Структура програми навчального курсу

1918-1945.

Чернігів

ББК Т3(0)6р30

В-23

УДК 94(4) «1918/1945»+ 94(7) «1918/1945»

 

 

Рецензент: доктор історичних наук, професор Дятлов В.О.

Відповідальний редактор: доктор історичних наук, професор Ячменіхін К.М.

 

А.В.Ващенко

В-23 Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945): навчально-методичний посібник для організації навчання за кредитно-модульною системою для студентів історичного факультету. – Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2008. – 32 с.

 

ББК Т3(0)6р30

В-23

УДК 94(4) «1918/1945»+94(7) «1918/1945»

 

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвітньої історії (Протокол № 1 від 28 серпня 2009 р.)

 

 

© А.В.Ващенко

 

Анотація

курсу “Новітня історія країн Європи та Америки”

Навчальний курс “Новітня історія країн Європи та Америки” охоплює тривалий період історичного часу. За початкову його межу більшість дослідників визначає 1918 рік, пов‘язуючи це із завершенням І світової війни. Верхня межа новітньої історії є рухомою і визначається терміном “сучасний період”. Хронологічно курс Новітньої історії поділяється на два періоди: 1918-1945 рр. та 1945 – сьогодення. Територіально курс охоплює країни Європи (окрім слов’янських держав), а також Північної та Південної Америки.

При вивченні курсу застосовуються країнознавчий, регіональний та проблемний підходи. Зокрема країнознавчий принцип використовується для вивчення особливостей історичного розвитку розвинених країн Західної Європи та Америки (США, Канада, Велика Британія, Франція тощо). Регіональний підхід застосовується при аналізі особливостей суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку країн Північно-Західної, Центральної, Південної Європи та Латинської Америки. Проблемний підхід обумовлений необхідністю акцентування уваги на глобальних, якісно нових чи то своєрідних явищах суспільно-політичного, соціально-економічного розвитку або культурного життя. У рамках курсу знайшли відображення такі проблеми як «Тоталітаризм як суспільно-політичне явище у Новітній історії країн Європи», «Міжнародні відносини у міжвоєнний період», «Друга світова війна», «Світова економічна криза 1929-1933 рр.» тощо.

При вивченні історії окремих країн Західного світу головна увага приділяється особливостям та еволюції державно-правового устрою, політичній історії, моделям, головним принципам та рівню економічного розвитку, особливостям соціальної політики, зовнішньополітичній стратегії та її реалізації. При цьому значна увага приділяється ролі суб‘єктивного фактора у Новітній історії країн Європи та Америки.

Проблеми, пов‘язані із особливостями та розвитком духовної культури окремих країн та Західної цивілізації в цілому, особливості зовнішньої політики окремих країн, загальні тенденції розвитку країн Латинської Америки тощо виносяться на самостійну роботу студентів.

Курс Новітньої історії є інтегрованим, його проблеми переплітаються з іншими навчальними курсами, зокрема «Новітня історія країн Азії та Африки», а також із суспільствознавчими дисциплінами.

Навчальний курс “Новітня історія країн Європи та Америки” розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Курс викладається у VII – VIII семестрах і передбачає по 30 лекційних, 16 практичних та 35 годин самостійної роботи у кожному семестрі.

Пояснювальна записка

 

Пропонований навчально-методичний посібник розроблено для І періоду новітньої історії (1918-1945 рр.) із урахуванням вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджено з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS). І період курсу “Новітня історія країн Європи та Америки ” розділено на 3 змістовних модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є екзамен у VІІ-му семестрі.

Зміст першого модулю складає матеріал тем, присвячених історії становлення та особливостям розвитку недемократичних режимів на теренах Західної Європи. Територіально він охоплює Італію, Німеччину, Іспанію, Португацію та Грецію. Підсумовується матеріал проблемою тоталітаризму, як своєрідного феномена суспільно-політичного розвитку першої половини ХХ ст. Значна увага також приділяється вивченню впливу І світової війни на історичний процес, становленню Версальсько-Вашингтонської системи договорів та формуванню зовнішньополітичної статегії великих країн у міжвоєнний період.

Другий модуль охоплює пробематику, котра стосується особливостей історичного розвитку провідних країн Європи та Північної Америки, а також регіону Північно-Західної Європи та ряду країн Центральної та Східної Європи. Головна увага акцентується на моделях суспільно-політичного та економічного розвитку. Разом з тим, значна увага приділяється зовнішній політиці у контексті функціонування Версальсько-Вашингтонської системи договорів та формуванню нових рис соціальної політики.

Третій модуль включає теми, які розкривають особливості історичного розвитку країн Латинської Америки з акцентом на провідних країнах регіону, зокрема більш детально аналізується політичний та економічний розвиток Мексики. Також у цьому модулі знайшли відображення характерні риси розвитку міжнародних відносин у 20-30-х рр. ХХ ст., особливості суспільних рухів у країнах Західної Європи та Америки. Особлива увага приділяється подіям ІІ світової війни.

В процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті студентами знання, навички, вміння, життєвий досвід, вивчається творча спадщина багатьох вітчизняних і зарубіжних істориків.

Формою контролю якості знань, вмінь та навичок, здобутих у ході опрацювання модулів, може бути система завдань, яка будуватиметься на основі поступового підвищення їх складності та вимагатиме оперування основними прийомами розумової діяльності, передбачатиме збільшення ступеня активності і самостійності студента в навчальній діяльності.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ навчального КУРСУ

“НОВІТНЯ Історія країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 рр.”

(за вимогами ECTS)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 рр.

Курс: Навчальний	Напрям, Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів ECTS: 3     Модулів: 3   Змістових модулів: 3   Загальна кількість годин:81 Тижневих годин:2	0101Педагогічна освіта   Шифр та назва спеціальності 6020302 Історія Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр	Нормативний 7-йсеместр Лекції (теоретична підготовка): 30 год. Семінари: 16 год. Самостійна робота: 35 год. Вид контролю: екзамен

МЕТА:

- ознайомлення з основними завданнями, проблемами, джерелами та літературою курсу “Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.”;

- закріплення та поглиблення у студентів здобутих ними в середніх навчальних закладах знань про історичний розвиток країн Європи та Америки у міжвоєнний період;

- оволодіння студентами практичних навичок роботи із джерелами та науковою літературою;

- розвиток аналітичного мислення та критичного підходу до джерел та літератури;

- вироблення вміння формулювати, висловлювати та документально підтверджувати власну думку;

- формувати вміння відстежувати головні тенденції історичного розвитку як окремих країн, так і великих регіонів;

- вироблення наукового бачення суспільних явищ, подій, тенденцій минулого та сучасного;

- виховання національної і громадської свідомості, формування толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, утвердження ідеалів гуманізму у майбутніх фахівців.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік) - форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття., при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ЗМІСТ КУРСУ

«Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»

ЗМІСТОВИЙ Модуль I

СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОРСТІ РОЗВИТКУ НЕДЕМОКРАТИЧНИХ РЕЖИМІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ.

Вступ. Предмет та завдання навчального курсу «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»

Сучасні підходи до проблем назви, визначення дати відліку та періодизації історичного розвитку країн Європи та Америки у новітній час. Періодизація навчального курсу «Новітня історія країн Європи та Америки». Характеристика основних періодів. Головні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку у 1918-1945 рр. Дискусійні питання. Загальна характеристика джерел та літератури до курсу.

ТЕМА 1. Версальсько-Вашингтонська система договорів та її вплив на світовий історичний процес.

Завершення війни. Комп‘єнське перемир‘я. Вплив І світової війни на світовий історичний процес. Нова розстановка політичних сил у Європі та світі. Програми повоєнного устрою світу. Паризька мирна конференція. Версальський договір. Утворення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонська конференція. Головні принципи Версальсько-Вашингтонської системи устрою світу. Зміна політичної карти Європи. Переділ колоніальних володінь. Вплив Версальсько-Вашингтонської системи договорів на історичний розвиток.

ТЕМА 2. Італія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Італії. Статус Італії на міжнародній арені. Зовнішня політика у 1918-1922 рр. Соціально-економічний розвиток у 1918–1922 рр. Особливості суспільно-політичного розвитку у 1918-1922 рр. Криза ліберальної моделі. Розстановка політичних сил. Вплив ІСП. Створення Народної партії. Причини виникнення та початковий період розвитку італійського фашизму. Б.Муссоліні. Прихід фашистів до влади. Особливості еволюції італійського фашизму. Суспільно-політичний розвиток Італії у 1922-1939 рр. Встановлення тоталітарного режиму. Стратегія економічного розвитку. Соціально-економічний розвиток Італії у 1922-1939 рр. Зовнішньополітична стратегія Б.Муссоліні та її реалізація у 1922-1939 рр. Характерні риси італійського фашизму. Італія у ІІ світовій війні. Капітуляція Італії.

 

ТЕМА 3. Німеччина у 1919-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Німеччини. Листопадова революція. Конституційний процес 1919 р. Веймарська конституція. Особливості суспільно-політичного розвитку країни у 1919-1932 рр. Розстановка політичних сил. Причини виникнення та зростання популярності НСДАП. А.Гітлер. Соціально-економічний розвиток у 1919-1932 рр. Зовнішня політика Веймарської республіки. Поглиблення протиріч у німецькому суспільстві на початку 30-х рр. ХХ ст. Прихід А.Гітлера до влади. Встановлення тоталітарного режиму. Політика нацистів у галузі ідеологій та культури. Антисемітизм. Економічна стратегія. Особливості соціально-економічного розвитку Німеччини у 1933-1939 рр. Зовнішньополітична стратегія та її реалізація у 1933-1939 рр. Мілітаризація Німеччини. Розв’язання ІІ світової війни. Політичний та економічний розвиток Німеччини у роки ІІ світової війни. Зовнішньополітична стратегія Німеччини у роки ІІ світової війни. Характеристика нацистського режиму у Німеччині. Капітуляція Німеччини.

ТЕМА 4 Іспанія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Суспільно-політичний розвиток країни у 1918-1923 рр. Розстановка політичних сил. Зростання популярності та активності республіканських сил. Вплив церкви та армії на політичне життя. Діяльність ІСРП та анархо-синдикалістів. Соціально-економічний розвиток Іспанії у 1918-1923 рр. Іспанія у роки режиму Прімо де Рівери. Політичний розвиток. Соціально-економічний розвиток. Зовнішня політика Іспанії у 1918-1931 рр. Період «Квітневої республіки». Особливості суспільно-політичного розвитку у 1931-1936 рр. Національна та релігійна політика республіканців. Соціально-економічний розвиток Іспанії у 1931-1936 рр. Формування антиреспубліканських сил. Ф.Франко. Громадянська війна у Іспанії. Ставлення європейських країн та світової громадськості до подій 1936-1939 рр. у Іспанії. Інтербригади. Поразка республіканців. Перші роки режиму Ф.Франко. Іспанія у роки ІІ світової війни. Особливості початкового етапу франкістського режиму в Іспанії.

 

ТЕМА 5. Португалія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на Португалію. Особливості політичної системи Португалії. Вплив церкви та армії на політику. Суспільно-політичний розвиток країни у міжвоєнний період. Переворот 1926 р. Фашизація країни. А.Салазар. Соціально-економічний розвиток Португалії у міжвоєнний період. Економічна стратегія А.Салазара та її результати. Зовнішня політика Португалії у міжвоєнний період. Португалія у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 6. Греція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Греції. Територіальні здобутки. Суспільно-політичний розвиток країни у міжвоєнний період. Політична нестабільність. Проголошення республіки у 1924 р. Реставрація монархії у 1935 р. Встановлення військової диктатури у 1936 р. Соціально-економічний розвиток Греції у міжвоєнний період. Зовнішньополітична стратегія Греції та її реалізація. Греція у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 7. Тоталітаризм як суспільно-політичне явище І половини ХХ ст.

Аналіз різних концепцій стосовно змісту та суті поняття «тоталітаризм». Еволюція поглядів на тоталітаризм як суспільно-політичну систему. Фашизм та його різновиди. Нацизм. Порівняльний аналіз лівого та правого тоталітарних режимів. Суспільство та особа в умовах тоталітарного режиму. Роль вождя у тоталітарній системі. Причини краху та перспективи існування у ХХІ ст.

ЗМІСТОВИЙ Модуль II

країни європи та північної америки у 1918-1939 рр.

тема 1 США у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для США. Президентство В.Вільсона. Нова зовнішньополітична стратегія та її реалізація. Особливості політичної системи США. Суспільно-політичний розвиток країни у 1918–1920 рр. Період президентства республіканців У.Гардінга та К.Куліджа. Соціально-економічний розвиток США. Складові та прояви «ери процвітання». Президентство Г.Гувера. Період «великої депресії». Зовнішньополітична стратегія республіканців та її реалізація у 1921 – 1932 рр. «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта. Суспільно-політичний розвиток США у 1933-1941 рр. Соціально-економічний розвиток країни у 1933-1941 рр. Зовнішня політика США у 1933-1941 рр. США у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 2. Канада у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на Канаду. Статус країни на міжнародній арені. Політична система Канади. Суспільно-політичний розвиток у 1918-1939 рр. Соціально-економічний розвиток Канади у міжвоєнний період. Вплив іноземного капіталу. Канада у системі міжнародних відносин. Стосунки із Великою Британією. Канада у ІІ світовій війні.

ТЕМА 3. Велика Британія у 1918 – 1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Великої Британії. Політична система країни. Суспільно-політичний розвиток у 20-х рр. ХХ ст. Д.Ллойд-Джордж. Перший лейбористський уряд. Р.Макдональд. Соціально-економічний розвиток країни у 20-х рр. ХХ ст. Зовнішня політика Великої Британії у 20-х рр. ХХ ст. Колоніальне питання. Суспільно-політичний розвиток Великої Британії у 30-х рр. ХХ ст. Другий лейбористський уряд. Соціально-економічний розвиток країни у 1929-1939 рр. Зовнішньополітична стратегія Великої Британії у 30-х рр. ХХ ст. та її реалізація. Велика Британія у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 4. Франція у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Франції. Особливості політичної системи країни. Розстановка політичних сил. Суспільно-політичний розвиток у 20-х рр. ХХ ст. Соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр. ХХ ст. Суспільно-політичний розвиток у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення та активізація профашистських груп. Уряд «Народного фронту». Соціально-економічний розвиток Франції у 30-х рр. ХХ ст. Особливості світової економічної кризи у Франції. Зовнішньополітична стратегія Франції та її реалізація у міжвоєнний період. Колоніальна політика. Зовнішня політика Франції у період «дивної війни». Напад Німеччини. Капітуляція Франції. Режим Віші. Рух Опору у Франції. Комітет визволення Франції. Звільнення країни.

ТЕМА 6. Країни Північно-Західної Європи у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на країни регіону (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія). Особливості суспільно-політичного розвитку країн Північно-Західної Європи у міжвоєнний період. Головні тенденції соціально-економічного розвитку країн регіону у міжвоєнний період. Зовнішньополітична стратегія країн Північно-Західної Європи та її реалізація у 20-30-х рр. ХХ ст. Країни регіону у роки ІІ світової війни.

ТЕМА 7. Австрія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Австрії. Умови Сен-Жерменського мирного договору. Формування нової політичної моделі. Суспільно-політичний розвиток країни у 1918-1938 рр. Австромарксизм. Австрофашизм. Соціально-економічний розвиток країни у 1919-1938 рр. Зовнішня політика Австрії у 1919-1938 рр. Аншлюс Австрії Німеччиною. Розвиток країни у рамках ІІІ Рейху. Австрія у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 8. Угорщина у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Вплив І світової війни на Угорщину. Умови Тріанонського мирного договору. Революційні події 1918-1919 рр. Поновлення монархії та встановлення режиму М.Горті. Суспільно-політичний розвиток Угорщини у 20-30-х рр. ХХ ст. Соціально-економічний розвиток країни у 20-30-х рр. ХХ ст. Зовнішньополітична стратегія Угорщини та її реалізація у 20-30-х рр. ХХ ст. Угорщина у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 9. Румунія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.

Наслідки І світової війни для Румунії. Розширення території. Особливості суспільно-політичного розвитку країни у 1919-1940 рр. Встановлення режиму Й.Антонеску. Соціально-економічний розвиток Румунії у 1919-1940 рр. Зовнішня політика країни у міжвоєнний період. Румунія у ІІ світовій війні.

 

ЗМІСТОВИЙ Модуль IIІ

КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 20-30-х рр. ХХ ст.

ІІ СВІТОВА ВІЙНА.

ТЕМА 1. Латиноамериканський регіон у 1918-1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.

Вплив І світової війни на Латиноамериканський регіон. Особливості суспільно-політичного розвитку країн регіону. Каудільїзм. Політична нестабільність. Державні перевороти. Вплив армії та церкви на політику. Провідні політичні сили. Проникнення марксизму на континент. Робітничий рух. Поширення фашистської ідеології. Особливості соціально-економічного розвитку країн регіону. Вплив держави на економіку. Домінування іноземного капіталу. Посилення позицій латиноамериканських країн на світовому ринку. Зовнішньополітична орієнтація країн регіону. Відносини із США. Особливості історичного розвитку країн регіону у роки ІІ світової війни.

 

ТЕМА 2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. та її вплив на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у світі.

Причини кризи. Прояви та масштаби кризових явищ у економіках різних країн Європи та Америки. Механізми виходу із кризи: варіанти різних країн. Вплив кризи на світовий історичний розвиток.

ТЕМА 3. Загальні тенденції розвитку суспільних рухів у Європі та Америці у першій половині ХХ ст. Робітничий рух.

Фактори впливу на розвиток суспільних рухів у І половині ХХ ст. Робітничий рух. Форми організації робітників. Профспілковий рух. Методи боротьби. Страйковий рух. Вплив Комінтерну на світовий робітничий рух. Жіночий рух. Молодіжний рух. Пацифістський рух.

ТЕМА 4. Міжнародні відносини у 20-30-х роках ХХ ст.

Фактори впливу на міжнародні відносини 20-30-х рр. ХХ ст. Радянський фактор. Формування нових принципів міжнародних відносин. Нормалізація економічних стосунків у Європі. Проблема роззброєння. Міжнародні відносини у 30-х рр. ХХ ст. Діяльність Ліги Націй. Складання військово-політичних блоків. Локальні військові конфлікти та зростання напруженості у Європі. Переговорні процеси 30-х років. Порушення Німеччиною та Італією головних засад Версальсько-Вашингтонської системи договорів. Мюнхенська конференція. Аншлюс Австрії. Політика «умиротворення». Англо-франко-радянські переговори весни-літа 1939 р. Пакт Рібентроппа-Молотова.

ТЕМА 5. Друга світова війна.

Історіографія головних проблем ІІ світової війни. Дискусійні питання. Періодизація війни. Характеристика головних періодів. Початок війни. Події 1939–1941 рр. Вступ до війни США. Створення антигітлерівської коаліції. Події на фронтах у 1942 р. Хід воєнних дій у 1943 – 1944 рр. Міжнародні відносини у період 1939-1944 рр. Проблема відкриття ІІ фронту. Рух Опору у Європі. Завершальний етап ІІ світової війни. Капітуляція Італії. Капітуляція Німеччини. Вплив ІІ світової війни на світовий історичний процес.

ТЕМА 6. Загальні тенденції розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки.

Визначні досягнення у галузі природничих наук. Основні риси НТП у 20-30-х рр. ХХ ст. Особливості розвитку гуманітарних наук. Загальні тенденції у розвитку освіти у передових країнах Європи та Америки. Головні напрямки та досягнення у галузі літератури. Головні напрямки та досягнення у галузі мистецтва. Головні напрямки та досягнення у галузі театру та кіно. Умови та особливості розвитку культури у умовах тоталітарних режимів.

 

 

СТРУКТУРА КУРСУ «Новітня історія країн Європи та Америки. 1918-1945 рр.»

Тема	Лекції	Семінарські та практичні заняття	Самостійна робота
Модуль I. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОРСТІ РОЗВИТКУ НЕДЕМОКРАТИЧНИХ РЕЖИМІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ.
1. Версальсько–Вашингтонська система договорів.		-
2. Італія у 1918-1945 рр.: загальна характеристика суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.
3. Німеччина у 1918 – 1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.
4.Іспанія у 1918 – 1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.
5. Тоталітаризм як суспільно-політичне явище І половини ХХ ст.		-	-
6. Греція у 1918 – 1945 рр.: особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.	-	-
7. Португалія у 1918 – 1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.	-	-
Модуль II. країни європи та північної америки у 1918-1939 рр.
Тема	Лекції	Семінарські та практичні заняття	Самостійна робота
8.Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток США у 1918 – 1945 рр.
9. Канада у 1918-1945 рр особливості історичного розвитку.	-	-
10. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Великої Британії у 1918 – 1945 рр.		-
11.Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 1918 – 1945 рр.
12.Австрія у 1918 – 1945 рр.: загальні тенденції політичного та економічного розвитку.		-
13 Угорщина у 1918 – 1945 рр.: загальні тенденції політичного та економічного розвитку.			-
14.Румунія у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку	-	-
15. Країни Північно-Західної Європи у 1918-1945 рр.: особливості історичного розвитку.	-	-
16. Світова економічна криза 1929-1933 рр.	-	-
Модуль IІІ. КРАЇНИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ 20-30-х рр. ХХ ст. ІІ СВІТОВА ВІЙНА.
Тема	Лекції	Семінарські та практичні заняття	Самостійна робота
17. Латиноамериканський регіон у 1918-1945 рр.: загальні тенденції суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку.
18.Міжнародні відносини у 20-30-х роках ХХ ст.
19.Друга світова війна.
20. Характеристика режиму Віші у Франції: політичний та економічний розвиток, міжнародний статус.	-	-
21. Особливості розвитку науки та культури у країнах Європи та Америки у 1918-1945 рр.	-	-
Загальна кількість

СТруктура Навчальної дисципліни “НОВІТНЯ Історія країн ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ. 1918-1945 РР.” за модульною системою

Вид роботи (год.)	І модуль	ІІ модуль	ІІІ модуль	Разом
Лекції
Семінари
Самост. робота
Разом

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА РЕЙТИНГОВОЮ СИСТЕМОЮ

Модулі	І	ІІ	ІІІ	Разом (балів)
Бали	0-35	0-35	0-30	0-100
Лекції	0-5	0-5	0-5	0-15
Семінари	0-21	0-21	0-14	0-56
Самостійна робота	0-9	0-9	0-11	0-29
Модульний контроль (модульна контрольна і самостійна робота)	0-35	0-35	0-30	0-100
Підсумковий контроль	Екзамен

Шкала оцінювання якості знань студентів

90–100 балів - відмінно (А);

75–89 балів - добре (ВС);

60–74 балів - задовільно (DE);

35–59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

0–34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Шкала оцінювання якості знань студентів за шкалою ects

А (Відмінно)	90 – 100	Видатна робота з мінімальними помилками
В (Добре)	83 – 89	Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками
С (Добре)	75 – 82	В цілому хороша робота, але з помітними помилками
D (Задовільно)	68 – 74	Пристойно, але із значними помилками
Е (Достатньо)	60 – 67	Задовольняє мінімальні вимоги
FX (Не прийнято)	35 – 59	Необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання (доопрацювати)
FF (Не прийнятно)	0 – 34	Необхідна значна подальша робота (переробити)

Критерії

оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою:

а) робота на лекції (за курс)(активність роботи, ведення зошитів

і написання конспектів) до 15 балів;

б) робота на одному семінарському занятті: до 7 балів;

- Відповідь на семінарському занятті

- Запитання на семінарському занятті

- Рецензування та опонування

- Доповнення на семінарському занятті

- Реферат

в) самостійна робота (за один модуль) до 11 балів