутку фірми.
12. Передумовами запровадження соціальної концепції маркетингу є:
+ готовність фірми поступитися частиною сьогоденних прибутків для виготовлення товарів, які б враховували довгострокові цілі споживача, суспільства;
– не завжди задоволення сьогоденної потреби людини збігається із задоволенням потреби на тривалий період життя;
– не завжди задоволення потреб людини збігається з інтересами суспільства;
– усі відповіді правильні.
13. Концепцію маркетингу не можуть застосовувати:
+ адміністративні установи, обласні та районні органи виконавчої влади;
– підприємства виробничої сфери, торгівлі, харчування, побуту, аудиторські фірми, банки, страхові та рекламні агентства;
– навчальні заклади та лікувальні установи, заклади культури, політичні партії та діячі, спортивні клуби, рок-групи;
– у кожному з варіантів є підприємства, які не можуть застосовувати концепцію маркетингу.
14. Запровадження концепції маркетингу необхідне та ефективне за умов:
+ узгодження експорту та імпорту країни з внутрішнім ринком, наявності сировинних та виробничих резервів;
– ринку покупця, дійової системи захисту прав споживачів, гарантії "свободи" на підприємстві та за його межами;
– монополії виробника, ринку продавця;
– усі відповіді правильні.
15. Для якої із таких ситуацій на ринку товарів та послуг можна запропонувати синхромаркетинг:
+ наявна кількість місць у кінотеатрах міста не дає змогу задовольнити всіх бажаючих відвідувати сеанси у вечірній час;
– на ринку молока спостерігається надмірний попит на молоко підвищеної жирності;
– на ринку тютюнових виробів існує стабільна тенденція зростання попиту на тютюнові вироби серед молоді та юнацтва;
– на ринку овочів попит значно перевищує пропозицію цього товару.
16. Чинники, які можуть спонукати або навіть остаточно переконати керівництво запровадити маркетинг на підприємстві:
– сповільнення темпів зростання проданих товарів, прибутків;
– зміна попиту на товар, зростання витрат на продаж товарів;
– загострення конкурентної боротьби на ринку;
+ усі відповіді правильні.
17. Ефективне законодавство щодо захисту прав споживача розглядається як умова застосування маркетингу у зв’язку з тим, що:
+ сприяє успіху на ринку тих фірм, які пропонують товари відповідно до вимог людей та суспільства і перешкоджає фірмам, які таких вимог не дотримуються;
– змушує фірму максимально враховувати потреби споживача;
– розцінюється як серйозний бар'єр на шляху виробництва і продажу товарів, що суперечать за своїми параметрами вимогам людей та суспільства;
– усі відповіді правильні.
18. Обмеження можливостей застосування маркетингу на сучасному вітчизняному ринку полягає у тому, що:
+ на незрілому ринку можливий тільки незрілий маркетинг;
– маркетинг доцільний переважно на експортних для України ринках;
– кваліфікований маркетинг може бути здійснений тільки під керівництвом визнаних закордонних фахівців;
– маркетинг на українському ринку – поки що суто теоретична дисципліна і стане необхідним у міру виходу економіки України на рівень економічно розвинених країн.
19. Маркетинг вивчає:
+ кон'юнктуру продуктів харчування й інших;
– виробництво пропонованих до збуту виробів;
– загальний рівень цін в умовах інфляції;
– технологічні можливості забезпечення рівня якості товарів відповідно до запитів окремих груп споживачів.
20. Провідним ринком, що визначає перспективи розвитку інших ринків, є:
+ ринок споживчих товарів;
– ринок засобів виробництва, інвестиційних товарів;
– ринок коштів;
– ринок продуктів харчування.
21. Фірма "Технологія XXI" бажає впровадити методи сучасного маркетингу. Девіз, який найбільш відповідатиме новому стилю діяльності:
+ покупець завжди правий;
– наш бізнес – роби гроші;
– продавай, продавай, продавай;
– встановлюй ціни нижчі.
22. Макросередовище маркетингу фірми не визначає:
+ внутрішньокорпоративні взаємини на фірмі;
– природні і та науко-технічні фактори;
– економічні фактори;
– фактори культурного середовища.
23. До основних елементів комплексу маркетингу належать:
+ товар, ціна, методи розповсюдження та комунікації;
– потреба, попит, товар;
– попит, сукупність існуючих та потенційних покупців;
– ціна, методи розповсюдження та методи просування.
24. Звіт про ринкове середовище підприємства має містити інформацію:
+ про зміни у середовищі споживачів, каналів розповсюдження, конкурентів, громадської думки, підприємства;
– про споживача, ринок, податкову політику держави, канали розповсюдження;
– про зміни у середовищі конкурентів, споживачів, засобах масової інформації;
– про зміни у нормативному, конкурентному середовищах, на міжнародних ринках.
25. Мікромаркетинг слід розглядати:
+ як діяльність підприємства на підставі дослідження ринку, спрямовану на задоволення потреб споживачів і досягнення мети підприємства;
– як прогнозування запитів клієнтів і відповідно до цього виготовлення чи закупівлю товарів;
– як певний перелік операцій, які виконують фахівці на підприємстві та в регіоні, що обслуговують це підприємство;
– як ефективний засіб забезпечення доходів підприємства, який базується на досконалих знаннях ринку.
26. Маркетингова діяльність фірми полягає:
+ у діях, спрямованих на освоєння нових ринків, активізацію потенційних можливостей обміну;
– у виявленні та задоволенні потреб і запитів клієнтів, пошуку нових способів їх задоволення;
– у створенні невідомих для клієнтів потреб та їх задоволенні;
– усі відповіді правильні.
27. Об'єктами маркетингу можуть бути:
– товари, послуги;
– фірми, місця (будівельні майданчики, дачні ділянки, курортно-санаторні місця тощо);
– люди, ідеї;
+ усі відповіді правильні.
28. Суб'єкти маркетингу – це:
– виробники товарів, фірми обслуговування, ВНЗ, клініки, театри, рок- групи;
– гуртові та роздрібні підприємства торгівлі;
– банки, спортивні клуби, політичні партії;
+ усі відповіді правильні.
29. Продукція вашої фірми функціонує на місцевому ринку (хліб, молоко та ін.), тому варто врахувати думку, насамперед, таких контактних аудиторій:
– місцевої преси та громадських груп, об'єднань;
– споживачів товарів, які продукує ваша фірма;
– внутрішньої контактної аудиторії (робітників і службовців фірми);
+ усі відповіді правильні.
30. Мета системи маркетингу:
+ поліпшення якості життя суспільства;
– досягнення максимуму споживання товарів;
– збільшення задоволення потреб споживачів;
– усі відповіді правильні.
31 Маркетингові цілі підприємства:
– збільшення частки підприємства на ринку;
– створення іміджу підприємства та його товарів;
– досягнення максимального прибутку;
+ усі відповіді правильні.
32. Поняття "конкуренція" найкраще характеризують такі ознаки:
– боротьба виробників, торговців за ринки збуту;
– форма розвиту продуктивних сил;
– комерційне суперництво фірм;
+ усі відповіді правильні.
33. Для ринку покупця характерні:
+ конкуренція виробників, продавців та економічна свобода дій фірми на ринку;
– конкуренція серед покупців;
– адміністративні дії, в межах яких працюють фірми на ринку;
– правильна відповідь відсутня.
34. Суб'єктами конкуренції є:
+ підприємства, які виробляють і продають або купують і продають товари;
– малі підприємства, спільні підприємства;
– державні підприємства;
– підприємства споживчої кооперації.
35. У країнах з розвинутою економікою більшого поширення набувають нецінові методи конкуренції, зумовлені тим, що:
– зниження ціни має свою межу;
– зменшується кількість покупців, що реагують на зниження ціни;
– поширюються асоціації "низька ціна – низька якість";
+ усі відповіді правильні.
36. Нецінові методи, конкурентної боротьби, які можуть бути застосовані в торговельній сфері, – це:
+ високоякісне обслуговування покупців;
– новизна товару;
– висока якість товару;
– сучасне упакування товару.
37. Першочерговою метою дослідження конкуренції вважається:
+ виявлення тієї частки ринку, яку фірма може реально задовольнити;
– збільшення прибутковості фірми;
– створення позитивного іміджу фірми на ринку;
– збільшення частки фірми на ринку.
38. Закон попиту являє собою таку залежність:
+ коли ціна товару падає, обсяг планованих закупівель, зазвичай, росте;
– зростання доходів споживачів призводить до того, що вони починають купувати більше товарів;
– перевищення пропозиції над попитом, зазвичай, призводить до зниження ціни на товар;
– крива попиту має позитивний нахил.
39. Ринок товарів перебуває в рівноважному стані, якщо:
+ об'єм попиту дорівнює об'єму пропозиції;
– сума цін на товар дорівнює бюджету споживачів;
– ціна дорівнює витратам плюс запланована норма прибутку;
– рівень технології змінюється плавно.
40. Еластичність пропозиції залежить, здебільшого, від:
+ періоду часу, протягом якого продавці можуть пристосуватися до зміни ціни;
– кількості товарів – замінників певного товару;
– того, чи є певний товар предметом першої необхідності або розкоші;
– того, чи належить певний товар до предметів тривалого користування або повсякденного споживання.
41. Маркетингове дослідження потребує сукупності таких складових:
+ інформація, методика дослідження, виконавці;
– фінансування, організація, працівники;
– термін дослідження, досвід дослідника, ресурси;
– усі відповіді правильні.
42. Маркетингове дослідження можна визначити як:
+ систематичний збір і аналіз маркетингової інформації;
– засіб сприяння маркетологам щодо прийняття оптимального рішення;
– гарантію зменшення ризику щодо цільових ринків, ціни товару, реклами та інших складових комплексу маркетингу;
– усі відповіді правильні.
43. Маркетингові дослідження, які можна назвати безперервними, – це:
+ дослідження споживчого кошика сім'ї на всіх етапах її життєвого циклу;
– фактори формування попиту на хліб;
– визначення ресурсів, необхідних для збільшення частки фірми на ринку;
– фактори формування попиту на одяг, взуття.
44. Способи одержання первинної інформації:
+ спостереження, експеримент, опитування;
– ведення статистичного обліку;
– ведення оперативного обліку;
– усі відповіді правильні.
45. Об'єктом маркетингового дослідження на ринку товарів та послуг не може бути:
+ підприємство, яке виготовляє або продає товари;
– покупець, споживач товарів або послуг та потенційний покупець або споживач товару;
– відвідувач торговельного підприємства;
– фермер, який вирощує (виробляє) сільськогосподарські продукти та який купує реманент, машини, насіння.
46. Під час складання анкети слід користуватися непрямими запитаннями якщо:
+ нема переконаності, що респондент дасть достовірну, неперекручену інформацію;
–інформація, яку планується зібрати, незначна за обсягом;
– працюватимуть інтерв'юери високого професійного рівня;
– група інтерв'юерів недостатня для опитування.
47. Досконала конкуренція від недосконалої відрізняється:
+ можливістю впливу окремих конкурентів на попит;
– складом стратегій конкуренції;
– кількістю конкуруючих фірм;
– ступенем напруженості конкурентної боротьби.
48. Головний конкурент визначається:
+ за величиною частки ринку;
– за найкращим співвідношенням між обсягами продажу і пропозиції;
– за обсягом пропозиції;
–за рівнем споживчих властивостей товару
49. Модифікація комплексу маркетингу, зокрема, за рахунок зниження ціни найбільш характерна для етапу життєвого циклу товару:
+ зрілості;
– виведення на ринок;
– зростання;
– спаду.
50. Товарний асортимент характеризують за допомогою ознак:
+ ширини, глибини, насиченості, гармонійності;
– глибини, ширини, стабільності, насиченості, безпеки;
– ширини, насиченості, безпеки, нешкідливості;
– глибини, ширини, стабільності, насиченості.
51. Товар "з підкріпленням" передбачає:
+ гарантії, поставки, кредитування, монтаж;
– рівень якості;
– специфічне оформлення, марочну назву;
– гарантії, специфічне оформлення, марочну назву.
52. Товар знаходиться на етапі зростання. Із перерахованих нижче заходів найдоцільніше застосувати:
+ маркетингові заходи (реклама, стимулювання збуту, виставки, ярмарки);
– зниження ціни товару;
– пошук нових сегментів ринку;
– зменшення витрат на комунікації.
53. Маркетингова стратегія продукту базується на тому, що покупці здійснюють вибір товару за:
+ очевидними і прихованими ознаками товару, які допомагають відрізнити товари конкурентів і привернути увагу покупця;
– якістю виробу;
– зовнішнім оформленням виробу;
– маркою відомої фірми.
54. Для прогнозування обсягу продажу товарів фірмі слід застосувати прогноз:
+ коротко- або середньостроковий;
– тільки короткостроковий;
– тільки середньостроковий;
– середньо- або довгостроковий.
55. За ступенем формалізації до інтуїтивних належить прогноз:
+ експертного оцінювання;
– нормативний;
– трендовий;
– математичного моделювання.
56. Широтою товарного асортименту називається:
+ загальна чисельність груп товарів в асортименті;
– загальна чисельність варіантів пропозиції всіх товарів;
– ступінь розмаїтості товарів різних асортиментних груп;
– правильна відповідь відсутня.
57. Глибина товарного асортименту – це:
+ кількість варіантів пропозиції кожного окремого товару в рамках асортиментної групи;
– довжина параметричного ряду товарів;
– ступінь індивідуалізації товарів за запитами споживачів;
– сукупність всіх асортиментних груп товарів.
58. Базою для успіху товару є:
+ пропозиція товару з підкріпленням;
– рівень товару за задумом;
– характеристики товару в реальному виконанні;
– ціна споживання товару.
59. Кольоровий телевізор – це товар:
+ попереднього вибору;
– повсякденного попиту;
– особливого попиту;
– пасивного попиту.
60. Життєвий цикл товару – це:
+ сукупність фаз впровадження товару на ринок, росту продажу, зрілості товару і спаду продажів;
– інтервал часу від моменту придбання до моменту утилізації, припинення існування товару;
– інтервал часу, у якому попит на сезонний товар проходить усі можливі фази і повертається до вихідної точки;
– процес розвитку продажів товару й одержання прибутків.
61. Максимальна ціна товару визначається:
+ величиною попиту на товар;
– максимальними претензіями на прибуток, що існують у певній галузі виробництва;
– цінами конкурентів на аналогічний товар;
– найвищим рівнем сукупних витрат;
62. Мінімальна ціна товару визначається:
+ рівнем перемінних витрат;
– місткістю ринку товару;
– рівнем сукупних витрат фірми;
– коефіцієнтом еластичності попиту.
63. Найбільш суб'єктивним методом ціноутворення є:
+ прейскурантний метод;
– метод відповідності конкуренту;
– установлення ціни в ході торгів, акта купівлі-продажу;
– завищення ціни.
64. Цінова конкуренція від нецінової відрізняється:
+ рівнем ціни в конкуренції за обсяг збуту;
– рівнем коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною;
– тим, що цінова конкуренція має місце на ринку з високим рівнем доходу;
– неможливістю використовувати безкоштовну рекламу.
65. Ринок, який відповідає положенню, коли попит перевищує пропозицію:
+ ринок продавця;
– ринок споживача;
– ринок цінних паперів;
– ринок товарів.
66. Передумовами виникнення маркетингу є:
– розширення товарного асортименту;
– розширення активів і пасивів підприємства;
+ наявність конкурентного середовища щодо виробників та споживачів продукції;
– здійснення цінової політики.
67. До основних підходів організації маркетингової діяльності відносяться:
+ функціональний;
– регіональний;
– базовий;
– сучасний.
68. Якість маркетингу – це:
– пріоритетне задоволення запитів покупця або клієнта, орієнтація на постійне новаторство, пріоритет довгострокових цілей діяльності над короткостроковими;
– постійна турбота про образ фірми та її продукцію, стимулювання почуттєвого, а не раціонального сприйняття продукту;
– орієнтація діяльності фірми на охорону здоров'я споживачів і навколишнього середовища, тобто забезпечення відповідних заходів безпеки;
+ сумарний ефект філософського, поведінкового, інформаційного аспектів, аспектів принципу дії, диференціації, організаційного і соціального аспектів.
69. Останній період розвитку маркетингу – це:
– «Цикли життя»;
+ «Ера персоніфікації»;
– «Ера витрат»;
– «Ера зростання».
70. Концептуальний підхід сутності маркетингу:
– базується на теорії життєвого циклу товару та тих завданнях, котрі має вирішувати маркетинг на кожному з етапів життєвого циклу;
– розглядається як система з багатьма елементами, що взаємодіють один з одним і з елементами зовнішніх систем;
+ визначається як спрямування ділового мислення, філософія ділової активності, систематизоване і планомірне спрямування всіх функцій підприємства, комплексно-системний підхід до вирішення проблем конкуренції через задоволення потреб споживачів із максимальною вигодою економічного суб'єкта;
– ґрунтується на маркетингових функціях, які, на думку авторів, може виконувати фірма.
71. До завдань, що вирішуються за допомогою маркетингу відносять:
+ аналіз, оцінювання і прогнозування стану та розвитку ринків, на яких фірма реалізує або планує реалізовувати свої товари та послуги;
– аналіз витрат підприємства;
–боротьбу зконкурентами;
–аналіз прибутків підприємства.
72. На етапі усвідомлення проблеми з 'ясовують:
– які конкуренти з'явилися на ринку;
+ чим спровоковане виникнення проблем чи нестатків;
– особливості банківських послуг;
– поведінку після прийняття рішення про покупку.
73. Теорію корисності благ, де корисність розглядається основою їх вартості започаткував:
– А. Монкретьєн;
– У. Петті;
– І.Ф. Галіана;
+ Ж.Б. Сей.
74. До рушійних сил ринкової економіки А. Сміт відносив:
+ дію законів попиту і пропозиції;
– повну зайнятість;
– сильну державну владу;
– цільові державні капіталовкладення.
75. Фундатор маржиналізму – це:
+ Ж. Менгер (1840-1921), Австрія;
– В. С. Джевонс (1835-1882), Англія;
– Л. Вальрас (1834-1910), Франція – Швейцарія;
– А. Маршал (1842-1924), Англія.
76. Представник математичної школи в економічній теорії однієї із шкіл маржиналізму – це:
– А. Маршапл;
+ В. Джевонс;
– Е. Бем-Баверк;
– Дж. Б.Кларк.
77. Основна ідея маржиналізму – це:
– суб'єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;
– раціональність економічної поведінки окремого економічного суб'єкта;
+ дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи в масштабі галузі і господарства;
– граничний аналіз: причинно-наслідковий чи функціональний.
78. Представники австрійської школи маржиналізму – це:
+ Карл Менгер (1840-1921); Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914); Фрідріх фонВізер (1851-1926);
– Фрідріх Август фон Хайєк (1899-1992);
– Йозеф Шумпегер (1883-1950);
– Герман Генріх Гессен (1810-1858).
79. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:
– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;
– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;
– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;
+ виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.
80.Виробнича концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:
+ витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;
– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;
– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;
– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.
81. Товарна концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:
– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;
+ товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;
– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;
– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.
82. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що:
– витрати на виробництво товару мають мінімальними, а ціни – доступними якомога більшій кількості покупців;
– товари повинні мати найвищу якість та експлуатаційні характеристики;
+ зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців мають були максимальні;
– виявлення та задоволення потреб споживачів має бути кращим, ніж у конкурентів.
83. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку:
– прагнення держави, товаровиробників і споживачів до збільшення своїх доходів;
– прагнення товаровиробників до збільшення своїх доходів за рахунок створення дефіциту пропозиції товару;
– прагнення держави контролювати виробництво товарів;
+ задоволення потреб споживачів, одержання товаровиробником прибутку та виконання вимог суспільства щодо збереження довкілля.
84. Основні відмінності концепції маркетингу від інших концепцій:
– перед підприємством не постає завдання задоволення потреб певного прошарку споживачів;
+ задоволення потреб певного прошарку споживачів вимагає проведення цілого комплексу маркетингових досліджень для їх виявлення;
– головне завдання підприємства полягає в тому, щоб досягти певного обсягу продажу своїх товарів;
– комплекс заходів із задоволення попиту не має викликати повторні закупки продукції.
85. Нужда, потреба і попит перебувають у такій ієрархії:
+нужда-потреба-попит;
– потреба-нужда-попит;
– попит-потреба-нужда;
– попит-нужда-потреба.
86. Поняття "потреба" означає:
– потребу, яка підкріплена спроможністю, тобто забезпечена грошима;
– відчуття людиною нестачі чого-небудь;
+ нужду, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особи індивіда;
– засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.
87. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:
+ попит забезпечений купівельною спроможністю;
– попит є конкретнішим поняттям, а потреба – переважно абстрактна;
– попит реалізується на ринку;
– попит порівняно з потребою є суб'єктивним.
88. Потреби відповідно до теорії А. Маслоу розподіляють:
+ на п'ять рівнів і дві категорії;
– на два рівні і п'ять категорій;
– на п'ять категорій і два рівні;
– на п'ять рівнів і три категорії.
89. Соціогенні потреби споживачів – це:
– потреба у відновленні енергії;
– потреба емоційного контакту;
+ потреба в пізнанні, спілкуванні, в самоствердженні;
– потреба в свободі.
90. «4П» у контексті маркетингової діяльності фірми – це:
– спосіб шифрування певного переліку маркетингових робіт на фірмі;
+ скорочені назви відомих стратегій маркетингу в англійській термінології;
– класифікація операцій маркетингу за певною ознакою;
– поділ регіональних ринків, що мають відмінності маркетингового характеру.
91. До основних елементів комплексу маркетингу належать:
– потреба, попит, товар;
– ціна, сукупність існуючих та потенційних покупців;
– заміри обсягу попиту та прогнозування ринку;
+ товар, ціна, методи стимулювання збуту та методи розповсюдження.
92. Рішення підприємця за умов прийняття стратегії розширення меж ринку полягає:
– у розробленні й представленні нового товару чи послуги на існуючих ринках;
+ у пошуку ринків (географічних, демографічних, підприємств) для виявлення можливостей більш широкого їх освоєння;
– у зниженні (можливо на деякий час) ціни на товар;
– у забезпеченні товару більш помітною викладкою в магазинах.
93. Ринок чистої монополії складається із:
– невеликої кількості продавців, надто чутливих до політики ціноутворення й маркетингових стратегій;
+ безлічі продавців та покупців дуже схожого товарного продукту;
– безлічі покупців та продавців, що здійснюють угоди не за єдиною ціною, а в широкому діапазоні цін;
– одного продавця.
94. Промисловий ринок формується з:
+ підприємств-виробників готової продукції;
– підприємств, які закуповують товари для подальшої реалізації споживачам;
– осіб, які купують товари для особистого та сімейного споживання;
– державних установ.
95. Маркетинг промислових товарів – це коли:
– спортклуб пропонує ракетки для любителів тенісу;
– одяг купують студенти;
– гітари розкуповуються рок-групами;
+ жоден не належить.
96.Конверсійний маркетинг зв'язаний з попитом:
– ірраціональним;
– надмірним;
+ негативним;
– відсутнім.
97. Стимулюючий маркетинг зв'язаний з попитом:
– ірраціональним;
– негативним;
+ відсутнім;
– нерегулярним.
98. Розвивальний маркетинг зв'язаний з попитом:
– ірраціональним;
– надмірним;
– негативним;
+ потенційним.
99. Ремаркегинг зв'язаний з попитом:
– ірраціональним;
+ що знижується;
– негативним;
– відсутнім.
100. Синхромаркетинг пов'язаний з попитом:
+ нерегулярним;
– надмірним;
– негативним;
– відсутнім.
101. Підтримувальний маркетинг зв'язаний з попитом:
– ірраціональним;
– надмірним;
+ повноцінним;
– відсутнім.
102. З чим зв'язані сучасні проблеми маркетингу:
– із сталою ціннісною орієнтацією споживачів;
+ із кризами світової економіки;
– із поліпшенням стану довкілля;
– із послабленням конкуренції в глобальних масштабах.
103. Іноді проблеми маркетингу сприяють створенню нових маркетингових можливостей, до яких належать:
– падіння частки некомерційного маркетингу;
– використання застарілих інформаційних технологій у продажу товарів і послуг;
+ прискорення глобалізації економічних процесів;
– погіршення стану довкілля.
104. Основними аргументами критики маркетингу щодо впливу на окремих споживачів є:
– зменшення ціни товарів;
+ використання засобів, що вводять споживачів в оману;
– криза світової економіки;
– поліпшення стану довкілля.
105. До аргументів критики маркетингу, яка ґрунтується на збільшенні ціни, не належить:
– висока вартість збуту;
– висока вартість підтримки іміджу;
– висока вартість реклами та просування;
+ зневага товаровиробників до вимог безпеки.
106. До основних аргументів критики маркетингу щодо впливу на суспільство загалом не належить:
– створення потреби та надмірний матеріалізм;
– недостатність соціально значущих товарів;
– забруднення культурного середовища;
+ нечесна конкуренція.
107. До основних аргументів критики маркетингу щодо виливу на інших підприємців не належить:
– поглинання компаній-конкурентів;
– створення перепон щодо виходу на ринок інших компаній;
– нечесна конкуренція;
+ забруднення культурного середовища.
108. Глобальні маркетингові стратегії – це:
– вузька товарна спеціалізація;
– сегментація;
+ інтернаціоналізація;
– «зняття вершків».
109. Розширення діяльності підприємства за допомогою об'єднання або взяття під контроль інших підприємств – це:
– інтенсивний розвиток;
+ інтеграційний розвиток;
– диверсифікація;
– спеціалізація.
110. Основна перешкода експорту послуг – це:
+ митні бар'єри країн-імпортерів;
– місцеві традиції країн, куди експортують послуги;
– природні фактори;
– соціально-економічні фактори.
111. Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «глобальної» проходить такі стадії інтернаціоналізації:
– експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;
– спорадичний експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;
+ спорадичний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордонним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяльності;
– інвестиційна діяльність.
112. Залежно від геополітичних меж діяльності суб 'єктів виділяються два типи маркетингу:
– експортний та глобальний;
– місцевий та глобальний;
+ внутрішній та міжнародний;
– мікромаркетинг та макромаркетинг.
113. Найсучаснішими формами прямого маркетингу є:
– телевізійний маркетинг та маркетинг прямого відгуку;
– телевізійний та інтерактивний маркетинг;
+ телевізійний маркетинг, маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг;
– маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг.
114. Телевізійна реклама прямого відгуку відрізняється від звичайної телевізійної реклами тим, що:
– значно менша за обсягом;
– присвячена декільком товарам;
+ має вигляд 15-30 хв. програми, присвяченої одному товару;
– застосовується переважно для продажу фінансових послуг.
115. Електронна торгівля – це:
–"торговельні зали", в яких продавці, користуючись новими електронними технологіями, пропонують свої товари та послуги, а покупці відшукують інформацію, яка їх цікавить;
+ процес купівлі та продажу, що підтримується електронними технологіями;
– глобальна система комп'ютерних мереж;
– компанії, які надають інформацію і маркетингові послуги абонентам за певну щомісячну плату.
116. Купівля товарів через Інтернет дає споживачам такі переваги:
+ мінімізацію часу;
– відсутність доступу до порівняльної інформації про подібні товари та компанію;
– неможливість замовлення товару безпосередньо вдома;
– інформаційну перевантаженість мережі.
117. На ринку інформації можна виділити такі основні сектори:
– сектор ділової активності;
– сектор закритої інформації;
+ сектор інформації для спеціалістів;
– сектор комерційної інформації.
118. Користуватися послугами з ремонту комп'ютерної техніки доцільно, якщо вартість ремонту не перевищує:
– 30% від вартості устаткування:
– 40% від вартості устаткування;
+ 50% від вартості устаткування;
– 60% від вартості устаткування.
119. Причини, які спонукають купувати продукцію методом прямого продажу:
– неможливість розпочати власний бізнес і побудувати кар'єру;
– витрачання часу на покупках;
+ наявність особистого консультанта, індивідуальний підхід до клієнта:
– можливість отримати додатковий дохід.
120. Прямі (індивідуальні) продажі – це:
– спеціалізовані замовлення поштою;
+ реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом проведення безкоштовних класів, консультацій і презентацій;
– продаж без доставки додому безпосередньо клієнту;
– реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом продажу за каталогом.
121. Основні переваги прямого продажу для незалежного продавця:
– вузький спектр та асортимент товарів;
– незручний та негнучкий графік роботи;
+ навчання та підтримка з боку компаній прямого продажу;
– неможливість власного бізнесу з мінімальним ризиком та стартовим капіталом.
122. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:
+ законодавчих обмежень і регламентації;
– збитковості;
– думки споживачів;
– сезонності.
123. В Україні екологічне підприємництво формується за такими напрямами:
– використання застарілих технологій для хімічної промисловості;
+ інформатизації виробництва і збуту;
– використання традиційних джерел енергії;
– використання застарілих технології виробництва продуктів харчування.
124. Основними категоріями екологічного маркетингу є:
– обмін;
– екологічні проблеми;
– екологізація довкілля;
+ екологічні товари.
125. Маркетингові об'єктивні ризики – це:
– комбінація певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії у сфері маркетингу, її можливостей та наслідків;
+ певна подія, яка впливає на реалізацію цілей компанії;
– можливість певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії;
– сприймані ризики, з якими стикається споживач під час купівлі товару;
126. Комплекс маркетинг – мікс включає:
– засоби управління підприємством;
+ сукупність інструментів (товар, ціна, збут, просування);
– засоби реалізації товару;
– сукупність функцій маркетингу.
127. Елемент маркетингу, головним змістом якого є вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача – це:
– ціна;
+ розподіл;
– просування;
– товар.
128. Диверсифікація – це:
+ стратегія, яка передбачає вихід підприємства у нові для нього сфери бізнесу;
– більш глибоке проникнення на ринок;
– розширення меж ринку;
– правильна відповідь відсутня.
129. Диверсифікаційний напрям розвитку підприємства може здійснюватися методом:
– концентричної диверсифікації;
– горизонтальної диверсифікації;
– конгломератної диверсифікації;
+ кожний із методів можна використати залежно від конкретних умов.
130. Ситуація, в якій необхідно обов'язково проводити пробний маркетинг – це:
+ невпевненість в успіху нового товару на ринку;
– випуск на ринок товару, аналогічного товарам конкурентів;
– випуск на ринок товару, що являє собою модифікацію товару, реалізованого фірмою на ринку;
– випуску застарілого товару.
131. Маркетингове дослідження – це:
– вивчення теорії і практики маркетингу;
+ дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;
– розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;
– проведення експерименту.
132. Перший крок в алгоритмі процесу маркетингових досліджень – це:
+ визначення проблеми;
– збір та систематизація інформації;
– формування цілей і задач маркетингових досліджень;
– оцінювання конкурентоспроможності підприємства.
133. Останній етап процесу маркетингових досліджень – це:
– розробка дослідницького проекту;
– збір і систематизація інформації;
+ прийняття маркетингових рішень;
– визначення проблеми.
134. Власні організаційні форми проведення маркетингових досліджень – це:
– творчі колективи викладачів та студентів вищих навчальних закладів;
– інформаційні фірми;
– рекламні агентства;
+ власні відділи маркетингових досліджень.
135. Етап процесу маркетингових досліджень, який потребує найбільших витрат, – це:
– розробка дослідницького проекту;
+ збір та систематизація інформації;
– оцінювання інформації;
– визначення проблеми.
136. Сучасна маркетингова інформаційна система – це:
– сукупність програмних засобів та інформації;
+ організаційно-технічна система збору, систематизації та обробки маркетингової інформації;
– система, спрямована на забезпечення процесів прийняття рішень у процесі управління підприємством;
– система, що діє в комплексному та безперервному режимі.
137. Коли під час здійснення операції підприємство пропонує клієнтові нові товари, це:
– реклама комплексу послуг підприємства;
+ крос-селінг;
– іміджева реклама підприємства;
– комерційна реклама.
138. Акцент на якості, престижності в рекламному зверненні товару робиться на стадії його життєвого циклу:
– зрілості;
+ росту збуту;
– виведення товару на ринок;
– спаду.
139. Особливості послуг – це:
– неможливість їх зберігати;
– зміна якості та невід'ємність від кваліфікації людей;
– абстрактний характер;
+ всі відповіді правильні.
140. Впровадження нових послуг на ринок слід здійснювати:
– як тільки намітився спад обсягу продаж найбільш ходових послуг;
+ на основі дослідження ринку;
– всі відповіді вірні;
– правильна відповідь відсутня.
141. Життєвий цикл товару – це крива динаміки товару, представлена в координатах:
– тип клієнта – збут;
+ час – прибуток, збут;
– час – кількість конкурентів;
– час – збиток.
142. Суб'єкти конкуренції – це:
– малі підприємства, спільні підприємства;
– державні підприємства;
+ підприємства, які виробляють і продають або купують і перепродають товари;
– підприємства споживчої кооперації.
143. Ціна лідера – це:
– висока ціна на продукти і послуги особливої якості;
+ ціна, яка встановлюється відповідно до ціни головного конкурента;
– переважно висока ціна під час просування нового продукту, пов'язана із розрахунком на відповідне коло споживачів;
– ціна конкурента.
144. Кількісний показник еластичності – це:
– коефіцієнт кореляції;
– коефіцієнт детермінації;
+ коефіцієнт еластичності;
– коефіцієнт Спірмена.
145. Ціна рівноваги товару на ринку – це:
– ціна, що урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;
– ціна, що балансує витрати на виробництво та якість товару;
+ ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;
– ціна, що балансує запити покупців та їх доходи.
146. Неодноразове сприйняття цільовою аудиторією рекламного звернення – це:
– охоплення аудиторії;
– потужність рекламної кампанії;
– сукупність переглядів;
+ акумулювання аудиторії.
147. До маркетингових комунікацій не відносять:
– іменні;
– оліграфічні;
– електронні;
+ фамільні.
148. Смисловий синонім терміна «просунення» – це:
– формування іміджу;
+ промоушн;
– розподіл;
– виробництво.
149. Основна функція підприємств виробничо-торговельної сфери – це:
– створення робочих місць та забезпечення зайнятості населення;
– створення матеріальних благ суспільства;
+ виробництво та продаж товарів та послуг;
– реалізація задекларованої програми.
150. Маркетинг як нова філософія бізнесу – це, насамперед:
– певна концепція;
– спосіб мислення;
– різноманітні види діяльності фахівців;
+ усі наведені відповіді правильні.
151. Методологічні підходи до характеристики маркетингу – це:
– концептуальний, інституційний;
– функціональний, системно-поведінковий;
– товарний, національний;
+ кожний із зазначених підходів до характеристики маркетингу є актуальним.
152. Теоретичні і практичні підходи до розуміння сутності маркетингу в Україні:
– вичерпано повністю;
+ мають тенденції до розвитку;
– широкі настільки, що не вкладаються у прийнятні межі;
– звужуватимуться внаслідок глибшого вивчення теорії і практики маркетингу.
153. Різниця між концептуальним і функціональним підходами полягає в тому, що:
– перший є узагальнюючим, другий – конкретизованим;
– перший є узагальнюючим, другий – деталізованим;
– перший є проблемним, другий – конкретизованим;
+ жоден з варіантів відповідей не вичерпує суті названих підходів до характеристики маркетингу.
154. Національний підхід до характеристики маркетингу зумовлює тлумачення маркетингу з урахуванням:
– національних традицій у реалізації загальновідомих принципів маркетингу фахівцями окремих країн;
– національних традицій населення, яке обслуговується, його ставлення до споживання або користування товарами, пріоритетів, цінностей;
+ національних традицій, історично сформованих методів і форм торгівлі, ставлення до підприємницької діяльності;
– жоден з варіантів відповідей не відображає суті національного підходу до розуміння маркетингу.
155. Концептуальний підхід до розуміння маркетингу характеризує:
– торговельна діяльність, яка сприяє просуванню товарів від виробників до споживачів;
+ напрям ділового мислення, спрямований на споживача і кінцевий результат діяльність фірми, філософія ділової активності за умов ринкових відносин і конкуренції;
– орієнтована на потреби ринку система організації та управління всіма сторонами ділової активності фірми від конструкторсько-технологічних операцій до діяльності з доведення товару до споживача, його післяпродажного обслуговування;
– засіб одержання адміністрацією підприємства необхідної інформації для прийняття правильних рішень.
156. Маркетинг слід розглядати:
– як засіб забезпечення ефективності торгівлі;
– комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку;
– знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну загалом;
+ інструмент підвищення ефективності та результативності будь-якої системи, зв’язаної з обслуговуванням клієнтів.
157. Своїм успіхом на національному та міжнародних ринках після приватизації підприємство «Львівський склодзеркальний завод» завдячує:
– своєчасним і потужним капіталовкладенням у модернізацію виробничої сфери;
– збігу сприятливих обставин виробничого й збутового характеру;
+ кваліфікованій реалізації концепції маркетингу;
– напруженій праці робітників, інженерно-технічних працівників та продавців.
158. Інструментом, здатним привернути увагу покупця до товарів фірми й бути «компасом» для орієнтації покупця в розмаїтті товарів, є:
– ціни на товари;
– чинний у країні економічний механізм;
+ маркетинг;
– над створенням такого інструменту й досі працюють провідні науково-дослідні інститути.
159.Основним об'єктом уваги у філософії маркетингу є:
– динамізм ринку;
+ потреби споживачів;
– можливості конкурентів;
– побажання посередників.
160. Економіка як попередниця маркетингу нездатна була пояснити ринкові явища, оскільки:
– зосереджувала увагу тільки на економічному боці процесу виробництва;
– зосереджувала увагу на досягненні економічних показників;
– недостатньо знала способи прогнозування ринку;
+ не розглядала процеси виробництва, продажу та споживання товарів як одне ціле.
161. Підприємці домаркетингового періоду концентрували увагу переважно на розв’язанні проблем:
+ виробничого характеру;
– пов’язаних зі збутом виробів;
– закупівлі сировини, складників;
– максимізації прибутків будь-яким способом.
162. Неефективність цінової конкуренції пояснюється, тим, що:
– зниження цін автоматично зменшує доходи фірми;
– зниження ціни, як уявляють покупці, здійснюється тільки щодо недоброякісних товарів;
– ухвалюючи рішення щодо купівлі товарів покупці керуються відомим висловом: «Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві товари»;
+ такий самий хід може одразу застосувати у відповідь фірма-конкурент.
163. Маркетинговій орієнтації фірми не відповідають такі принципи діяльності суб’єктів господарювання:
– гнучкість, висока мобільність діяльності та пристосування до навколишнього середовища;
– науковий підхід до розв’язання проблем, використання програмно-цільового методу управління, системного аналізу, досліджень;
+ централізований підхід до розв’язання основних проблем, прийняття рішень як на фірмі, так і щодо самої фірми;
– активна політика фірми, яка полягає у запровадженні нововведень на виробництві, у процесі освоєння ринку, випереджання конкурентів.
164. Комплексний підхід до розв’язання проблем фірми в контексті її маркетингової діяльності означає:
– визначення мети фірми відповідно до її ресурсів і можливостей;
– узгодження мети фірми з витратами на маркетингові операції;
– поєднання цілей фірми з цілями наявної і потенційної клієнтури;
+ використання усього комплексу маркетингових операцій для освоєння відповідної ніші товарного ринку.
165. Перевага маркетингових засад функціонування підприємств полягає в тому, що в поле зору підприємця потрапляють сфери:
+ виробництва, продажу, споживання (користування);
– управління;
– комерційної діяльності;
– правильна відповідь відсутня.
166. Концепція маркетингу виникла:
– в Японії у XVII ст.;
+ у США наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.;
– у європейських країнах у XVIIІ ст.;
– поступово, еволюційно, і тому важко встановити дату.
167. Першим, хто вказав на те, що маркетинг має стати головною функцією підприємства, а створення цільової групи споживачів — специфічною роботою менеджера, був:
+ Мак-Кармік, Міжнародна компанія прибиральних машин;
– Пітер Друкер, відомий американський теоретик і практик маркетингу;
– перший із клану Міцуї, японський купець середньовіччя;
– аргументованих і спеціальних досліджень у цьому напрямі не проводилося, та й мають вони переважно пізнавальний, а не серйозний теоретичний чи практичний характер.
168. Одним із перших принципів маркетингу на ринку споживчих товарів і послуг застосували:
– компанія «Макдональдс»;
+ купець з м. Токіо, перший із клану Міцуї;
– компанія «Дженерал-електрік»;
– ці принципи були відомі ще в добу першого поділу праці.
169. Між середньовічним купцем, першим із клану Міцуї (Японія, 1650 р.), та сучасною компанією «Універмаги Міцукосі» спільним є:
– відданість клієнтам, турбота про задоволення їхніх потреб;
– нагромадження капіталу;
+ генетична лінія;
– нічого спільного, крім країни функціонування.
170. У перекладі з англійської слово «маркетинг» означає:
– результат дії на ринку;
+ ринкова діяльність;
– прибуток від дії на ринку;
– мета дії на ринку.
171. Американська асоціація маркетингу (ААМ) визначає маркетинг:
– як різноманітні види господарської діяльності;
– діяльність з доведення товарів від виробника до споживача;
– різноманітні види господарської діяльності фірми, зв’язані з отриманням доходів;
+ всі відповіді правильні.
172. Подана ААМ дефініція маркетингу як виду господарської діяльності зі спрямування товарів від виробника до споживача не відображає суті маркетингу, оскільки:
+ стверджує, що маркетинг розпочинається там, де завершується виробництво;
– відводить споживачеві суто пасивну роль користувача доведеними до нього товарами;
– нехтує основним принципом маркетингу: закладати у процесі виробництва товару властивості, здатні задовольнити потреби споживача;
– кожен варіант відповіді певною мірою доповнює інший.
173.Оцінювання ефективності маркетингових рішень належить до групи цілей:
– аналітичних;
– облікових;
+ управління і контролю;
– виробничо-збутових.
174. Перша організація в історії розвитку маркетингу у США – це:
+Американське товариство маркетингу;
– Національна асоціація викладачів курсу реклами;
– Національна асоціація викладачів реклами, перетворена на Національну асоціацію викладачів маркетингу;
– Американська асоціація маркетингу.
175. Кредо засновника компанії «Найк» Філа Найта, що є запорукою її успішної діяльності, звучить таким чином:
– стовідсоткове задоволення потреб клієнта;
– стовідсоткове продаж виготовлених кросівок;
– стовідсоткове охоплення клієнтів ринку;
+ стовідсоткове пропонування всіх можливих видів кросівок.
176. Необхідність застосування концепції маркетингу постала передусім у сфері:
+ економічній;
– соціальній;
– біологічній;
– природній.
177. Запровадження основних засад концепції маркетингу на початковій стадії розвитку маркетингу полягало:
– у підпорядкуванні виробничого циклу запитам клієнтів;
– урахуванні вимог світових стандартів щодо рівня якості;
+ забезпеченні клієнтам ринку широкого вибору товарів;
– інтенсивному рекламуванні та стимулюванні збуту.
178. Концепцію маркетингу спочатку застосували підприємства, фірми сфери:
– торговельної;
– побутових послуг;
+ виробничої;
– яку важко тепер установити.
179. Застосування концепції маркетингу на підприємствах виробничої сфери зумовлено тим, що:
– збитки підприємств через неефективне функціонування системи «підприємство – ринок» були надто великі за обсягом;
+ вони першими зіткнулися з проблемою збуту своєї продукції;
– там працювало найбільше фахівців, здатних підійти до розв’язання проблеми збуту з використанням концепції маркетингу;
– на той час склалася ситуація, яка об’єктивно сприяла застосуванню концепції маркетингу.
180. Концепцію маркетингу не можуть застосовувати:
– підприємства виробничої сфери, торгівлі, харчування, побуту, аудиторські фірми, банки, страхові й рекламні агентства;
– адміністративні установи, обласні та районні виконкоми;
– навчальні та лікувальні заклади, заклади культури, політичні партії та діячі, спортивні клуби, рок-групи;
+ у переліку немає правильної відповіді.
181. Мерчандайзинг слід розглядати:
– як нову концепцію, що змінює концепцію маркетингу;
+ новий підхід у межах концепції маркетингу;
– нову концепцію діяльності фірми, що застосовує маркетинг;
– відповіді п. 1, 3 є правильними.
182. Мерчандайзинг застосовується:
– виключно виробничими фірмами;
– і виробничими, і торговельними фірмами;
– виключно торговельними фірмами;
+ будь-якою фірмою з продажу товарів, послуг, ідей.
183. До ознак мерчандайзингу не належать:
– зосередження уваги фірми на певній назві товару;
+ зниження ціни на товар з певною назвою;
– стимулювання вибору покупцем товару з певною назвою;
– створення привабливості товару в думці, уяві покупця.
184. Об’єктом мерчандайзингу можуть бути:
– товари, пропоновані торговельною фірмою;
– певний товар, товарна група, продаж яких здійснює торговельна фірма, що застосовує особливі прийоми і методи;
+ будь-який товар, пропонований виробничою фірмою протягом певного періоду;
– товар, зазвичай, престижний, що потребує особливих прийомів продажу.
185. Франчайзинг – це:
– лобіювання франчайзером продажу товарів на товарному ринку;
– система певних знижок фірми-франчайзера фірмі-оператору в процесі продажу товарів;
– об’єднання зусиль з продажу товарів фірмою-франчайзером та фірмою-оператором за угодою;
+ надійний метод збуту товарів фірмою-франчайзером.
186. Фірма-франчайзер від фірми-оператора відрізняється тим, що:
+ перша тільки виготовляє, а друга тільки продає;
– перша і виготовляє, і продає, а друга тільки продає;
– перша тільки продає, а друга тільки виготовляє;
– перша тільки продає, а друга і виготовляє, і продає.
187. Фірма-оператор не зобов’язана:
– здійснювати одноразовий платіж франчайзеру за право діяти на ринку від його імені;
+ звітувати йому про доходи та витрати;
– нести перед ним повну відповідальність за якість обслуговування;
– відраховувати йому певну частку власних прибутків.
188. Найпоширеніша серед країн Західної Європи система франчайзингу існує:
– в Італії, Бельгії;
– Франції, Німеччині, Великій Британії;
– Іспанії, Нідерландах;
+ усіх західноєвропейських країнах.
189. В Україні першими систему франчайзингу застосували галузі підприємства:
– металургійної промисловості;
+ лікеро-горілчаної;
– легкої;
– фармацевтичної промисловості.
190. Ознакою поділу підприємств, закладів на комерційні і некомерційні є:
– засоби, інструменти у процесі діяльності;
+ остаточна, кінцева мета;
– сфера, до якої належить підприємство, заклад;
– масштаби, технології, ринки.
191. Феноменальний зліт «Пепсіко» на світовому ринку безалкогольних газованих напоїв можна пояснити:
– унікальними споживчими властивостями напою «Пепсіко», які винайдено внаслідок тривалих наукових досліджень;
– майстерністю віце-президента «Пепсіко» Джона Скаллі в управлінні маркетингом;
+ розгалуженою мережею продажу «Пепсіко» на всіх континентах;
– феномен цього явища ще не досліджено.
192. Різниця між підприємством та фірмою, яка діє на засадах маркетингу, полягає в тому, що:
– підприємство намагається досягти мети завдяки автономним зусиллям кожного підрозділу, а фірма об’єднує спільні зусилля всіх відділів;
– підприємство спрямовує зусилля фахівців на досягнення мети, а фірма домагається такого самого результату завдяки високій кваліфікації працівників;
+ жодної принципової відмінності між ними нема, оскільки змінюється лише форма;
– правильна відповідь відсутня.
193. Кінцева мета фінансового, технологічного та маркетингового відділів фірми в далекій перспективі – це:
– максимізація прибутків;
+ мінімізація витрат;
– оптимізація доходів;
– ощадливість.
194. Проміжна мета поточного періоду діяльності фірми, орієнтованої на маркетинг, полягає:
– у максимальному покритті витрат доходами;
+ у тимчасових збитках, виправданих потребою залучити якнайбільше потенційних покупців;
– у задоволенні запитів клієнтів будь-якою ціною;
– відповіді 1 і 3 є правильними.
195. До маркетингової підсистеми фірми варто включити: