Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг). Система забезпечення конкурентоспроможності продукції (послуг). Інструментарій управління якістю

Якість як економічна категорія відбиває сукупність власти­востей продукції, що зумовлюють міру її придатності задоволь­няти потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Показники: одиничні, комплексні.

Рівень якості – кількісна характеристика міри здатності товару задовольняти потреби, що визначається шляхом зіставлення з відповідними базовими показниками.

Абсолютний рівень якості того чи того виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних ви робів. відносний рівень якості окремих виді» продукції, що виробляється (проектується), зіставляючи її по­казники з абсолютними показниками якості найліпших вітчи зняннх та зарубіжних аналогів. перспективного рівня, що враховує пріоритетні на­прями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів про­дукції і передовсім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого за­гальна величина суспільних витрат на виробництво й викори­стання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Для визначення рівня якості виробів, що виготовляються (освоюються) підприємством, застосовують кілька методів: об'єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний. Об'єктивним і органолептичним методами користуються для ви­значення абсолютного рівня якості, а диференційованим і ком­плексним — відносного рівня якості окремих видів продукції.

Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти:

> властивість (сукупність властивостей) продукції (послуг) та и сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенціного задоволення нею конкретної потреби порівняно з анало-і ічною продукцією, яка є на цьому ринку;

> характеристику товару, що відображає його відмінність від ювару конкурента за ступенем відповідності конкурентній потребі та за затратами на її задоволення;

> спроможність товару відповідати вимогам конкретного ри­йку у відповідний період;

> здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність ва­гомих конкурентних переваг над товарами інших товаровироб­ників), що Й забезпечує його пріоритетний збут на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Отже, конкурентоспроможність продукції визначається сукуп­ністю ЇЇ властивостей, яка відображає в умовах конкуренції міру за­доволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку ана­логічної продукції. Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи конкурентоспроможності ви­робів: якість і витрати.

Способи підвищення якості і конкурентоспроможності продукції:

1. Технічні(новітня техніка, технології, досягнення НТП, НДДКР).

2. Організаційні(сучасні форми і методи організації виробництва та управління, методи контролю, використання передового досвіду в галузі підвищення конкурентоспроможності і якості).

3. Економіко-соціальні(ефективна система прогнозування і планування, прийнятні ціни, мотивація праці, ефективна кадрова політика та політика у сфера праці).

Сутність сучасної концепції управління якістю розкривається за допомогою принципів, якими повинно керуватись підприсмеї во в процесі здійснення своєї діяльності. У науковій літературі < кілька підходів до розгляду та з'ясування сутності принципів ме­неджменту якості. Перший — це принципи, сформульовані Е. Демінгом, що мають не методологічний, а швидше прагматич­ний характер:

1) постійною метою діяльності мас бути поліпшення якосі і продукції;

2) не можна допускати жодного дефекту в будь-якій сфері ді яльності;

3) весь персонал підприємства має навчатися;

4) використовувати нові методи управління;

Plan-Do-Check-Act.

Всеохопний менеджмент якості. — це концепція, яка передбачає загальне, цілесп­рямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності за участі керівництва та співробітників усіх рівнів та за умов раціонального використання технічних можливостей.

Концепція реалізується на підприємстві за допомогою сукупності прийомів і засобів за такими напрямами:

> управління якістю (на базі гуртків якості, методи Тагучі);

> управління процесами (статистичні методи контролю);

) управління персоналом (методи мотивації, організація ро­бочих груп, підвищення кваліфікації);

> управління ресурсами (робота за системою «точно вчасно» та «канбан»)

ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ:

КЛАСИЧНІ:

1. Методи статистичного управління якістю — комплекс методів статистичного аналізу, спрямованих на забезпечення стабільності процесів і зменшення їх варіабельності. Контрольні карти Шухарта.

2. Цикл Plan-Do-Check-Act/

3. Концепція статистичного управління якістю - системний підхід до управління якістю, в межах якого сфера управління якістю поширюється на всі стадії ство­рення продукту і охоплює всі рівні управлінської ієрархії при реалізації технічних, економічних, ор­ганізаційних і соціально-психологічних заходів,.

4. Концепція постійного поліпшення якості Дж. Джурана — ідея постійного підви­щення якості, орієнтована на довгострокові результати за раху­нок зосередженості на стратегічних рішеннях, в основу якої по­кладено трилогію Джурана: планування якості — контроль якості — поліпшення якості.

5. Методи Тагучі— комплекс підходів до управління якіс­тю, спрямованих на реалізацію ідеї підвищення якості при пла­нуванні продукції з урахуванням варіацій і невизначеності.

Сучасні методи:

1. Концепція постійного покращання «Кайзен»:

* вимагаються значні зусилля від людей і незначні інвестиції;

^ весь персонал залучається до системи поліпшення;

^ необхідно здійснити велику кількість маленьких кроків

3. Концепція «Будинку якості»— методика забезпечення цінності продукту, що очікує споживач, за мініма­льної його вартості.

4. Методологія «шість сигм» — стратегічний підхід до вдосконалення бізнесу, в рамках якого проводяться заходи щодо виявлення і виключення причин помилок або дефектів у бізнес-процесах, шляхом зосередження на тих вихідних параметрах, які є критично важливими для споживача.