Коренізація - надання народам СРСР можливості розвивати власні культуру й мову, готувати національні кадри. В Україні курс отримав назву українізації

 

Культурна революція (соціалістична) - революційний процес духовного перетворення суспільства, складова частина соціалістичного будівництва, створення соціалістичною культури - вищого рівня в розвитку світової культури, залучення трудящих до досягнень культури.

Культурна революція направлена на перетворення всіх трудящих в соціально активних учасників культурно-історичного процесу, на формування нової людини.

Учення про культурну революцію розроблено В.І. Леніним, що визначив її суть, завдання і цілі (термін «культурна революція» введений Леніним в 1923р. в роботі «Про кооперацію»).

 

Культурно-національна автономія - автономія відособленої етнічної групи в рішенні питань організації освіти і інших форм свого культурного життя. Розповсюджується на всіх представників даної етнічної групи, а не на конкретну територію.

Національно-культурна автономія є видом суспільного об'єднання. Організаційно-правовою формою національно-культурної автономії є громадська організація.

Ліквідація неписьменності, скорочено «лікнеп» (рос. ликбез, скорочення від слів «ликвидация безграмотности») - культурно-освітня кампанія, здійснювана більшовицькою партією у 20-30-ті роки XX ст., спрямована на подолання неписьменності серед широких верств населення, в першу чергу сільського.

Літературна дискусія 1925-1928 років - публічне обговорення шляхів розвитку, ідейно-естетичної спрямованості та завдань нової української радянської літератури, місця і ролі письменника в суспільстві.

Дискусія виникла через глибокі розходження у розумінні природи і мети художньої творчості серед українських письменників, ідейну і політичну конкуренцію літературних організацій. Приводом до неї стала стаття Миколи Хвильового «Про «сатану в бочці» або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян», яка була спрямована проти низькопробної «червоної графоманії», що була написана у відповідь на виступ «Про критику і критиків у літературі» початківця Григорія Яковенка.

Активну участь у дискусії взяли літературні організації «Гарт», «Плуг», «Ланка»-МАРС, пізніше ВАПЛІТЕ і ВУСПП, письменники і громадські діячі Микола Хвильовий, Микола Зеров, Андрій Хвиля, Сергій Пилипенко, Олександр Дорошкевич, Самійло Щупак, Микола Скрипник та ін. У ході дискусії було опубліковано понад 1000 статей. Найбільш резонансними були памфлети Миколи Хвильового «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія», «Думки проти течії», Миколи Зерова «До джерел».

Дискусія мала також політичний аспект - літературну критику використовували для звинувачення опонентів в ідеологічних ухилах. Дискусія засвідчила нову розстановку мистецьких сил. Після «зречення» Миколи Хвильового і «саморозпуску» ВАПЛІТЕ провідні ролі в літературному процесі відігравали ставленики партійного апарату.

Митрополит - другий після патріарха титул єпископа у православній церкві, головуючий в Митрополії.

Націонал-ухильництво, націоналістичний ухил - термін, який був введений Й.В. Сталіним для позначення різних проявів прагнення керівних партійних працівників союзних і автономних республік до самостійності в проведенні національної політики.

 

Національно-культурна автономія - форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної автономії національно-культурна автономія встановлюється не на певній території компактного проживання етнічної групи, а як екстериторіальна форма, пов'язана з розселенням етнічного масиву.

Нова економічна політика - економічна політика більшовиків в Україні 1921-1928 рр., що прийшла на зміну «воєнному комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки

 

Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика, здійснювана партією більшовиків та Радянсько. Державою в перехідний період від капіталізму до соціалізму, націлена на побудову соціалізму шляхом створення умов для всебічного розв’язання ініціативи та творчості усіх трудящих.

(Политическая экономия. Словарь. Политиздат. 1990г.)

 

«Ножиці цін» - це дисбаланс цін між промисловими і сільськогосподарськими товарами, що виник в радянській економіці осінню 1923 року, на другий рік НЕПу.

Промислові товари, якщо розрахувати їх вартість в пудах пшениці, опинилися у декілька разів дорожче, ніж до війни, не дивлячись на нижчу якість. До жовтня 1923 року ціни на промислові товари склали 276 % від рівня 1913 року, тоді як ціни на сільськогосподарські товари - тільки 89 %. Утворилося явище, яке з легкої руки Л.Троцького стали називати «ножицями цін».

Селяни перестали продавати зерно зверху того, що їм було потрібно для сплати податків. Країна, що ще не цілком оправилася від наслідків голоду 1921-1922 років, опинилася перед загрозою нової продовольчої кризи.

Парафія - нижча церковно-адміністративна організація у християнських церквах на чолі з церковною радою, що об'єднує вірян, яких обслуговують служителі одного храму.

У православ'ї парафія - це громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об'єднаних навколо храму.

Парафія становить частину єпархії, що перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священиком-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.

 

Продподаток - продовольчий натуральний податок, що стягується з селянських господарств, введений декретом ВЦВК від 21 березня 1921 року замість продрозкладки. Продподаток стягувався «у вигляді процентного або пайового відрахування від вироблених в господарстві продуктів, виходячи з обліку урожаю, числа їдців в господарстві і наявності худоби в нім». Продподаток встановлювався як прогресивний податок, з посиленням тяжкості обкладення для куркульської частини села. Господарства бідних селян звільнялися від продподатку.

Продподаток був скасований разом з тим, що існував з ним «подворноденежным», загальногромадянським, «трудгужналогом» і іншими місцевими податками у зв'язку із зміцненням грошової системи і введенням єдиного сільськогосподарського податку 10 травня 1923 року згідно з рішенням XII з’їзду РКП(б) про податкову політику в селі з тим, щоб «рішуче покінчити з множинністю обкладення» і з тим, «щоб селянин міг наперед і твердо знати суму прямого обкладення, що належало з нього, і мати справу тільки з одним складальником цього податку».

 

Продрозкладка (скорочення від словосполучення продовольча розкладка) - система державних заходів, здійснена в періоди військової і економічної криз, направлених на виконання заготівель сільськогосподарської продукції полягав в обов'язковій здачі виробниками державі встановленої («розверстаною») норми продуктів по встановленою державою цінам.

Релігія (від лат. religio - зв'язок) - віра, особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.

У широкому сенсі, як суспільний інститут, релігія це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д.

Синдикати - одна з форм капіталістичної монополії - договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами. Зазвичай організувалися у формі акційних спілок фірм-учасників Синдикат, зі спільним статутним капіталом та єдиним репрезентативним органом (управою), що приймав спільні замовлення від споживачів і розподіляв їх за квотами між членами синдикату. У Російській імперії синдикати виникли наприкінці XIX ст. Перед революцією 1917 їх нараховувалося від 100 до 140.

Під час революції синдикати були націоналізовані. За НЕПу існували державні синдикати, що здебільшого також були територіальні. Їх було ліквідовано у 1929-30 роках.

Союзний договір – 1) у міжнародному праві договір двох або декількох держав, учасниці якого зобов'язуються в певних ситуаціях діяти спільно (напр., надання взаємної допомоги на випадок війни); 2) договір про створення союзної (федеративної) держави (напр. Договір про утворення Союзу РСР від 30 грудня 1922р.).

 

Теорія боротьби двох культур – теорія, відповідно до якої, російська культура в Україні пов'язана з прогресивним пролетаріатом і містом, у той час як культура українська - з відсталим селянством і селом. Російська культура рано чи пізно переможе, і обов'язок комуністів полягає в тому, щоб підтримати цей «природний процес».

Товариство спільної обробки землі (ТСОЗ) - одна з форм колективізації сільського господарства. ТСОЗи організувалися на добровільній основі для спільної обробки землі, яку селяни усуспільнювали, але залишали в приватній власності реманент (однак спільно ним користувалися), хату, присадибну площу та свійських тварин. Діяли ТСОЗи на підставі статуту 1924 року, який передбачав розподіл прибутків між членами ТСОЗ відповідно до кількості переданої землі, вкладеної праці та засобів виробництва, інколи кількості членів родини. Частина прибутку призначалася на придбання реманенту. В Україні, як і в усьому СРСР, ТСОЗи існували на початку радянського періоду. Проте, хоч уряд заохочував до їх організації й підтримував їх фінансово, в 1923-1924 роках вони становили лише 2,5% всіх колгоспів УРСР, в 1925-1926 - 43,3%, в 1928 вже 73,8%, але ледве 1,3% всіх сільських господарств. За так званої суцільної колективізації основною формою колгоспу стала сільськогосподарська артіль і ТСОЗи перестали існувати.

Трест - державне промислове підприємство, якому надана самостійність у виробництві своїх операцій згідно затвердженому для них статуту і який діє на основі комерційного розрахунку з метою витягання прибули

 

Федерація (лат. foederatio - об'єднання, союз) - форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів.

ФЗУ - школа фабрично-заводського учнівства, школа ФЗУ. Основний тип професійно-технічної школи в СРСР з 1920 по 1940 рік. Абревіатура ФЗУ часто помилково розшифровується як «фабрично-заводське училище».

Школи ФЗУ діяли при великих підприємствах для підготовки кваліфікованих робочих. Термін навчання 3-4 роки. У школу приймалася молодь 14-18 років з початковою освітою. Разом з професійним навчанням в школі велася загальноосвітня підготовка.

У 1930-1939 роках навчання проходило в основному на базі 7-річної школи і, із-за скорочення часу на загальноосвітні предмети, термін навчання знизився до 1,5-2 років. У 1940 році більшість шкіл ФЗУ були реформовані в школи ФЗО, зберігшись переважно в легкій і харчовій промисловості.

 

«Хвильовизм» - термін для позначення поглядів Миколи Хвильового та його однодумців, що полягали в наступному.

Сповнений ідеалістичних сподівань, комуніст Хвильовий гірко переконується у кричущій невідповідності між теорією й практикою більшовиків у національному питанні та у російському шовінізмі партбюрократів, які, за його висловом, ховали свою упередженість «у Марксовій бороді». Щоб урятувати революцію від згубного впливу і російського націоналізму, Хвильовий вирішує викрити його. Він доводить, що «пасивно-песимістична російська література сягнула своєї межі й зупинилася на роздоріжжі», та радить українцям відмежуватися від неї. Пристрасний заклик Хвильового до українців іти власним шляхом був висловлений у знаменитому його гаслі «Геть від Москви!»

Хоча Хвильовий звертався насамперед до молодих авторів, які шукали для себе взірці літературної творчості, його позиція, без усякого сумніву, мала політичні мотивації. Однак слід наголосити, що його антиросійськість грунтувалася не стільки на українському націоналізмі, скільки на революційному інтернаціоналізмі. Хвильовий був переконаний у тому, що світова революція доти не переможе, доки один народ, у даному випадку російський, намагатиметься монополізувати її.

Червонець (червінець) - грошова одиниця Радянської Росії, а згодом СРСР, запроваджена у 1922 з метою стабілізації валюти. Один червонець дорівнював 10 рублям. Державний банк розпочав випуск банківських білетів вартістю 1,2,3,5, 10 та 25 червінців. Золотий вміст банкнот становив 7,7423 г чистого золота, тобто він прирівнювався до дореволюційної золотої монети вартістю 10 рублів.

Незабаром повновартісні червінці поширилися на грошовому ринку СРСР, що сприяло успішному завершенню грошової реформи 1922-1924 рр.

У 1923 р. карбовано золоті монети масою 8,6 г (7,74 г чистого золота). Невелику кількість золотих монет випущено в 1925р.

Внаслідок грошової реформи 1947р. були замінені новими банківськими білетами, номінал яких позначався в рублях.

Червінці карбували також у 1975-1982 рр., але винятково для потреб колекціонерів.