Для виконання цього розділу, відповідно до індивідуального завдання, слід використовувати дані із документів господарства: карти ґрунтів конкретного господарства, агрохімічні картограми (матеріали останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів господарства), рекомендації з раціонального використання добрив у господарстві, книга історії полів, річні звіти господарства про фінансово-господарську діяльність та економічні показники виробничо-фінансового плану та інші документи, а також матеріали найближчої метеорологічної станції.
Даний розділ складається з трьох підрозділів. По завершенні кожного слід зробити узагальнення.
2.1. Загальна характеристика господарства. Загальні відомості про господарство слід взяти з його офіційних документів. Тут вказується місцезнаходження і назва господарства, його спеціалізація, наявність і місткість складів для зберігання мінеральних добрив (їх характеристика), типових гноєсховищ, торфовищ та інших джерел органічних добрив і меліорантів ґрунту.
Дані про землекористування господарства беруть із річного звіту і подають у вигляді таблиці (додаток Б).
Урожайність сільськогосподарських культур береться за три останні роки і подається у вигляді таблиці (додаток В). Планова урожайність встановлюється, виходячи із досягнутого рівня за останні три роки, з урахуванням приросту рослинницької продукції (10-20 %) за рахунок впровадження засобів інтенсифікації
Приводиться загальна характеристика сівозмін, які є в господарстві. Схема сівозміни, для якої розробляється система удобрення, подається на основі прийнятого в господарстві чергування культур (бажано уникати збірних полів) у вигляді таблиці (додаток Г).
2.2. Характеристика кліматичних умов зони розміщення господарства. В цьому розділі за даними найближчої метеостанції або метеопоста слід дати характеристику кліматичних умов за такими показниками: середньорічна кількість опадів і середньорічна температура повітря, час весняних останніх заморозків, час перших осінніх заморозків, тривалість вегетаційного періоду, запаси продуктивної вологи в ґрунті перед посівом ранніх ярих і перед посівом озимих культур та інші.
Дані характеристики кліматичних умов подають у вигляді таблиці (додаток Д).
2.3. Загальна характеристика ґрунтових умов господарства та агрохімічна характеристика ґрунтів полів сівозміни. Виконанню нього підрозділу слід приділити особливу увагу, тому що ці матеріали служитимуть основою для розрахунків норм добрив і складання плану удобрення та вапнування ґрунтів у сівозміні і вад цього значною мірою залежатиме ефективність і раціональне використання добрив.
Дані для цього підрозділу беруть із матеріалів останнього туру агрохімічного обстеження ґрунтів. У цих матеріалах подано агрохімічну характеристику ґрунтів кожного поля будь-якої сівозміни господарства (дається в індивідуальному завданні).
У матеріалах агрохімічного обстеження ґрунтів не завжди показують цифрове значення рНКСl вмісту рухомих форм поживних елементів, а подають у гектарах площу ґрунту із слабкою, середньою чи підвищеною кислотністю або з низьким, середнім, підвищеним чи високим вмістом рухомих форм поживних елементів. Щоб перевести ці дані в цифрові показники, слід користуватися табличними даними, в яких показана класифікація (групування) ґрунтів за ступенем їх кислотності та вмістом рухомих форм поживних елементів у міліграмах на 100 г або на 1 кг ґрунту. Ці табличні дані є в матеріалах агрохімічного обстеження ґрунтів.
Якщо в матеріалах агрохімічного обстеження ґрунтів відсутні показники ступеня насиченості ґрунту основами (V, %), його потрібно обчислити самостійно за формулою:
V = 
х100%,
де S - сума ввібраних основ, мг-екв. на 100 г ґрунту;
Нr - гідролітична кислотність, мг-екв. на 100 г ґрунту.
Дані агрохімічної характеристики ґрунтів полів сівозміни подають у вигляді таблиці (додаток Е).
При захисті даного розділу необхідно відповісти на запитання.
Запитання до розділу 2
1. Склад твердої фази ґрунту, ґрунтового розчину та ґрунтового повітря і їх роль у живленні рослин.
2. Мінеральна та органічна частини ґрунту як джерело поживних елементів для рослин.
3. Вміст валових запасів та рухомих форм поживних елементів у різних ґрунтах.
4. Шляхи підвищення доступності для рослин основних елементів живлення в ґрунті.
5. Колообіг основних елементів живлення в природі та сучасному землеробстві.
6. Вбирна здатність ґрунту, її види, характеристика та роль у практиці застосування добрив і живленні рослин.
7. Від чого залежить реакція ґрунту? Чим обумовлена кислотність ґрунту? Види кислотності ґрунту?
8.Склад і співвідношення ввібраних ГВК катіонів і їх вплив на властивості ґрунту і живлення рослин.
9.Ємність вбирання ґрунту і її величина для різних ґрунтів, ступінь насичення ґрунту основами. Для чого потрібно знати ці показники?
10. Агрохімічна характеристика дерново-підзолистих, сірих лісових, опідзолених та чорноземних ґрунтів, заходи щодо поліпшення їх родючості.
