Умовою безперервного виробничого процесу на підприємстві є створення певних запасів сировини, матеріалів, палива, комплектуючих, а також міжцехових і внутрішньо цехових запасів напівфабрикатів власного виготовлення. Всі ці запаси зберігаються на складах підприємства, сукупність яких утворює складське господарство. Окрім зберігання на складах підприємства виконується комплекс робіт по підготовці матеріалів до виробничого споживання.
Структура складського господарства формується під впливом кількох факторів, головними з яких є:
1) номенклатура матеріалів, що споживаються,
2) рівень спеціалізації,
3) обсяги виробництва.
За ступінню спеціалізації склади поділяються на:
1. Матеріальні – підпорядковані відділу матеріально-технічного постачання. Функції:
а) прийом матеріалів, сировини, палива, комплектуючих та інших матеріальних цінностей,
б) їх розміщення,
в) підготовка матеріальних ресурсів до виробництва,
г) відпуск матеріальних ресурсів на виробництво.
2. Виробничі – підпорядковані заступнику директора по виробництву. Функції:
а) центральний інструментальний склад,
б) інструментально-роздавальні комори у цехах,
в) склади запасних частин та устаткування,
г) склади напівфабрикатів.
3. Збутові склади – підпорядковані відділу збуту. Функція - зберігання готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації.
Завезення матеріалі на склади підприємства здійснюється згідно з оперативними планами відділу матеріально-технічного постачання. Матеріали, що надходять, обов’язково підлягають кількісному та якісному прийманню.
Кількісне приймання передбачає перевірку відповідності кількості, обсягів та номенклатури матеріалів записам у супроводжуючих документах.
Якісне приймання має за мету встановлення відповідності отриманих вантажів технічним умовам, стандартам, зразкам та іншим вимогам, що обумовлені договорами постачання.
Розміщення та зберігання матеріальних ресурсів на складах підприємства може здійснюватися 3-ма способами:
1. Сортове розміщення – передбачає закріплення за кожним видом матеріалів постійного, певного місця його зберігання.
2. Партіонний спосіб розміщення – кожна партія матеріалів, що надійшла на підприємство, повинна зберігатися окремо від попередніх надходжень.
3. Комплектне розміщення є різновидом сортового і передбачає розміщення матеріалів за комплектами, що відпускаються у виробництво.
Важливою функцією складського господарства є також підготовка матеріалів до їх виробничого використання, тобто комплектування, нарізка, розкрій. Ці роботи виконують заготівельні відділення або дільниці складів.
Видача матеріалів зі складів здійснюється в межах ліміту, який розраховується відділом постачання, виходячи з виробничої програми та відповідних витрат матеріальних ресурсів.
Складські операції здійснюються за допомогою:
1) методу за плановими картами,
2) методу за лімітними картами.
План-карта – це документ, в якому по кожному виду матеріалів вказується строк подачі, число і розмір подачі та місце подачі. Згідно план-карти склад своїм транспортом доставляє матеріальні ресурси по цехах на кожен робоче місце. Відпуск матеріальних ресурсів оформляється за приймально-здаточними накладними. Цей метод відноситься до числа прогресивних і застосовується в масовому і крупносерійному виробництвах.
Лімітною картою називається документ, в якому вказується ліміт випуску даного виду матеріалів за певний період часу. Відпуск оформляється накладними або розписками – отримуючого в лімітних картах, які знаходяться на складах. Як правило доставка матеріалів до робочого місця не є функцією складів. Цей метод не є прогресивним і застосовується в одиничному і дрібносерійному виробництві.
Проводиться облік складського господарства. Основним методом обліку складського господарства є так звана інвентаризація – це перепис і звірка наявності МТР з документальними даними бухгалтерії.
