Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про корупційні правопорушення

З метою належного обліку корупційних правопорушень у всіх розглянутих адміністративних протоколах суддя надсилає форму № 2-К до органу, працівник якого склав протокол, не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили чи повернення адміністративного протоколу після розгляду судом апеляційної інстанції. Порядок подання форми № 2-К про адміністративне корупційне правопорушення до інформаційних підрозділів ГУМВС, УМВС здійснюється аналогічно порядку подання форми № 1-К.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про цей реєстр затверджено наказом Міністерства юстиції України № 39/5^[63]. Згідно з п. 2.2 цього Положення підставою для внесення реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили. Електронна копія рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення надсилається до Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Міністерства юстиції України, що забезпечує внесення (вилучення) цих відомостей у реєстр.

Завершальним етапом провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення є виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ст. 298 КУпАП такі постанови є обов’язковими для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Вони підлягають виконанню з моменту їх винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України, і звертаються до виконання суддею, який виніс постанову. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження чи опротестування постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. Питання, пов’язані з виконанням цієї постанови, вирішуються суддею, який її виніс. Згідно ст. 305 КУпАП суддя також має здійснювати контроль за правильним і своєчасним виконанням винесеної ним постанови про накладення адміністративного стягнення.

У випадках накладення на особу, яка вчинила адміністративне корупційне правопорушення, стягнення у виді штрафу, він має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення стягнення, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України. Згідно з вимогами п. 22 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України^[64] кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до складу доходів загального фонду Державного бюджету України. Вони сплачуються на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України. Оскільки обов’язок сплати штрафу покладається на конкретну особу, визнану винною у вчиненні адміністративного правопорушення, то вона особисто повинна його виконати. Тому сплата цього штрафу з розрахункових рахунків підприємств та організацій є неправомірною.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. На практиці трапляються випадки направлення постанов про накладення штрафу для виконання до бухгалтерії підприємства, де працює особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане, однак, є прямим порушенням закону.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного корупційного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом. Їх виконання здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

Умови і порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження»^[65]. Частиною 2 ст. 11 цього Закону визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред’явлена на примусове виконання до органу виконавчої служби не раніше ніж 15 днів з дня вручення копії постанови правопорушнику, та, відповідно до ст. 22 Закону «Про виконавче провадження» – не пізніше ніж 3 місяці, починаючи з наступного дня після набрання нею юридичної сили.

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, або про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається судді, який виніс постанову.