Система тотального менеджменту якості

/ Міжнародна організація стандартизації (ІСО) узагальнила весь накопичений позитивний досвід робіт в сфері підвищення якості продукції і розробила на цій основі стандарти серії 9000 і 10000, що лягли в основу принципів Загального Керування Якістю (TQM).

Таким чином, накопичений позитивний досвід став надбанням виробників продукції всіх країн світу.

Загальне керування якістю являє собою концепцію, яка передбачає всебічне цілеспрямоване і добре скоординоване застосування систем і методів керування якістю у всіх сферах діяльності - від досліджень і розробок до післяпродажного обслуговування за участю керівництва і службовців усіх рівнів і за раціонального використання технічних можливостей.

Сучасна система TQM базується на теорії Тейлора, адже вона змушує робітників не тільки виконувати операції, а й виявляти проблеми та знаходити шляхи їх вирішення.

TQM складається з трьох частин:

А) Ключова система - методи й засоби, що застосовуються для аналізу і дослідження. Вони базуються на загальновизнаному математичному апараті, статистичних методах контролю.

Б) Система технічного забезпечення - це прийоми і програми, що дозволяють навчити персонал володінню цими засобами і їх правильному використанню.

В) Система безперервного розвитку самих принципів і змісту TQM.

Ефективність TQM залежить від трьох ключових умов:

А) вища посадова особа енергійно виступає за підвищення якості;

Б) інвестиції вкладаються не в устаткування, а в людей;

В) організаційні структури перетворюються чи створюються спеціально під загальне керування якістю.

Оскільки Загальне Керування Якістю передбачає всебічне керування всією діяльністю підприємства, то TQM містить у собі:

· Контроль у процесі розробки нової конструкції.

· Оцінку якості досвідченого зразка, планування якості продукції і виробничого процесу, контроль, оцінку і планування якості матеріалу, що поставляється.

· Вхідний контроль матеріалів.

· Контроль готової продукції.

· Оцінку якості продукції.

· Оцінку якості виробничого процесу.

· Контроль якості продукції та виробничого процесу.

· Аналіз спеціальних процесів (спеціальні дослідження у сфері якості).

· Використання інформації про якість продукції.

· Контроль апаратури, що дає інформацію про якість продукції.

· Навчання методам забезпечення якості, підвищення кваліфікації персоналу.

· Гарантійне обслуговування.

· Координацію робіт у сфері якості.

· Спільну роботу стосовно якості разом з постачальниками.

· Використання циклу PDCA (plan - do - check - action).

· Роботу кружків якості.

· Керування людським фактором.

· Роботу у сфері якості за методом міжфункціонального керування.

· Участь у національних компаніях з якості.

· Вироблення політики стосовно якості.

· Участь службовців у фінансовій діяльності, виховання свідомого ставлення до якості.

· Проведення заходів для формування культури якості.

· Підготовку управлінських кадрів для керівництва діяльністю у сфері якості.

· Покладання відповідальності за діяльність у сфері якості на вище керівництво.

Поняття стандартизації.

/ Стандарт - це документ, розроблений на основі консен­сусу і затверджений визнаним органом, у якому встановлю­ються правила загального і багаторазового використання, за­гальні принципи або характеристики, які стосуються різних видів діяльності та її результатів, і котрий спрямований на досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі. В перекладі з англійської слово «стандарт» означає зразок, норму, основу. Стандартизація ґрунтується на досяг­неннях науки, техніки та передового досвіду і має бути на­дійним гарантом якості товарів, які надходять на внутрішній і зовнішній ринки. Стандартизацію розглядають у трьох аспе­ктах:

як практичну діяльність;

як частину системи управління;

як науку.

Стандартизація як практична діяльність полягає в роз­робці, впровадженні і застосуванні нормативних документів і нагляді за виконанням вимог, правил і норм, викладених у них.

Стандартизація як частина системи управління здійсню­ється на основі державної системи стандартизації, яка спира­ється на комплекс основних стандартів в галузі технічної по­літики і управління якістю продукції.

Стандартизація як наука виявляє, узагальнює й аналізує закономірності в галузі стандартизації, у теорії систематизації, класифікації і кодуванні об'єктів, у розвитку наукових методів, у науковому обґрунтуванні норм і вимог до об'єктів стандартизації.

Будь-який товар, що надходить на ринок, повинен випус­катися у відповідності до вимог нормативних документів зі стандартизації, незалежно від того, на підприємстві якої фо­рми власності він виготовлений.