Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно – модулною системою 1 страница

До друку

Проректор з навчальної та методичної роботи

________________________М.М.Касьяненко

«___»___________________________2010 р.

 

Навчально-методичний комплекс дисципліни

«Теорія держави і права»

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної форми навчання

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Право»

статус дисципліни: нормативна

 

 

 

Ірпінь - 2010

 

 

Навчально-методичний комплекс дисципліни “Теорія держави і права” містить робочу навчальну програму, конспект лекцій, методичні вказівки до організації семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів, контрольні роботи, екзаменаційні питання, літературу.

 

 

Автор (и): Самофалов Л.П., к.ю.н., доцент,

завідувач кафедри теорії та історії

держави і права

 

Старостюк А.В., к.ю.н., доцент

кафедри теорії та історії

держави і права

 

 

Карпунчев П.В., в.о. доцента

кафедри теорії та історії

держави і права

 

Талах А.М. старший викладач

кафедри теорії та історії

держави і права

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права, протокол № ___ від „___” _______ 2010 р.

 

Завідувач кафедри ___________ Л.П.Самофалов, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри теорії та історії

держави і права

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні вченої ради юридичного факультету,

протокол № ___від „____”_____________ 2010 р.

 

 

Голова вченої ради юридичного факультету _________ Самілик Г.М., к.ю.н., доцент, декан юридичного

факультету

 

Завідувач навчально-методичного відділу ____________ О.О.Бойко

 

 

Реєстраційний №_______

 

 

Структура та зміст навчально – методичного комплексу

 

 

№ п/п	Назва розділу	№ сторінок
1.	Передмова
2.	Опис навчальної дисципліни
3.	Структура навчальної дисципліни
4.	Зміст навчальної дисципліни за модулями та перелік питань для підсумкового модульного контролю
5.	Методи оцінювання та розподіл балів за модульно – рейтинговою системою
6.	Опрний конспект лекцій
7.	Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи
8.	Контрольні роботи
9.	Тестові завдання з курсу
10.	Екзаменаційні питання
11.	Тематика курсових робіт
12.	Рекомендована література

 

 

 

 

Передмова

 

Курс „Теорія держави і права” призначений для вивчення студентами та курсантами університету державної податкової служби України, які навчаються за спеціальністю 6.060100 „Правознавство”, 6.060102,,Правоохоронна діяльність.

Мета курсу „Теорії держави і права” - це оволодіння студентами та курсантами системою загальнотеоретичних сучасних знань про основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Завдання дисципліни:

1) засвоїти систему державно-правових понять і категорій, в тому числі: поняття держави, типи і види держав, суть і форми держав, функції і механізм держав, поняття і суть права, форми права, поняття і структура правових норм, поняття правовідносин, законність і правопорядок, правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність тощо;

2) ознайомити студентів та курсантів з практикою застосування цих понять і категорій в процесі законотворчої та право реалізаційної діяльності державних органів України;

3) підготувати студентів та курсантів І курсу до вивчення галузевих юридичних наук, до вивчення і розуміння законодавства інших нормативно-правових актів і різних форм права;

4) навчити студентів та курсантів навикам самостійного теоретичного правового мислення в процесі проведення семінарських занять, вмінню творчо аналізувати і узагальнювати державно-правові явища, правильно-користуватися науковою літературою і першоджерелами;

5) привести курс загальної „Теорії держави і права” у відповідність з вимогами державно-правового життя України; поєднати теорію держави і права з практикою побудови демократичної правової держави в Україні, формування системи права і системи законодавства на базі нової Конституції України;

6) на підставі досвіду викладання аналогічних курсів в університетах зарубіжних країн доповнити програму курсу новими темами або окремими питаннями, з метою розширення правового світогляду курсантів і підвищення рівня їх професійної їх підготовки.

Перевірка знань проводиться за модульно-рейтинговою системою.

З цією метою програмний матеріал навчальної дисципліни поділяється на три модулі.

Перший модуль охоплює Т. 1. – Т. 7, другий – Т. 7– Т.13, третій – Т.14 –Т.21

Контроль успішності навчання відбувається протягом навчальних семестрів, включаючи в себе різні види контролю: опитування, перевірка контрольних робіт, індивідуальних, тестових та усних робіт, а також самостійної роботи.

Знати:

1. основні закономірності щодо виникнення, розвитку і функціонування держави і права та державно-правових явищ;

2. методи наукового пізнання, які використовуються даною дисципліною.

Вміти:

3. оцінювати політико-правові явища із загальнолюдських позицій, чітко формувати свої думки і чітко їх висловлювати, пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами практики органів податкової служби;

4. самостійно виділяти спільне і відмінне в політичних і правових явища суспільного життях, робити узагальнення, порівняння.

В процесі викладання дисципліни використовується кредитно-модульна система організації навчального процесу, яка відповідає вимогам ECTS. У навчальному процесі використовуються такі методи навчання:

· лекції для потоків;

· семінарські заняття;

· самостійна робота;

· індивідуальні завдання.

Курс розрахований на 252 аудиторних годин (56 годин лекційних, 48 годин семінарських, 106 години - самостійна робота, 42 годин –індивідуальної роботи). Підсумковий контроль проводиться в першому семестрі складається з підсумкової атестації (ПМК), а в другому – проводиться іспит.

Оцінювання знань студентів та курсантів здійснюється за допомогою оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, тестових завдань, письмових контрольних заходів, оцінювання індивідуальних завдань.

 

Опис навчальної дисципліни

„Теорія держави і права”

 

1.Предмет: основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, їх сутність і призначення в суспільстві, розвиток і функціонування державно-правових явищ.

2. Мета: розкрити сутність теорії держави та права як методологічної основи галузевих та спеціальних юридичних наук, системи знань, що формує сучасне теоретичне мислення юриста-фахівця.

 

Змістово-модульна структура дисципліни   Курс: перший   Семестр: перший, другий	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів:   - національних – 6,8 - ECTS – 6,8     Модулів: 3     Загальна кількість годин: 252	0304 „Право”   6.030401 „Право”     бакалавр	Нормативна   Рік підготовки: 1   Семестр: 1-2   Лекції: 56 годин Семінари: 48 годин Індивідуальні заняття: 42 години Самостійна робота: 106 годин Вид контролю: І семестр – ПМК ІІ семестр -іспит

 

Структура навчальної дисципліни

«Теорія держави і права» галузь знань 0304 «Право»

за напрямком підготовки – 6.030401 «Право»

-

№ п/п	Змістові модулі	Розподіл годин
Всього	Лекції	Семін.	Інд. роб	СРС
Модуль 1 =2,1 залікових кредитів – 76години
	Предмет, метод та функції науки теорії держави і права
	Поняття, походження і розвиток держави
	Суспільство, держава, право і громадянин
	Держава і політична система суспільства
	Форми держави
	Функції держави
	Механізм держави
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)
Модуль 2 = 1,8 залікових кредитів – 66 години
	Поняття, походження, розвиток і структура права
	Норми права в системі соціальних норм
	Система права і система законодавства
	Правоутворення та форми права
	Реалізація норм права
	Тлумачення норм права				-
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)
ВСЬОГО В І СЕМЕСТРІ
Форма підсумкового контролю – ПМК
Модуль 3 = 2,9залікового кредиту – 106 годин
ЗМ 3. Правові відносини, юридична відповідальність та механізм правового регулювання
	Правові відносини
	Правова поведінка, правопорушення і юридична відповідальність
	Законність і правопорядок
	Правова свідомість і правова культура
	Правове регулювання та його механізм
Всього по ЗМ 3
ЗМ 4. Національні правові системи та сучасні концепції держави і права
	Процесуальне право та його характеристика
	Основні правові системи сучасності
	Основні сучасні концепції держави і права
Всього по ЗМ 4
ВСЬОГО ПО МОДУЛЮ Форма контролю – контрольний захід (2 год.)
ВСЬОГО З КУРСУ (І, ІІ СЕМЕСТР)
Форма підсумкового контролю – іспит

 

 

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

 

Модуль I- 2,1 кредиту

 

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

 

Тема 1. Предмет, метод та функції науки теорії держави і права

Теорія держави і права – це фундаментальна юридична наука, предметом вивчення якої є основні і загальні закономірності щодо виникнення, розвитку і функціонування держави і права та різноманітних державно – правових явищ. Вона розробляє поняттєво – категоріальний апарат як для «себе», так і для всієї юриспруденції.

Особливості теорії держави і права знаходять своє відображення не лише в її предметі, але й в системі методів, які визначаються як різноманітні способи, прийоми та підходи щодо вивчення держави і права, а також державно –правових явищ. До системи методів теорії держави і права відносять: філософські, загальнонаукові, приватно-наукові і приватноправові методи.

Теорія держави і права характеризується і відповідними функціями, які представляють собою основні напрямки її дії щодо вирішення завдань поставлених перед нею.

В процесі дослідження державно – правових явищ простежується тісний взаємозв’язок теорії держави і права з системою суспільних наук та юридичних зокрема.

 

Тема 2. Поняття, походження і розвиток держави

Держава представляє собою особливу політико – територіальну організацію, яка виражає інтереси всього народу(в демократичному суспільстві) або інтереси економічно пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) і характеризуються такими ознаками: наявність державної влади, територія, суверенітет, символіка, фінансово – грошова система., мова та національна культура.

Розрізняють декілька підходів щодо типологізації держави, а саме: цивілізаційний та формаційний.

 

Тема 3. Суспільство, держава, право, громадянин

 

Суспільство –це певна організація людей, які об’єднують в різні соціальні групи завдяки спільним завданням та меті їх діяльності, що вступають у різноманітні соціальні відносини, мають свою структуру і складають єдиний соціальний організм.

На певному історичному етапі розвитку виникає необхідність формування громадянського суспільства, як суспільства вільних і рівноправних громадян, а також їх добровільних об'єднань, що функціонують на основі права поза безпосередні втручанням держави.

Економічною основою розвитку громадянського суспільства є недержавна власність на засоби виробництва, яка може існувати в індивідуальних та колективних формах.

Структуру громадянського суспільства складають різноманітні соціальні спільності – класові, етнічні, демографічні, професійні тощо.

Держава, приймаючи систему юридичних норм визначає масштаб поведінки, в межах якого функціонують всі учасники суспільного життя. А громадянське суспільство, в свою чергу, допомагає державі здійснювати її завдання та функції.

 

Тема 4. Держава і політична система суспільства

 

Політична система суспільства розглядається як сукупність державних організацій, громадських об'єднань, трудових колективів, що здійснюють функції щодо реалізації політичної влади.

Центральним місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона володіє суверенною владою, виступає офіційним представником всього народу, розповсюджує свої владні веління на всіх осіб, які перебувають на її території та характеризується іншими ознаками.

Держава сприяє створенню громадянського суспільства і підпорядковує свою діяльність його служінню. Вона забезпечує рівні для всіх можливості у сферах життєдіяльності людей, ґрунтуючись на принципі соціальної справедливості.

 

Тема 5. Форма держави.

 

Форма держави представляє собою порядок організації і здійснення державної влади. Вона включає в себе форму державного правління, форму держаного устрою та державний (політичний) режим.

Форма державного правління розподіляється на монархію і республіку.

Форма державного устрою розглядається як територіальний розподіл держави на окремі складові частини і порядок взаємодії між ними. Розрізняють просту і складну форму державного устрою.

Державний (політичний) режим – це способи та методи щодо здійснення державної (політичної) влади. Виділяють демократичний та недемократичний державний (політичний) режим.

 

Тема 6. Функції держави.

 

Функції держави розглядаються як основні напрямки діяльності держави щодо виконання поставлених перед нею завдань та досягнення відповідної мети. В них конкретизуються класова або загальнолюдська сутність держави. Функції держави об’єктивно обумовлені потребами, які існують в суспільстві.

Розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

Залежно від часу здійснення виділяють постійні і тимчасові функції держави.

Щодо соціальної значущості функції держави розподіляються на основні та додаткові.

Розрізняють правові організаційні форми реалізації функції держави.

Методами здійснення функції держави є переконання, примус, а в сфері економічних відносин – прогнозування, планування, пільгове кредитування, інвестування, державні субсидії та інші.

 

Тема 7. Механізм держави

 

В юридичній літературі механізм держави розглядається як цілісна та ієрархічна система державних органів, а також підприємств, установ і організацій, які допомагають державі вирішувати поставлені перед нею завдання.

Складовою частиною механізму держави є апарат держави, який визначається як система органів держави, за допомогою яких здійснюється державна влада.

Державні органи представляють собою відносно самостійні, структурно відокремлені компоненти держаного апарату. Розрізняють органи держави за місцем у системі державного апарату, за змістом діяльності, за способом створення, часом функціонування, складом, масштабом діяльності та деякими іншими критеріями.

 

Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 1:

1. Поняття, структура та функції юридичної науки.

2. Ознаки та предмет теорії держави і права.

3. Поняття та характеристика методології та система методів теорії держави і права.

4. Класифікація функцій теорії держави і права.

5. Роль теорії держави і права в системі юридичних наук.

6. Додержавний період: характеристика суспільної влади та соціальних норм.

7. Причини, що призвели до розпаду родового суспільства та виникнення держави.

8. Теорії походження держави: різновиди та характеристика.

9. Поняття держави та характеристика її ознак.

10. Суть та соціальне призначення держави.

11. Характеристика історичних типів держави.

12. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.

13. Основні складові елементи політичної системи суспільства та їх характеристика.

14. Держава – ядро політичної влади.

15. Характеристика політичної влади.

16. Політична культура: поняття, зміст та структура.

17. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.

18. Поняття та ознаки особи, людини і громадянина.

19. Характеристика правового статусу особи і громадянина.

20. Система основних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

21. Держава і громадянин: лінії взаємодії.

22. Поняття і структурні елементи форм держави.

23. Форма державного правління: монархія та республіка.

24. Характеристика форм державного устрою: унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія.

25. Поняття та види політичного режиму.

26. Поняття та принципи організації і діяльності механізму держави.

27. Поняття та структура державного апарату.

28. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади: поняття та характеристика.

29. Співвідношення органів держави і органів місцевого самоврядування.

30. Податкова служба України та її роль в функціонуванні механізму держави.

 

Модуль 2 – 1,8 кредиту

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

 

Тема 8. Поняття, походження, розвиток і структура права

 

Особливим регулятором суспільних відносин є право, яке визначається в юридичній літературі з різних точок зору, що дає можливість виділити цілий ряд підходів щодо його розуміння. Найпоширенішим серед них є нормативний підхід до визначення права. Суть його полягає в тому, що право – це система норм, які встановлюються державою з метою регулювання важливих суспільних відносин.

Право має соціальну цінність, оскільки має властивість виступати таким соціальним благом, яке приносить користь суспільство й особі шляхом упорядкування важливих суспільних відносин.

Принципи права розглядаються як вихідні засади, основні ідеї що характеризуються універсальністю, загальною значущістю і відображають суттєве положення права. Вони розподіляються на соціально-правові і спеціально-правові. Соціально-правові принципи відображають систему цінностей, що властиві суспільству. Спеціально-правові принципи узагальнюють засади формування та існування власне права як специфічного соціального явища. Вони поділяються на загально правові, галузеві, міжгалузеві і принципи інститутів.

В суспільному житті право відіграє певні функції, які розглядаються як напрями його впливу на суспільні відносини.

 

Тема 9. Норми права в системі соціальних норм

 

Соціальні норми – це правила поведінки людей в суспільстві. Особливим різновидом соціальних норм є норми права, які доцільно розуміти як загальнообов’язкові правила поведінки, встановлені або санкціоновані державою, що забезпечуються можливістю застосування державного примусу.

Розрізняють наступні критерії класифікації норм права: за функціями в механізмі правового регулювання, за предметом правового регулювання, за суб’єктами правотворчості, за формою вираження приписів.

Структурними елементами норми права є гіпотеза, диспозиція і санкція.

Розрізняють такі способи викладення норм права в статтях нормативно - правових актів: повний, відсильний, банкетний.

Тема 10. Система права і система законодавства

 

Система права – це внутрішня будова права, яка складається з норм права, правових інститутів, підгалузей та галузей права.

Галузь права представляє собою сукупність юридичних норм, що регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин.

Підгалузь права – це відокремлена в межах галузі права сукупність юридичних норм, що регулюють великий, відносно самостійний блок однорідних суспільних відносин.

Інститут права – об’єднує норми права, що регулюють певний вид однорідні суспільних відносин.

Система законодавства – це сукупність нормативно – правових актів, що є зовнішньою формою існування правових норм.

Система законодавства включає закони і підзаконні нормативно – правові акти.

 

Тема 11. Правоутворення та форми права

 

Всі форми та способи виникнення, розвитку та зміни права визначаються як правоутворення.

Правотворчість розглядається як правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства у випадках передбачених законом, яка спрямована на створення правових норм, а також їх удосконалення, зміну і скасування.

Формою права є зовнішнє вираження існування норм права. Розрізняють такі форми права: нормативно – правовий акт, правовий прецедент, правовий договір, правовий звичай.

 

Тема 12. Реалізація норм права

 

Втілення приписів норм права в правомірній поведінці учасниківсуспільних відносин визначається як реалізація норм права.

Формами безпосередньої реалізації норм права є: виконання, дотримання і використання. Застосування норм права розглядається як особлива форма реалізації правових норм. В процесі застосування норм права виносяться індивідуальні правові акти, які можна розподілити за такими критеріям: за формою зовнішнього вираження, за суб’єктами прийняття, за юридичною природою, за юридичними наслідками, за галузевою ознакою, за змістом і значенням у механізмі реалізації права і за назвою.

 

Тема 13. Тлумачення норм права

 

Тлумачення норм права слід розглядати як складний вольовий процес діяльності різноманітних суб’єктів, спрямований на становлення точного змісту, що міститься в нормі права.

Існує декілька критеріїв щодо класифікації тлумачення норм права: за об’ємом і за суб’єктами. Тлумачення за об’ємом розподіляється на буквальне, розширене і обмежене. За суб’єктами можна виділити такі різновиди тлумачення як офіційне(нормативне і казуальне) та неофіційне(професійно - правове, компетентно – не правове і буденне).

Способам тлумачення норм права є прийоми, за допомогою яких відбувається аналіз норм права, розкривається їх зміст з метою практичної реалізації. До способів тлумачення норм права слід віднести такі: граматичний, логічний, спеціально – юридичний, системний, історико – політичний, телеологічний і функціональний.

 

Перелік питань для підготовки до модульної контрольної роботи № 2:

1.Поняття та ознаки права.

2.Причини виникнення права.

3.Теорії походження права.

4.Зміст права.

5.Поняття та види принципів права.

6.Визначення та класифікація функцій права.

7.Характеристика основних проявів цінності права.

8.Співвідношення права з іншими соціальними явищами.

9.Поняття та класифікація соціальних норм.

10.Визначення норм права та її ознаки. Види норм права.

11.Структура норми права: поняття „гіпотези”, „диспозиції” та „санкції”.

12.Види гіпотез, диспозицій та санкцій.

13.Способи викладення норм права в статтях нормативно-правових актів.

14. Форми права: поняття та класифікація.

15.Відмінність правотворчості від законотворчості і правоутворення.

16. Стадії правотворчості.

17.Види правотворчості держави і громадянського суспільства

18. Поняття системи права та її ознаки.

19. Правова система суспільства: поняття та характеристика.

20. Характеристика складових елементів системи права.

21. Характеристика основних галузей права України.

22. Нормативно-правові акти України та їх система.

23. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та щодо кола суб’єктів.

24.Реалізація норм права: поняття та характеристика форм реалізації правових норм.

25. Підстави застосування норм права.

26. Основні стадії застосування правових норм.

27. Акти застосування норм права: поняття, ознаки та види.

28.Прогалини в праві та шляхи їх усунення.

29.Тлумачення норм права: поняття та види.

30. Характеристика способів тлумачення норм права.

31. Особливості актів тлумачення норм права.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ(ЗАЛІК)

1. Предмет та методологія теорії держави і права

2. Функції науки теорії держави і права

3. Система юридичних наук і місце в ній теорії держави і права

4. Поняття суспільства і його структура

5. Поняття, ознаки та структура громадянського суспільства

6. Основні причини виникнення держави

7. Поняття та ознаки держави

8. Поняття та структура політичної системи суспільства

9. Поняття та класифікація функцій держави

10. Форми і методи здійснення функцій держави

11. Поняття та елементи форми держави

12. Поняття та принципи організації державного апарату

13. Поняття, ознаки та види органів держави

14. Поняття та ознаки правової держави

15. Визначення та елементи правового статусу особи

16. Види правового статусу особи

17. Класифікація конституційних права і свобод громадян України

18. Поняття та ознаки позитивного права

19. Сутність та соціальна цінність права

20. Принципи права: поняття та види